Запитання

1. Охарактеризуйте документ, який поклав край громадянським війнам у Франції.

2. Що ви знаєте про політику уряду Генріха IV?

3. Коли і де французи заснували першу колонію?

4. Хто був наступником Генріха IV? Хто фактично правив тоді у Франції?

5. Як Рішельє боровся з гугенотами? Що таке «Едикт ласки»?

6. Що ви знаєте про часи Людовіка XIV? Хто фактично правив до 1661 р.? Що означає вислів: «Держава — це я»?

7. Що ви знаєте про остаточне придушення гугенотського руху?

Завдання до теми

1. Згадайте про гугенотський рух і заповніть таблицю:

   дата	подія	політичний діяч
   	Нантський едикт
   	«Едикт ласки»
   	Відміна Нантського едикту

2. Розмістіть історичні події в хронологічній послідовності:

закінчення гугенотських війн;

призначення Рішельє першим міністром;

капітуляція Ларошеля;

Варфоломіївська ніч;

смерть кардинала Мазаріні;

запровадження інквізиції у Франції;

вбивство Генріха ІІІ;

сутичка у містечку Вассі.

дата	подія
1540 р.
1562 р.
1572 р.
1589 р.
1598 р.
1624 р.
1628 р.
1661 р.

Тема 5 англія в XVI ст.

В Англії XVI ст. поширилися капіталістичні відносини, остаточно перемогла королівська Реформація і з’явилися можливості здійснення перших колоніальних загарбань.

Поширення капіталістичних відносин в англії

У XVI ст. Англія була невеликою країною з населенням трохи більше 3 млн. чоловік. Характерними особливостями тогочасного англійського життя були:

виникнення капіталістичних мануфактур;

аграрний (сільськогосподарський) переворот;

заснування перших англійських колоній.

Серед галузей промисловості насамперед виділялася суконна. Вона розвивалася скрізь: у містах, селах, невеличких містечках. Анг-лійці здавна вважали сукно «найдорогоціннішим продуктом коро-лівства». Вовняні й сукняні тканини охоче купували в інших євро-пейських країнах, а також у колоніальному світі.

Успіхи у виробництві сукна і значний попит на вовну зумовили й підвищення цін на ці товари. Розведення овець було вигіднішим, ніж землеробство. Багато землевласників прагнуло використовувати землі для годівлі цих тварин. Але власних володінь не вистачало. Тому спочатку вони захоплювали общинні пасовиська і вигони, за-бороняючи селянам пасти там худобу. Такі дії неминуче підривали селянську общину.

Через деякий час вже звичним явищем були так звані огороджу-вання (тобто примусові вигнання селян із землі). Землевласники захоплювали багато селянських земель, навіть успадковані ділянки. Відібрані землі відразу обкопували каналами. Внаслідок масових огороджувань почали зникати цілі села, а інколи й великі поселення. Селяни дедалі більше зубожіли, а в народі говорили, що «вівці вига-няють людей, а пасовиська руйнують села». Один з сучасників тих подій, відомий англійський письменник і політичний діяч Томас Мор, писав, що вівці «тепер стали такими ненажерливими і невга-мовними, що поїдають навіть людей».

Серед селян відбувалося неминуче розшарування: з’являлося ба-гато вільних людей, позбавлених землі і засобів до існування. А ка-піталістичні мануфактури були не в змозі забезпечити усіх роботою. Десятки тисяч ставали бродягами і жебраками, блукали дорогами Англії в пошуках роботи і притулку. Тисячами гинули від голоду і хвороб.

З часом англійські королі почали видавати жорстокі закони про-ти бродяг і жебраків. Згідно з тими законами дозволялося просити милостиню тільки старим і немічним. Працездатних піддавали жор-стоким знущанням і брали з них клятви, що вони повернуться на батьківщину й будуть працювати. Якщо людина вдруге попадалася, їй окрім жорстоких знущань, відрізали половину вуха. У разі затри-мання втретє бродяг страчували як найзапекліших злочинців. У пер-шій половині XVI ст. в Англії було страчено понад 70 тис. чоловік. Тому ті закони найчастіше називали кривавими.

Селяни не раз протестували проти огороджувань. Найбільший їхній виступ стався літом 1549 р. у графстві Норфолк (Східна Англія). Його очолили дрібний поміщник Роберт Кет та його брат Вільям. Усього в повстанні взяло участь близько 20 тис чоловік. Повстанці розробили програму з 29 статей, головною вимогою якої було припинення огороджувань.

У червні селяни пішли до Норіджа й оточили його. Місцеві бідні мешканці допомогли їм захопити місто. Для придушення селянсь-кого виступу уряд відправив велику армію на чолі з графом Ворві-ком. Щоб уникнути кровопролиття, до повсталих було відправлено гінця, аби оголосити їх зрадниками, якщо вони не розійдуться і не повернуться додому. Роберт Кет проігнорував це послання. У серпні біля Норіджа сталася вирішальна сутичка, в якій селяни зазнали поразки. Роберт Кет й інші їхні ватажки були жорстоко страчені: спочатку їх повісили, потім зняли і четвертували, а руки і ноги відправили по всій країні, щоб зажахати англійців і застерегти від нових бунтів.