Головні поняття

МОНАРХІЯ — така форма правління держави, коли верховна влада належить одній особі, котра здобуває її на підставі, як прави-ло, кровно-спорідненого успадкування.

РЕФОРМИ — перетворення, які не зачіпають існуючого ладу.

ВИБРАНА РАДА — уряд при царі.

ЗЕМСЬКИЙ СОБОР — станово-представницька установа Мос-ковії.

ПРИКАЗИ — центральні органи влади.

ОПРИЧНИНА — особлива політика Івана IV.

САМОДЕРЖАВСТВО — одноособова влада царя.

Дати

1533—1584 рр.— правління Івана IV в Московській державі.

16 січня 1547 р.— «вінчання на царство» Івана IV.

1547—1560 рр.— діяльність Вибраної ради.

1565—1572 рр.— Опричнина.

1581 р.— скасування права переходу селян в Юр’їв день.

Запитання

1. Які зміни відбулися в житті Московії в першій половині XVI ст.?

2. Що ви знаєте про дитинство Івана IV. Хто правив під час його малолітства? Який вплив на формування характеру майбутнього царя мало боярське правління?

3. Що сталося 16 січня 1547 р.? Яке значення мала ця історична подія?

4. Як називався уряд при царі? Хто його очолював? Поміркуйте, що спонукало Івана IV до проведення реформ?

5. Назвіть основні реформи середини XVI ст. в Московській державі.

6. Що таке Земський собор? Коли його скликали вперше?

7. Що таке прикази? Назвіть найважливіші з них.

8. Які перетворення зміцнили збройні сили Московії?

9. Що ви знаєте про «Стоглавий» собор та його рішення?

10. Що таке опричнина? Чому її впровадження яскраво виявило деспотизм Івана IV? Як його назвали?

11. Поясніть значення термінів «монархія» і «самодержавство».

Зовнішня політика московського царства

Московський уряд сповідував доктрину «третього Риму», згідно якої саме Москві після Риму й Константинополя призначалося ста-ти третьою, вічною, священною і всесвітньою імперією. В його зов-нішній політиці передусім спостерігалося посилення експансіоніст-ських зусиль (тобто зусиль, спрямованих на приєднання до Московії інших земель). Особливо вдалим у цьому плані було правління царя Івана IV (1547—1584 рр.).

На сході Московія вела боротьбу з татарськими державами, які контролювали простори за Волгою. Завдання ліквідації Казанського і Астраханського ханств Вибрана рада вирішила здійснити воєнним шляхом.

У 1552 р. 150-тисячне військо Івана IV розпочало облогу Казані, а 2 жовтня того ж року захопило її штурмом. 1556 р. закінчилося завоювання Астраханського ханства. Таким чином, Московське цар-ство дістало доступ до Каспійського моря і Кавказу. Через деякий час до його складу добровільно приєдналися Чувашія і Башкірія, а залежність від нього визнала Ногайська орда.

На півдні завданням уряду був захист країни від наскоків крим-ських татар. Протягом першої половини XVI ст. вони безперервно нападали на підвладні Московії землі. 1556 р. Іван IV розпорядився вирядити проти Крима два військові загони. До одного з них приєд-налися запорозькі козаки. Влітку того самого року об’єднане військо пограбувало Іслам-Кермен і напало на турецьку фортецю Очаків. Організації цієї акції сприяв козацький гетьман Дмитро Вишневе-цький. Пізніше, після переходу на службу до Івана IV, український князь неодноразово очолюватиме військові походи проти кримчаків.

У 1558 р., прагнучи здобути вихід до Балтійського моря, Мос-ковське царство було ініціатором Лівонської війни (1558—1583 рр.). Іван IV прагнув ліквідувати перешкоди на шляху торговельних і культурних зв’язків із країнами Західної Європи.

Початок Лівонської війни для Московії був вдалий. Їхнє військо захопило Нарву, Дерпт, ще близько 20 міст і підійшло до Риги, Реве-ля. У 1560 р. війська Лівонського ордену були остаточно розбиті, а його магістр потрапив у полон. Це серйозно стурбувало сусідні дер-жави. Через деякий час Лівонський орден розпався, а його землі під-пали під владу Польщі, Данії і Швеції. Магістр ордену одержав у володіння Курляндію і визнав її залежність від Литви.

У 1561 р. розпочався другий етап Лівонської війни, коли замість одного супротивника Московській державі протистояло вже кілька: Литва, Данія, Швеція, а згодом і Польща. Останнім вагомим досягненням московитів було захоплення Полоцька в 1563 р.

У 1569 р. між Литвою і Польщею укладено Люблінську унію і створено нову державу — Річ Посполиту. Незабаром її королем став Стефан Баторій (1576—1586 рр.), який 1579 р. оголосив Москві вій-ну. У 60-тисячному війську перебувало 4 тис. українців. Спочатку поляки перемагали московитів, а в 1581 р. оточили Псков. Це коштувало їм значних втрат і посіяло зневіру в загальну перемогу. П’ять місяців тривала героїчна оборона Пскова. Баторій надіслав пропозицію запорозьким козакам, щоб ті допомогли. Не знаючи про їхню відмову і даремно чекаючи підмоги, він уклав з Московією перемир’я на 10 років (1582 р.).

Лівонська війна закінчилася укладанням перемир’я між Моско-вією і Швецією. Виходу до Балтійського моря не було здобуто.

1581 р. розпочався й похід проти Сибірського ханства. Козаки під проводом Єрмака перейшли Урал, а через рік розбили війська хана Кучума і оволоділи його столицею Кашликом.

Головне поняття

ВІЙНА — це озброєна боротьба між державами чи суспільними класами за здійснення їх економічних і політичних завдань.

Назва

РІЧ ПОСПОЛИТА — державне об’єднання Литви і Польщі.

Дати

1552 р.— завоювання військами Івана IV Казанського ханства.

1556 р.— завоювання Астраханського ханства.

1558—1583 рр.— Лівонська війна.

1581 р.— початок приєднання Західного Сибіру до Московії.

Запитання

1. Що таке доктрина «третього Риму»?

2. Які території були приєднані до Московії за часів Івана ІV?

3. Що таке війна? Поміркуйте, чи є вона засобом здійснення експансії?

4. Назвіть причини Лівонської війни. Порівняйте її наслідки для Мос-ковії після першого і другого етапів.

5. Назвіть позитивні і негативні надбання зовнішньої політики Мос-ковської держави під час царювання Івана IV.