- •Розділ 1. Електропривод, його структурна схема та елементи.
- •Загальні відомості. Електропривод та його елементи.
- •Різновиди електроприводів, їх характеристики та режими роботи.
- •1.3 Механічні характеристики виробничих механізмів. Жорсткість.
- •Розділ 2. Механічні характеристики і енергетичні режими роботи двигунів постійного струму (дпс).
- •2.1 Дпс незалежного збудження (нз).
- •2.1.1 Загальні відомості.
- •2.1.4 Побудова механічних характеристик дпс нз.
- •2.1.2 Електромеханічна характеристика
- •2.1.3 Механічна характеристика
- •2.1.5 Процес пуску та пускова діаграма.
- •2.1.5 Кількість ступенів пускового резистора.
- •2.1.7 Механічна характеристика у гальмових режимах .
- •2.2 Дпс послідовного збудження (пз) .
- •2.2.1 Загальні відомості .
- •2.2.2 Електромеханічна та механічна характеристики дпс пз
- •2.2.3 Побудова штучних (реостатних) характеристик.
- •2.2.4 Розрахунок опорів пускових резисторів.
- •2.2.5 Динамічне гальмування.
- •2.2.6 Гальмування пртивовмиканням.
- •2.3 Дпс змішаного збудження (зз) .
- •3.1 Загальні положення.
- •3.2 Регулювання швидкості.
- •3.3 Регулювання струму і моменту.
- •3.4 Регулювання положення.
- •3.5 Структура електропривода та його режими роботи при регулюванні координат.
- •Розділ 4. Регулювання координат еп з двигуном постійного струму.
- •4.1 Регулювання кутової швидкості дпс змінного магнітного потоку.
- •4.1.1 Загальні відомості.
- •4.1.2 Ослаблення магнітного потоку у дпс нз.
- •4.1.3 Ослаблення магнітного потоку у дпс пз.
- •Регулювання кутової швидкості дпс шунтуванням якоря.
- •Загальні відомості.
- •Регулювання дпс нз.
- •4.2.3 Регулювання дпс пз.
- •4.3 Регулювання кутової швидкості дпс зміною напруги живлення.
- •4.3.1 Загальні відомості.
- •4.3.2 Система г-д.
- •4.3.2.3. Діапазон регулювання. Статизм.
- •4.3.3. Система тп-д.
- •Переваги системи тп-д:
- •Недоліки системи тп-д:
- •4.3.4 Система широтно-імпульсного регулювання (шир).
- •4.3.5 Регулювання швидкості дпс пз.
- •4.3.6 Регулювання швидкості дпс нз імпульсною зміною параметрів.
- •4.3.6.1. Регулювання додатковими резисторами у колі якоря.
- •4.3.6.2 Регулювання додатковим резистором у колі обмотки збудження.
- •4.4 Регулювання координат в системі джерело струму – двигун (дс-д).
- •4.5 Загальні положення по автоматичному регулюванню координат.
- •Розділ 5. Регулювання координат еп з двигунами змінного струму.
- •5.1 Схеми вмикання, заміщення, характеристики та режими роботи асинхронних двигунів (ад).
- •5.2 Характеристики ад.
- •5.2 Регулювання ад за допомогою резисторів.
- •5.2.1 Резистор у колі статора (r1д).
- •5.2.1.1 Розрахунки резисторів r1д .
- •5.2.2 Резистор у колі ротора (r2д) .
- •5.2.2.1 Розрахунки резисторів r2д .
- •5.3 Регулювання ад зміною напруги живлення .
- •5.4 Регулювання ад зміною кількості пар полюсів.
- •5.5 Частотне регулювання ад.
- •5.6 Регулювання ад в каскадних схемах вмикання.
- •5.6.1 Загальні відомості.
- •5.6.2 Електромеханічний машинно-вентильний каскад.
- •5.6.3 Електричний машинно-вентильний каскад.
- •5.6.4 Робота і характеристики електромеханічного і електричного каскадів.
- •5.6.5 Асинхронно-вентильний каскад.
- •5.7 Гальмування електроприводів з ад.
- •5.7.1 Гальмування противовмиканням.
- •5.7.2 Рекуперативне гальмування.
- •5.7.3 Динамічне гальмування.
- •5.7.4 Гальмування при самозбудженні.
- •5.8 Регулювання і гальмування електроприводів з синхронними двигунами.
- •Розділ 6. Взаємозв’язані електроприводи.
