- •Передмова
- •Частина 1. Основи теорії державного управління Розділ 1.1. Державне управління — системне суспільне явище
- •1.1.1. Управління як суспільне явище
- •1.1.2. Категорія держава»
- •Держава виступає як система представлення спільноти людей на світовій арені у взаємовідносинах з іншими країнами та народами.
- •1.1.3. Сутність, зміст та специфіка державного управління
- •1.1.4. Принципи державного управління
- •1.1.5. Основні теорії та школи управління
- •1.1.6. Політична система, державне управління та регулювання на трансформаційному етапі розвитку держави
- •1.1.7. Державна політика як цілеформуючий фактор діяльності державного апарату та державної служби
- •Розділ 1.2. Державна влада та державне управління
- •1.2.1. Державна влада як складова державно-владного механізму
- •1.2.2. Адміністративний аспект державного управління
- •1.2.3. Об'єкти управлінської діяльності виконавчої влади
- •Адаптивність до умов і факторів природного й соціального буття;
- •Залежність від об'єктивних умов і факторів суспільної життєдіяльності й відтворення їх у своєму функціонуванні й організації.
- •Розділ 1.3 цілі та функціональна структура державного управління
- •1.3.1. Цілі державного управління, їх юридичне та ресурсне забезпечення
- •1.3.2. Поняття й види функцій державного управління
- •1.3.3. Функціональна структура державного управління
- •Розділ 1.4. Організаційна структура державного управління
- •1.4.1. Сутнісні характеристики (риси) організаційної структури державного управління
- •1.4.2. Унітарна та федеративна організація державного управління
- •Єдиний державний бюджет, фінансова, податкова та інші системи.
- •Суб'єкти федерації володіють відносною юридичною, політичною, економічною самостійністю.
- •Суб'єкти федерації можуть мати власні конституції, положення яких не суперечать конституції федерації.
- •1.4.3. Основи побудови організаційної структури державного управління
- •Розділ 1.5. Сутність і зміст управлінської діяльності
- •1.5.1. Поняття та загальні риси управлінської діяльності
- •1.5.2. Форми управлінської діяльності
- •1.5.3. Методи управлінської діяльності
- •1.5.4. Стадії управлінської діяльності
- •1.5.5. Управлінські технології: поняття та види
- •Розділ 1.6. Підготовка та прийняття рішень у державному управлінні
- •1.6.1. Поняття та суть управлінського рішення
- •1.6.2. Процес підготовки управлінського рішення
- •1.6.3. Технологія процедури прийняття рішень у державному управлінні
- •Розділ 1.7. Законність та відповідальність у державному управлінні
- •1.7.1. Зміст законності в державному управлінні
- •1.7.2. Забезпечення законності в державному управлінні
- •1.7.3. Дисципліна і відповідальність у забезпеченні законності
- •1.7.4. Відповідальність державних службовців
- •Розділ 1.8. Контроль у державному управлінні
- •1.8.1. Поняття та види контролю в державному управлінні
- •1.8.2. Контроль, інституціалізований за гілками державної влади
- •1 Стефанюк і.Б. Контрольно-ревізійна служба як складова системи фінансової безпеки держави // Фінанси України. — 1998. — № 11. — с. 45.
- •1.8.3. Громадський контроль
- •Розділ. 1.9. Ефективність державного управління
- •1.9.1. Загальна соціальна ефективність державного управління
- •1.9.2. Ефективність організації і функціонування суб'єктів державного управління
- •1.9.3, Ефективність діяльності управлінських органів і посадових осіб
- •1.9.4. Економічна оцінка ефективності функціонування органу державної влади47
- •Запитання та завдання для самоконтролю
- •Частина 2. Система органів державної влади в україні Розділ 2.1. Конституційні засади побудови структур державного управління в україні
- •2.1.1. Конституція України про гілки влади в Україні
- •2.1.2. Верховна Рада та державне управління
- •2.1.3. Інститут Президента та державне управління
- •2.2.2. Управлінські зв'язки в системі органів виконавчої влади
- •Розділ 2.3. Центральні органи виконавчої влади: права, компетенція, функції
- •2.3.1. Кабінет Міністрів України: структура і компетенція
- •2.3.2. Міністерства України та їх повноваження
- •Кабінет Міністрів України
- •2.3.3. Державні комітети (державні служби) України та інші центральні органи виконавчої влади: їх статус, функції
- •2.4.2. Територіальні органи центральних органів виконавчої влади
- •Розділ 2.5. Місцеві державні адміністрації в системі державного управління
- •2.5.1. Основні завдання, правовий статус, компетенція місцевих державних адміністрацій
- •2.5.2. Повноваження місцевих державних адміністрацій
- •2.5.3. Відносини місцевих державних адміністрацій у системі вертикальних та горизонтальних зв'язків
- •2.5.4. Структура місцевих державних адміністрацій
- •Розділ 2.6. Місцеве самоврядування та його особлива роль у державному управлінні
- •2.6.1. Правовий статус органів місцевого самоврядування в системі державного управління
- •2.6.2. Система місцевого самоврядування в Україні
- •2.7.2. Концептуальні засади реформування місцевих органів влади та напрями регіональної політики
- •Управлінські ситуації та практичні завдання
- •Частина 3. Основи внутрішньої організації та менеджменту органів державної влади Розділ 3.1. Організаційна структура органу державної влади
- •3.1.1. Сутність та особливості організаційної структури органу державної влади
- •3.1.2. Підходи та методи побудови організаційних структур органу державної влади
- •Розділ 3.2. Внутрішня організація органу державної влади
- •3.2.1. Орган влади як об'єкт організації
- •3.2.2. Організація як процес і функція управління
- •Розділ 3.3. Менеджмент органу державної влади
- •3.3.1. Сутність і особливості менеджменту органу державної влади
- •Розділ 3.4. Стратегічне та ситуаційне управління
- •3.4.1. Стратегічне управління
- •3.4.2. Стратегічне управління та формування програми діяльності органу державної влади
- •3.4.3. Ситуаційне управління
- •Розділ 3.5. Функціональний аналіз та контролінг діяльності органу державної влади
- •3.5.1. Сутність функціонального аналізу діяльності органу державної влади та методика його проведення
- •3.5.2. Контролінг у діяльності органу державної влади
- •Розділ 3.6. Інформаційне та комунікаційне забезпечення внутрішньої організації органу державної влади
- •3.6.1. Інформаційне забезпечення внутрішньої організації органу державної влади
- •3.6.2. Комунікації та комунікаційний процес
- •Практикум
- •Словник
- •Література
- •01034, М. Київ-34, вул. Стрілецька, 28
- •Книготорговельним організаціям та оптовим покупцям звертатися за тел.: (044) 238-82-62, 234-80-43; факс: 238-82-68.
