Книготорговельним організаціям та оптовим покупцям звертатися за тел.: (044) 238-82-62, 234-80-43; факс: 238-82-68.

E-mail: sales@books.com.«a http://www.books.com.ua

Навчальний посібник зорієнтований на освітньо- професійні програми підго­товки магістрів державної служби та магістрів за спе­ціальністю "Адміністративний менеджмент". У посібнику розглядаються основи теорії державного управління, система органів державної влади в Україні, їхні функції та повноваження, напрямки реформування організацій­них структур державного управління за Концепцією адміністративної реформи в Україні, основи внутрішньої організації та менеджменту державних органів.

Розрахований на студентів, слухачів магістратур та дер­жавних службовців, фахівців органів державної влади та органів місцевого само­врядування, науковців.

Передплатний індекс 06624

ISBN 966-8148-56-8

9789668148569

/ /

Знаннл

9 789668 148569 >

Державний апарат формується на підставі законодавчих актів за дорученням держави

Рис. 1.1. Головні ознаки державного управління

2 «62

2 4-462

' Нижник Н.Р.. Маиіков ОЛ. Системний підхід в реалізації державного управління: Навч. посіб. — К.: Вид-во УАДУ, 1998. — С. 71—78.

4 'ті

І

2 Під поняттям «спрямування і координація діяльності» пропонується розуміти надання таких повноважень міністерству, державному комітету щодо іншого органу виконавчої влади:

• узгоджує та координує заходи цього органу з реалізації Програми діяль­ності Кабінету Міністрів України;

• видає обов'язкові до виконання доручення органам виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується, на підставі законів Украї­ни, актів Президента та Кабінету Міністрів України, заходів з реалізації Програми діяльності Кабінету Міністрів України;

• представляє на розгляд Кабінету Міністрів України питання щодо органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується;

• подає на розгляд Кабінету Міністрів України проекти нормативно- правових актів, розроблених цими органами;

З функціональним обстеженням тісно пов'язаний конт­ролінг — управлінська концепція, що виходить за межі функцій і підтримує процеси прийняття рішень і управлін­ня за допомогою цілеспрямованого забезпечення інфор­мацією з метою досягнення кінцевих цілей і результатів діяльності¹. Контролінг не можна ототожнювати з контро­лем. Він є способом мислення, орієнтований у майбутнє та пов'язаний з процесами, а контроль спрямований у минуле,

1 Голубков Е.П. Системный анализ. Системные исследования. — М.: Наука, 1977. — С. 122.

Атаманчук Г.В. Теория государственного управления. — М.: Юрид. лит., 1997. — С. 34.

2 Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. В.Б. Авер'янова. — К.: Юрінком Інтер, 1998. — 432 с.

3 Райт Г. Державне управління: Пер. з англ. В. Івашка, О. Коваленко, С. Соколик. — К.: Основи, 1994. — 191 с.

4 Реформування державного управління в Україні: проблеми і перспек­тиви / Кол. авт.; Наук, керів. В.В. Цвєтков. — К.: Оріяни, 1998. — 364 с.

5 Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. — М.: Юрид. лит., 1997. — 400 с.

6 Политологический словарь: В 2 ч. — Ч. 1. — М.: Луч, 1994. — С. 208.

7 Старилов Ю.М. Служебное право. — М.: БЕК, 1996. — 698 с.

8 Гладун 3. Поняття і зміст державного управління: адміністративно- мравовий аналіз. — Л., 1996. — С. 7.

9 Атаманчук Г.В. Теория государственного управления. — М.: Юрид. лит., 1997. — С. 41.

10 Атаманчук Г.В. Теория государственного управления. — М.: Юрид. лит., 1997. — С. 191.

11 Мескон М.Х., Альберт М„ Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. — М.: Дело ЛТД, 1995. — 704 с.

12 Businesslike Government // National Performance Review. — 1997. — October; Creating a Government that Works Better and Costs Less // Accompanyning Report of the National Performance Review, Office of the Vice President, Washington, DC. — September. — 1993. — P. 27.

13 Оболенський О. Державна служба України: реалізація системних по­глядів щодо організації та функціонування. — Хмельницький: Поділля, 1999. — 294 с.

14 Оболенський О. Державна служба України: реалізація системних по­глядів щодо організації та функціонування. — Хмельницький: Поділля, 1999. — 294 с.

15 Там само.

16 Райт Г. Державне управління. — К.: Основи, 1994. — С. 10.

17 Там само. — С. 10.

18 Маркс К., Энгельс Ф. Соч. — Т. 4. — М.: Госполитиздат, 1962. — С. 447.

