- •Розділ 1. Електропривод, його структурна схема та елементи.
- •Загальні відомості. Електропривод та його елементи.
- •Різновиди електроприводів, їх характеристики та режими роботи.
- •1.3 Механічні характеристики виробничих механізмів. Жорсткість.
- •Розділ 2. Механічні характеристики і енергетичні режими роботи двигунів постійного струму (дпс).
- •2.1 Дпс незалежного збудження (нз).
- •2.1.1 Загальні відомості.
- •2.1.4 Побудова механічних характеристик дпс нз.
- •2.1.2 Електромеханічна характеристика
- •2.1.3 Механічна характеристика
- •2.1.5 Процес пуску та пускова діаграма.
- •2.1.5 Кількість ступенів пускового резистора.
- •2.1.7 Механічна характеристика у гальмових режимах .
- •2.2 Дпс послідовного збудження (пз) .
- •2.2.1 Загальні відомості .
- •2.2.2 Електромеханічна та механічна характеристики дпс пз
- •2.2.3 Побудова штучних (реостатних) характеристик.
- •2.2.4 Розрахунок опорів пускових резисторів.
- •2.2.5 Динамічне гальмування.
- •2.2.6 Гальмування пртивовмиканням.
- •2.3 Дпс змішаного збудження (зз) .
- •3.1 Загальні положення.
- •3.2 Регулювання швидкості.
- •3.3 Регулювання струму і моменту.
- •3.4 Регулювання положення.
- •3.5 Структура електропривода та його режими роботи при регулюванні координат.
- •Розділ 4. Регулювання координат еп з двигуном постійного струму.
- •4.1 Регулювання кутової швидкості дпс змінного магнітного потоку.
- •4.1.1 Загальні відомості.
- •4.1.2 Ослаблення магнітного потоку у дпс нз.
- •4.1.3 Ослаблення магнітного потоку у дпс пз.
- •Регулювання кутової швидкості дпс шунтуванням якоря.
- •Загальні відомості.
- •Регулювання дпс нз.
- •4.2.3 Регулювання дпс пз.
- •4.3 Регулювання кутової швидкості дпс зміною напруги живлення.
- •4.3.1 Загальні відомості.
- •4.3.2 Система г-д.
- •4.3.2.3. Діапазон регулювання. Статизм.
- •4.3.3. Система тп-д.
- •Переваги системи тп-д:
- •Недоліки системи тп-д:
- •4.3.4 Система широтно-імпульсного регулювання (шир).
- •4.3.5 Регулювання швидкості дпс пз.
- •4.3.6 Регулювання швидкості дпс нз імпульсною зміною параметрів.
- •4.3.6.1. Регулювання додатковими резисторами у колі якоря.
- •4.3.6.2 Регулювання додатковим резистором у колі обмотки збудження.
- •4.4 Регулювання координат в системі джерело струму – двигун (дс-д).
- •4.5 Загальні положення по автоматичному регулюванню координат.
- •Розділ 5. Регулювання координат еп з двигунами змінного струму.
- •5.1 Схеми вмикання, заміщення, характеристики та режими роботи асинхронних двигунів (ад).
- •5.2 Характеристики ад.
- •5.2 Регулювання ад за допомогою резисторів.
- •5.2.1 Резистор у колі статора (r1д).
- •5.2.1.1 Розрахунки резисторів r1д .
- •5.2.2 Резистор у колі ротора (r2д) .
- •5.2.2.1 Розрахунки резисторів r2д .
- •5.3 Регулювання ад зміною напруги живлення .
- •5.4 Регулювання ад зміною кількості пар полюсів.
- •5.5 Частотне регулювання ад.
- •5.6 Регулювання ад в каскадних схемах вмикання.
- •5.6.1 Загальні відомості.
- •5.6.2 Електромеханічний машинно-вентильний каскад.
- •5.6.3 Електричний машинно-вентильний каскад.
- •5.6.4 Робота і характеристики електромеханічного і електричного каскадів.
- •5.6.5 Асинхронно-вентильний каскад.
- •5.7 Гальмування електроприводів з ад.
- •5.7.1 Гальмування противовмиканням.
- •5.7.2 Рекуперативне гальмування.
- •5.7.3 Динамічне гальмування.
