26. Сутність політики та її значення для життєдіяльності суспільства.

Політика - діяльність з керівництва та управління сус-вом на основі публічної влади. Соц. призначення – забезпечення існування сус-ва як цілісності на основі узгодження інтересів. Мова іде про політику тоді, коли вводиться поняття публічності. Публічне – все те, що стосується сус-ва та сусп. інтересів.

Сутність політики – не влада (не є самостійною метою), а управління.

Передумови політики:

- Суперечлива єдність індив. і колективного у сусп. житті (люди різні)

- Проблема розподілу ресурсів ж/д

- Ієрархічність сусп. відносин (ієрархія – нерівномірність існування і розподілу)

- необхідність використання механізмів примусу для реалізації інтересів

Структура політики:

- П. як організація – пол.інститути, певні норми, які регулюють відносини.

- П. як пол. відносини – взаємодія між носіями влади і сус-вом, між носіями влади, між соц. групами.

- П. як свідомість – виступає як механізм витворення та реалізації ідейних проектів

27. Основні концепції політики.

1.Соціологічні. Характеризують політику через інші сусп.явища: ек., соц. групи, право, мораль, культуру, релігію.

- Економічні визначення політики (марксзм ) – П. як надбудова над ек. базисом, як концентрований вираз економіки.

- Стратіфікаційні – П. як суперництво певних сусп. груп: класів і націй (марксизм) або зацікавлених груп — за реалізацію своїх інтересів за допомогою влади (А. Бентлі, Д. Трумен та інші).

- Правові – П., держава є похідними від права ( прир. прав людини). Теорії «суспільного договору»

- Етичні - П. - діяльність, направлена на досягнення загального блага.

2. Субстанційні визначення.

- Через владу – П. як сукупність дій, направлених на владу: її отримання, утримання і використання.

- Через інститути - в яких втілюється і матеріалізується влада (перш за все - держава)

- Антропологічні – П. як форма цивілізованого спілкування людей на основі права,

- Конфліктно-консенуальні – П. - діяльність із насильницького і мирному вирішення конфліктів.

3. Науково сконструйовані, пов'язані із специфічною інтерпретацією політики.

- Діяльнісні – П. як процес підготовки, ухвалення і практичної реалізації обов'язкових для всього сус-ва рішень.

- Теолеологічні – П. - діяльність ефективного досягнення колективних цілей.

- Системні – П. є самостійною системою, складним соц. організмом, цілісністю, відмежованою від навк. сер-ща.

28. Специфіка та структура політичної діяльності.

Пол. діяльність– це сукупність дій як окремих індивідів, так і великих соц. груп, спрямованих на реалізацію їхніх пол. інтересів, насамперед завоювання і утримання влади.

Пол. дія – це свідоме втручання окремої людини, або групи людей у відносини влади.

Пол. поведінка – це будь-які реакції людини на політику і в політиці

Риси пол. діяльності:

- публічно-владний х-р

- творча діяльність

- специф. зв'язок діяльності і бездіяльності, позитивних пол. дій і негативних пол. впливів

- особливе співвідношення виявів вмотивованої цілеспрямованої активності пол. Sів і різних форм спонтанної участі

- ірраціональний компонент.

Структура:

1. політ участь – це тимчасові дії, які направлені на виявл тих чи інш інтересів або на вплив на пол. владу( вибори, мітинг, колективні збори, маніфестація, демонстрація).

2. політичне функціонування – здійсн ж/д інститутів політики: кадрова політика, розробка та прийн пол. рішень

За Вебером ПД: 1. випадкова участь у ПД, 2.участь у політ за сумісництвом, 3. участь у політ як професія

З т.з. інтенсивності ПД: 1. реакція на пол. процеси, 2. участь у період діях, 3. діяльн у пол. організаціях, 4. викон пол. функцій у рамках пол. інститутів, 5. пряма ПД напрямл проти існуючої пол.системи