19 Маркс К., Энгельс Ф. Соч. — Т. 22. — М.: Госполитиздат, 1962. — С. 200—201.

20 Боднар А.Д. Основы политологии (Наука о политике). — К.: УкрНИИНТИ, 1991. — 144 с.

21 Основы политической науки: Учеб. пособие для высш. учеб. завед. — М.: Дело ЛТД, 1995. — 436 с.

22 Політична система сучасної України: особливості становлення, тен­денції розвитку / Редкол.: Ф.М. Рудич (голова) та ін. — К.: Парламент­ське вид-во, 1998. — 352 с.

23 Easton D. Systems Analysis of Political Life. — N.Y., 1957. — P. 18—19; 153.

24 Политологический словарь: В 2 ч. — Ч. 1. — М.: Луч, 1994. — С. 208.

25 Оболенський О. Теорія системного підходу в державному управлінні // Вісник Української академії державного управління при Президентові України. — 1996. — № 3. — С. 151—158.

26 Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. — М.: Юрид. лит., 1997. — 400 с.

27 Від кризи до росту / В. Геєць, Т. Степанкова, Б. Кваснюк та ін. — К.: Вид-во Української академії державного управління при Президентові України, 1995. — 87 с.; Геєць В. Соціогуманітарні складові перспектив переходу до соціально орієнтованої економіки України // Економіка Украї­ни. — 2000. — № 2. — С. 4—13; Мельник А.Ф. Державне регулювання економіки перехідного періоду (світовий досвід і проблеми України). — Тернопіль: Збруч, 1995; Чумаченко Н.Г., Савченко А.П., Коренев ВТ. Принятия решений в управлении производством. — К.: Техника, 1978. — 192 с.

28 Савченко АТ., Пухтаєвич Г О., Тітьонко О.М. та ін. Макроекономіка: Підручник / За заг. ред. А.Г. Савченко. — К.: Либідь, 1995. — 207 с.

29 Гальчинський А., Геєць В., Семиноженко В. Україна: реалії та іннова­ційний розвиток. — К.: ОП НДУБВ, 1997. — 66 с.; Лукінов І. Активізація створювальної політики економічних реформ. Сполучення ринкових і дер­жавних регуляторів // Економіка України. — 1998. — № 8. — С. 4—7.

30 Государственное и муниципальное управление: Справоч­ник. — М.: Магистр, 1997. — С. 93.

31 Кунц Г., О'Доннел С. Управление: системный и ситуационный анализ управленческих функций: В 2 т.: Пер. с англ. — М., 1981. — Т. 1. — С. 147.

32 Атаманчук Г.В. Теория государственного управления. — М.: Юрид. лит., 1997. — С. 114.

33 Тактичні цілі, як правило, мають визначатися програмами діяльності уряду, центральних і місцевих органів виконавчої влади, цільовими про­грамами.

34 Оболенськиіі О.Ю. Теорія системного підходу в державному управлінні // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. — 1996. — № 3. — С. 151—158.

35 Государственное и муниципальное управление: Справочник. — М.: Магистр, 1997. — С. 441—443.

36 Атаманчук Г.В. Теория государственного управления. — М.: Юрид. лит., 1997. — С. 252.

37 Для системи державного управління остання риса реалізується через відповідні плани діяльності органів державної влади, що є співвиконав- цями цього управлінського рішення.

38 Атамаичук Г.В. Теория государственного управления. — М.: Юрид. лит., 1997. — С. 221.

39 Основи держави і права: Навч. посіб. / За ред. A.M. Колодія, А.Д. Олій­ника. — К.: Либідь, 1998. — С. 51—52.

40 Нижник Н„ Мишков О., Мосов С. Контроль у сфері державного управ­ління // Вісник УАДУ. — 1998. — № 2. — С. 23—31.

41 Полінець О. Контроль у державному управлінні: сутність, види та форми його здійснення // Вісник УАДУ. — 2000. — № 2. — С. 74.

42 У світовій практиці існують адміністративні суди, метою діяльності яких є розгляд спорів між громадянами та органами державної влади й органами місцевого самоврядування, а також іншими бюджетними устано­вами. Утворення таких судів випливає зі статті 125 Конституції України.

43 Малиновський ВЛ. Державне управління: Навч. посіб. — Луцьк, 2000. — С. 228.

44 Закон України «Про об'єднання громадян». — К.: Парламентське вид-во, 1998.

45 Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутнє: До ефективні­ших суспільств. Доповідь Римському клубові. — К., 1993.