- •5.7.4 Гальмування при самозбудженні.
- •5.8 Регулювання і гальмування електроприводів з синхронними двигунами.
- •Розділ 6. Взаємозв’язані електроприводи.
- •6.1 Загальні відомості.
- •6.2 Еп з механічним з’єднанням валів.
- •6.2.3 Випадок, коли ω01≠ω02 і Із1≠Із2.
- •6.2.4 Випадок з ад.
- •6.3 Еп з електричним валом.
- •6.3.1 Загальні відомості.
- •6.3.2 Електричний вал з синхронними зрівнювальними машинами.
- •6.2.3 Електричний вал з синхронними зрівнювальними машинами.
- •6.3.4 Електричний вал з основними робочими машинами.
- •6.3.5 Електричний вал з асинхронним перетворювачем частоти.
- •Розділ 7. Перехідні процеси електроприводів.
- •7.1 Загальні відомості.
- •7.2 Пуск дпс нз до основної кутової швидкості ωс при ударному прикладанні навантаження.
- •7.2.2 Багатоступеневий пуск при
- •7.2.3 Пуск з урахуванням індуктивності кола якоря
- •7.3 Пуск дпс нз до кутової швидкості більшої за основну
- •7.4 Динамічне гальмування дпс нз
- •7.5 Гальмування противовмиканням і реверсування дпс нз
- •7.6 Гальмування дпс нз від швидкості (ослабленого збудження) до основної
- •7.7 Перехідні режими в еп з дпс нз
- •7.8 Перехідні процеси в еп з ад
- •7.8.1 Загальні відомості
- •7.8.2 Пуск ад з фазним ротором
- •7.8.3 Гальмування противовмиканням і реверсування ад
- •Розділ 8. Формування перехідних процесів електроприводів
- •8.1 Загальні відомості
- •7.8.4 Динамічне гальмування ад
- •7.8.5 Рекуперативне гальмування ад
- •8.2 Лінійне наростання керуючих дій (система тп-д)
- •8.2.1 Пуск еп вхолосту ( )
- •8.2.2 Інші приклади пуску
- •8.3 Експоненційна залежність наростання керуючих дій (система г-д)
- •8.3.1 Загальні відомості. Форсування процесу збудження генератора
- •8.3.2 Пуск еп в системі г-д
- •8.3.3 Гальмування і реверсування еп в системі г-д
- •Розділ 9. Енергетика електропривода
- •9.1 Енергетичні показники роботи
- •9.2 Втрати потужності і енергії при сталому режимі роботи еп.
- •9.3 Втрати потужності і енергії в перехідних режимах роботі еп
- •9.3.1 Втрати при .
- •9.3.1.1 Пуск двигуна
- •9.3.1.6 Пуск дпс
- •9.3.2 Способи зменшення витрат у перехідних режимах
- •9.3.2.1 Змешення моменту інерції
- •9.3.2.2 Регулювання швидкості
- •9.3.3 Витрати при навантаженні, тобто при .
- •9.4 Втрати енергії в перехідних процесах в системі керуючий перетворювач – двигун (кп – д)
- •9.4.1 Система статичний перетворювач – двигун (скп – д)
- •9.4.2 Система генератор-двигун (г-д)
- •9.5.1 Ккд системи еп
- •9.5.2. Коефіцієнт потужності системи еп
- •Розділ 10. Вибір електродвигунів
- •10.1 Загальні відомості.
- •10.2 Нагрівання на охолодження електродвигунів.
- •10.3 Номінальні режими роботи електродвигунів.
- •10.4. Побудова діаграм навантаження.
- •10.5 Вибір двигуна за потужністю при режими s1.
- •10.5.1 Метод еквівалентних втрат потужності.
- •10.5.2. Метод еквівалентного струму.
- •10.5.3. Метод еквівалентного моменту.
- •10.5.4. Метод еквівалентної потужності
- •10.9.5. Розрахунок потужності за методом середніх витрат.
- •10.5.6. Попередній вибір двигуна за потужністю.
- •10.5.7. Висновки з методу еквівалентних величин.
- •10.6 Розрахунок потужності и вибір двигуна для режиму s2.
- •10.7 Розрахунок потужності і вибір двигуна для режиму s3.
