77. Коротка характеристика соціального комплексу України

До складу соціального комплексу входять соціальна сфера (сфера послуг) та виробництво товарів народного споживання (насамперед легка промисловість).

У зростанні життєвого рівня населення велика роль належить соціальній сфері, яку становлять: житлове і комунальне господарство, пасажирський транспорт і зв'язок, система побутового обслуговування населення, освіта, культура і мистецтво, охорона здоров'я, фізична культура і спорт. За своїм призначенням всі вони істотно впливають на вирішення основних соціально-економічних завдань.

Основне значення соціальної сфери полягає в тому, що весь комплекс її галузей забезпечує зростання рівня споживання та вдосконалення його структури. Розширення асортименту життєвих благ, які входять до фонду споживання і задовольняють зростаючі потреби людини - учасника суспільного виробництва, - забезпечує саме розвиток соціальне орієнтованих галузей народногосподарського комплексу.

Роль соціального комплексу у суспільному розвитку визначається двома головними функціями. Перша полягає в тому, що завдяки його функціонуванню створюється комплекс життєвих благ, а друга - в тому, що заклади і підприємства цього комплексу забезпечують підвищення рівня життя членів суспільства.

Характер, зміст і напрями розвитку соціальної сфери підпорядковані потребам розвитку як матеріального виробництва, так і ематеріального. Вона не тільки бере участь у відтворенні голов-ої продуктивної сили суспільства - людини і тим самим актив-о впливає на створення сукупного продукту, а й визначає самі вмпи соціально-економічного прогресу.

Розвиток соціальної сфери сприяє розв'язанню таких соціальних завдань, як формування гармонійно розвиненої собистості, ліквідація культурно-побутових розбіжностей між містом і селом, між соціальними групами населення і районами країни.

Соціальна сфера складається з двох комплексів: соціально-куль-урного і матеріально-побутового. Соціально-культурний комплекс включає галузі, пов'язані з відтворенням головної продуктивної сили суспільства, відновленням її працездатності і зміцненням здоров'я, з формуванням людського капіталу. Для цього комплексу характерним є переважання безплатних послуг та їх загальнодоступність. Галузі цього комплексу є важливим фактором підвищення продуктивності праці в усіх сферах господарського і культурного життя.

78. Господарська спеціалізація регіонів України

Територіальний поділ праці формується лише за умови розвитку взаємозв'язків місцевостей з різною спеціалізацією господарства на основі розвиненого обміну. Рушійними силами цього процесу є рівень розвитку науково-технічного прогресу, спеціалізація діяльності, людей в певних економічних регіонах, економічний ефект виробництва. Однак головним рушієм розвитку територіального поділу праці в сучасних умовах є економічний ефект.

Згідно із сучасною тенденцією найпоширенішою галуззю спеціалізації багатьох регіонів у майбутньому стане харчова промисловість, яка уже зараз є профілюючою у більшості регіонів обласного рангу. Це ж саме стосується промисловості будівельних матеріалів, легкої та лісової і деревообробної галузей промисловості. На даний момент (2005 р.) менш, ніж у половині областей галузями спеціалізації є електроенергетика та хімічна промисловість, у шести — паливна промисловість у трьох — металургія. Ці базові галузі економіки є загальнонаціональними виробничими комплексами, які основною мірою визначають територіальну структуру господарства країни, отож, можна зробити висновок про високі рівні територіальної концентрації (локалізації) даних галузей господарства.

В сучасних умовах в економіці більшості районів і областей галузями спеціалізації є такі галузі промисловості, які суттєво не впливають на розвиток науково-технічного прогресу в інших галузях економіки та їхнє технічне переоснащення. Зокрема, це харчова промисловість і промисловість будівельних матеріалів. Лише у двох економічних районах та окремих промислових агломераціях і центрах галузями спеціалізації є машинобудування, хімія, металургія, які є за сутністю інноваційними та наукомісткими і мають суттєвий вплив на розвиток продуктивних сил різних галузей економіки. Насамперед це стосується таких промислових центрів, як Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя, Київ, Луганськ, Львів, Харків тощо. Названі центри і в довгостроковій перспективі будуть базою розвитку наукомістких виробництв і технічного переоснащення галузей господарства країни, що позитивно позначиться на розвитку продуктивних сил у різних галузях економіки.