- •Розділ 1. Електропривод, його структурна схема та елементи.
- •Загальні відомості. Електропривод та його елементи.
- •Різновиди електроприводів, їх характеристики та режими роботи.
- •1.3 Механічні характеристики виробничих механізмів. Жорсткість.
- •Розділ 2. Механічні характеристики і енергетичні режими роботи двигунів постійного струму (дпс).
- •2.1 Дпс незалежного збудження (нз).
- •2.1.1 Загальні відомості.
- •2.1.4 Побудова механічних характеристик дпс нз.
- •2.1.2 Електромеханічна характеристика
- •2.1.3 Механічна характеристика
- •2.1.5 Процес пуску та пускова діаграма.
- •2.1.5 Кількість ступенів пускового резистора.
- •2.1.7 Механічна характеристика у гальмових режимах .
- •2.2 Дпс послідовного збудження (пз) .
- •2.2.1 Загальні відомості .
- •2.2.2 Електромеханічна та механічна характеристики дпс пз
- •2.2.3 Побудова штучних (реостатних) характеристик.
- •2.2.4 Розрахунок опорів пускових резисторів.
- •2.2.5 Динамічне гальмування.
- •2.2.6 Гальмування пртивовмиканням.
- •2.3 Дпс змішаного збудження (зз) .
- •3.1 Загальні положення.
- •3.2 Регулювання швидкості.
- •3.3 Регулювання струму і моменту.
- •3.4 Регулювання положення.
- •3.5 Структура електропривода та його режими роботи при регулюванні координат.
- •Розділ 4. Регулювання координат еп з двигуном постійного струму.
- •4.1 Регулювання кутової швидкості дпс змінного магнітного потоку.
- •4.1.1 Загальні відомості.
- •4.1.2 Ослаблення магнітного потоку у дпс нз.
- •4.1.3 Ослаблення магнітного потоку у дпс пз.
- •Регулювання кутової швидкості дпс шунтуванням якоря.
- •Загальні відомості.
- •Регулювання дпс нз.
- •4.2.3 Регулювання дпс пз.
- •4.3 Регулювання кутової швидкості дпс зміною напруги живлення.
- •4.3.1 Загальні відомості.
- •4.3.2 Система г-д.
- •4.3.2.3. Діапазон регулювання. Статизм.
- •4.3.3. Система тп-д.
- •Переваги системи тп-д:
- •Недоліки системи тп-д:
- •4.3.4 Система широтно-імпульсного регулювання (шир).
- •4.3.5 Регулювання швидкості дпс пз.
- •4.3.6 Регулювання швидкості дпс нз імпульсною зміною параметрів.
- •4.3.6.1. Регулювання додатковими резисторами у колі якоря.
- •4.3.6.2 Регулювання додатковим резистором у колі обмотки збудження.
- •4.4 Регулювання координат в системі джерело струму – двигун (дс-д).
- •4.5 Загальні положення по автоматичному регулюванню координат.
- •Розділ 5. Регулювання координат еп з двигунами змінного струму.
- •5.1 Схеми вмикання, заміщення, характеристики та режими роботи асинхронних двигунів (ад).
- •5.2 Характеристики ад.
- •5.2 Регулювання ад за допомогою резисторів.
- •5.2.1 Резистор у колі статора (r1д).
- •5.2.1.1 Розрахунки резисторів r1д .
- •5.2.2 Резистор у колі ротора (r2д) .
- •5.2.2.1 Розрахунки резисторів r2д .
- •5.3 Регулювання ад зміною напруги живлення .
- •5.4 Регулювання ад зміною кількості пар полюсів.
- •5.5 Частотне регулювання ад.
- •5.6 Регулювання ад в каскадних схемах вмикання.
- •5.6.1 Загальні відомості.
- •5.6.2 Електромеханічний машинно-вентильний каскад.
- •5.6.3 Електричний машинно-вентильний каскад.
- •5.6.4 Робота і характеристики електромеханічного і електричного каскадів.
- •5.6.5 Асинхронно-вентильний каскад.
- •5.7 Гальмування електроприводів з ад.
- •5.7.1 Гальмування противовмиканням.
- •5.7.2 Рекуперативне гальмування.
- •5.7.3 Динамічне гальмування.
- •5.7.4 Гальмування при самозбудженні.
- •5.8 Регулювання і гальмування електроприводів з синхронними двигунами.
- •Розділ 6. Взаємозв’язані електроприводи.
- •6.1 Загальні відомості.
- •6.2 Еп з механічним з’єднанням валів.
- •6.2.3 Випадок, коли ω01≠ω02 і Із1≠Із2.
- •6.2.4 Випадок з ад.
- •6.3 Еп з електричним валом.
- •6.3.1 Загальні відомості.
- •6.3.2 Електричний вал з синхронними зрівнювальними машинами.
- •6.2.3 Електричний вал з синхронними зрівнювальними машинами.
- •6.3.4 Електричний вал з основними робочими машинами.
- •6.3.5 Електричний вал з асинхронним перетворювачем частоти.
