69. Соціограма: суть та техніка побудови

Соціограма-це графічне зобр. Зв’язків усередині групи осіб на основі виявлених її членами симпатій, позитивних (негат)оцінок своїх колег за певним критерієм. Вона представлена сукупністю певних позначень із прізвищами або присвоєними номерами кожного члена групи і лініями які відобр вибори.

Основною метою побудови є досл-ня міжособистісних стосунків в трудовому колективі п-вачи його підрозділі, групі. Це досягається засобами визн-ня міжособистісних позитивних та негативних відборів працівників один одного.

Вона може бути в декількох варіантах. Перший варіант - індивідуальна соціограма. В цьому випадку обирається той співробітник, який представляє найбільший інтерес, і будується соціограма в системі всіх його зв'язків, виявлених в ході опитування. Другий варіант - проста групова соціограма. Вона є довільною формою площинного зображення, на якому є видимим всі зв'язки і кількість виборів між співробітниками. Третій варіант - системна групова соціограмма. Це найбільш складний варіант, тому на роз'ясненні його суті зупинимося докладніше.

У системній груповій соціограмі на основі даних соціоматриці графічно показуються міжособові відносини в підрозділі. На основі отриманих відповідей всі випробовувані діляться на п'ять груп:«зірки» (співробітники, що мають найбільшу кількість позитивних виборів); «прийняті» або ті, яким «віддається перевага» (співробітники, що мають 3-5 позитивних виборів). ті, якими «нехтують» (співробітники, що мають 1-2 позитивних вибору). «ізольовані» (співробітники, позбавлені виборів).«знедолені люди» (співробітники, що мають найбільшу кількість негативних виборів або переважання негативних виборів над позитивними).

Соціограма має форму п'яти концентричних кіл, що зменшуються, в які і поміщаються всі співробітники відповідно до отриманих виборів. У центральному малому колі - співробітники першої групи, між першим і другим колами - співробітники другої групи і т.д. Перше і друге кола вважаються зонами благополучного положення, а третє, четверте і п'яте - зоною несприятливого положення.

На підставі соціоматриці розраховуються соціометрічні персональні і групові показники.

На підставі їх виробляються рекомендації по оптимізації міжособових взаємин в організації.

70. Кар’єрограма та професіограма: суть та техніка побудови

Кар'єрограма - це інструмент управління кар'єрою, що являє собою графічне описання того, що повинно відбуватися або відбувається з людьми на різних етапах реалізації ними кар'єри.

Кар'єрограма складається з кількох розділів.

У 1-му розділі в хронологічному порядку подаються події, етапи зростання (розвитку) працівника. До цих подій відносяться: зміни в кваліфікації, посаді, умовах праці, її оплаті, пільгах. Діапазон подій, важливих для працівника і спонукальних для його до розвитку, може бути досить широким.

2-й розділ містить перелік вимог до працівника для його просування на певних етапах зростання. Наприклад, яку освіту (чи кваліфікацію) потрібно здобути для просування по службі; які види робіт потрібно виконувати, щоб отримати додаткове заохочення тощо.

У 3-му розділі викладені зобов'язання, що бере на себе адміністрація щодо кар'єри працівника.

У 4-му розділі зазначаються засоби заохочення або покарання адміністрацією підприємства за виконання чи невиконання працівником вимог, зобов'язань.

Професіограма — повний опис особливостей певної професії, що розкриває зміст професійної праці, а також вимог, які вона ставить перед людиною. П. складається на основі аналізу змісту професійної діяльності і містить у собі загальну характеристику професії і вимоги, що професія ставить до людини.

Процес створення професіограм базується на певних принципах, дотримання яких забезпечує наукову обґрунтованість результатів дослідження. Принципи професіографії сформулював К. К. Платонов. Основними з них є комплексність, цілеспрямованість, особистісний підхід, надійність (вимоги до емоційної стійкості особистості в умовах перешкод і шумів), диференціація, типізація, перспективність і реальність.

Комплексний аналіз особливостей будь-якої професії передбачає:

виробничу характеристику професії та її спеціальностей, включаючи економічне значення, соціологічну і соціальнопсихологічну, педагогічну (перелік обсягу знань і вмінь, необхідних для успішної професійної праці, термін професійної підготовки тощо) характеристики професії, а також санітарно-гігієнічну характеристику умов праці з особливим наголосом на так званих шкідливих для здоров'я виробничих процесах;

перелік медичних протипоказань для роботи у даній професії;

психограму (перелік психологічних вимог професії до спеціаліста).