- •Розділ 1. Електропривод, його структурна схема та елементи.
- •Загальні відомості. Електропривод та його елементи.
- •Різновиди електроприводів, їх характеристики та режими роботи.
- •1.3 Механічні характеристики виробничих механізмів. Жорсткість.
- •Розділ 2. Механічні характеристики і енергетичні режими роботи двигунів постійного струму (дпс).
- •2.1 Дпс незалежного збудження (нз).
- •2.1.1 Загальні відомості.
- •2.1.4 Побудова механічних характеристик дпс нз.
- •2.1.2 Електромеханічна характеристика
- •2.1.3 Механічна характеристика
- •2.1.5 Процес пуску та пускова діаграма.
- •2.1.5 Кількість ступенів пускового резистора.
- •2.1.7 Механічна характеристика у гальмових режимах .
- •2.2 Дпс послідовного збудження (пз) .
- •2.2.1 Загальні відомості .
- •2.2.2 Електромеханічна та механічна характеристики дпс пз
- •2.2.3 Побудова штучних (реостатних) характеристик.
- •2.2.4 Розрахунок опорів пускових резисторів.
- •2.2.5 Динамічне гальмування.
- •2.2.6 Гальмування пртивовмиканням.
- •2.3 Дпс змішаного збудження (зз) .
- •3.1 Загальні положення.
- •3.2 Регулювання швидкості.
- •3.3 Регулювання струму і моменту.
- •3.4 Регулювання положення.
- •3.5 Структура електропривода та його режими роботи при регулюванні координат.
- •Розділ 4. Регулювання координат еп з двигуном постійного струму.
- •4.1 Регулювання кутової швидкості дпс змінного магнітного потоку.
- •4.1.1 Загальні відомості.
- •4.1.2 Ослаблення магнітного потоку у дпс нз.
- •4.1.3 Ослаблення магнітного потоку у дпс пз.
- •Регулювання кутової швидкості дпс шунтуванням якоря.
- •Загальні відомості.
- •Регулювання дпс нз.
- •4.2.3 Регулювання дпс пз.
- •4.3 Регулювання кутової швидкості дпс зміною напруги живлення.
- •4.3.1 Загальні відомості.
- •4.3.2 Система г-д.
- •4.3.2.3. Діапазон регулювання. Статизм.
- •4.3.3. Система тп-д.
- •Переваги системи тп-д:
- •Недоліки системи тп-д:
- •4.3.4 Система широтно-імпульсного регулювання (шир).
- •4.3.5 Регулювання швидкості дпс пз.
- •4.3.6 Регулювання швидкості дпс нз імпульсною зміною параметрів.
- •4.3.6.1. Регулювання додатковими резисторами у колі якоря.
- •4.3.6.2 Регулювання додатковим резистором у колі обмотки збудження.
- •4.4 Регулювання координат в системі джерело струму – двигун (дс-д).
- •4.5 Загальні положення по автоматичному регулюванню координат.
- •Розділ 5. Регулювання координат еп з двигунами змінного струму.
- •5.1 Схеми вмикання, заміщення, характеристики та режими роботи асинхронних двигунів (ад).
- •5.2 Характеристики ад.
- •5.2 Регулювання ад за допомогою резисторів.
- •5.2.1 Резистор у колі статора (r1д).
- •5.2.1.1 Розрахунки резисторів r1д .
- •5.2.2 Резистор у колі ротора (r2д) .
- •5.2.2.1 Розрахунки резисторів r2д .
- •5.3 Регулювання ад зміною напруги живлення .
- •5.4 Регулювання ад зміною кількості пар полюсів.
- •5.5 Частотне регулювання ад.
- •5.6 Регулювання ад в каскадних схемах вмикання.
- •5.6.1 Загальні відомості.
- •5.6.2 Електромеханічний машинно-вентильний каскад.
- •5.6.3 Електричний машинно-вентильний каскад.
- •5.6.4 Робота і характеристики електромеханічного і електричного каскадів.
- •5.6.5 Асинхронно-вентильний каскад.
- •5.7 Гальмування електроприводів з ад.
- •5.7.1 Гальмування противовмиканням.
- •5.7.2 Рекуперативне гальмування.
- •5.7.3 Динамічне гальмування.
- •5.7.4 Гальмування при самозбудженні.
- •5.8 Регулювання і гальмування електроприводів з синхронними двигунами.
- •Розділ 6. Взаємозв’язані електроприводи.
- •6.1 Загальні відомості.
- •6.2 Еп з механічним з’єднанням валів.
- •6.2.3 Випадок, коли ω01≠ω02 і Із1≠Із2.
- •6.2.4 Випадок з ад.
- •6.3 Еп з електричним валом.
- •6.3.1 Загальні відомості.