- •Розділ 7. Перехідні процеси електроприводів.
- •7.1 Загальні відомості.
- •7.2 Пуск дпс нз до основної кутової швидкості ωс при ударному прикладанні навантаження.
- •7.2.2 Багатоступеневий пуск при
- •7.2.3 Пуск з урахуванням індуктивності кола якоря
- •7.3 Пуск дпс нз до кутової швидкості більшої за основну
- •7.4 Динамічне гальмування дпс нз
- •7.5 Гальмування противовмиканням і реверсування дпс нз
- •7.6 Гальмування дпс нз від швидкості (ослабленого збудження) до основної
- •7.7 Перехідні режими в еп з дпс нз
- •7.8 Перехідні процеси в еп з ад
- •7.8.1 Загальні відомості
- •7.8.2 Пуск ад з фазним ротором
- •7.8.3 Гальмування противовмиканням і реверсування ад
- •Розділ 8. Формування перехідних процесів електроприводів
- •8.1 Загальні відомості
- •7.8.4 Динамічне гальмування ад
- •7.8.5 Рекуперативне гальмування ад
- •8.2 Лінійне наростання керуючих дій (система тп-д)
- •8.2.1 Пуск еп вхолосту ( )
- •8.2.2 Інші приклади пуску
- •8.3 Експоненційна залежність наростання керуючих дій (система г-д)
- •8.3.1 Загальні відомості. Форсування процесу збудження генератора
- •8.3.2 Пуск еп в системі г-д
- •8.3.3 Гальмування і реверсування еп в системі г-д
- •Розділ 9. Енергетика електропривода
- •9.1 Енергетичні показники роботи
- •9.2 Втрати потужності і енергії при сталому режимі роботи еп.
- •9.3 Втрати потужності і енергії в перехідних режимах роботі еп
- •9.3.1 Втрати при .
- •9.3.1.1 Пуск двигуна
- •9.3.1.6 Пуск дпс
- •9.3.2 Способи зменшення витрат у перехідних режимах
- •9.3.2.1 Змешення моменту інерції
- •9.3.2.2 Регулювання швидкості
- •9.3.3 Витрати при навантаженні, тобто при .
- •9.4 Втрати енергії в перехідних процесах в системі керуючий перетворювач – двигун (кп – д)
- •9.4.1 Система статичний перетворювач – двигун (скп – д)
- •9.4.2 Система генератор-двигун (г-д)
- •9.5.1 Ккд системи еп
- •9.5.2. Коефіцієнт потужності системи еп
- •Розділ 10. Вибір електродвигунів
- •10.1 Загальні відомості.
- •10.2 Нагрівання на охолодження електродвигунів.
- •10.3 Номінальні режими роботи електродвигунів.
- •10.4. Побудова діаграм навантаження.
- •10.5 Вибір двигуна за потужністю при режими s1.
- •10.5.1 Метод еквівалентних втрат потужності.
- •10.5.2. Метод еквівалентного струму.
- •10.5.3. Метод еквівалентного моменту.
- •10.5.4. Метод еквівалентної потужності
- •10.9.5. Розрахунок потужності за методом середніх витрат.
- •10.5.6. Попередній вибір двигуна за потужністю.
- •10.5.7. Висновки з методу еквівалентних величин.
- •10.6 Розрахунок потужності и вибір двигуна для режиму s2.
- •10.7 Розрахунок потужності і вибір двигуна для режиму s3.
- •10.8. Визначення допустимої частоти вмикань ад.
- •10.9 Вибір двигуна за потужністю для регульованого еп.
- •Література
10.8. Визначення допустимої частоти вмикань ад.
Сучасні ЕП інколи потрібують 600…800 на більше вмикань за годину, втрати в перехідних режимах викликають інтенсивне нагрівання двигуна. Це особливо важливо для АД короткозамкненим ротором, тому що у ДПС и АД з фазним ротором втрати, обумовлені перехідними процесами, розсіюються у зовнішніх резисторах роторних кіл.
Допустима кількість вмикань h буде такою коли перегрів в режимі S5 буде рівним допустимому значенню и двигун повністю використаний за нагрівом. Графік зміни швидкості двигуна в цьому режимі показані на рис 10.8.
Рис. 10.8
Тут
час роботи tр
складається з часів пуску, усталеному
режиму, гальмуванню. Втрати енергії
складаються з пускових витрат ΔАп,
витрат гальмування ΔАг,
і витрат в усталеному режимі
.
Віддача
енергії в навколишнє середовище за час
циклу складається з витрат при роботі
і під час паузи
,
а також за час пуску і гальмування:
де
- середнє значення коефіцієнта погіршення
теплопередачі.
Коли температура двигуна установлена, тобто витрати в двигуні зрівнялися з витратами, які розсіюються в навколишнє середовище, тобто
(10.45)
Враховуючи
що
,
маємо
;
.
