- •Розділ 1. Електропривод, його структурна схема та елементи.
- •Загальні відомості. Електропривод та його елементи.
- •Різновиди електроприводів, їх характеристики та режими роботи.
- •1.3 Механічні характеристики виробничих механізмів. Жорсткість.
- •Розділ 2. Механічні характеристики і енергетичні режими роботи двигунів постійного струму (дпс).
- •2.1 Дпс незалежного збудження (нз).
- •2.1.1 Загальні відомості.
- •2.1.4 Побудова механічних характеристик дпс нз.
- •2.1.2 Електромеханічна характеристика
- •2.1.3 Механічна характеристика
- •2.1.5 Процес пуску та пускова діаграма.
- •2.1.5 Кількість ступенів пускового резистора.
- •2.1.7 Механічна характеристика у гальмових режимах .
- •2.2 Дпс послідовного збудження (пз) .
- •2.2.1 Загальні відомості .
- •2.2.2 Електромеханічна та механічна характеристики дпс пз
- •2.2.3 Побудова штучних (реостатних) характеристик.
- •2.2.4 Розрахунок опорів пускових резисторів.
- •2.2.5 Динамічне гальмування.
- •2.2.6 Гальмування пртивовмиканням.
- •2.3 Дпс змішаного збудження (зз) .
- •3.1 Загальні положення.
- •3.2 Регулювання швидкості.
- •3.3 Регулювання струму і моменту.
- •3.4 Регулювання положення.
- •3.5 Структура електропривода та його режими роботи при регулюванні координат.
- •Розділ 4. Регулювання координат еп з двигуном постійного струму.
- •4.1 Регулювання кутової швидкості дпс змінного магнітного потоку.
- •4.1.1 Загальні відомості.
- •4.1.2 Ослаблення магнітного потоку у дпс нз.
- •4.1.3 Ослаблення магнітного потоку у дпс пз.
- •Регулювання кутової швидкості дпс шунтуванням якоря.
- •Загальні відомості.
- •Регулювання дпс нз.
- •4.2.3 Регулювання дпс пз.
- •4.3 Регулювання кутової швидкості дпс зміною напруги живлення.
- •4.3.1 Загальні відомості.
- •4.3.2 Система г-д.
- •4.3.2.3. Діапазон регулювання. Статизм.
- •4.3.3. Система тп-д.
- •Переваги системи тп-д:
- •Недоліки системи тп-д:
- •4.3.4 Система широтно-імпульсного регулювання (шир).
- •4.3.5 Регулювання швидкості дпс пз.
- •4.3.6 Регулювання швидкості дпс нз імпульсною зміною параметрів.
- •4.3.6.1. Регулювання додатковими резисторами у колі якоря.
- •4.3.6.2 Регулювання додатковим резистором у колі обмотки збудження.
- •4.4 Регулювання координат в системі джерело струму – двигун (дс-д).
- •4.5 Загальні положення по автоматичному регулюванню координат.
- •Розділ 5. Регулювання координат еп з двигунами змінного струму.
- •5.1 Схеми вмикання, заміщення, характеристики та режими роботи асинхронних двигунів (ад).
- •5.2 Характеристики ад.
- •5.2 Регулювання ад за допомогою резисторів.
- •5.2.1 Резистор у колі статора (r1д).
- •5.2.1.1 Розрахунки резисторів r1д .
- •5.2.2 Резистор у колі ротора (r2д) .
- •5.2.2.1 Розрахунки резисторів r2д .
- •5.3 Регулювання ад зміною напруги живлення .
- •5.4 Регулювання ад зміною кількості пар полюсів.
- •5.5 Частотне регулювання ад.
- •5.6 Регулювання ад в каскадних схемах вмикання.
- •5.6.1 Загальні відомості.
- •5.6.2 Електромеханічний машинно-вентильний каскад.
- •5.6.3 Електричний машинно-вентильний каскад.
- •5.6.4 Робота і характеристики електромеханічного і електричного каскадів.
- •5.6.5 Асинхронно-вентильний каскад.
- •5.7 Гальмування електроприводів з ад.
- •5.7.1 Гальмування противовмиканням.
- •5.7.2 Рекуперативне гальмування.
- •5.7.3 Динамічне гальмування.
- •5.7.4 Гальмування при самозбудженні.
- •5.8 Регулювання і гальмування електроприводів з синхронними двигунами.
- •Розділ 6. Взаємозв’язані електроприводи.
- •6.1 Загальні відомості.
- •6.2 Еп з механічним з’єднанням валів.
- •6.2.3 Випадок, коли ω01≠ω02 і Із1≠Із2.
- •6.2.4 Випадок з ад.
- •6.3 Еп з електричним валом.
- •6.3.1 Загальні відомості.
- •6.3.2 Електричний вал з синхронними зрівнювальними машинами.
