- •Розділ 1. Електропривод, його структурна схема та елементи.
- •Загальні відомості. Електропривод та його елементи.
- •Різновиди електроприводів, їх характеристики та режими роботи.
- •1.3 Механічні характеристики виробничих механізмів. Жорсткість.
- •Розділ 2. Механічні характеристики і енергетичні режими роботи двигунів постійного струму (дпс).
- •2.1 Дпс незалежного збудження (нз).
- •2.1.1 Загальні відомості.
- •2.1.4 Побудова механічних характеристик дпс нз.
- •2.1.2 Електромеханічна характеристика
- •2.1.3 Механічна характеристика
- •2.1.5 Процес пуску та пускова діаграма.
- •2.1.5 Кількість ступенів пускового резистора.
- •2.1.7 Механічна характеристика у гальмових режимах .
- •2.2 Дпс послідовного збудження (пз) .
- •2.2.1 Загальні відомості .
- •2.2.2 Електромеханічна та механічна характеристики дпс пз
- •2.2.3 Побудова штучних (реостатних) характеристик.
- •2.2.4 Розрахунок опорів пускових резисторів.
- •2.2.5 Динамічне гальмування.
- •2.2.6 Гальмування пртивовмиканням.
- •2.3 Дпс змішаного збудження (зз) .
- •3.1 Загальні положення.
- •3.2 Регулювання швидкості.
- •3.3 Регулювання струму і моменту.
- •3.4 Регулювання положення.
- •3.5 Структура електропривода та його режими роботи при регулюванні координат.
- •Розділ 4. Регулювання координат еп з двигуном постійного струму.
- •4.1 Регулювання кутової швидкості дпс змінного магнітного потоку.
- •4.1.1 Загальні відомості.
- •4.1.2 Ослаблення магнітного потоку у дпс нз.
- •4.1.3 Ослаблення магнітного потоку у дпс пз.
- •Регулювання кутової швидкості дпс шунтуванням якоря.
- •Загальні відомості.
- •Регулювання дпс нз.
- •4.2.3 Регулювання дпс пз.
- •4.3 Регулювання кутової швидкості дпс зміною напруги живлення.
- •4.3.1 Загальні відомості.
- •4.3.2 Система г-д.
- •4.3.2.3. Діапазон регулювання. Статизм.
- •4.3.3. Система тп-д.
- •Переваги системи тп-д:
- •Недоліки системи тп-д:
- •4.3.4 Система широтно-імпульсного регулювання (шир).
- •4.3.5 Регулювання швидкості дпс пз.
- •4.3.6 Регулювання швидкості дпс нз імпульсною зміною параметрів.
- •4.3.6.1. Регулювання додатковими резисторами у колі якоря.
- •4.3.6.2 Регулювання додатковим резистором у колі обмотки збудження.
- •4.4 Регулювання координат в системі джерело струму – двигун (дс-д).
- •4.5 Загальні положення по автоматичному регулюванню координат.
- •Розділ 5. Регулювання координат еп з двигунами змінного струму.
- •5.1 Схеми вмикання, заміщення, характеристики та режими роботи асинхронних двигунів (ад).
- •5.2 Характеристики ад.
- •5.2 Регулювання ад за допомогою резисторів.
- •5.2.1 Резистор у колі статора (r1д).
- •5.2.1.1 Розрахунки резисторів r1д .
- •5.2.2 Резистор у колі ротора (r2д) .
- •5.2.2.1 Розрахунки резисторів r2д .
- •5.3 Регулювання ад зміною напруги живлення .
- •5.4 Регулювання ад зміною кількості пар полюсів.
- •5.5 Частотне регулювання ад.
- •5.6 Регулювання ад в каскадних схемах вмикання.
- •5.6.1 Загальні відомості.
- •5.6.2 Електромеханічний машинно-вентильний каскад.
- •5.6.3 Електричний машинно-вентильний каскад.
- •5.6.4 Робота і характеристики електромеханічного і електричного каскадів.
- •5.6.5 Асинхронно-вентильний каскад.
- •5.7 Гальмування електроприводів з ад.
- •5.7.1 Гальмування противовмиканням.
- •5.7.2 Рекуперативне гальмування.
- •5.7.3 Динамічне гальмування.
- •5.7.4 Гальмування при самозбудженні.
- •5.8 Регулювання і гальмування електроприводів з синхронними двигунами.
- •Розділ 6. Взаємозв’язані електроприводи.
- •6.1 Загальні відомості.
- •6.2 Еп з механічним з’єднанням валів.
- •6.2.3 Випадок, коли ω01≠ω02 і Із1≠Із2.
- •6.2.4 Випадок з ад.
- •6.3 Еп з електричним валом.
- •6.3.1 Загальні відомості.
- •6.3.2 Електричний вал з синхронними зрівнювальними машинами.
- •6.2.3 Електричний вал з синхронними зрівнювальними машинами.
- •6.3.4 Електричний вал з основними робочими машинами.
