- •7 І 9 Вимоги до форм-ня системи уп
- •40. Планування і формування персоналу
- •11. Еволюція концепцій упр-ня людс. Ресурсами
- •12. Сучасні концепції упр-ня людськими ресурсами в різних країнах
- •13. Тенденції розвитку мп в сша
- •14. Класифікація персоналу торговельного підприємства
- •17. Система кадрової роботи та її підсистема
- •18. Методологія менеджменту персоналу
- •26. Інформаційне забезпечення роботи персоналу
- •19. Теорія управління організаційними змінними в контексті управління персоналом
- •21. Помилки в стратегії перетворень та їх наслідки для персоналу п-ва
- •27. Оплата праці персоналу
- •39. Сучасні служби персоналу за кордоном
- •22.Підлеглі психотипи, типи акцентуації характеру, категорії, основні праваа та обовязки
- •28.Соціально-психологічні аспекти менеджменту персоналу
- •29. Соціальні методи менеджменту персоналу: суть та призначення
- •30. Соціоніка в роботі менеджера: місце, напрями використання
- •31. Психоаналітичне пояснення мотивації лідерства
- •32. Психологічні методи менеджменту персоналу: суть та призначення
- •34. Мистецтво переконання: психологічні засади ділової полеміки
- •35. Кадрова служба. Кадрове діловодство
- •13. Тенденції розвитку мп в сша
- •36. Завдання кадрових служб підприємств в умовах реструктуризації
- •37. Першочергові заходи під час оперативної реструктуризації в сфері управління людськими ресурсами
- •38. Взаємозв’язок загальної стратегії підприємства та кадрової стратегії. Основні види стратегій
- •42. Методи внутрішньофірмового навчання та переміщення кадрів
- •41. Базові концепції стратегічного управління
- •23. Ресурсне забезпечення менеджменту персоналу
- •24. Особливість персоналу як людських ресурсів підприємства
- •33. Психологічні закономірності трансформації трудового колективу в команду
- •19. Теорія управління організаційними змінами в контексті управління персоналом
- •20. Вплив видів трансформації підприємства на систему управління персоналом
- •68. Соціальне партнерство в орг-ї
- •66. Ефективність мп
- •46.Організація професійного навчання працівників
- •61.Мотиваційні теорії:змістовні та процесні
- •43. Сучасні методи якісного відбору працівників різних категорій
- •44. Розвиток персоналу організації: методи та принципи
- •45. Методи підвищення професійної майстерності керівників функціональних підрозділів
- •47. Форми розвитку персоналу функціонального підрозділу
- •48. Інноваційні форми підвищення кваліфікації управлінського персоналу
- •51. Переваги та недоліки реактивної та авантюристичної кадрової політики
- •52. Переваги та недоліки превентивної та активної кадрової політики
- •53. Рух персоналу організації: форми, позитивні та негативні аспекти
- •54. Способи та процедура вивільнення персоналу
- •55. Правові засади звільнення працівників
- •56. Заходи з підвищення якості трудового життя
- •57. Оцінювання персоналу різних категорій
- •58. Сучасні закордонні методики оцінювання персоналу
- •59. Мотивація та стимулювання персоналу: матеріальні та нематеріальні заходи
- •60. Методи контролю за використанням робочого часу різних категорій працівників
- •62. Заходи запобігання зниженню трудової активності персоналу
- •63. Комісія з трудових спорів на підприємстві: склад та функції
- •64. Система соціального забезпечення управлінського персоналу
- •65. Причини руйнації соціального партнерства в організації та їх усунення
- •67. Методи організації колективної творчості персоналу
- •69. Соціограма: суть та техніка побудови
- •70. Кар’єрограма та професіограма: суть та техніка побудови
- •25. Підлеглі психотипи стани рольова структура
- •Персонал орг-ції як обєкт менеджменту.Функціон аспекти мп
- •Мета, завдання та ф-ції уп
- •15. Зміст понять мп: «персонал», «кадри», «труд ресурси», «людські ресурси», «людський фактор»
- •16.Зміст понять мп: «роб сила», «труд потенціал прац», «людський фактор», людський к-л орг.-ції
- •5. Основні аксіоми та аспекти менеджменту персоналу.
31. Психоаналітичне пояснення мотивації лідерства
Психоаналіз – це особливий метод психотерапії, розроблений австрійським лікарем Зигмундом Фрейдом (1856—1939) і виріс потім у ціле психологічне вчення. По Фрейду, людьми управляють несвідомі (інстинктивні) потягу сексуального характеру, передусім (либидо6). Саме є двигуном соціальних діянь П.Лазаренка та всією творчою активності людей. У цьому «погані» несвідомі секс імпульси ворогують нещадно з «совісним» свідомістю людини, ввергаючи їх у стан психічної напруженості та «боротьби» з і собою. Коли ж індивіду вдається переключити свою «забороненої» сексуальну занепокоєність на «нормальне» (прийнятне для суспільства) справа, потім із нього часто виходить дуже активний і творча діяч – художник, письменник, політик тощо. д.