46 Атаманчук Г.В. Теория государственного управления. — М.: Юрид. лит., 1997. — С. 352.

47 Також може бути застосована для органів місцевого самоврядування.

48 Саме тому в багатьох країнах світу пріоритет надасться приватній власності як основному важелю економічного прогресу та використанню методів і засобів управління, притаманних приватному сектору.

^ 4-462

49 Оболонский A.B., Барабашев А.Г. Государственная служба (комплекс­ный подход). — М.: Дело, 1999. — 440 с.

50 Однією з очевидних проблем є відсутність зв'язку між цими дисцип­лінарними та методологічними зрізами. Зовсім різна термінологія цих нау­кових галузей викликає проблему взаємосприяння у вирішенні сучасних наукових і практичних завдань міждисциплінарної наукової галузі дер­жавного управління.

51 Оболонский A.B., Барабаиіев А.Г. Іосударственная служба (комплекс­ный подход). — М.: Дело, 1999. — 440 с.

52 Bryant S„ Joyce R. Federal Productivity Lesson // The Bureaucrat. — 1984. — V. 13. — № 1.

53¹ Афанасьев В.Г. Системность и общество. — М.: Политиздат, 1980. — 368 с.

54 Coulter P. Organizational Effectiveness in the Public Sector: The Example of Municipal Fire Protection // Administrative Science Quaterly. — 1979. — V. 24. — № 1.

55 Derlien H.-U. Theoretische und Methodologiche Probleme der Beurteilung organisatorischer Effizienz deroffentlichen Verwaltung // Die Verwaltung. — 1974. — V. 7. — № 1.

56 Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. — М.: Юрид. лит., 1997. — 400 с.

57 Мається на увазі поліпшення добробуту населення, особи у певній сфері, напрямі життєдіяльності та життєзабезпечення.

58 Hatry H.P.. Fisk D. Improving Productivity and Productivity Measurement in Local Government. — Washington: The Urban Institute, 1971.

59 Эффективность государственного управления: Пер. с англ. / Общ. ред. С.А. Батчикова и С.Ю. Глазьева. — М.: Фонд «За экономическую грамотность»: Российский экон. журн.: Изд-во АО «Консалтбанкир», 1998. — 848 с.

60 Чим меншою рутинністю характеризується діяльність органу держав­ної влади, тим менша можливість розробки нормативів і стандартів.

61 Balk W. Improving Government Productivity: Sage. — Beverly Hills: California, 1975.

Михасюк І., Мельник А., Крупка М., Залога 3. Державне регулювання економіки. — К.: Атіка: Ельга-Н, 2000. — С. 47.

62 До таких слід відносити адміністративні суди, суди у справах непов­нолітніх.

63 Державне управління: теорія і практика / За ред. В.Б. Авер'янова. — 1С.: Юрінком Інтер, 1998. — С. 38.

64 Політична компетенція державного управління.

65 Основи Конституційного права України / За ред. В.В. Копейчикова. — К.: Юрінком, 1997. — С. 85.

Термін «президент» (від лат. рге^ісіеп.ч) означає «той, що сидить спереду».

66 Указ Президента «Про затвердження положення про Адміністрацію Президента України» // Урядовий кур'єр. — 1997. — 27 лютого.

67 Плахотнюк Н„ Баглей Б. Органи, які забезпечують виконання Президен­том України його повноважень // Вісник УАДУ. — 2000. — № 3. — С. 46.

68 Авер'янов В.Б. Органи виконавчої влади. — К.: Ін Юре, 1997. — С. 9.

69 Авер'янов В.Б. Органи виконавчої влади. — К.: Ін Юрє, 1997. — С. 12.

70 Там само.

71 Михасюк /., Мельник А., Крупка М., Залога 3. Державне регулювання економіки. — К.: Атіка: Ельга-Н, 2000. — С. 49.

Рис. 2.1. Центральні органи виконавчої влади України

Державне управління: теорія і практика / За ред. В.Б. Авер'янова. — К.: Юрінком Інтер, 1998. — С. 154.

72 Мельник А.Ф. Державне управління // Державна служба: Посіб. для викладачів, магістрів та державних службовців. — 4.1. — Луганськ: Східно­український держ. ун-т, 2000. — С. 75.

73 Мельник А.Ф. Основні моделі місцевого самоврядування // Державне управління, державна служба і місцеве самоврядування: Монографія / Кол. авт.; За aar. ред. проф. О.Ю. Оболенського. — Хмельницький: Поділля, 1999. — С. 300.

