- •Розділ 1. Електропривод, його структурна схема та елементи.
- •Загальні відомості. Електропривод та його елементи.
- •Різновиди електроприводів, їх характеристики та режими роботи.
- •1.3 Механічні характеристики виробничих механізмів. Жорсткість.
- •Розділ 2. Механічні характеристики і енергетичні режими роботи двигунів постійного струму (дпс).
- •2.1 Дпс незалежного збудження (нз).
- •2.1.1 Загальні відомості.
- •2.1.4 Побудова механічних характеристик дпс нз.
- •2.1.2 Електромеханічна характеристика
- •2.1.3 Механічна характеристика
- •2.1.5 Процес пуску та пускова діаграма.
- •2.1.5 Кількість ступенів пускового резистора.
- •2.1.7 Механічна характеристика у гальмових режимах .
- •2.2 Дпс послідовного збудження (пз) .
- •2.2.1 Загальні відомості .
- •2.2.2 Електромеханічна та механічна характеристики дпс пз
- •2.2.3 Побудова штучних (реостатних) характеристик.
- •2.2.4 Розрахунок опорів пускових резисторів.
- •2.2.5 Динамічне гальмування.
- •2.2.6 Гальмування пртивовмиканням.
- •2.3 Дпс змішаного збудження (зз) .
- •3.1 Загальні положення.
- •3.2 Регулювання швидкості.
- •3.3 Регулювання струму і моменту.
- •3.4 Регулювання положення.
- •3.5 Структура електропривода та його режими роботи при регулюванні координат.
- •Розділ 4. Регулювання координат еп з двигуном постійного струму.
- •4.1 Регулювання кутової швидкості дпс змінного магнітного потоку.
- •4.1.1 Загальні відомості.
- •4.1.2 Ослаблення магнітного потоку у дпс нз.
- •4.1.3 Ослаблення магнітного потоку у дпс пз.
- •Регулювання кутової швидкості дпс шунтуванням якоря.
- •Загальні відомості.
- •Регулювання дпс нз.
- •4.2.3 Регулювання дпс пз.
- •4.3 Регулювання кутової швидкості дпс зміною напруги живлення.
- •4.3.1 Загальні відомості.
- •4.3.2 Система г-д.
- •4.3.2.3. Діапазон регулювання. Статизм.
- •4.3.3. Система тп-д.
- •Переваги системи тп-д:
- •Недоліки системи тп-д:
- •4.3.4 Система широтно-імпульсного регулювання (шир).
- •4.3.5 Регулювання швидкості дпс пз.
- •4.3.6 Регулювання швидкості дпс нз імпульсною зміною параметрів.
- •4.3.6.1. Регулювання додатковими резисторами у колі якоря.
- •4.3.6.2 Регулювання додатковим резистором у колі обмотки збудження.
- •4.4 Регулювання координат в системі джерело струму – двигун (дс-д).
- •4.5 Загальні положення по автоматичному регулюванню координат.
- •Розділ 5. Регулювання координат еп з двигунами змінного струму.
- •5.1 Схеми вмикання, заміщення, характеристики та режими роботи асинхронних двигунів (ад).
- •5.2 Характеристики ад.
- •5.2 Регулювання ад за допомогою резисторів.
- •5.2.1 Резистор у колі статора (r1д).
- •5.2.1.1 Розрахунки резисторів r1д .
- •5.2.2 Резистор у колі ротора (r2д) .
- •5.2.2.1 Розрахунки резисторів r2д .
- •5.3 Регулювання ад зміною напруги живлення .
- •5.4 Регулювання ад зміною кількості пар полюсів.
- •5.5 Частотне регулювання ад.
- •5.6 Регулювання ад в каскадних схемах вмикання.
- •5.6.1 Загальні відомості.
- •5.6.2 Електромеханічний машинно-вентильний каскад.
- •5.6.3 Електричний машинно-вентильний каскад.
- •5.6.4 Робота і характеристики електромеханічного і електричного каскадів.
- •5.6.5 Асинхронно-вентильний каскад.
- •5.7 Гальмування електроприводів з ад.
- •5.7.1 Гальмування противовмиканням.
- •5.7.2 Рекуперативне гальмування.
- •5.7.3 Динамічне гальмування.
- •5.7.4 Гальмування при самозбудженні.
- •5.8 Регулювання і гальмування електроприводів з синхронними двигунами.
- •Розділ 6. Взаємозв’язані електроприводи.