- •6.2.3 Електричний вал з синхронними зрівнювальними машинами.
- •6.3.4 Електричний вал з основними робочими машинами.
- •6.3.5 Електричний вал з асинхронним перетворювачем частоти.
- •Розділ 7. Перехідні процеси електроприводів.
- •7.1 Загальні відомості.
- •7.2 Пуск дпс нз до основної кутової швидкості ωс при ударному прикладанні навантаження.
- •7.2.2 Багатоступеневий пуск при
- •7.2.3 Пуск з урахуванням індуктивності кола якоря
- •7.3 Пуск дпс нз до кутової швидкості більшої за основну
- •7.4 Динамічне гальмування дпс нз
- •7.5 Гальмування противовмиканням і реверсування дпс нз
- •7.6 Гальмування дпс нз від швидкості (ослабленого збудження) до основної
- •7.7 Перехідні режими в еп з дпс нз
- •7.8 Перехідні процеси в еп з ад
- •7.8.1 Загальні відомості
- •7.8.2 Пуск ад з фазним ротором
- •7.8.3 Гальмування противовмиканням і реверсування ад
- •Розділ 8. Формування перехідних процесів електроприводів
- •8.1 Загальні відомості
- •7.8.4 Динамічне гальмування ад
- •7.8.5 Рекуперативне гальмування ад
- •8.2 Лінійне наростання керуючих дій (система тп-д)
- •8.2.1 Пуск еп вхолосту ( )
- •8.2.2 Інші приклади пуску
- •8.3 Експоненційна залежність наростання керуючих дій (система г-д)
- •8.3.1 Загальні відомості. Форсування процесу збудження генератора
- •8.3.2 Пуск еп в системі г-д
- •8.3.3 Гальмування і реверсування еп в системі г-д
- •Розділ 9. Енергетика електропривода
- •9.1 Енергетичні показники роботи
- •9.2 Втрати потужності і енергії при сталому режимі роботи еп.
- •9.3 Втрати потужності і енергії в перехідних режимах роботі еп
- •9.3.1 Втрати при .
- •9.3.1.1 Пуск двигуна
- •9.3.1.6 Пуск дпс
- •9.3.2 Способи зменшення витрат у перехідних режимах
- •9.3.2.1 Змешення моменту інерції
- •9.3.2.2 Регулювання швидкості
- •9.3.3 Витрати при навантаженні, тобто при .
- •9.4 Втрати енергії в перехідних процесах в системі керуючий перетворювач – двигун (кп – д)
- •9.4.1 Система статичний перетворювач – двигун (скп – д)
- •9.4.2 Система генератор-двигун (г-д)
- •9.5.1 Ккд системи еп
- •9.5.2. Коефіцієнт потужності системи еп
- •Розділ 10. Вибір електродвигунів
- •10.1 Загальні відомості.
- •10.2 Нагрівання на охолодження електродвигунів.
- •10.3 Номінальні режими роботи електродвигунів.
- •10.4. Побудова діаграм навантаження.
- •10.5 Вибір двигуна за потужністю при режими s1.
- •10.5.1 Метод еквівалентних втрат потужності.
- •10.5.2. Метод еквівалентного струму.
- •10.5.3. Метод еквівалентного моменту.
- •10.5.4. Метод еквівалентної потужності
- •10.9.5. Розрахунок потужності за методом середніх витрат.
- •10.5.6. Попередній вибір двигуна за потужністю.
- •10.5.7. Висновки з методу еквівалентних величин.
- •10.6 Розрахунок потужності и вибір двигуна для режиму s2.
- •10.7 Розрахунок потужності і вибір двигуна для режиму s3.
- •10.8. Визначення допустимої частоти вмикань ад.
- •10.9 Вибір двигуна за потужністю для регульованого еп.
- •Література
4.3.2.3. Діапазон регулювання. Статизм.
Як вже відзначалось раніше, система Г-Д за регулюванням струму збудження дозволяє двохзонне регулювання, тобто одержати характеристики вище природної. При цьому плавність регулювання дуже висока, а гранична швидкість – як за звичайним регулюванням ослаблення магнітного потоку.
У першому діапазоні, коли магнітний потік двигуна Фд = const, межі регулювання визначаються так.
Верхня межа регулювання швидкості обмежена значенням номінальної ЕРС генератора, а нижня – відносним перепадом кутової швидкості за зміною навантаження, яке є заданим, тобто статизмом механічної характеристики.
Розглянемо це поняття – статизм – за допомогою механічних характеристик на рис. 4.19.
Рис. 4.19
Отже,
статизм є відношення зміни швидкості
Δωном,
яке викликане зміною навантаження на
валу двигуна від М=0
до М=Мном,
до швидкості ω0.рег
на
заданій характеристиці, яка є регульованою,
тобто
.
Бачимо, що статизм
є ковзання
на даній характеристиці .
Як
відомо,
,тому
.