- •6.3.5 Електричний вал з асинхронним перетворювачем частоти.
- •Розділ 7. Перехідні процеси електроприводів.
- •7.1 Загальні відомості.
- •7.2 Пуск дпс нз до основної кутової швидкості ωс при ударному прикладанні навантаження.
- •7.2.2 Багатоступеневий пуск при
- •7.2.3 Пуск з урахуванням індуктивності кола якоря
- •7.3 Пуск дпс нз до кутової швидкості більшої за основну
- •7.4 Динамічне гальмування дпс нз
- •7.5 Гальмування противовмиканням і реверсування дпс нз
- •7.6 Гальмування дпс нз від швидкості (ослабленого збудження) до основної
- •7.7 Перехідні режими в еп з дпс нз
- •7.8 Перехідні процеси в еп з ад
- •7.8.1 Загальні відомості
- •7.8.2 Пуск ад з фазним ротором
- •7.8.3 Гальмування противовмиканням і реверсування ад
- •Розділ 8. Формування перехідних процесів електроприводів
- •8.1 Загальні відомості
- •7.8.4 Динамічне гальмування ад
- •7.8.5 Рекуперативне гальмування ад
- •8.2 Лінійне наростання керуючих дій (система тп-д)
- •8.2.1 Пуск еп вхолосту ( )
- •8.2.2 Інші приклади пуску
- •8.3 Експоненційна залежність наростання керуючих дій (система г-д)
- •8.3.1 Загальні відомості. Форсування процесу збудження генератора
- •8.3.2 Пуск еп в системі г-д
- •8.3.3 Гальмування і реверсування еп в системі г-д
- •Розділ 9. Енергетика електропривода
- •9.1 Енергетичні показники роботи
- •9.2 Втрати потужності і енергії при сталому режимі роботи еп.
- •9.3 Втрати потужності і енергії в перехідних режимах роботі еп
- •9.3.1 Втрати при .
- •9.3.1.1 Пуск двигуна
- •9.3.1.6 Пуск дпс
- •9.3.2 Способи зменшення витрат у перехідних режимах
- •9.3.2.1 Змешення моменту інерції
- •9.3.2.2 Регулювання швидкості
- •9.3.3 Витрати при навантаженні, тобто при .
- •9.4 Втрати енергії в перехідних процесах в системі керуючий перетворювач – двигун (кп – д)
- •9.4.1 Система статичний перетворювач – двигун (скп – д)
- •9.4.2 Система генератор-двигун (г-д)
- •9.5.1 Ккд системи еп
- •9.5.2. Коефіцієнт потужності системи еп
- •Розділ 10. Вибір електродвигунів
- •10.1 Загальні відомості.
- •10.2 Нагрівання на охолодження електродвигунів.
- •10.3 Номінальні режими роботи електродвигунів.
- •10.4. Побудова діаграм навантаження.
- •10.5 Вибір двигуна за потужністю при режими s1.
- •10.5.1 Метод еквівалентних втрат потужності.
- •10.5.2. Метод еквівалентного струму.
- •10.5.3. Метод еквівалентного моменту.
- •10.5.4. Метод еквівалентної потужності
- •10.9.5. Розрахунок потужності за методом середніх витрат.
- •10.5.6. Попередній вибір двигуна за потужністю.
- •10.5.7. Висновки з методу еквівалентних величин.
- •10.6 Розрахунок потужності и вибір двигуна для режиму s2.
- •10.7 Розрахунок потужності і вибір двигуна для режиму s3.
- •10.8. Визначення допустимої частоти вмикань ад.
- •10.9 Вибір двигуна за потужністю для регульованого еп.
- •Література
10.9.5. Розрахунок потужності за методом середніх витрат.
1. По навантажувальній діаграмі визначаємо середню потужність на валу:
.
Ящко ω=const то βі=1 і ωном/ωі=1.
2. По каталогу вибираємо двигун з kз=1.1..1.3.
3. По залежності ККД від коефіцієнту навантаження η(kн) визначимо Σp(t) для кожного часу tі
4.
Визначимо Σpср
за час tц,
які повинні бути
10.5.6. Попередній вибір двигуна за потужністю.
Часто, коли у ЕП і самого двигуна дуже велике значення J, вигляд навантажувальної діаграми визначається динамікою перехідних режимів. Тоді дійсна навантажувальна діаграма до вибору реального двигуна не може бути побудована. Тому слід вибирати двигун попередньо, а потім його перевіряти. Для цього треба мати середнє за tц значення статичного навантаження, прийнявши kз≈1.2…1.4 і визначити:
;
,
де Мсі
і Рсі
момент і потужність статичного
навантаження на і-ой ділянці робочого
циклу з часом tі.
Навантажувальні діаграми можуть мати вигляд кривих, тоді їх треба замінити ломаними лініями. Але коли крива М(t) має ділянки великої крутизни, а апроксимувати її дуже важко, використовують наступний вираз:
10.5.7. Висновки з методу еквівалентних величин.
