- •Розділ 1. Електропривод, його структурна схема та елементи.
- •Загальні відомості. Електропривод та його елементи.
- •Різновиди електроприводів, їх характеристики та режими роботи.
- •1.3 Механічні характеристики виробничих механізмів. Жорсткість.
- •Розділ 2. Механічні характеристики і енергетичні режими роботи двигунів постійного струму (дпс).
- •2.1 Дпс незалежного збудження (нз).
- •2.1.1 Загальні відомості.
- •2.1.4 Побудова механічних характеристик дпс нз.
- •2.1.2 Електромеханічна характеристика
- •2.1.3 Механічна характеристика
- •2.1.5 Процес пуску та пускова діаграма.
- •2.1.5 Кількість ступенів пускового резистора.
- •2.1.7 Механічна характеристика у гальмових режимах .
- •2.2 Дпс послідовного збудження (пз) .
- •2.2.1 Загальні відомості .
- •2.2.2 Електромеханічна та механічна характеристики дпс пз
- •2.2.3 Побудова штучних (реостатних) характеристик.
- •2.2.4 Розрахунок опорів пускових резисторів.
- •2.2.5 Динамічне гальмування.
- •2.2.6 Гальмування пртивовмиканням.
- •2.3 Дпс змішаного збудження (зз) .
- •3.1 Загальні положення.
- •3.2 Регулювання швидкості.
- •3.3 Регулювання струму і моменту.
- •3.4 Регулювання положення.
- •3.5 Структура електропривода та його режими роботи при регулюванні координат.
- •Розділ 4. Регулювання координат еп з двигуном постійного струму.
- •4.1 Регулювання кутової швидкості дпс змінного магнітного потоку.
- •4.1.1 Загальні відомості.
- •4.1.2 Ослаблення магнітного потоку у дпс нз.
- •4.1.3 Ослаблення магнітного потоку у дпс пз.
- •Регулювання кутової швидкості дпс шунтуванням якоря.
- •Загальні відомості.
- •Регулювання дпс нз.
- •4.2.3 Регулювання дпс пз.
- •4.3 Регулювання кутової швидкості дпс зміною напруги живлення.
- •4.3.1 Загальні відомості.
- •4.3.2 Система г-д.
- •4.3.2.3. Діапазон регулювання. Статизм.
- •4.3.3. Система тп-д.
- •Переваги системи тп-д:
- •Недоліки системи тп-д:
- •4.3.4 Система широтно-імпульсного регулювання (шир).
- •4.3.5 Регулювання швидкості дпс пз.
- •4.3.6 Регулювання швидкості дпс нз імпульсною зміною параметрів.
- •4.3.6.1. Регулювання додатковими резисторами у колі якоря.
- •4.3.6.2 Регулювання додатковим резистором у колі обмотки збудження.
- •4.4 Регулювання координат в системі джерело струму – двигун (дс-д).
- •4.5 Загальні положення по автоматичному регулюванню координат.
- •Розділ 5. Регулювання координат еп з двигунами змінного струму.
- •5.1 Схеми вмикання, заміщення, характеристики та режими роботи асинхронних двигунів (ад).
- •5.2 Характеристики ад.
- •5.2 Регулювання ад за допомогою резисторів.
- •5.2.1 Резистор у колі статора (r1д).
- •5.2.1.1 Розрахунки резисторів r1д .
- •5.2.2 Резистор у колі ротора (r2д) .
- •5.2.2.1 Розрахунки резисторів r2д .
- •5.3 Регулювання ад зміною напруги живлення .
- •5.4 Регулювання ад зміною кількості пар полюсів.
- •5.5 Частотне регулювання ад.
- •5.6 Регулювання ад в каскадних схемах вмикання.
- •5.6.1 Загальні відомості.
- •5.6.2 Електромеханічний машинно-вентильний каскад.
- •5.6.3 Електричний машинно-вентильний каскад.
- •5.6.4 Робота і характеристики електромеханічного і електричного каскадів.
- •5.6.5 Асинхронно-вентильний каскад.
- •5.7 Гальмування електроприводів з ад.
- •5.7.1 Гальмування противовмиканням.
- •5.7.2 Рекуперативне гальмування.
- •5.7.3 Динамічне гальмування.
- •5.7.4 Гальмування при самозбудженні.
- •5.8 Регулювання і гальмування електроприводів з синхронними двигунами.
