83. Фактори регіонального відтворення

Відтворювальний процес економіки регіону включає виробництво і реалізацію створеного суспільного продукту, обмін і споживання матеріальних, фінансових та інших ресурсів, взаємодію з природним середовищем і населенням в межах конкретного регіону.

Метою відтворювального процесу в регіоні є відновлення територіальної суспільної системи в його межах.

Отже, в процесі відтворення формується регіональна відтворювальна цілісність, відносно відособлена у соціально-економічному відношенні, що має свої особливі економічні інтереси, внутрішні фактори і джерела розвитку, раціональне використання яких забезпечує вирішення як загальнонаціональних, так і регіональних проблем.

У відтворювальному плані регіон виконує двояку роль: він виступає як елемент в системі територіальної організації продуктивних сил, і одночасно як елемент суспільних відносин.

Розуміння регіону як цілісного соціально-економічного організму, структурної ланки суспільного відтворення зумовлює необхідність визначення величини відтворювального потенціалу регіону з метою виявлення рівня економічної безпеки держави: потужний відтворювальний потенціал кожного регіону зокрема - це потужний відтворювальний потенціал України, а, отже, це надійна основа національного відтворення.

Головна мета суспільного відтворення в межах регіонів сформульована у Концепції державної регіональної політики, підписаної Президентом України у травні 2001 року. Вона полягає у "... створенні умов для збалансованого соціально-економічного розвитку України та ЇЇ регіонів, підвищенні рівня життя населення, підвищенні дієвості управлінських рішень, удосконаленні роботи органів державної влади”. Головна мета вимагає реалізації регіональних цілей суспільного відтворення, найважливішими з яких на сучасному етапі, на думку автора, є: подолання кризових явищ; досягнення збалансованості економічного і соціального розвитку, підвищення рівня якості життя населення; задоволення потреб населення , розширення побутової сфери і соціального забезпечення; удосконалення відтворювальної структури господарства регіону, раціональне використання земельних угідь.

84. Регіональна структура ввп

Регіональна структура характеризує співвідношення випуску в окремих адміністративно-економічних районах.

Аналіз структури ВВП здійснюють за такими видами:

• секторна структура;

• структура ВВП на стадії виробництва;

• структура ВВП на стадії кінцевого використання або за сукупними витратами;

• структура ВВП за доходами;

У національних рахунках, рекомендованих ООН у 1993 році, розрізняють такі сектори економіки:

1. Сектор нефінансових корпорацій (НФК), що охоплює підприємства всіх форм власності, які виробляють товари й нефінансові послуги та забезпечують свою діяльність як за рахунок власних коштів, кредитів на фінансовому ринку, так і за рахунок державного бюджету.

2. Сектор фінансових корпорацій (ФК), що охоплює корпораційні організації, які займаються фінансово-посередницькою діяльністю (банки, страхові організації, довірчі товариства, недержавні пенсійні фонди тощо).

3. Сектор загальнодержавного управління (ЗДУ), що охоплює органи державного управління місцевого, регіонального, центрального рівнів, які здійснюють законодавчу та виконавчу владу, збирають податки й фінансують державні витрати.

Сектор домашніх господарств (ДГ), що охоплює окремих фізичних осіб, сім’ї, які є споживачами товарів і послуг.

Сектор некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства (НКО), охоплює організації, які створено домашніми господарствами (політичні партії, церква, професійні спілки) за рахунок власних внесків для забезпечення своїх політичних, релігійних, професійних інтересів.

Сектор зарубіжжя (З) охоплює суб’єктів господарювання, які розташовані за кордоном, але здійснюють економічні операції з резидентами даної країни.

Для кожного сектора окремо аналізують: виробництво ВВП; кінцеве використання ВВП; ВВП за доходами.

Виробництво ВВП за секторами розраховується як різниця між валовим випуском і проміжним споживанням секторів. Визначається вартісний обсяг ВВП за секторами, а також частка ВВП і проміжного споживання у валовому випуску (у межах секторів економіки).

Кінцеве використання ВВП складається з кінцевих споживчих витрат, валового нагромадження та чистого експорту.