89.Значение экономического районирования.

Економічне районування дає можливість практично втілювати в життя такі проблеми:

• Поступове зближення рівнів соціально-економічного розвитку областей України;

• Посилення інтеграційних процесів в економічному розвитку регіонів за рахунок спеціалізації і кооперації виробництва, ефективного використання природно-ресурсного і трудового потенціалу;

• Зростання ринку власних товарних ресурсів і витіснення товарів іноземних фірм, які можуть вироблятися підприємствами країни;

• Загальне піднесення рівня життя і добробуту населення. При цьому обґрунтовуються основні завдання й показники соціально-економічного розвитку регіонів та шляхи вирішення соціальних, економічних і екологічних проблем.

90.Современная сеть экономических районов Украины

Учитывая природные, социально-экономические, исторические и другие факторы (в т.ч. и административно-территориальное деление), на территории Украины в настоящее время выделяют девять экономических районов: Донецкий, Приднепровский, Северно-Восточный, Столичный, Центральный, Подольский, Северо-Западный, Карпатский и Причерноморский.

Из Донецкого района вывозят: уголь, кокс, чёрные металлы, разнообразные машины, удобрения и сельскохозяйственную продукцию, а ввозят: марганцевую руду, калийные удобрения, лес, автобусы, телевизоры, продукцию легкой и пищевой промышленности.

Приднепровье является экологически неблагоприятным районом, требующим рекультивации земель после добычи железной и марганцевой руд, а также деятельности Южно-Украинской АЭС и тепловых электростанций.

Сельскохозяйственные угодья Северо-Восточного района занимают до 80%его площади, а основной их специализацией является выращивание зерновых культур, сахарной свеклы и подсолнечника.

Для Столичного района характерна неравномерность развития его областей и проблема трудовых ресурсов (в Киеве проживает треть его жителей), а также экологические риски, связанные с аварией в Чернобыле.

Центральный район по количеству населения и промышленному потенциалу занимает одно из последних мест, являясь преимущественно аграрным регионом. Из полезных ископаемых Интерес представляют запасы строительного и декоративного камня. Ведущие отрасли – пищевая промышленность, машиностроение и металлообработка.

В Причерноморском районе практически всё побережье Чёрного моря пригодно для рекреационного освоения, но уровень развития сферы обслуживания ещё далёк от международных стандартов.

По выращиванию сахарной свеклы Подолье занимает первое место в стране – здесь производится треть сладких корнеплодов.

Из Северо-Западного района вывозят строительные материалы, сельскохозяйственные машины, автомобили, среди которой и уникальный полесский янтарь. Завозят металлы, разнообразные машины и оборудование,/

91.Формы территориальной организации производительных сил экономических районов.

Факторами розміщення продуктивних сил називають всю сукупність аргументів (факторів), що визначають вибір місця розташування підприємств, їхніх груп і областей. Кожний регіон характеризується набором певних факторів, які визначають придатність обраної території для розміщення конкретних об'єктів.

Фактори розміщення розділяють на такі напрямки: географічний, географічні, природно-географічні, демографічні, техніко-економічні, транспортні, соціально-економічні, екологічні й т.п..

Сировинний фактор характеризує області низької, середньої й високої матеріалоємності, що значною мірою вимагає розміщати виробництво біля джерел сировини з метою здешевлення транспортних перевезень.

Ф= Серед природних ресурсів важливим фактором є водний.Вода використовується практично у всіх областях народного господарства. Саме тому вплив водного фактору на розміщення виробництва має велике значення. Відсутність води або обмеженість водних ресурсів у регіоні може стати серйозною перешкодою для розміщення тих областей і виробництв, які розглядаються як водоємні.

Ф= Демографічні фактори - це чисельність населення і його розміщення, кількісна і якісна оцінка трудових ресурсів у розрізі регіонів і областей. Вплив цього фактору на розміщення виробництва визначається кількістю витраченої праці на виробництво одиниці продукції, кількістю робітників, кількістю продукції, необхідної з розрахунку на одного працівника.

Ф= Техніко-економічні фактори. Сюди відносячи науково-технічний прогрес, транспортні умови, форми громадської організації виробництва. Головним і вирішальним фактором виступає науково-технічний прогрес, що істотно впливає на розміщення підприємств і областей у результаті наукових досягнень і корінних змін у технологіях промислового й сільськогосподарського виробництва.

Ф= Соціально-економічні фактори. Ці фактори мають винятково важливе значення в розміщенні будь-якого виробництва. Вони покликані забезпечити , раціональну зайнятість населення, охорону природи, розвиток утворення й охорони здоров'я, житлово-комунального господарства, сфери послуг, поліпшення умов роботи й рівня життя людей.

Ф= Екологічний фактор. відіграє вирішальну роль у розміщенні продуктивних сил і розвитку економіки регіонів. Наприкінці XX і на початку XXI ст. надзвичайно підсилився вплив людини на природу за рахунок великомасштабного росту промислового й сільськогосподарського виробництва. Це привело до росту використання природно-ресурсного потенціалу, що вплинуло на швидке зменшення родючих земель, забруднення навколишнього середовища.

Нинішній екологічний стан вимагає комплексу взаємозалежних робіт, які повинні здійснюватися по спеціальною довгостроковою програмою.