- •Розділ 6. Взаємозв’язані електроприводи.
- •6.1 Загальні відомості.
- •6.2 Еп з механічним з’єднанням валів.
- •6.2.3 Випадок, коли ω01≠ω02 і Із1≠Із2.
- •6.2.4 Випадок з ад.
- •6.3 Еп з електричним валом.
- •6.3.1 Загальні відомості.
- •6.3.2 Електричний вал з синхронними зрівнювальними машинами.
- •6.2.3 Електричний вал з синхронними зрівнювальними машинами.
- •6.3.4 Електричний вал з основними робочими машинами.
- •6.3.5 Електричний вал з асинхронним перетворювачем частоти.
- •Розділ 7. Перехідні процеси електроприводів.
- •7.1 Загальні відомості.
- •7.2 Пуск дпс нз до основної кутової швидкості ωс при ударному прикладанні навантаження.
- •7.2.2 Багатоступеневий пуск при
- •7.2.3 Пуск з урахуванням індуктивності кола якоря
- •7.3 Пуск дпс нз до кутової швидкості більшої за основну
- •7.4 Динамічне гальмування дпс нз
- •7.5 Гальмування противовмиканням і реверсування дпс нз
- •7.6 Гальмування дпс нз від швидкості (ослабленого збудження) до основної
- •7.7 Перехідні режими в еп з дпс нз
- •7.8 Перехідні процеси в еп з ад
- •7.8.1 Загальні відомості
- •7.8.2 Пуск ад з фазним ротором
- •7.8.3 Гальмування противовмиканням і реверсування ад
- •Розділ 8. Формування перехідних процесів електроприводів
- •8.1 Загальні відомості
- •7.8.4 Динамічне гальмування ад
- •7.8.5 Рекуперативне гальмування ад
- •8.2 Лінійне наростання керуючих дій (система тп-д)
- •8.2.1 Пуск еп вхолосту ( )
- •8.2.2 Інші приклади пуску
- •8.3 Експоненційна залежність наростання керуючих дій (система г-д)
- •8.3.1 Загальні відомості. Форсування процесу збудження генератора
- •8.3.2 Пуск еп в системі г-д
- •8.3.3 Гальмування і реверсування еп в системі г-д
- •Розділ 9. Енергетика електропривода
- •9.1 Енергетичні показники роботи
- •9.2 Втрати потужності і енергії при сталому режимі роботи еп.
- •9.3 Втрати потужності і енергії в перехідних режимах роботі еп
- •9.3.1 Втрати при .
- •9.3.1.1 Пуск двигуна
- •9.3.1.6 Пуск дпс
- •9.3.2 Способи зменшення витрат у перехідних режимах
- •9.3.2.1 Змешення моменту інерції
- •9.3.2.2 Регулювання швидкості
- •9.3.3 Витрати при навантаженні, тобто при .
- •9.4 Втрати енергії в перехідних процесах в системі керуючий перетворювач – двигун (кп – д)
- •9.4.1 Система статичний перетворювач – двигун (скп – д)
- •9.4.2 Система генератор-двигун (г-д)
- •9.5.1 Ккд системи еп
- •9.5.2. Коефіцієнт потужності системи еп
- •Розділ 10. Вибір електродвигунів
- •10.1 Загальні відомості.
- •10.2 Нагрівання на охолодження електродвигунів.
- •10.3 Номінальні режими роботи електродвигунів.
- •10.4. Побудова діаграм навантаження.
- •10.5 Вибір двигуна за потужністю при режими s1.
- •10.5.1 Метод еквівалентних втрат потужності.
- •10.5.2. Метод еквівалентного струму.
- •10.5.3. Метод еквівалентного моменту.
- •10.5.4. Метод еквівалентної потужності
- •10.9.5. Розрахунок потужності за методом середніх витрат.
- •10.5.6. Попередній вибір двигуна за потужністю.
- •10.5.7. Висновки з методу еквівалентних величин.
- •10.6 Розрахунок потужності и вибір двигуна для режиму s2.
- •10.7 Розрахунок потужності і вибір двигуна для режиму s3.
- •10.8. Визначення допустимої частоти вмикань ад.
- •10.9 Вибір двигуна за потужністю для регульованого еп.
