- •7 І 9 Вимоги до форм-ня системи уп
- •40. Планування і формування персоналу
- •11. Еволюція концепцій упр-ня людс. Ресурсами
- •12. Сучасні концепції упр-ня людськими ресурсами в різних країнах
- •13. Тенденції розвитку мп в сша
- •14. Класифікація персоналу торговельного підприємства
- •17. Система кадрової роботи та її підсистема
- •18. Методологія менеджменту персоналу
- •26. Інформаційне забезпечення роботи персоналу
- •19. Теорія управління організаційними змінними в контексті управління персоналом
- •21. Помилки в стратегії перетворень та їх наслідки для персоналу п-ва
- •27. Оплата праці персоналу
- •39. Сучасні служби персоналу за кордоном
- •22.Підлеглі психотипи, типи акцентуації характеру, категорії, основні праваа та обовязки
- •28.Соціально-психологічні аспекти менеджменту персоналу
- •29. Соціальні методи менеджменту персоналу: суть та призначення
- •30. Соціоніка в роботі менеджера: місце, напрями використання
- •31. Психоаналітичне пояснення мотивації лідерства
- •32. Психологічні методи менеджменту персоналу: суть та призначення
- •34. Мистецтво переконання: психологічні засади ділової полеміки
- •35. Кадрова служба. Кадрове діловодство
- •13. Тенденції розвитку мп в сша
- •36. Завдання кадрових служб підприємств в умовах реструктуризації
- •37. Першочергові заходи під час оперативної реструктуризації в сфері управління людськими ресурсами
- •38. Взаємозв’язок загальної стратегії підприємства та кадрової стратегії. Основні види стратегій
- •42. Методи внутрішньофірмового навчання та переміщення кадрів
- •41. Базові концепції стратегічного управління
- •23. Ресурсне забезпечення менеджменту персоналу
- •24. Особливість персоналу як людських ресурсів підприємства
- •33. Психологічні закономірності трансформації трудового колективу в команду
- •19. Теорія управління організаційними змінами в контексті управління персоналом
- •20. Вплив видів трансформації підприємства на систему управління персоналом
- •68. Соціальне партнерство в орг-ї
- •66. Ефективність мп
- •46.Організація професійного навчання працівників
- •61.Мотиваційні теорії:змістовні та процесні
- •43. Сучасні методи якісного відбору працівників різних категорій
- •44. Розвиток персоналу організації: методи та принципи
- •45. Методи підвищення професійної майстерності керівників функціональних підрозділів
- •47. Форми розвитку персоналу функціонального підрозділу
- •48. Інноваційні форми підвищення кваліфікації управлінського персоналу
- •51. Переваги та недоліки реактивної та авантюристичної кадрової політики
- •52. Переваги та недоліки превентивної та активної кадрової політики
- •53. Рух персоналу організації: форми, позитивні та негативні аспекти
- •54. Способи та процедура вивільнення персоналу
- •55. Правові засади звільнення працівників
- •56. Заходи з підвищення якості трудового життя
- •57. Оцінювання персоналу різних категорій
- •58. Сучасні закордонні методики оцінювання персоналу
- •59. Мотивація та стимулювання персоналу: матеріальні та нематеріальні заходи
- •60. Методи контролю за використанням робочого часу різних категорій працівників
- •62. Заходи запобігання зниженню трудової активності персоналу
- •63. Комісія з трудових спорів на підприємстві: склад та функції
- •64. Система соціального забезпечення управлінського персоналу
- •65. Причини руйнації соціального партнерства в організації та їх усунення
- •67. Методи організації колективної творчості персоналу
- •69. Соціограма: суть та техніка побудови
- •70. Кар’єрограма та професіограма: суть та техніка побудови
- •25. Підлеглі психотипи стани рольова структура
- •Персонал орг-ції як обєкт менеджменту.Функціон аспекти мп
- •Мета, завдання та ф-ції уп
- •15. Зміст понять мп: «персонал», «кадри», «труд ресурси», «людські ресурси», «людський фактор»
- •16.Зміст понять мп: «роб сила», «труд потенціал прац», «людський фактор», людський к-л орг.-ції
- •5. Основні аксіоми та аспекти менеджменту персоналу.
44. Розвиток персоналу організації: методи та принципи
При виборі методів навчання працівників, які підвищують кваліфікацію, організація має керуватися критеріями ефективності з погляду впливу на осіб, котрі навчаються. При цьому необхідно враховувати такі принципи:— актуальність;— участь;— повторення;— зворотний зв'язок.
Необхідно також приділяти увагу формуванню відповідного ставлення до планованого навчання. Працівників організації слід налаштувати на активну участь у програмі фахової підготовки і перепідготовки за рахунок:
— прагнення зберегти роботу, залишитися на займаній посаді;— бажання одержати підвищення або обійняти нову посаду;— матеріальної зацікавленості шляхом установлення підвищеної оплати праці;— вияву інтересу до самого процесу професійної підготовки;— бажання професійного спілкування з іншими учасниками.Методи професійного навчання поділяються на дві групи:1) навчання на робочому місці;2) зовнішнє навчання.
Основними методами навчання на робочому місці є:— інструктаж; стажування;— учнівство;
— наставництво.
Інструктаж —це роз'яснення і демонстрація основних прийомів роботи безпосередньо на робочому місці. Він може проводитися керівником, працівником, який давно виконує такі функції, а також спеціально навченим інструктором.
Процедура інстуктажу, як правило, орієнтована на вивчення конкретних операцій або дій, що входять до професійних обов'язків того працівника, якого навчають. Позитивними сторонами інструктажу є його дешевизна, простота і короткочасність .
Стажування — це метод самостійного навчання, при якому працівник тимчасово призначається на іншу посаду з метою
набуття нових навичок. Воно застосовується в процесі реалізації програми навчання кадрового резерву, а також для оволодіння працівником суміжних професій. Разом із тим застосування цього методу пов'язано з високими витратами внаслідок утрати продуктивності праці працівника на новому робочому місці.
Учнівство і наставництво звичайно застосовуються при фаховій підготовці нових працівників, а також у програмах підвищення кваліфікації та перепідготовки. Ці методи звичайно полягають у закріпленні за тими, хто навчається, більш досвідчених працівників, які контролюють їхню роботу і надають допомогу порадами, підказуваннями і навчанням конкретних професійних навичок.
Такі методи навчання оптимальні при виробленні фахових навичок. Проте вони багато в чому залежать і від особистості наставника.
Навчання на робочому місці не дає можливості абстрагуватися від конкретної ситуації на робочому місці. Цій меті слугує програма навчання поза робочим місцем.
Основними методами навчання поза робочим місцем є:
— лекції;
— ділові ігри;
— самостійна підготовка.