Отже, політичними лідерами, відповідно до даної концепції, стають люди, які пригнічили своє лібідо, і компенсували цю «втрату» активною лідерською діяльністю. Однак він в руках може отримати перекручені, вкрай деспотичні і навіть садистскі форми: жорстоке повновладдя з інших людьми доставляє їм особливе насолоду і заглушає їхні психосексуальні «комплекси».
32. Психологічні методи менеджменту персоналу: суть та призначення
Психологічні (соціально-психологічні) методи – це способи впливу на об'єкт управління, які базуються на використанні соціальне-психологічних факторів і спрямовані на управління соціально-психологічними відносинами, що складаються в колективі, для досягнення поставлених перед організацією цілей.
Психологічні методи управління спрямовані на регулювання відносин між людьми шляхом оптимального підбору та розстановки персоналу. До них відносяться методи комплектування малих груп та колективів; методи гуманізації праці; методи професійної орієнтації, відбору та навчання; методи психологічної мотивації та ін. Методи комплектування малих груп та колективів дозволяють визначити оптимальні кількісні та якісні співвідношення між працівниками з урахуванням психологічної сумісності. Ці методи мають велике значення в органах внутрішніх справ при формуванні груп, які працюватимуть в екстремальних умовах, наприклад, груп захвату. До методів гуманізації праці відносяться використання психологічного впливу кольору, музики, виключення монотонності праці, поширення творчих процесів і т.ін. Методи професійної орієнтації, відбору та навчання спрямовані на відбір та підготовку працівників, які за своїми психологічними характеристиками найбільш відповідають вимогам майбутньої праці. Методи психологічної мотивації – це психологічні прийоми, способи, за допомогою яких спонукається діяльність людини. Це можуть бути найрізноманітніші явища та стани, які викликають активність суб'єкта, це потреби та інстинкти, потяги та емоції, настанови та ідеали.
Вони призначені впливати на процеси формування та розвитку колективів.
34. Мистецтво переконання: психологічні засади ділової полеміки
Мистецтво переконання — це справжня історія дипломатичних маніпуляцій з метою переконати інших людей перейти на ваш бік без застосування сили.
Потрібно переконливо викласти аудиторії свою точку зору, а потім зробити так, щоб ваша точка зору стала основою їхньої довірчої системи.
Даремно намагатися переконати інших людей повірити вам, якщо ви не будете наполегливим. Якщо ваші потреби (підтримка, гроші, чийсь підпис) не очевидні, вам потрібно зробити їх очевидними шляхом створення гострої необхідності та її зв’язку з невідкладністю.
У професійному світі завжди існують два фактори: час і непередбачені дії вашого конкурента. Щоб переманити людей на свій бік, треба переконати їх у необхідності, про яку вони й не підозрюють.
Політики й рекламодавці використовують вагомі слова щодня. Згадайте поширені фрази “війна проти тероризму”, “захист демократії” або “усе натуральне”. Про що ж насправді йдеться? Навіть не про ефективно індуковану бажану реакцію людей. У процесі переконання значення слів найчастіше відходить на задній план, натомість увагу привертають саме вагомі слова.
Апеляція до впливу означає задоволення бажань вашої аудиторії з позиції сили: ви демонструєте свої глибокі знання предмета, відмінну кваліфікацію, а також свій інтерес і віру в те, що говорите, або посилаєтеся на праці інших людей, яких вважають у цій галузі експертами.
Поширене уявлення, що діловий світ сприймає тільки факти, хибне. І все таки хоча фактами в жодному разі не можна нехтувати, апеляція до емоцій інколи буває винятково ефективна.
Апеляція до розуму — це застосування бездоганних фактів і доказів, які дають змогу переконати вашу аудиторію. На професійному рівні іншої форми переконання для багатьох і не існує.
Увесь процес людської уяви базується на історіях. Вони переконані, що “кожен великий лідер — це чудовий оповідач”. Для них історія — це “факт, загорнутий в емоції, що спонукають до дій, які перетворять наш світ”. Саме тому історії можна використати як метод переконання.
Виділяють п’ять основних елементів ефектної оповідки: її розповідають пристрасно; від імені героя, який першим зустрічає ворога та проявляє свою поінформованість, а ця поінформованість приводить до остаточної трансформації.
Мета полягає в тому, щоб у межах переконливої історії представити свою точку зору. При цьому ви від імені героя намагаєтеся переконати людей реалізувати, наприклад, фінансові можливості: перебороти перешкоди (ризик фінансових втрат); використати основний аргумент (можливість зменшення ризику) як стимул для подолання перешкод і, нарешті, остаточну трансформацію (фінансова нагорода) як результат переконання.
