- •7 І 9 Вимоги до форм-ня системи уп
- •40. Планування і формування персоналу
- •11. Еволюція концепцій упр-ня людс. Ресурсами
- •12. Сучасні концепції упр-ня людськими ресурсами в різних країнах
- •13. Тенденції розвитку мп в сша
- •14. Класифікація персоналу торговельного підприємства
- •17. Система кадрової роботи та її підсистема
- •18. Методологія менеджменту персоналу
- •26. Інформаційне забезпечення роботи персоналу
- •19. Теорія управління організаційними змінними в контексті управління персоналом
- •21. Помилки в стратегії перетворень та їх наслідки для персоналу п-ва
- •27. Оплата праці персоналу
- •39. Сучасні служби персоналу за кордоном
- •22.Підлеглі психотипи, типи акцентуації характеру, категорії, основні праваа та обовязки
- •28.Соціально-психологічні аспекти менеджменту персоналу
- •29. Соціальні методи менеджменту персоналу: суть та призначення
- •30. Соціоніка в роботі менеджера: місце, напрями використання
- •31. Психоаналітичне пояснення мотивації лідерства
- •32. Психологічні методи менеджменту персоналу: суть та призначення
- •34. Мистецтво переконання: психологічні засади ділової полеміки
- •35. Кадрова служба. Кадрове діловодство
- •13. Тенденції розвитку мп в сша
- •36. Завдання кадрових служб підприємств в умовах реструктуризації
- •37. Першочергові заходи під час оперативної реструктуризації в сфері управління людськими ресурсами
- •38. Взаємозв’язок загальної стратегії підприємства та кадрової стратегії. Основні види стратегій
- •42. Методи внутрішньофірмового навчання та переміщення кадрів
- •41. Базові концепції стратегічного управління
- •23. Ресурсне забезпечення менеджменту персоналу
- •24. Особливість персоналу як людських ресурсів підприємства
- •33. Психологічні закономірності трансформації трудового колективу в команду
- •19. Теорія управління організаційними змінами в контексті управління персоналом
- •20. Вплив видів трансформації підприємства на систему управління персоналом
- •68. Соціальне партнерство в орг-ї
- •66. Ефективність мп
- •46.Організація професійного навчання працівників
- •61.Мотиваційні теорії:змістовні та процесні
- •43. Сучасні методи якісного відбору працівників різних категорій
- •44. Розвиток персоналу організації: методи та принципи
- •45. Методи підвищення професійної майстерності керівників функціональних підрозділів
- •47. Форми розвитку персоналу функціонального підрозділу
- •48. Інноваційні форми підвищення кваліфікації управлінського персоналу
- •51. Переваги та недоліки реактивної та авантюристичної кадрової політики
- •52. Переваги та недоліки превентивної та активної кадрової політики
- •53. Рух персоналу організації: форми, позитивні та негативні аспекти
- •54. Способи та процедура вивільнення персоналу
- •55. Правові засади звільнення працівників
- •56. Заходи з підвищення якості трудового життя
- •57. Оцінювання персоналу різних категорій
- •58. Сучасні закордонні методики оцінювання персоналу
- •59. Мотивація та стимулювання персоналу: матеріальні та нематеріальні заходи
- •60. Методи контролю за використанням робочого часу різних категорій працівників
- •62. Заходи запобігання зниженню трудової активності персоналу
- •63. Комісія з трудових спорів на підприємстві: склад та функції
- •64. Система соціального забезпечення управлінського персоналу
- •65. Причини руйнації соціального партнерства в організації та їх усунення
- •67. Методи організації колективної творчості персоналу
- •69. Соціограма: суть та техніка побудови
- •70. Кар’єрограма та професіограма: суть та техніка побудови
- •25. Підлеглі психотипи стани рольова структура
- •Персонал орг-ції як обєкт менеджменту.Функціон аспекти мп
- •Мета, завдання та ф-ції уп
- •15. Зміст понять мп: «персонал», «кадри», «труд ресурси», «людські ресурси», «людський фактор»
- •16.Зміст понять мп: «роб сила», «труд потенціал прац», «людський фактор», людський к-л орг.-ції
- •5. Основні аксіоми та аспекти менеджменту персоналу.