- •6.1 Загальні відомості.
- •6.2 Еп з механічним з’єднанням валів.
- •6.2.3 Випадок, коли ω01≠ω02 і Із1≠Із2.
- •6.2.4 Випадок з ад.
- •6.3 Еп з електричним валом.
- •6.3.1 Загальні відомості.
- •6.3.2 Електричний вал з синхронними зрівнювальними машинами.
- •6.2.3 Електричний вал з синхронними зрівнювальними машинами.
- •6.3.4 Електричний вал з основними робочими машинами.
- •6.3.5 Електричний вал з асинхронним перетворювачем частоти.
- •Розділ 7. Перехідні процеси електроприводів.
- •7.1 Загальні відомості.
- •7.2 Пуск дпс нз до основної кутової швидкості ωс при ударному прикладанні навантаження.
- •7.2.2 Багатоступеневий пуск при
- •7.2.3 Пуск з урахуванням індуктивності кола якоря
- •7.3 Пуск дпс нз до кутової швидкості більшої за основну
- •7.4 Динамічне гальмування дпс нз
- •7.5 Гальмування противовмиканням і реверсування дпс нз
- •7.6 Гальмування дпс нз від швидкості (ослабленого збудження) до основної
- •7.7 Перехідні режими в еп з дпс нз
- •7.8 Перехідні процеси в еп з ад
- •7.8.1 Загальні відомості
- •7.8.2 Пуск ад з фазним ротором
- •7.8.3 Гальмування противовмиканням і реверсування ад
- •Розділ 8. Формування перехідних процесів електроприводів
- •8.1 Загальні відомості
- •7.8.4 Динамічне гальмування ад
- •7.8.5 Рекуперативне гальмування ад
- •8.2 Лінійне наростання керуючих дій (система тп-д)
- •8.2.1 Пуск еп вхолосту ( )
- •8.2.2 Інші приклади пуску
- •8.3 Експоненційна залежність наростання керуючих дій (система г-д)
- •8.3.1 Загальні відомості. Форсування процесу збудження генератора
- •8.3.2 Пуск еп в системі г-д
- •8.3.3 Гальмування і реверсування еп в системі г-д
- •Розділ 9. Енергетика електропривода
- •9.1 Енергетичні показники роботи
- •9.2 Втрати потужності і енергії при сталому режимі роботи еп.
- •9.3 Втрати потужності і енергії в перехідних режимах роботі еп
- •9.3.1 Втрати при .
- •9.3.1.1 Пуск двигуна
- •9.3.1.6 Пуск дпс
- •9.3.2 Способи зменшення витрат у перехідних режимах
- •9.3.2.1 Змешення моменту інерції
- •9.3.2.2 Регулювання швидкості
- •9.3.3 Витрати при навантаженні, тобто при .
- •9.4 Втрати енергії в перехідних процесах в системі керуючий перетворювач – двигун (кп – д)
- •9.4.1 Система статичний перетворювач – двигун (скп – д)
- •9.4.2 Система генератор-двигун (г-д)
- •9.5.1 Ккд системи еп
- •9.5.2. Коефіцієнт потужності системи еп
- •Розділ 10. Вибір електродвигунів
- •10.1 Загальні відомості.
- •10.2 Нагрівання на охолодження електродвигунів.
- •10.3 Номінальні режими роботи електродвигунів.
- •10.4. Побудова діаграм навантаження.
- •10.5 Вибір двигуна за потужністю при режими s1.
- •10.5.1 Метод еквівалентних втрат потужності.
- •10.5.2. Метод еквівалентного струму.
- •10.5.3. Метод еквівалентного моменту.
- •10.5.4. Метод еквівалентної потужності
- •10.9.5. Розрахунок потужності за методом середніх витрат.
- •10.5.6. Попередній вибір двигуна за потужністю.
- •10.5.7. Висновки з методу еквівалентних величин.
- •10.6 Розрахунок потужності и вибір двигуна для режиму s2.
- •10.7 Розрахунок потужності і вибір двигуна для режиму s3.
- •10.8. Визначення допустимої частоти вмикань ад.
- •10.9 Вибір двигуна за потужністю для регульованого еп.
- •Література
10.7 Розрахунок потужності і вибір двигуна для режиму s3.
Для
цього режиму характерним є графік
навантаження і зміни температур на рис.
