55. Парламентаризм в системі сучасної демократії.

Парламентаризм — 1.у найб.широкому знач. означ. сук. усіх тих явищ і процесів, що стосуються парламенту.

2. означає організацію держ.влади, яка передбачає наявність парламенту як представницького органу

3. у найвужчому знач.означ.тип держ.режиму, який х-ся визначал.впливом парламенту на уряд

4. Парламентаризм - спосіб організації держ.влади, що грунт.на провідн.ролі парламенту в с-мі вищих органів держави.

Парламент є гол.інс-том парл-зму. Проте для парл-зму недостатньо тільки наявності парламенту. Останній може існувати без істотних елементів парл-зму, що є характерним для авторитарних і тоталітарних політичних режимів. Парл-зм передбачає верховенство парламенту в законод.сфері та його провідне становище в сис-мі вищих органів держави.

Юридичні ознаки парламентаризму:

- поділ держ.влади

- наявність у парламенту повноважень з контролю за діяльністю органів виконавчої влади, передусім уряду;

- особливий статус парламентаріїв та їх юридична незалежність від виборців (вільний мандат, імунітет, індемнітет).

Парл-зм передбачає наявність у країні впливових політичних партій, досконалого законодавства про вибори та механізми функціонування парламенту, високого рівня професіоналізму парламентаріїв.

Неюридичні вияви парламентаризму:

- Найповніше П. виявляється за парламент.форм правління (парламентарна монархія, парламентарна республіка), що передбачають формування уряду парламентом і політичну відповідальність уряду перед парламентом.

- П. можливий і в президент.республіках, де внаслідок притаманного їм жорсткого поділу влади парламент має високий ступінь незалежності від органів виконавчої влади і водночас наділений вагомими повноваженнями з контролю за їх дія-тю.

- У країнах зі зміш.республік.ф-мою правління П. існує передусім тією мірою, якою парламент бере участь у формуванні уряду і контролює його діяльність.

- П. є тільки там, де у складі парламенту діють великі політичні об'єднання депутатів, що виражають інтереси значних верств сус-ва.

56. Громадські організації і рухи в політичному житті суспільства.

Громадське об'єднання - добровільне масове формування громадян, створене для вираження й задоволення їх законних інтересів і потреб на засадах самоврядування. Поняття «Г. о.» є родовим щодо понять «громадська орг-ція», «громадський рух» та ін.

Громадська організація - добровільне та організаційно оформлене масове об'єднання громадян, утворене для вираження й задоволення їх законних інтересів і потреб на засадах самоврядування.

Основними ознаками Г. о. є: спільність мети; добровільний характер об'єднання; рівноправність членів; самоврядування; законність і гласність діяльності.

Характерними ознаками Г. о., що відрізняють її від громадського руху, є документальне оформлення мети і завдань, фіксоване членство й чітка організаційна структура, що передбачає наявність статуту.

За природою і характером діяльності Г. о. не є пол..об'єднаннями, а виступають як групи інтересів. На відміну від держ.органів та органів місцевого самоврядування вони не наділені владними повноваженнями, а від пол..партій відрізняються тим, що не ставлять за мету оволодіння держ.владою, обмежуючись лише здійсненням впливу на неї.

У політичному житті демокр.держав Г. о. виконують важливі ф-ції: виявляють спільні інтереси окремих верств і груп населення; орієнтують органи влади на врахування цих інтересів у процесі розробки і прийняття ними рішень; мобілізують громадську думку з різних проблем сусп.життя та ін. Вважається, що численнішими і різноманітнішими є такі організації і що в більшій їх кількості бере участь кожний окремий громадянин, то стабільнішою є демократія

Громадський рух - масове громадське об'єднання, створене на основі спільності інтересів і впорядкованої діяльності його учасників. Г. р. не є власне організаціями, бо, як правило, не мають сталих організаційних структур, певної внутрішньої ієрархії, керівних центрів, програмних і статутних документів, фіксованого членства, внесків, що притаманне організаціям. Учасниками Г. р. можуть бути як окремі громадяни, так і громадські орг-ції, пол.. партії. Г. р. не ставлять за мету оволодіння держ.владою, обмежуючись лише здійсненням впливу на неї задля задоволення певних інтересів. Діяльність Г. р. зазвичай має тимчасовий характер і найчастіше спрямована на вирішення певних часткових завдань, після чого він або розпадається, або консолідується у громадську організацію чи політичну партію.