Головне поняття

ЕКСПАНСІЯ — діяльність щодо приєднання інших територій.

Дати

1558—1603 рр.— правління англійської королеви Єлизавети I.

1588 р.— загибель іспанської «Непереможної армади» біля берегів Англії.

Запитання

1. Розкажіть про початок колонізації Ірландії.

2. Що ви знаєте про колоніальну експансію Англії?

3. Під час правління якої королеви в Англії на деякий час відновилося като-лицтво? За що її англійці назвали Кривавою?

4. За часів якої англійської королеви Реформація остаточно перемогла? Дове-діть це на прикладі окремих заходів.

5. Що спричинило загострення тодішніх англо-шотландських відносин?

6. Що було приводом до походу «Непереможної армади»? Чим він закінчився?

7. Як розвивалася боротьба між Англією та Іспанією за панування на морях?

Завдання до теми

Розмістіть історичні події в хронологічній послідовності:

прийняття Генріхом VIII титулу короля Ірландії;

похід «Непереможної армади»;

підтвердження парламентом Акта супрематії;

повстання селян під проводом Роберта Кета;

прийняття Акта супрематії;

кінець правління династії Тюдорів;

початок правління короля Генріха VIII;

відновлення католицької церкви в Англії.

дата	подія
1509 р.
1534 р.
1541 р.
1549 р.
1553 р.
1559 р.
1588 р.
1603 р.

Тема 6 московське царство в XVI ст.

У Московії XVI ст. утвердилася одноособова влада царя, а надбання її зовнішньої політики підтвердили актуальність доктрини «третього Риму» по збиранню сусідніх земель.

Зміцнення самодержавства за часів івана IV

У першій половині XVI ст. в житті Московії сталися суттєві змі-ни. Між окремими князівствами були ліквідовані кордони. Феодали припинили міжусобні війни. Помітні зрушення сталися в економіч-ному житті країни. Створено сприятливі умови для подальшого роз-витку господарства і різних ремесел. Зростали обсяги як внутріш-ньої, так і зовнішньої торгівлі. Вдосконалювалася грошова система. Основною грошовою одиницею став рубль, а дрібною монетою — дєньга. З 1534 р. було запроваджено нову монету — копійку, що дорівнювала двом дєньгам. Уряд запровадив нові податки, провів новий опис земель. Єдиною одиницею поземельного оподаткування стала соха (ділянка землі від 170 до 440 га). У державі помітно посилився вплив дворянства, сформувалася помісна система земле-володіння.

У 1505—1533 рр. в Московській державі правив великий князь московський Василь III Іванович. 25 серпня 1530 р. народився його син Іван, якому й судилося стати наступником Василя III. За часів малолітства нового правителя в країні фактично володарювали бояри.

У 1533—1538 рр. керівництво країни здійснювали мати Івана Олена Глинська та її уряд. Саме тоді бояри розпочали боротьбу за владу. Їх не влаштовувало правління Глинської і вони, кінець-кін-цем, її отруїли. У 1538—1547 рр. владу мали боярські сім’ї Бєльсь-ких і Шуйських. В ці часи централізована система управління значно послабилася, а свавільства бояр зросли.

16 січня 1547 р. в Успенському соборі Кремля відбулося «він-чання на царство» Івана IV, яке провів московський митрополит Макарій. Вважалося, що цей обряд зрівнював першого царя Моско-вії із західноєвропейськими імператорами.

Самостійне правління царя Івана IV тривало 37 років (1547—1584 рр.). Воно розпочалося з трагічної події, про яку він потім напише: «І вніде страх в душу моя і трепет в кості моя».

Червневого дня 1547 р. в Москві спалахнула сильна пожежа, яка, окрім великих матеріальних збитків принесла чималі людські жерт-ви. У ній загинуло понад чотири тисячі чоловік. Іван IV та його наб-лиження встигли виїхати і сховатися в с. Воробьові. Розлючений московський люд усю відповідальність за стихійне лихо поклав на родичів царя Глинських. У місті почалося повстання, яке вдалося придушити з великими труднощами.

У 1547—1560 рр. за Івана IV діяв уряд — Вибрана рада на чолі з думним дворянином Олексієм Адашевим. Саме цей орган провів у державі суттєві реформи (перетворення).

У Москві почали скликати Земський собор — нову станово-представницьку установу, куди входили представники різних соціа-льних станів: бояри, дворяни, священики, купці, за винятком селян. Там вирішували найважливіші справи, насамперед про війну і мир, збирання податків тощо.

Перший Земський собор було скликано 1549 р. Він прийняв рі-шення скласти новий Судебник (затверджено в 1550 р.) і чітко сфор-мував програму реформ середини XVI ст. Як установа, Земський собор проіснував до 80-х років XVII ст. За підрахунками спеціалістів відбулося десь 50 його скликань.

Уряд створив нову систему центральних органів управління — прикази, чисельність яких з часом збільшувалася. Кожен з них зай-мався чітко визначеними справами. Найважливішими були: Поміс-ний (землеволодіння феодалів); Посольський (зовнішня політика); Розрядний (призначення воєвод, визначення дворянського жалуван-ня, збирання дворянського ополчення).

Серед військових перетворень особливо помітним було ство-рення нового, постійного війська, озброєного ручною вогнепальною зброєю, переважно пищалями. Його ще називали стрілецьким. В 1556 р. прийняли «Уложення про службу», за яким дворянин міг починати військову службу з 15 років і передавати її в спадщину.

Помітно змінилося й церковне життя. 1551 р. з ініціативи царя був скликаний «Стоглавий» собор. Серед його рішень були: запро-вадження церковного нагляду за літописанням й іконописанням, прийняття загальноросійського списку святих, заборона спілкування з іноземцями тощо. Церковним служителям було заборонено займа-тися лихварством. Ченцям дозволили вживати вино, пиво і мед, але заборонили пити горілку.

У 1565—1572 рр. Іван IV проводив особливу політику, яку потім назвали опричниною. Він поділив країну на дві частини: опричнину і земщину. За формою це було поверненням до часів феодальної роздробленості, але по суті переслідувало мету знищити її залишки в Московській державі. Цар не спинявся ні перед чим. Почалися масо-ві погроми, страти, заслання. Зокрема, у 1570 р. опричне військо на чолі з Іваном IV розгромило Новгород і деякі інші міста. За деспо-тизм московського царя назвали Грозним. Опричнина не тільки заб-рала багато людських життів, а й підірвала господарство країни. Вона призвела до утвердження одноособової влади царя — само-державства.

1581 р. цар-самодержець заборонив переходи селян від одного господаря до іншого. Це означало скасування Юрієвого дня — єди-ного дня, коли такі переходи до цього дозволяли.