Головне поняття

СУВЕРЕНІТЕТ — політична незалежність і самостійність дер-жави у внутрішній і зовнішній діяльності, що виключає іноземне втручання.

Дати

1700 р.— утворення Прусського королівства.

1713—1740 рр.— правління короля Фрідріха Вільгельма II.

Запитання

1. Охарактеризуйте політичне становище Німеччини після Тридцяти-літньої війни.

2. Які зрушення відбулися в економіці німецьких держав у XVII—XVIII ст.?

3. Що ви знаєте про Бранденбурзько-Прусську державу за часів «вели-кого курфюрста» Фрідріха Вільгельма I?

4. Хто і коли був першим прусським королем? Що ви про нього знаєте?

5. Розкажіть про Фрідріха Вільгельма II.

6. Назвіть діячів Німецького Просвітительства. Який внесок вони зро-били в розвиток німецької культури?

Тема 15 австрійська імперія у XVIII ст.

У XVIII ст. Австрійська імперія Габсбургів відігравала важливу роль у європейських справах.

Уже на початку того століття після перемог над турками до неї приєднано Угорщину і великі простори в Італії та Бельгії, а її землі тоді омивали води трьох морів — Андріатичного, Середземного і Північного.

Для посилення своєї влади династія австрійських Габсбургів сприяла Контрреформації, що здійснювалася в її безпосередніх воло-діннях, насамперед в Австрії. Протестантів там оголосили державни-ми злочинцями, а відібрані в них землі передавали католицькій церкві, що значно збільшило її багатства. Жорстокі переслідування призвели до масової еміграції з країни прихильників протестан-тизму.

Незважаючи на міцні феодально-кріпосницькі відносини, в Авст-рійській імперії розвивалася промисловість, зокрема металургійна. Власне австрійське залізо було відомо в усій Європі. Для піднесення економіки країни цісар Карл VI (1711—1740 рр.) розпочав розбудо-вувати торгівлю. Заявивши про право Габсбургів на участь у світо-вій торгівлі й володіння колоніями, він проголосив Трієст і Фіуме вільними портами, а в Остенде (Бельгія) заснував Східноіндійську компанію, яка підтримувала торговельні зв’язки з Азією. Незабаром проти цього виступили Англія, Голландія і Венеція, що примусило цісаря переглянути свої плани.

Після смерті Карла VI на престол сіла його донька Марія-Тереза (1740—1780 рр.), але противники імперії не визнали її прав на авст-рійську спадщину. Через те в 1740 р. почалася війна Австрії з Прус-сією, Францією. Іспанією, Баварією та іншими державами. Її наслід-ки були невтішними для імперії: згідно з миром 1748 р. Марія-Тереза поступилася Пруссії Шлезьком, а французьким Бурбонам від-дала Парму в Італії. У ході Семилітньої війни 1756—1763 рр. Авст-рія воювала у складі коаліції проти Пруссії і Англії, але значних територіальних надбань від того не мала.

Щоб поліпшити внутрішнє життя імперії, Марія-Тереза зважи-лася на проведення в країні реформ, котрі зачіпали всі сфери мате-ріального і духовного розвитку суспільства. Вона запровадила одна-кову адміністрацію в різних частинах імперії, створила міністерства, реорганізувала судочинство, проголосила новий кодекс законів, роз-порядилась про оподаткування шляхти і духовенства, утвердила сис-тему загального шкільного навчання.

Її син цісар Йосиф II (1780—1790 рр.) з особливою наполегли-вістю продовжив реформи. За його правління держава будувала нові шляхи, допомогала гірництву, закладала фабрики, проводила полі-тику меркантилізму. У 1781 р. цісар ліквідував кріпацтво, надавши селянам особисту свободу, а згодом впровадив рівні податки для всіх підданих, незалежно від їхньої соціальної приналежності. Того самого року своїм едиктом він проголосив основи релігійної віротер-пимості, незабаром заборонив єпископам вступати у зв’язки з Па-пою без його дозволу і в подальшому втручався в церковні справи.

Проте коли Йосиф почав політику германізації, дозволивши нім-цям внутрішню колонізацію, а також запровадив обов’язковість ні-мецької мови в усій імперії, проти нього повстали спочатку Чехія, потім — Угорщина, а згодом і Бельгія. Врешті-решт в 1790 р. остан-ня проголосила свою незалежність від Габсбургів і утворення Злуче-них Бельгійських Держав. Національні проблеми були й в інших регіонах багатонаціональної імперії Габсбургів, зокрема в Західній Україні.

Наприкінці життя цісар-реформатор писав: «Я мав нещастя ба-чити, як всі мої плани занепадають». Наступний цісар Леопольд II (1790—1792 рр.) змушений був відмінити багато реформ свого брата.

Дати

1740—1780 рр.— правління Марії-Терези в Австрійській імперії.

1780—1790 рр.— правління цісаря Йосифа II.