121. Основні положення закону «Про відходи».

Цей Закон визначає правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини на території України.

відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення;

Основними завданнями законодавства про відходи є:

а) визначення основних принципів державної політики у сфері поводження з відходами;

б) правове регулювання відносин щодо діяльності у сфері поводження з відходами;

в) визначення основних умов, вимог і правил щодо екологічно безпечного поводження з відходами, а також системи заходів, пов'язаних з організаційно-економічним стимулюванням ресурсозбереження;

г) забезпечення мінімального утворення відходів, розширення їх використання у господарській діяльності, запобігання шкідливому впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини.

122. Загальна характеристика екологічного законодавства України.

Згідно з Конституцією України обов’язком держави є забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, збереження генофонду українського народу.

Екологічне право – це система правових норм, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони довкілля і раціонального використання природних ресурсів. Ця система норм є комплексною, тобто екологічне право має міжгалузевий характер і охоплює земельне, водне, лісове, гірниче законодавство, відповідні норми кримінального, адміністративного та інших галузей права. Воно регулює питання використання територій та природних ресурсів України; забезпечення екологічної безпеки; затвердження проблем охорони навколишнього середовища, національних програм ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; оголошення в разі необхідності зонами надзвичайних екологічних ситуацій окремих місцевостей України; проведення політики в галузі охорони природи, екологічної безпеки, природокористування, землекористування тощо.

Природне середовище України включає озоносферу та тверду земну кору, що відносяться до території України.

Правовий захист навколишнього природного середовища означає сукупність правових норм, спрямованих на здійснення заходів для його збереження й оздоровлення, раціонального використання природних ресурсів. Відповідно до Конституції України кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля і разом з тим кожен зобов’язаний не чинити шкоди природі, відшкодовувати завдані їй збитки. Законодавство про охорону навколишнього середовища складається із Законів України «Про природно-заповідний фонд України», «Про охорону атмосферного повітря», «Про охорону і використання тваринного світу», «Про екологічну експертизу», Земельний, Водний, Лісовий, Повітряний кодекси України, Кодекс законів про надра тощо, за виконанням яких здійснюється прокурорський нагляд природоохоронними прокурорами.