- •6.1 Загальні відомості.
- •6.2 Еп з механічним з’єднанням валів.
- •6.2.3 Випадок, коли ω01≠ω02 і Із1≠Із2.
- •6.2.4 Випадок з ад.
- •6.3 Еп з електричним валом.
- •6.3.1 Загальні відомості.
- •6.3.2 Електричний вал з синхронними зрівнювальними машинами.
- •6.2.3 Електричний вал з синхронними зрівнювальними машинами.
- •6.3.4 Електричний вал з основними робочими машинами.
- •6.3.5 Електричний вал з асинхронним перетворювачем частоти.
- •Розділ 7. Перехідні процеси електроприводів.
- •7.1 Загальні відомості.
- •7.2 Пуск дпс нз до основної кутової швидкості ωс при ударному прикладанні навантаження.
- •7.2.2 Багатоступеневий пуск при
- •7.2.3 Пуск з урахуванням індуктивності кола якоря
- •7.3 Пуск дпс нз до кутової швидкості більшої за основну
- •7.4 Динамічне гальмування дпс нз
- •7.5 Гальмування противовмиканням і реверсування дпс нз
- •7.6 Гальмування дпс нз від швидкості (ослабленого збудження) до основної
- •7.7 Перехідні режими в еп з дпс нз
- •7.8 Перехідні процеси в еп з ад
- •7.8.1 Загальні відомості
- •7.8.2 Пуск ад з фазним ротором
- •7.8.3 Гальмування противовмиканням і реверсування ад
- •Розділ 8. Формування перехідних процесів електроприводів
- •8.1 Загальні відомості
- •7.8.4 Динамічне гальмування ад
- •7.8.5 Рекуперативне гальмування ад
- •8.2 Лінійне наростання керуючих дій (система тп-д)
- •8.2.1 Пуск еп вхолосту ( )
- •8.2.2 Інші приклади пуску
- •8.3 Експоненційна залежність наростання керуючих дій (система г-д)
- •8.3.1 Загальні відомості. Форсування процесу збудження генератора
- •8.3.2 Пуск еп в системі г-д
- •8.3.3 Гальмування і реверсування еп в системі г-д
- •Розділ 9. Енергетика електропривода
- •9.1 Енергетичні показники роботи
- •9.2 Втрати потужності і енергії при сталому режимі роботи еп.
- •9.3 Втрати потужності і енергії в перехідних режимах роботі еп
- •9.3.1 Втрати при .
- •9.3.1.1 Пуск двигуна
- •9.3.1.6 Пуск дпс
- •9.3.2 Способи зменшення витрат у перехідних режимах
- •9.3.2.1 Змешення моменту інерції
- •9.3.2.2 Регулювання швидкості
- •9.3.3 Витрати при навантаженні, тобто при .
- •9.4 Втрати енергії в перехідних процесах в системі керуючий перетворювач – двигун (кп – д)
- •9.4.1 Система статичний перетворювач – двигун (скп – д)
- •9.4.2 Система генератор-двигун (г-д)
- •9.5.1 Ккд системи еп
- •9.5.2. Коефіцієнт потужності системи еп
- •Розділ 10. Вибір електродвигунів
- •10.1 Загальні відомості.
- •10.2 Нагрівання на охолодження електродвигунів.
- •10.3 Номінальні режими роботи електродвигунів.
- •10.4. Побудова діаграм навантаження.
- •10.5 Вибір двигуна за потужністю при режими s1.
- •10.5.1 Метод еквівалентних втрат потужності.
- •10.5.2. Метод еквівалентного струму.
- •10.5.3. Метод еквівалентного моменту.
- •10.5.4. Метод еквівалентної потужності
- •10.9.5. Розрахунок потужності за методом середніх витрат.
- •10.5.6. Попередній вибір двигуна за потужністю.
- •10.5.7. Висновки з методу еквівалентних величин.
- •10.6 Розрахунок потужності и вибір двигуна для режиму s2.
- •10.7 Розрахунок потужності і вибір двигуна для режиму s3.
- •10.8. Визначення допустимої частоти вмикань ад.
- •10.9 Вибір двигуна за потужністю для регульованого еп.
- •Література
4.4 Регулювання координат в системі джерело струму – двигун (дс-д).
Досі ми розглядали роботу електроприводів, які живляться із джерела ЕРОС або напруги. Вони характеризуються відносно малим внутрішнім опором, внаслідок чого напруга на їх виході під час зміни струму навантаження залишається практично незмінною.