1. Методи придатні для перевірки двигуна у режимах S1, S3, S4, S5, S7 і S8.
2. Вибраний двигун також треба перевірити на максимально допустимий момент, наприклад для АД.
3. Вибраний двигун постійного струму треба перевірити на максимально допущений струм за умовами комутації.
10.6 Розрахунок потужності и вибір двигуна для режиму s2.
У цьому режимі (короткочасному) двигун після робот з навантаженням за час tр, що дорівнює номінальній потужності, відключається від мережі до тих пір, доки його перегрів стане Т=0, тобто температура не стане рівною температурі навколишнього середовища. Графік роботи двигуна в режимі S2 приведений на рис 10.6
Рис.10.6
Розглянемо
лише один період роботи двигуна, коли
його перегрів визначається рівнянням
.
Якщо вибрати двигун, який призначений для режиму S1 потужністю Рк, то за час tр перегрів не досягне значення Тст (крива 1 на рис 10.6) і двигун буде недовикористаний за нагрівом.
Його
перегрів буде менше за допущений Тном.
Тому для режиму S2 слід брати двигун
меншої потужності, але за час tр
він буде значно перевантажений, особливо,
якщо
час роботи дуже малий. Його сталий
перегрів буде
,
але за час tр
перегрів буде рівний Тдоп
(крива 2 на рис 10.6).
Співвідношення
між
і
може бути визначено за виразом
,
(10.23)
де
значення перегрівів згідно (10.3) будуть:
і
,
тут
Σрк – втрати потужності при навантаженні Рк, а Σрном – при тривалому номінальному навантаженні.
Відношення втрат при короткочасному навантаженні до номінальних зветься коефіцієнтом термічного перевантаження, його можливо визначати із (10.23):
(10.24)
Якщо
є відомим, то можливо із (10.24) визначити
час допущеної роботи
.
Відношення допустимого за умов нагрівання моменту (або потужності) при короткочасному режимі роботи до номінального моменту при тривалому режимі називають коефіцієнтом механічного перевантаження
(10.25)
Згідно
виразу (9.1) втрати при короткочасному
режимі
,
а
,
(10.26)
тоді
з (10.24)
,
а з урахуванням (10.24):
(10.27)
Вираз
(10.27) дозволяє при заданих значенням
коефіцієнта витрат α
, часу tр
і постійної Тн
визначити значення kM,
а якщо знехтувати постійними втратами,
тобто прийняти α=0,
то
(Це можливо, якщо
α<0.35).
Якщо прийняти α=1, то згідно (10.24) і (10.27) можливо визначити залежності kM і kT від відношення tр/Тн, вони подані у таблиці.
Таблиця 10.1
Бачимо, що при tр/Тн≈0.35, допустимий за умовами нагрівання kM≈2.5, що відповідає перевантажувальній спроможності ДПС і АД, то повне використання двигунів при tр/Тн<0.35 обмежено перевантажувальною спроможністю двигунів, тобто двигун буде недовикористовуватись за нагрівом і його можливо перевірити лише на перевантаження. Слід ураховувати можливість зниження напруги для АД.
Якщо за час tр навантаження змінюється в (10.24) і (10.25) замість Рк слід ввести еквівалентне значення моменту або потужності.
Двигун
для режиму S2 виготовляються з нормованою
тривалістю роботи 10, 30, 60 і 90 хв. Але
можливо для режиму S2 застосувати двигун
, який призначений для режиму S1, при
цьому із (10.25)
,
а також Мк>>Ме,
тоді двигун не буде мати недопустимим
перегрів.
Може буди так, що двигун призначений для режиму S2, але потрібний час tр відрізняється від нормованого за каталогом. Розглянемо і цей випадок, коли треба визначати Рк з перегрівом τдоп..
Перегрів двигуна з номінальним навантаженням і нормований часом (каталожним) tр.кат.
,
де
(10.28)
Тн – постійна часу нагрівання при режимі S2. За фактичний час роботи із навантаженням іншим за номінальний, перегрів буде:
,
де (10.29)
Σрк – втрати при короткочасному навантаженні.
Згідно (10.24) за допомогою (10.28) і (10.29) визначимо:
(10.30)
Але цей коефіцієнт також має вигляд за (10.26), тоді з урахуванням (10.25) отримаємо:
(10.31)
Порівнявши праві частини (10.30) і (10.31) остаточно отримаємо вираз для потрібного короткочасного навантаження:
(10.32)
Якщо tр<tр.кат двигун потрібно перевірити на допустиме перевантаження. Якщо в (10.32) прийняти tр.кат=∞ (тривалий режим S1), то отримаємо вираз (10.25), що підтверджує правильність отриманих формул.
Слід також відзначити, що двигуни, які призначені для роботи в режимі S2, не слід використовувати в режимі S1, тому що вони мають підвищені постійні втрати потужності.