68. Соціальне партнерство в орг-ї
Соціальне партнерство в організації - це система заходів, що забезпечує співробітництво найманих працівників з роботодавцями. Таке співробітництво здійснюється постійно на двосторонній основі, переважно в формі колективних переговорів, колективних договорів і угод, які регулюють соціально-трудові відносини.
Соціальне партнерство є специфічною формою соціальних відносин між трьома суб'єктами (тріада) ринкової економіки: державою, найманими працівниками та роботодавцями. Соціальне партнерство формується як специфічна, необхідна складова ринкових відносин. Це — відносини між найманими працівниками і власниками підприємств (роботодавцями).
Сторонами соціального партнерства виступають первинні носії прав та інтересів найманих працівників і власників засобів виробництва.
Соціальне партнерство виконує три функції:
- захисну - вирівнювання шансів працівників, недопущення зміни умов праці не на користь працівника;
- організаційну— гласність і чітко визначений порядок укладання угод, їх стандартизація тощо;
- миротворчу - на період дії угоди не допускаються трудові конфлікти, не висуваються нові вимоги.
Головними завданнями системи соціального партнерства в Україні слід вважати:
—залучення всіх суб'єктів суспільних відносин до управління і подолання на цій основі монополії в розподілі створеного продукту;—посилення мотивацій до праці для забезпечення високих результатів роботи як необхідної умови підвищення якості життя;—усунення непорозумінь та суперечностей щодо намірів, які представляють законні інтереси кожної із сторін;—досягнення взаємного прагнення до виконання намічених програм, що сприятимуть утвердженню в суспільстві соціального миру і злагоди.
При цьому, в процесі реалізації цієї системи мають бути вирішені такі важливі проблеми:
- формування нової мотиваційної поведінки суб'єктів суспільних відносин, яка відповідає вимогам конкурентного ринку;
- заснування соціально-трудових відносин, що визначають рівноправність усіх форм власності та встановлюють недискримінаційні умови формування їх вартості;
- усунення чинників соціальної напруги в суспільстві і зменшення на цій основі негативних економічних наслідків;
- створення умов для поступового формування ефективного власника.
66. Ефективність мп
Важливою передумовою досягнення прийнятного рівня економічної ефективності менеджменту персоналу є забезпечення адекватного організаційного рівня менеджменту персоналу. Інакше кажучи, економічна ефективність менеджменту персоналу виростає з організаційної.
Серед найважливіших показників організаційної ефективності менеджменту персоналу варто виокремити:
- стан забезпечення потреб підприємства в персоналі за професіями, спеціальностями, посадами та освітньо-кваліфікаційними рівнями працівників;
- ефективність використання робочого часу, кваліфікації та творчого потенціалу всіх категорій персоналу;
- рівень ритмічності виробництва;
- якість продукції та послуг.
Організаційна ефективність менеджменту персоналу досягається повсякденною наполегливою роботою в таких напрямах:
- високоякісне інформаційне забезпечення;
- підбирання комплектування й розстановка кадрів, поділ і кооперування праці, делегування повноважень;
- організація й обслуговування робочих місць;
- створення сприятливих умов праці;
- ефективний моніторинг ритмічності виробництва;
Велике значення для характеристики ефективності менеджменту персоналу має система якісних показників, до якої належать:
Рентабельність товарної продукції (Рт):
Рентабельність реалізованої продукції (Рр):
Рентабельність витрат на персонал (Рп):
Рівень соціальної ефективності менеджменту персоналу характеризується такими показниками та критеріями, які відображають різні аспекти привабливості чи непривабливості роботи в даному трудовому колективі, задоволеності чи незадоволеності людей роботою.
Загальний рівень соціальної ефективності менеджменту персоналу можна оцінити через показники задоволеності працівників роботою, який визначається на підставі цілеспрямованих соціологічних досліджень.