Нові системи ДС-Д дозволяють підтримувати у ДПС НЗ в широкому діапазоні зміни проти-ЕРС - незмінний струм якоря (Ія=const), а керування двигуном здійснюється впливом на коло збудження.
Схему такого індуктивно-ємнісного перетворювача (є джерелом струму) подано на рис. 4.29, а, механічні характеристики при різних магнітних потоках від -Фном. до +Фном. – на рис. 4.29, в.
Рис. 4.29
Перетворювач складається з трьох однакових реакторів і трьох конденсаторів, опір котрих XL і XC відповідно. Вони з’єднані у трикутник, до якого прикладена трифазна лінійна напруга Uл. Точки а, b, c приєднані до входу некерованого випрямляча , навантаженням якого є ДПС НЗ.
Принцип дії перетворювача ґрунтується на явищі резонансу напруг у колі LC. Трифазна система симетрична, тому для кожної фази можна записати такі рівняння:
(4.19)
Реактори та конденсатори підібрані так, що XL= XС= X. Тому з рівняння (4.19) одержимо вираз для струму І2:
(4.20)
Із
виразу (4.20) видно, що струм І2,
який витрачається на навантаження,
зумовлений тільки напругою мережі
живлення, параметрами джерела струму
і не залежить від параметрів навантаження.
Оскільки випрямлений струм Іd=Iя
прямо пропорційний діючому значенню
струму І2,
то при резонансі напруг в колі LC
струм якірного кола не залежить від
проти ЕРС і опору навантаження; при
Uл=const
по колу якоря проходить змінний струм
Іd=Iя=const.
Якщо струм якоря є незмінним, то момент
двигуна є пропорційним магнітному
потокові
.
Змінюючи магнітний потік двигуна,
можливо регулювати значення і знак
моменту. Регулювання магнітного потоку
здійснюється зміною струму збудження
двигуна.
Характеристики електропривода є абсолютно м’якими (рис. 4.29, б і 4.29, в). Бачимо, що для одержання знакозмінного моменту двигуна у даному електроприводі змінювати напрямок струму якоря непотрібно.
Електропривод
ДС-Д забезпечує плавне і точне регулювання
моменту. Він надійний, має хороші
техніко-економічні показники,
і
ККД
0.96…0.98, не виявляє шкідливого впливу на
мережу.
До недоліків слід віднести: неможливість рекуперативного гальмування; обмеження діапазону регулювання моменту двигуна (менше 1 - 1.2Мном) із-за насичення його магнітопроводу; значна маса перетворювача; невисока швидкодія у наслідок незначної перевантажувальної здатності двигуна і в зв’язку з тим, що керування перенесено у коло обмотки збудження двигуна.
4.5 Загальні положення по автоматичному регулюванню координат.
У розімкнених системах керування можливо отримати великий діапазон регулювання і забезпечити високу точність, тому що у цьому випадку має місце великий перепад швидкостей ∆ω. Потрібні замкнені системи, у яких автоматично компенсується дія збуджуючих факторів, а кутова швидкість та момент залишаються незмінними. Наприклад, висока жорсткість характеристики – це стабільність швидкості.
Розглянемо це на прикладі регулювання у системі Г-Д характеристики якої наведені на рис. 4.30.
Рис. 4.30
Бачимо, що якби система була без автоматичного керування, то за будь-яким моментом навантаження (М1, М2, М3) при роботі на будь-якій характеристиці з ЕРС генератора Ег.ном, Ег1, Ег2 або Ег3 перепади швидкостей були б занадто великими. Наприклад, при роботі на характеристиці з Ег3 і моментом М2 перепад швидкостей був би ∆ω2. Але за допомогою автоматичної системи, яка складається з об’єкту, який регулюється, та саме регулятора, який реагує на зміну величини котра регулюється, можливо із зростанням навантаження підвищувати ЕРС генератора і досягнути при цьому межі регулювання – характеристики із номінальним значенням ЕРС Ег.ном. Сигнал зворотного зв’язку замірюється, порівнюється, підсилюється і подається до регульованого об’єкту. У розглянутому прикладі на рис. 4.30 потрібен від’ємний зворотній зв’язок по струму, коли останній досягає певного значення. Таким чином одержана нова механічна характеристика (товста лінія на рис. 4.30), яка забезпечує стабільність швидкості при зміні навантаження.