- •6.3.2 Електричний вал з синхронними зрівнювальними машинами.
- •6.2.3 Електричний вал з синхронними зрівнювальними машинами.
- •6.3.4 Електричний вал з основними робочими машинами.
- •6.3.5 Електричний вал з асинхронним перетворювачем частоти.
- •Розділ 7. Перехідні процеси електроприводів.
- •7.1 Загальні відомості.
- •7.2 Пуск дпс нз до основної кутової швидкості ωс при ударному прикладанні навантаження.
- •7.2.2 Багатоступеневий пуск при
- •7.2.3 Пуск з урахуванням індуктивності кола якоря
- •7.3 Пуск дпс нз до кутової швидкості більшої за основну
- •7.4 Динамічне гальмування дпс нз
- •7.5 Гальмування противовмиканням і реверсування дпс нз
- •7.6 Гальмування дпс нз від швидкості (ослабленого збудження) до основної
- •7.7 Перехідні режими в еп з дпс нз
- •7.8 Перехідні процеси в еп з ад
- •7.8.1 Загальні відомості
- •7.8.2 Пуск ад з фазним ротором
- •7.8.3 Гальмування противовмиканням і реверсування ад
- •Розділ 8. Формування перехідних процесів електроприводів
- •8.1 Загальні відомості
- •7.8.4 Динамічне гальмування ад
- •7.8.5 Рекуперативне гальмування ад
- •8.2 Лінійне наростання керуючих дій (система тп-д)
- •8.2.1 Пуск еп вхолосту ( )
- •8.2.2 Інші приклади пуску
- •8.3 Експоненційна залежність наростання керуючих дій (система г-д)
- •8.3.1 Загальні відомості. Форсування процесу збудження генератора
- •8.3.2 Пуск еп в системі г-д
- •8.3.3 Гальмування і реверсування еп в системі г-д
- •Розділ 9. Енергетика електропривода
- •9.1 Енергетичні показники роботи
- •9.2 Втрати потужності і енергії при сталому режимі роботи еп.
- •9.3 Втрати потужності і енергії в перехідних режимах роботі еп
- •9.3.1 Втрати при .
- •9.3.1.1 Пуск двигуна
- •9.3.1.6 Пуск дпс
- •9.3.2 Способи зменшення витрат у перехідних режимах
- •9.3.2.1 Змешення моменту інерції
- •9.3.2.2 Регулювання швидкості
- •9.3.3 Витрати при навантаженні, тобто при .
- •9.4 Втрати енергії в перехідних процесах в системі керуючий перетворювач – двигун (кп – д)
- •9.4.1 Система статичний перетворювач – двигун (скп – д)
- •9.4.2 Система генератор-двигун (г-д)
- •9.5.1 Ккд системи еп
- •9.5.2. Коефіцієнт потужності системи еп
- •Розділ 10. Вибір електродвигунів
- •10.1 Загальні відомості.
- •10.2 Нагрівання на охолодження електродвигунів.
- •10.3 Номінальні режими роботи електродвигунів.
- •10.4. Побудова діаграм навантаження.
- •10.5 Вибір двигуна за потужністю при режими s1.
- •10.5.1 Метод еквівалентних втрат потужності.
- •10.5.2. Метод еквівалентного струму.
- •10.5.3. Метод еквівалентного моменту.
- •10.5.4. Метод еквівалентної потужності
- •10.9.5. Розрахунок потужності за методом середніх витрат.
- •10.5.6. Попередній вибір двигуна за потужністю.
- •10.5.7. Висновки з методу еквівалентних величин.
- •10.6 Розрахунок потужності и вибір двигуна для режиму s2.
- •10.7 Розрахунок потужності і вибір двигуна для режиму s3.
- •10.8. Визначення допустимої частоти вмикань ад.
- •10.9 Вибір двигуна за потужністю для регульованого еп.
- •Література
7.2.2 Багатоступеневий пуск при
При
цьому пуску приймають значення струмів
.
І коли початковий струм
визначимо
час
, за який струм змінюється від до
.З рівняння (7.11) одержимо
, де
- постійна часу для кожної ступені пуску.
Тоді
, де
.
На
кожній ступені пуску зменшується опір
і, як слід, величина
.
Тому буде таке відношення
,
де
- кількість ступенів пуску. Графік такого
пуску наведений на рис.7.3.
Рис. 7.3
Якщо
і
,
то час перехідного процесу на останній
ступені дорівнює
, але його приймаємо рівним
.
7.2.3 Пуск з урахуванням індуктивності кола якоря
Якщо час протікання електромагнітних процесів порівняний з часом протікання механічних процесів, то ми повинні враховувати вплив електромагнітної інерції якоря, тобто його індуктивність. При цьому, як це наведемо на рис.7.4 пуск двигуна складається з двох етапів.
