92. Основні етапи та методи розробки і прийняття політичних рішень.

Пол. рішення (як результат) – певні документи, де фіксуються ці пол..рішення.

Полі. рішення (як процедура) – процес визначення завдань пол.. дії, етапів, способів їх досягнення у зв’язку з реалізацією влади.

Основні етапи розробки і прийняття політичного рішення ( за Саймоном ):

1. Інформаційна активність – дослідження вирішуваної проблеми;

2. Конструктивна діяльність (розробка намірів по вирішенню проблеми );

3. Альтернативна діяльність (оцінка і вибір конкретного варіанту рішення );

Основні етапи розробки і прийняття політичного рішення ( за Симоновим ):

1. Оцінка ситуації;

2. Виявлення проблеми;

3. Постановка та розробка проблеми;

4. Вибір мети та засобів її досягнення;

5. Вибір методу прийняття рішень;

6. Прийняття рішень;

Методи: Ч.Ліндбльом. З точки зору пізнання і реалізації:

1) кореневий метод (раціонально-універсальний). Спрямований на ухвалення раціон.рішення, що базується на розумінні цінностей та цілей та на чітких процедурах. Виконавець має чітко дотримуватись на кожному з етапів прийняття рішень розроблених процедур. Метод передбачає наявність у розробників рішень об’єктивної інформації, а також їх неупереджене ставлення до проблеми.

2) метод гілок (обмежених послідовних порівнянь). Полягає в ухваленні послідовних маленьких кроків для досягнення цілей з подальшим їх зіставленням, порівнянням з реальними потребами, настановами суспільних груп, політичних сил, тощо. Цей метод виходить з неможливості “робити політику раз і назавжди”, і тому пропонує постійне корегування політичного курсу.

3) змішано-скануючий метод. Своєрідне поєднання 1) і 2). Він уможливлює раціон. аналіз найважл., ключових моментів і менш детальне дослідження другорядних аспектів. Він сприяє адаптації пол..ї сис-ми до швидкоплинної ситуації в поєднанні з необхідною гнучкістю процесу ухвалення рішень відповідно до конкретних умов.

93. Особливості політичного маркетингу та менеджменту.

Пол.маркетинг – сук-сть теорій і методів, якими можуть користуватись S-ти політики з тим, щоб одночасно визначати свої цілі і програми та впливати на поведінку громадян ( Д. Ліндон ).

У пол..маркетингу політика розглядаються як вироблення певного продукту, як певний ринок, де відбувається конкуренція. Результатом успішного просування продукту є влада.

Джерела маркетинг.оформлення політики: масовізація сус-ва, інформатизація сус-ва, психологізація сус-ва.

Структура пол..маркетингу:

• вивчення громадської думки

• пол.. рекламування

• пол.. іміджмейкерство

• PR

• Виборча інженерія

Функції політичного маркетингу:

1. формування інформаційного банку про пол.. ринок;

2. розробка методів аналізу і обробки даних інформац. банку;

3. оцінка та аналіз умов пол..ринку;

4. аналіз ринкових можливостей політичних акторів;

5. розробка оціночних та прогнозних моделей політичного попиту, життєвого циклу та політичної поведінки суб’єктів політики;

6. аналіз ефективності політичного маркетингу;

Пол.менеджмент – орг-ція та упр-ня пол.. процесом.

Пол. менеджмент передбачає безпосер. розгляд, ухвалення та втілення в життя практ. рішень за доп. соціотехніки упр-ння (прав. норми, умовляння, маніпулювання ).

Принципи менеджменту:1. Планування; 2. Організація; 3. Мотивація; 4.Контроль.

Функції політичного менеджменту:

• ведення переговорів;

• управління політичною ситуацією;

• подолання спротиву опозиції;

• вирішення пол конфліктів;

• менеджмент партійної діяльності;

• менеджмент парламентської діяльності

Співвідношення понять: пол..маркетинг – це вивчення пол.. ринку, а пол.. менеджмент – орг-ція та упр-ння пол.. дія-тю в умовах пол..ринку, отже, менеджмент спирається на маркетинг.