Терапія № 18

Ви – фельдшер “ФАПу”

У хворого М., 43 років, у відповідь на ін’єкцію вітаміну В₁ розвинувся анафілактичний шок.

1. Назвіть основні клінічні симптоми. Складіть план надання невідкладної медичної допомоги.

2. Розведення антибіотика для постановки діагностичної проби на індивідуальну чутливість організму.

Еталони відповідей до задачі № 18

1. Основні клінічні симптоми.

- свербіж шкіри, слизових оболонок, чхання, водянисті виділення з носа, утруднення дихання, ядуху, осиплість голосу.

- головний біль, запаморочення, відчуття жару у всьому тілі, шум у голові, вухах, заніміння пальців, язика, губ, зниження зору,

- болі в ділянці серця, живота, у м'язах, суглобах, попереку,

- відчуття стиснення та розпирання грудної клітки, кашель, нудота, блювота.

- мимовільні сечовипускання, дефекація, кров'янисті виділення з піхви.

- різка блідість (рідше — ціаноз) шкіри, загострені риси обличчя, холодний липкий піт, виділення пінис­того мокротиння.

- набряк обличчя, висип на шкірі уртикарного характеру.

- Пульс малого наповнення, частота 120-150 за хвилину.

- AT різко знижений або не визначається.

- Тони серця послаблені, інколи аритмічні.

- ЕКГ реєструються порушення серцевого ритму, зниження біоелектричної активності міокарда.

- Над легенями вислуховуються сухі свистячі хрипи, які можуть змінитись картиною «німої легені».

У перебігу анафілактичного шоку виділяють різні ступені тяжкості:

• блискавична форма — продромальний період 1—2 хв, AT украй низький або не визначається;

• тяжка форма — продромальний період 5—7 хв, сис­толічний AT нижчий ніж 80/60 мм рт. ст.;

• середньої тяжкості — продро­мальний період до 30 хв, систолічний AT 100/80 мм рт. ст.;

• легка форма — продромальний період триває впродовж кількох годин,систолічний AT не нижчий ніж 100мм.рт. ст.

Невідкладна допомога при анафілактичному шоці:

- припинити введення ліків, які викликали АШ;

- хворого необхідно: по­класти, повернути голову обличчям набік, висунути нижню щелепу, зафіксу­вати язик;

- якщо АШ виник внаслідок введення медикаменту або іншого алергену в кінцівку, накласти джгут проксимальніше місця їх введення на 20-30 хв;

- обколоти місце введення препарату (якщо це можливо) адреналіном гідрохлоридом (епінефрин) по 0,1-0,2 мл в 3-5 місцях (не більше 0,5 мл препарату);

- в/в ввести 0,5-1 мл адреналіну в 5,0 або 10,0 мл 0,9% розчину натрію хлориду. Загальна доза не повинна перевищувати 2 мл.

- в/в гідрокортизон гемісукцинат 125-250 мг або преднізолон 90-120 мг або дексаметазон 8-16 мг в 20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду. Одноразово, до переведення в умови відділення інтенсивної терапії;

- у разі тяжкого стану рекомендується внутрішьосерцево 0,5 мл 0,1 % розчину адреналіну гідрохлориду, можна також 2 мл кордіаміну або 2 мл 10% розчин кофеїну бензоату;

- за допомогою електровідсмоктувача видаляють з дихальних шляхів над­лишковий секрет, налагоджують подачу кисню через маску або носовий катетер зі швид­кістю 5-10 л/хв.;

- через катетер (максимального діаметру) у центральну вену вводять розчин натрію хло­риду 0,9% (0,5-2 л), 5% розчин

глюкози (0,5-2 л);

- за наявності бронхоспазму вводять амінофілін (еуфілін 2%) 4-6 мг/кг в/в упродовж 15-20 хв, розводячи розчин не менше, ніж у 2 рази.