Підставимо це значення в (10.45) і одержимо:
(10.46)
Третій член суми в знаменнику (10.46) становить не більш як 2…4 % від суми перших двох складових, тому його можливо знехтувати, тому в знаменнику вирузу (10.46) залишиться лише ΔАг+ΔАп
Якщо
в усталеному режимі АД працює з номінальною
потужністю, тобто
то вираз (10.46) перетвориться на такий:
(10.47)
Аналіз
виразу (10.46) показує, що коли
,
то величина h
незалежна від значень ε,
коли
,
то h
зростає з ростом значення ε.
Коли
,
то h
зменшується з зростанням ε.
Отже, допустимо кількість вмикань за годину залежить від навантаження, тривалості вмикання ε, коефіцієнта погіршення теплопередачі βо і втрат енергії в перехідних режимах ΔАп і ΔАг. Зі зменшенням втрат Σр значення h зростає і досягає свого максимуму при холостому ході.
Оскільки ΔA~J, то для збільшення значення h треба зменшувати момент інерції ЕП. Якщо прийняти незалежну вентиляцію (β=1), то збільшиться h. Зменшення витрат у АД можливо, якщо застосувати частотне регулювання. В режимі S4 приймаємо tт=0.
10.9 Вибір двигуна за потужністю для регульованого еп.
Регульований ЕП накладає деякі особливості на методику вибору потужності двигуна. Суттєву роль при цьому відіграє залежність моменту навантаження від швидкості та спосіб регулювання. Важливо прийняти такий спосіб регулювання, щоб двигун мав мінімальні габарити і масу. Нагадаємо, що габарити і маса двигуна визначаються його номінальним моментом.
Прийнято виділяти два різновиди сталого навантаження: навантаження при якому на усіх кутових швидкостях Мc=сonst, a Pc=var; Pc=const, Mc=var.
На рис 10.9 наведо приклад регулювання швидкості ωmax-ωmin при…, а Мc=сonst, а Pc - лінійно зростає з підвищенням швидкості.
Рис. 10.9
Вважаємо, що при регулюванні швидкості на кожній характеристиці двигун працює тривалий час і нагрівається до усталеної температури, яка не повинна перевищувати допустиму.
Очевидно, тут максимальною буде потужність двигуна при швидкості ωmax:
Для графіку на рис 10.9 можливо обрати декілька способів регулювання: можливо регулювати швидкість резисторами у колі якоря, якщо двигун має незалежне збудження.
Оскільки за допомогою додаткового резистору швидкість можливо регулювати тільки вниз, то номінальна швидкість буде ωном=ωмах, а номінальний момент Мном=Мс.
Відповідно номінальна потужність:
Вибраний так двигун буде працювати із Ф=const i Iя.ном.=const. Такі ж висновки можна зробити і для АД з фазним ротором, для системи Г-Д, для усіх систем ЕП, для яких при регулюванні швидкості М=const.
Але для графіку на рис. 10.9 можливо прийняти і інший варіант регулювання: зменшенням магнітного потоку від ωmin до ωмах.
Очевидно, номінальна потужність при цьому також повинна бути максимально Рном=Рс.мах, в за номінальну швидкість слід прийняти ωmin, оскільки регулювання зменшенням магнітного потоку можливо вести тільки вгору.
Тоді номінальний момент:
D – діапазон регулювання швидкості.
Бачимо, що при регулюванні зміною потоку момент двигуна в D разів перевищує момент,коли регулювання велося резистором у колі якоря. Додамо також, що при регулюванні зміною потоку струм у колі якоря за умовами нагрівання не повинен бути більш номінального при будь-якій швидкості, а момент повинен бути номінальним в усьому діапазоні регулювання.
Оскільки
,
то
,
звідки
,
тобто із зростанням швидкості зростає
і струм кола якоря.
Висновок: якщо Мс=const, то при регулюванні магнітним потоком вибраний двигун в D разів буду перевищувати по габаритам і масі двигун, який регулюється резистором у колі якоря.
Нехай тепер робота ЕП визначається графіком на рис 10.10, де Рс=const
Рис. 10.10
Якщо
двигун має незалежне збудження і його
регулювання іде зміною потоку Ф,
то за номінальну швидкість слід прийняти
ωmin.
Номінальний момент відповідно буде
,
а номінальна потужність
.
Але
потужність будь-якого двигуна
.
тому якщо Рс=const
при регулюванні струм якоря залишається
незмінним при будь якій швидкості, що
є дуже добрим фактором.
При
регулюванні швидкості резистором у
колі якоря (регулювання тільки вниз)
ωном=ωмах,
але максимальний момент буде при ωmin,
тобто
.
Отже
.
При зростанні швидкості Ф=const, а струм зменшується внаслідок зниження статичного моменту на валу двигуна, тому, певно, двигун завантажений струмом тільки при швидкості ωmin, а на інших швидкостях двигун буде недозавантаженим за нагрівом. При зростанні швидкості струм якоря зменшується пропорційно діапазону регулювання.
Висновки: для того, щоб двигун мав мінімальні габарити і маса і повністю використовувався за нагрівом, необхідно, що б спосіб регулювання його швидкості за показником допустимого навантаження відповідав залежності статичного навантаження від швидкості.