74 Мельник А.Ф. Державне управління // Державна служба: Посіб. для викладачів, магістрів та державних службовців. — 4.1. — Луганськ: Східно­український держ. ун-т, 2000. — С. 80.

75 Управлінські послуги за Концепцією адміністративної реформи ви­значаються як послуги з боку органів виконавчої влади, що є необхідною умовою реалізації прав і свобод громадян, — зокрема реєстрація, ліцензу­вання, сертифікація і т. ін.

У засіданнях беруть участь лише особи, що входять до складу уряду, — Прем'єр-міністр, Перший віце прем'єр-міністр, три віце-прем'єр міністри, міністри. Можуть також запрошуватись інші особи.

76 Кабінет Міністрів у цілому має приймати рішення щодо остаточного схвалення всіх рішень урядових комітетів. Робота урядових комітетів сприя­тиме більш ефективному вирішенню питань, які виносяться на розгляд Кабінету Міністрів у цілому. У подальшій перспективі слід розглянути можливість внесення змін до Конституції України, що дозволить надати згаданим комітетам (радам) право остаточного схвалення рішень з обме женого законами кола питань.

77 Так, секторні міністерства мають бути повноправними представника­ми держави у своїх секторах. Проте вони можуть взяти на себе ці функції, лише звільнившись від відповідальності за роботу кожної державної гос­подарюючої одиниці у своєму секторі.

78 Така конкретизація сприятиме запровадженню принципу верховен­ства права.

79 Патронатна служба міністра як його особистий апарат має бути спрямо­вана на підготовку необхідних матеріалів для міністра, організацію його кон­тактів з громадськістю та засобами масової інформації. Водночас вона має виконувати роль сполучної ланки між міністром та колективом службовців апарату міністерства, а також між певним міністром та іншими міністрами.

• 80зупиняє дію актів органів виконавчої влади, що суперечать чинному законодавству та заходам з реалізації Програми діяльності Кабінету Мі­ністрів України;

• одержує від органів виконавчої влади щорічні та тематичні звіти, які представляє Кабінету Міністрів України;

• представляє державу в міжнародних відносинах щодо компетенції ор­ганів виконавчої влади або делегує ці повноваження останнім.

81 Призначення на посаду і звільнення з посади керівників територіаль­них органів центрального органу виконавчої алади здійснює у встановле­ному порядку керівник центрального органу виконавчої влади.

82 Зазначений вище указ доповнено статтею 5-1 згідно з Указом Прези­дента № 572 від 07.04.2000.

83 Усі ці установи і організації функціонують як єдиноначальні, очолю­ються державними службовцями і не мають права видавати загальнообов'яз­кові (нормативні) правові акти. Бюджет для них затверджує міністр у ме­жах бюджету відповідного міністерства.

84 При цьому важливо не допускати комерціалізації органів виконавчої влади.

85 Це стосується перш за все потенційного конфлікту між такими функ­ціями в будь-якому секторі суспільного виробництва, як вироблення полі­тики та норм для даного сектору, представлення інтересів держави як власника і регулювання (зокрема встановлення обмежень) діяльності гос­подарюючих одиниць у цьому секторі.

86 Спочатку цей термін означав вміння об'їжджати коней або правити ними. Потім цим терміном почали позначати вміння керувати колісницями.

87 Чєппєлз Елізабет. Менеджмент у державному управ­лінні: Пер. з англ. / За ред. C.B. Синиці; Проект TACIS «Реформа та розвиток державного управління в Україні». — К„ 1996. — С. 7—8.

Боумэн К. Основы стратегического менеджмента: Пер. с англ. / Под ред. Л.Г. Зайцева, М.И. Соколовой. — М.: Банки и биржи: ЮНИТИ, 1997. — С. 171.

88 Карлофф Б. Деловая стратегия: Пер. с англ. — М.: Экономика, 1991. — С. 144—146.

89 Mintzberg H. The Structering of Organization. — Prentice Hall, 1979. —

90P. 25.

91 Деякі з указаних позитивних аспектів впливу стратегічного управ­ління на результативність діяльності наведено в: Стратегическое управле­

92ние: принципы и международная практика / Под ред. В.А. Белошапки. — К.: Абсолют-В, 1998. — 352 с.

93 Аналіз основних факторів макросередовища, як правило, називають PEST-аналізом (Р — political and legal environment (політико-правове сере­довище), Е — economic environment (економічне середовище), S — sociocultural environment (соціально-культурне середовище), Т — technological environment (технологічне середовище)).

94 Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с

95англ. — М.: Дело, 1992. — С. 273.