Оскільки в системі Г-Д
,
то зі зниженням швидкості зростає
статизм S,
тобто спадає точність регулювання.
Очевидно, навантаження повинно бути рівне 2Мном, тому можливо визначити мінімальну регульовану швидкість холостого ходу ω0.рег.min.
Якщо
величина статизму є заданою Sзад.
то
:
,
а максимально можливий діапазон
регулювання
,
або
,
де :
ω0.пр – швидкість холостого ходу на природній характеристиці,
-
модуль жорсткості системи Г-Д у відносних
одиницях.
З
цього виразу виходить, що при
зменшення Sзавд.
веде до зменшення діапазону регулювання.
Якщо S≈0.4,
то D
= 4…5;
якщо S=
0.2
– діапазон вдвічі менший; якщо Sзавд≤0.1
– регулювання взагалі неможливо, тому
що D≤1.
Отже,
для розширення діапазону регулювання
при високій точності, тобто при низькому
статизмі S,
необхідно збільшення модуля жорсткості
.
Це
завдання може бути вирішене за
використанням замкнутих систем
регулювання.
Разом із явними перевагами, такими як великий діапазон регулювання, лінійність характеристик, робота за всіма режимами (в чотирьох квадрантах), система Г-Д має такі недоліки:
потроювала встановлена потужність;
трикратне перетворення енергії і тому низький ККД;
велика інерційність регулювання, через велику індуктивність кола регулювання;
великий шум при роботі;
великі капітальні витрати;
4.3.3. Система тп-д.
Існує значна кількість схем із використанням тиристорних перетворювачів для керування двигунами. Регулювання виконують шляхом зміни тривалості роботи у провідній частині періоду, інакше кажучи - затримкою моменту відкриття тиристорів у провідну частину періоду: кут запізнення відкриття – α. Існує дві основні схеми: нульова і мостова, вони можуть бути однофазними – з використанням погоджувального трансформатора, або 3-х фазними. У перших коефіцієнт пульсації (Ki) дуже великий, у другій він малий. Але у обох випадках необхідні реактори, що згладжують пульсацію.
Якщо Ki ≥10% застосовують двигуни пульсуючого струму [5].
Тиристорний перетворювач ТП включає до себе систему імпульсно-фазового користування тиристорами.
Нагадаємо,
якщо U
– діюче значення змінної фазної напруги,
Іd
– випрямлений струм, m
– кількість фаз, Rп
– повний опір ТП, то коли кут α=0
середнє значення випрямленої напруги
при холостому ході буде
,
а середнє значення її за навантаженням
.
З урахуванням цих останніх рівнянь одержимо рівняння електромеханічної та механічної характеристик двигуна відповідно:
(4.15)
Висновки з рівнянь (4.15):
Швидкість є функцією кута α .
Швидкість максимальна , якщо α=0 .
Характеристики аналогічні характеристикам системи Г-Д , але мають меншу жорсткість за врахуванням більшого значення опору (Rя+Rп).
Характеристики паралельні, вони визначають, на вісі ординат, значення швидкостей холостого ходу в залежності від кута α -
.Якщо
,
то
і ω0=0
,
а характеристика проходить через
початки координат, тобто це режим
динамічного гальмування .
Характеристики наведені на рис.4.20, на якому заштрихована зона – це зона, коли наступає режим переривчатих струмів. У цієї зони струм Іd→0 і знижується енергія, яка запасається в реакторах.
Рис. 4.20
ЕРС буде недостатньо для підтримки струму при від’ємнім напрузі на анодах. В зоні малих струмів жорсткість характеристик істотно зменшується .
Характеристики за рівнянням (4.15) на рис. 4.20 розміщені у 1-му та 4-му квадрантах. Але характеристики можуть бути у всіх 4-ох квадрантах, якщо застосувати реверсивний ТП, або зміною знака струму двигуна. У першому випадку можливо сумісне або роздільне керування тиристорами. Така схема наведена на рис. 4.21.
Рис. 4.21
На рис. 4.21 – СК – система керування.
Сумісне керування : сигнал від СК одночасно подається на тиристори катодної (1, 3, 5) і анодної (2, 4, 6) груп. При цьому кут зрушення між імпульсами обох груп приблизно дорівнює 180º один комплект є випрямляч, а другий інвертор і струм не проводить. Реактори L1 і L2 обмежують зрівнювальні струми, тому що завжди ЕРС випрямляча та інвертора не рівні між собою.
Якщо сума кутів керування α1+α2=π, то характеристики є лінійними, як це наведено на рис. 4.22.
Рис. 4.22
Роздільне керування: використовують для виключення зрівнювальних струмів . Імпульси керування подають на якийсь один блок тиристорів, який і проводить струм. Другий у цей час є закритим і вмикається із паузою 5…10 мс.
Можливо також використовувати і інші схемні рішення .
