77. Бюрократія і демократія

Демократія не може існувати без бюрократії, але бюрократія має працювати на демократію.

Однією з передумов існування Б. є технічна неможливість безпосередньої демократії.

Негативні моменти Б. посилюються, якщо розширюється втручання держави у соц.-економічне життя, передусім у розподіл і перерозподіл сусп. продукту, і відповідно звужується грунт саме рац. бюрократії. Цей процес відбувається у двох формах – посиленні держ. регулювання ринкової економіки, або одержавленні соціалістичного типу. Такий розвиток має небезпеку посилення пол. влади бюрократії.

В умовах демократії бюр. управління означає управління в строгій відповідності із законом і бюджетом. Твердження, що бюр. управління є обов'язковим інструментом дем. правління, парадоксальне - бюрократія сама по собі не є ні поганою, ні хорошою. Це метод управління, який може застосовуватися в різних сферах люд. діяльності. Існує область, а саме, апарат держ. управління, де бюр. методи є необхідністю.

Протидія бюрократії:

 Приватна власність та ринкова економіка

 Парламент та багатопартійність (за М. Вебером)

 Правове регулювання відносин бюрократії і сус-ва

 Культура бюр. діяльності (чітка кар’єра бюрократа)

 Відповідальність за порушення норм і правил бюрократичної діяльності

78. Лідерство як закономірність політичного процесу.

Пол. лідерство - процес взаємодії між людьми, в ході якого наділені реальною владою авторитетні люди здійснюють легітимний вплив на сус-во, котра добровільно віддає їм частину своїх пол.-владних повноважень і прав. Пол. лідерство є вищим рівнем лідерства взагалі- відображає владні відносини в сус-ві на найвищому рівні.

Лідером -лише та особа, яка користується авторитетом серед оточення, виправдовує їхню довіру. Лідерство є виявом не авторитету влади, а влади авторитету. Керівництво (в межах оф. повноважень, влада) й лідерство (особ. авторитет) розрізняються мірою використання авторитету.

Підходи до пояснення природи пол. лідерства:1)як вплив на інших людей (постійний; здійснюється на все оточення лідера; явна перевага у впливі порівняно з впливом інших осіб; спирається на авторитет) , 2)структурно-функціональний (лідерство упр. статус, керівна посада, становище в суспільстві, пов'язане з прийняттям владних рішень)

Концепції витоків політичного лідерства:

1) Концепція (теорія) рис (лідеру притаманні спец. риси – розум, організат. тощо), 2) Ситуативна концепція (све залежить від ситуації), 3) концепція визначальної ролі послідовників (конституентів) (феномен лідерства пояснюється наявністю у лідера послідовників, причина - не в самому лідері, а в психології і запитах його послідовників), 4)Психологічна концепція (Лідери є в основному людьми з підвищеною самооцінкою. Для багатьох із них характерне відчуття необхідності власного керівництва іншими людьми. Лідерами є не мислителі, а люди дії. )

Функції: 1) виражає інтереси. Конституенти мають вбачати у лідері виразника власних інтересів; 2) новаторська функція - лідер свідомо вносить нові, конструктивні ідеї соціального устрою; 3) Інтегративна функція -на основі запропонованої лідером програми відбувається інтеграція дій його конституентів; 4) Організаторська, або прагматична, функція - втілення цілей і завдань, які стоять перед сус-вом і відображені у програмі лідера, в конкретні дії.; 5) Комунікативна - забезпечення лідерами зв'язку як між масами й пол. інститутами, так і між самими пол. інститутами. Завдяки лідерам відбувається координація та узгодження дій усіх суб'єктів політики.