10.4. Але може бути багатоступінчатий
графік, коли цикл утримує
з різними потужностями. Такий, або ще
складніший графік (наприклад, для режимів
S4, S5) можливо привести до еквівалентного
одноступінчатого, якщо використовувати
формули (10.20) або (10.21).
Очевидно,
якщо
,
то через n
циклів температурний режим досягне
квазісталого значення.
Як
відомо,
,
то хай буде
.
Якщо у одноступінчатого графіка tр
i t0
від циклу незмінні і величина
,
то із каталогу слід вибрати двигун для
цього стандартного значення εст,
щоб потужність Р1≤
Рст.
Але
можливо, що
,
тоді середня температура двигуна при
не буде перевищувати допустиму
температуру, якщо середні витрати за
цикл при Р1
и ε1
не будуть перевищувати середні витрати
за той же цикл при Рном
и εст,
тобто якщо
або
.
(10.33)
Умову
( 10.33) можливо перевірити так
,
де ро=const,
а змінні витрати пропорційні відношенню
.
У цьому разі
,
а
.
Ці останні вирази використаємо в (10.33) і отримаємо:
(10.34)
Розв’язок (10.34) відносно Icт буде:
(10.35)
Для ДПС НЗ і АД при 0<S <Sкр, тобто при магнітному потоці Ф=const, умова (10.35) перетворюється так:
(10.36)
Якщо на природній характеристиці ω≈const, то одержимо:
(10.37)
Якщо значення εст і ε1 є дуже близькими, то можливо прийняти (εст - ε1 ≈0), тоді формули (10.36) і (10.37) значно спрощуються.
Важливо відзначити, що двигуни, які призначені для режиму S1 можуть бути використані в режимі S3 без обчислювання погіршування тепловіддачі за формулами (10.35)…(10.37), якщо прийняти εст =1.
Якщо треба обчислювати погіршення тепловіддачі β0 в час паузи t0, то двигун з εст =1 для будь-якого значення ε можливо вибирати так, як сказано далі.
Повна кількість теплоти, яку віддає двигун за час tц дорівнює
(10.38)
Під час tо витрат потужності немає, тому під час tр навантаження двигуна можливо підвищити по відношенню до номінальної в режимі S1, для якого струм Iном.тр. А струм в режимі ПВ – Іпв.
Під
час tр
змінні витрати
.
Середні витрати, які виділяються за цикл:
(10.39)
Коли режим S3 став квазісталим, тобто перегрів став Тдоп, зрівняється теплота, яка виділяється в двигуні, з теплотою, яка розсіюється в навколишнє середовище, тобто зрівняються праві частини рівнянь (10.38) і (10.39):
(10.40)
Перетворення рівняння (10.40) дасть такий результат:
Останнє рівняння розділимо на час циклу tц, тоді
(10.41)
Оскільки
в (10.41)
,
то з урахуванням цього, розв’язання
(10.41) відносно струму Іном
– буде:
(10.42)
Отриманий по (10.42) струм для тривалого режиму порівнюють з номінальним струму двигуна, і якщо Іном≥Iном.тр. двигун проходить за нагрівом.
Формули, які аналогічні (10.42) можливо отримати, якщо графіки навантаження задані у вигляді М(t) або P(t).
Інколи можливо прийняти α≈0, а ε=1, (коли тепловіддача нерухомого двигуна так ж, як і для номінальної кутової швидкості) тоді рівняння (10.42) буде перетворено:
(10.43)
Рівняння (10.43) часто використовують для попередніх розрахунків, коли треба визначити струм Іпв для звичайних двигунів тривалого режиму.
Наприклад, двигун вентилятор електровоза ДЕ1 струм якого Іном.тр.=11 А, можливо використовувати для приводу компресора з ε=0.5; його струм буде Іпв=15 А, тобто потужність в режимі ПВ замість 22 кВт стала 30 кВт, що і підтверджено реальними випробуваннями.
Можливий випадок, коли навантажувальна діаграма має вигляд на рис. 10.7. а.
Рис. 10.7. а,б
Цю
діаграму необхідно замінити на
еквівалентну у відношенні нагріву, яка
приведена рис 10.7. б. Тут
;
;
.
Потім треба визначити середні витрати потужності еквівалентних струму, моменту, і потужності, як це робилося раніше:
(10.44)
Для визначення величин по (10.44) необхідно враховувати можливі зміни коефіцієнта тепловіддачі. Після цього слід провести перевірку з використанням рівняння (10.42).
Якщо режими близькі до S4, S5 треба також враховувати втрати в перехідних режимах.