Рис. 7.4
Перший етап: якор є нерухомий його струм не досягне значення, яке необхідно для створення моменту зрушування. А збільшення струму є залежним від швидкості електромагнітного процесу, який визначається рівнянням
(7.12)
З
урахуванням того, що струм короткого
замикання
і електромагнітна стала часу кола якоря
,
рівняння (7.12) буде перетворено таким
чином
,
оскільки початковий струм
, то буде
.
(7.13)
Крива
струму на рис.7.4 побудована по (7.13), у
межах часу
- це суцільна лінія, а потім – перервиста.
Час
зветься часом запізнювання, його можливо
визначити з (7.13), якщо прийняти
,
тоді
(7.14)
Другий етап:
Після часу по (7.14) якір почне обертатися і його ЕРС впливає на струм. Тепер вже обидва процеси – електромагнітний і механічний протікають сумісно: це буде єдиний процес пуску двигуна.
Нагадаємо,
що
,
,
а (7.12) з початку руху якоря перетвориться
так:
(7.15)
Тепер, якщо вирішувати сумісно (7.3) і (7.15), одержимо лінійне диференційне рівняння другого порядку
а,
(7.16)
Характеристичне
рівняння
і рішення (7.16) має вигляд
, де
(7.17)
А і В – постійні інтегрування, котрі визначаються початковими умовами.
Відповідно для струму
(7.18)
Якщо
,
і
є
дійсні від’ємні значення, а вирази для
кутової швидкості і струму мають вигляд:
(7.19)
Криві, які одержали за (7.19) наведені на рис. 7.4.
Як
би пуск двигуна був прямим, то
зменшуватиме
пік стуму і збільшуватиме час пуску.
Але оскільки прямий струм є недопущеним,
то наявність резистору
(рис.7.1, а) зменшує значення
і
збільшує
, так що
і
тоді можливо прийняти
і
.
Якщо при цьому
,
то рівняння (7.19) перетворюють так:
(7.20)
А
максимальний струм
.
Тобто за наявністю резистору індуктивність якоря не впливає на перехідні процеси.
Розглянемо
тепер випадок, коли коло якоря має дуже
велику індуктивність. Це можливо, коли
декілька якорів з’єднані послідовно,
або з метою обмеження струму у коло
якоря замість резистора
ввімкнуто індукційну котушку. У цьому
разі обов’язково
і
парні
і
є комплексні числа.
Тут процес пуску двигуна набуває небажаний коливальний характер, який ілюстрований на рис. 7.5. час пуску при цьому значно збільшується і зменшується ефективність обмеження піка струму.
Рис. 7.5
Якщо
,
то при пуску вхолосту
;
навіть при
,
що ні в якому разі недопустимо за умовами
комутації двигуна.
Тому, пуск за допомогою реакторів ніколи не використовують, але запам’ятаємо, що таке можливо, коли декілька якорів з’єднані послідовно (див. далі схему Г-Д).
Розглянемо далі ті ж самі умови при , але до двигуна, який вже працює, ударно прикладено навантаження. При цьому виникає різке динамічне зниження кутової швидкості, а також процес коливання, який ми розглянемо за допомогою графіків на рис.7.6.
Рис. 7.6
До
початку перехідного процесу
і
.
Стрибком момент зростає до значення
і виникає різке зношування привода. У
першу мить
,
тому спадає ЕРС, а струм і момент
зростають, але величина
затримує це зростання (рис.7.6,б). Коли
швидкість досягає значення
момент не досягає
, рівноваги моментів не буде і кутова
швидкість буде продовжуватися знижуватися
доки момент двигуна не досягне значення
.
Тут знижка кутової швидкості припинився,
а
-
це буде динамічним падінням кутової
швидкості (рис.7.6,в). Але у точці рівноваги
моментів двигуна і навантаження
(рис.7.6,а,в), чим це повинно було бути На
статичній механічній характеристиці
1, тому зростає струм
і момент
аж
до значення
,
а з ним зростає і швидкість
. Коли вона досягає значення
момент більш за
, швидкість буде зростати і перевищує
, але при цьому момент почне спадати і
так далі.
Після двох – трьох коливань момент і кутова швидкість досягнуть значень і .
На рис. 7.6, в наведена фазова траєкторія цього процесу (крива 2). Вона побудована перенесенням значень моментів і швидкостей з графіків рис. 7.6, а і б у вигляді однієї точки на площину ω – М. ( Побудова однієї точки показана стрілками ).
Аналогічно відбувається перехідний процес при скиданні навантаження. Коливання можуть бути і при пуску, реверсуванні і гальмуванні електропривода, коли виконуються умови (наприклад, у системі керований випрямляч – двигун)