- •10.8. Визначення допустимої частоти вмикань ад.
- •10.9 Вибір двигуна за потужністю для регульованого еп.
- •Література
8.3.2 Пуск еп в системі г-д
Якщо
прийняти генератор ненасиченим, то при
його постійній кутової швидкості ЕРС
пропорційна струму збудження і згідно
(8.12)
.
Номінальне
значення ЕРС
відповідає номінальному струму збудження
.
Нагадаємо,
що в системі Г-Д обидва якорі (генератора
і двигуна) створюють коло з опором
і індуктивністю
, а двигун має ЕРС
.
Тоді рівняння балансу ЕРС буде
,
де величиною
можливо знехтувати, оскільки вона дуже
мала у порівнянні з
.
Таким чином
.
(8.14)
З
урахуванням рівняння руху
, а також при
і
рішення (8.14) відносно швидкості буде:
,
(8.15)
де
,
.
Якщо рівняння руху поділити на с, одержимо рівняння струмів, тоді узявши похідну з (8.15)
Одержимо вираз для струму двигуна в залежності від часу:
(8.16)
де
струм
відповідає
.
Коли пуск виконується без навантаження,
в (8.16) слід підставити
.
Згідно
(8.15) і (8.16) на рис.8.6, а,б побудовані криві
і
для різних значень коефіцієнта форсування
.
Рис. 8.6
Час - як на рис.8.5, після якого струм спадає за експонентою.
Бачимо,
що перехідний процес є залежним і від
і від
. Інколи у дуже потужних машин
,
тоді враховуючи тільки
з (8.15) одержимо
.
Використовую
(8.16), одержимо похідну
, відкіля визначим час, коли струм досягає
максимального значення:
(8.17)
Сумісне рішення (8.16) і (8.17) дасть значення максимального пускового струму:
(8.18)
Якщо
пуск виконується без навантаження,
тобто
,
в (8.18) слід підставити
.
8.3.3 Гальмування і реверсування еп в системі г-д
При
цьому теж важливо зменшувати час
перехідних процесів. Гальмування
виконують відключенням ОЗ генератора
від мережі і замиканням на
(рис.8.2), або на затискачі якоря, але так,
щоб змінилась полярність на ОЗ. У цей
час двигун працює в режимі генератора,
а генератор – як двигун. Він обертає
приводний двигун (асинхронний або
синхронний), який сам переходе в режим
генератора віддає енергію в мережу.
Оскільки
ОЗ генератора відключена від мережі,
то рівняння для її струму (рис.8.2) має
вигляд:
,
відкіля
,
де (8.19)
,
а
.
(8.20)
З
рівнянь (8.19) і (8.20) слід, що зменшення
прискорює перехідний процес. Для чого
слід збільшувати значення
, але не більш як
,
тому що можливо перенапруги на затискачах
ОЗ.
З
двох рівнянь у режимі гальмування
і
одержимо залежність
:
(8.21)
Струм
у колі якорів генератора і двигуна
,
де
(8.22)
Якщо
,
то в (8.22)
,
а криві
і
наведені на рис.8.7,а,б.
Рис. 8.7
Максимум струму гальмування одержимо з (8.16) прирівнявши її похідну до 0. Тоді:
(8.23)
Якщо гальмування виконується без навантаження, то .
Реверсування двигуна виконують зміною полярності ОЗ генератора, що приводить до швидкого спадання струму генератора, а потім до його росту в зротньому напрямку.
Форсування збудження при реверсуванні виконують аналогічно як при пуску. Докладніше див.(2).
Залежності і при реверсуванні наведені на рис.8.8,а,б.
Рис. 8.8
Час
реверсування є залежним від значень
і
.
Якщо необхідно обраховувати індуктивність кола якоря і насиченість генератора, треба використовувати для розрахунків ЕОМ.
Отже,
формування перехідних процесів є
залежним від інерційності перетворювача.
В системі Г-Д з урахуванням значення
неможливо лінійне зростання струму і
тому важко формувати темп наростання
моменту. В системі Г–Д можлива висока
стабільність максимального кутового
прискорення. Але в розімкненій системі
керування кутове прискорення є залежним
від навантаження. Тому, якщо до системи
є жорсткі вимоги, слід використовувати
замкнену систему.