- •2 Під поняттям «спрямування і координація діяльності» пропонується розуміти надання таких повноважень міністерству, державному комітету щодо іншого органу виконавчої влади:
Розділ. 1.9. Ефективність державного управління
1.9.1. Загальна соціальна ефективність державного управління
Проблема ефективності стосується усіх сфер, видів, форм, методів організації життєзабезпечення людини. Найбільшою мірою це властиве управлінню як діяльності, що здійснюється людьми, стосовно людей та виключно в інтересах людей . Від ступеня ефективності цієї діяльності безпосередньо залежить добробут людини. Урешті- решт йдеться про ефективність суспільної системи45.
Суспільству, самій державі необхідні повні й достовірні знання того, яку користь дають витрати на управління, у чому полягають об'єктивізація управління, глибина і дієвість його впливу на керовані процеси.
Виходячи з найбільш поширеного трактування поняття ефективності, ефективність управління — це результат, зіставлений із затратами на
його досягнення (вони включають не лише прямі витрати на систему управління, а й витрати на реалізацію управлінських рішень). Проте це міркування не дає змоги кількісно визначити соціальні наслідки як результат досягнення мети управління. Визначити результат управління й оцінити зумовлений ним ефект дуже складно. Тому насамперед потрібно виділити критерії, на основі яких можна було б виміряти об'єктивізацію управління (наближення суб'єктивності управління до об'єктивних тенденцій, закономірностей, форм суспільної життєдіяльності) і висловити з цього приводу достовірні й обґрунтовані судження.
Критерії ефективності становлять собою ознаки, сторони, прояви управління, аналізуючи які можна визначати рівень і якість управління, його відповідність потребам та інтересам суспільства.
Соціальна ефективність державного управління розкриває результати функціонування системи, тобто сукупності суб'єкта і керованих об'єктів державного управління, має комплексний характер.
Беручи до уваги зазначене, розрізняють три основних поняття ефективності державного управління:
загальну соціальну ефективність державного управління;
ефективність організації і функціонування суб'єктів державного управління;
ефективність діяльності управлінських органів і посадових осіб.
Критерії загальної соціальної ефективності державного управління — це ті, які дають можливість бачити і, бажано, вимірювати досягнутий через державне управління рівень задоволення назрілих потреб, інтересів і цілей суспільства, окремої соціальної групи, конкретної особи. На їх основі можна визначити найголовніше: зв'язок державного управління і суспільства та готовність першого до забезпечення динаміки і гармонійності другого. З погляду раціональності й ефективності державного управління важливо, щоб задоволення потреб і вирішення породжених ними проблем проходило стійко, надійно і безповоротно, з належною повнотою і в належний час, при оптимальному використанні суспільних ресурсів.
Критерії загальної соціальної ефективності покликані спрямовувати державне управління на потреби і проблеми суспільства та характеризувати управлінський рівень їх вирішення. Вони логічно мають включати не тільки результати суспільного виробництва, а й соціальні наслідки їх споживання, не тільки економічні, а й соціальні, духовно-ідео- логічні, психологічні, політичні, історичні, екологічні, демографічні явища, тобто весь спектр явищ, відносин і процесів, необхідних для нормальної життєдіяльності людини.
До критеріїв загальної соціальної ефективності державного управління можна віднести:
рівень продуктивності праці, співвіднесений зі світовими параметрами за Гї відповідними видами;
темпи і масштаби приросту національного багатства;
рівень життя населення порівняно зі стандартами розвинутих країн;
впорядкованість, безпеку, сталість та надійність суспільних відносин, їх відтворення з наростаючим позитивним результатом46.
Наведені узагальнюючі критерії загальної соціальної ефективності державного управління диференціюються за сферами суспільної життєдіяльності.