- •Література
9.4.2 Система генератор-двигун (г-д)
Як
відомо, ЕРС генератора, тобто і
,
змінюються за законом експоненти. Якщо
пуск виконується в холосту
,
то струм якоря
(9.19)
-
відношення постійних часу обмотки
збудження генератора до електромеханічній
ЕП; коефіцієнт
,
він дорівнює: для пуску
,
для гальмування
,
для реверсування
.
А витрати енергії
.
Після інтегрування та перетворення
одержимо
(9.20)
З
9.20 видно, що витрати енергії у ДПС НЗ у
системі Г-Д зменшуються в
разів порівняно з відповідними витратами
при подачі на якір нерухомого двигуна
повної напруги. Оскільки двигун одержав
кінетичну енергію, це треба ураховувати
при визначенні втрат електричної енергії
з мережі.
Якщо є навантаження, тобто
і
,
то
,
де
Тоді остаточно після інтегрування та
перетворення, одержимо
,
де
- потужність,яку споживає двигун за
моментом навантаження
.
Отже, остаточно з’ясовано, що у
будь-яких випадках системи Г-Д, витрати
будуть тим менше, чим інерційніше коло
збудження генератора, чім повільніше
змінюється напруга живлення двигуна.
9.5 ККД і ЕП
9.5.1 Ккд системи еп
ККД системи є відношення корисної енергії до споживача:
У
цьому виразі усі визначення добре
відомі: це потужності і витрати за деяку
ділянку часу, а таких ділянок у циклі
роботи -
.
Цей ККД зветься цикловим або
середньозваженим. Якщо у циклі роботи
,
то
ККД
усієї електромеханічній системи ЕП є
результат помноження таких ККД:
перетворюючого пристрою
,
керуючого пристрою
,
двигуна
і механічного перетворювача
,
тобто
де
найбільш значним і визначеним є
.
Відомо,
що зі збільшенням потужності і кутової
швидкості
також збільшується. Він буде також вище,
якщо зменшується час роботи двигуна на
холостому ході, або при недовантаженому
двигуні. Наприклад, як відомо з курсу
«Електричні машини» у останньому випадку
АД слід перемикати з трикутника на
зірку. Для АД при даному моменті
навантаження існує така напруга, при
якої споживчий струм буде мінімальним.
Тому існують такі схеми зворотних
зв’язків, які мінімізують споживчий
струм: ці схеми використовують регулятори
напруги, які вмикають у коло статора.
9.5.2. Коефіцієнт потужності системи еп
АД
споживають активну
і реактивну
потужність, тоді повна потужність
.
Цикловий
або середньозважений коефіцієнт
потужності
.
З
енергетичної діаграми відомо, що
,
де
Як
і ККД, коефіцієнт потужності збільшується
зі збільшенням потужності і кутової
швидкості
.
Звичайно номінальне значення
буде
більшим у двигунів з кількістю пар
полюсів
за
.
Оскільки
,
то
(9.21)
Можливо
вважати, що у декількох АД середній
,
тоді
,
а
.
Тобто, з 9.21 виходить, що на кожний кіловат
активної потужності АД споживає 0,62 кВА
реактивної. Чім нижче
,
тим більша реактивна потужність, яка
додатково завантажує електромережі.
З
рис 9.1 бачимо, що, як і низький ККД, також
низький
буде у АД, які працюють вхолосту, або
недовантажені. В деяких випадках слід
замість асинхронних використовувати
синхронні двигуни, які спроможні
працювати з
,
або навіть з випереджаючим.
Коефіцієнт
потужності також слід ураховувати в
системі СКП-ДПС, оскільки ця система
споживає з мережі реактивну потужність,
тому що регулювання напруги
відбувається затриманням відкриття
тиристорів, а при цьому зсувається фаза
струму по відношенню до напруги мережі.
Крім того, спотворюється форма напруги
системи електропостачання, а це зменшує
ККД і потужність інших ЕП. Відступ від
синусоїди напруги також негативно
впливає на системи захисту, керування,
електровимірювальних пристроях та
ін.
Якщо
- коефіцієнт спотворення струму першої
гармоніки
,
а для неї кут -
,
то для системи
.
Якщо кути керування і комутації тиристорів
відповідно
,
то
.
Зниження
кутової швидкості ЕП (це зростання кута
)
або збільшення навантаження (кут
)
зменшує
.
Можливо вважати приблизно, що
,
тобто збільшення діапазону регулювання
зменшує
.
За
регулюванням
.
Бачимо, що
зростає з ростом відносної кутової
швидкості.
Для зменшення несинусоїдальної
