Запитання

1. Що являла собою Англія на початку XVII ст.?

2. Визначте причини Англійської революції середини XVII ст.

3. Що ви знаєте про правління в Англії перших Стюартів?

4. Що було приводом до початку революції? Коли вона почалася?

5. Розкажіть про розвиток революції до 1642 р.

6. Чому, на вашу думку, король Карл I оголосив парламенту війну?

7. Завдяки чому парламентська армія почала здобувати перемоги?

8. Чим закінчилася громадянська війна в Англії?

9. Чому, на вашу думку, було організовано суд над королем Карлом I Стюартом?

10. Яким чином англійські республіканці придушили виступи в Ірландії і Шотландії?

11. Що сталося в 1653 р.? Хто такий лорд-протектор? Поміркуйте: з його появою в Англії залишилася республіка чи була встановлена дикта-тура?

12. Дайте власну оцінку діяльності Олівера Кромвеля.

Реставрація стюартів і переворот 1688 р.

Після смерті Олівера Кромвеля лордом-протектором став його син Роберт (1658—1659 рр.). Але він виявився слабовільним пра-вителем і в травні 1659 р. відмовився від влади. Військові намага-лися відновити диктатуру, але їхній заколот придушив генерал Монк. 3 лютого 1660 р. його армія увійшла в Лондон. Незабаром були проведені вибори до нового парламенту, який розпочав роботу в квітні і першим своїм актом вирішив провести Реставрацію (тобто відновити монархію), запросивши Карла Стюарта-молодшого на англійський престол.

Король Карл II Стюарт (1660—1685 рр.) у своїй політиці праг-нув до абсолютизму і за своє правління чотири рази розпускав пар-ламент. Між різними течіями тодішнього англійського суспільства точилася ворожнеча. Спочатку переслідували учасників минулих революційних подій, пізніше — католиків, яких звинуватили у змо-ві проти короля. Під час правління його брата Якова II (1685— 1688 рр.) було здійснено спробу відновити католицтво. Усі най-важливіші посади почали обіймати тільки католики. Коли єпископи англіканської церкви виступили проти такої політики, король нака-зав їх ув’язнити. Але суд виправдав їх. Кінець кінцем англійці зва-жилися на державний переворот.

У грудні 1688 р. до берегів Англії причалив флот на чолі з пра-вителем Голландії Вільгельмом, який був чоловіком доньки Якова II Марії. Він скористався запрошенням парламентаріїв і висадився біля Девоншіру. На його кораблі майорив англійський прапор із надпи-сом «За протестантську релігію й вільний парламент!» Не зустрівши опору, Вільгельм в’їхав до Лондона і взяв владу в свої руки. Перево-рот було здійснено безкровно. Пізніше ці події називатимуть «слав-ною революцією».

Відносини між парламентом і новим королем Вільгельмом III (1689—1702 рр.) були зафіксовані у прийнятому в жовтні 1689 р. «Біллі про права». З того часу Англія стала парламентською монар-хією.

Історичне значення Англійської революції середини XVII ст. в тому, що вона ліквідувала феодально-абсолютистський лад і сприяла утвердженню капіталістичних відносин у країні, відкрила шлях до бурхливого розвитку в сільському господарстві, до подальшого пере-вороту в промисловому виробництві.

Головне поняття

РЕСТАВРАЦІЯ — відновлення монархії.

Дати

1660 р.— Реставрація Стюартів в Англії.

1688 р.— запрошення на англійський престол Вільгельма, «слав-на революція» в Англії.

1689 р.— прийняття «Білля про права».

Запитання

1. Що призвело до Реставрації Стюартів? Чому спроби відновлення абсолютизму в Англії виявилися невдалими?

2. Чому англійці запросили на престол Вільгельма?

3. Що таке «Білль про права»?

4. У чому історичне значення Англійської революції?

ПРОМИСЛОВА РЕВОЛЮЦІЯ В АНГЛІЇ

Протягом XVIII ст. значно зростав вплив англійського парла-менту, який фактично керував країною. Королі були символічними правителями Англії. Після Вільгельма III (1689— 1702 рр.) правила королева Анна (1702—1714 рр.) — остання представниця династії Стюартів. Вона добилася того, що в 1708 р. Англія і Шотландія остаточно об’єдналися в королівство Великої Британії. Анна не залишила наступника, і парламент прийняв рішення передати анг-лійський престол Ганноверській династії. Королі Георг I (1714—1727 рр.), Георг II (1727—1760 рр.) і Георг III (1760—1820 рр.) належали саме до неї.

Існування в Англії парламентської монархії прискорило впевне-ну ходу країни по шляху до промислової революції. Її передумовами насамперед були:

закінчення аграрного перевороту;

нагромадження капіталів (великих грошей);

активний розвиток наукових знань.

І в XVIII ст. парламент не змінив своєї політики щодо селянства. Дозволяючи масові огороджування, він санкціонував розорення по-над 1,5 млн. селян. Зубожілі люди були змушені ставати сільськогос-подарськими робітниками у великих орендарів-капіталістів або шу-кати інше застосування своїм робочим рукам. Кінець кінцем англій-ське селянство як клас суспільства в основному зникло, а капіталіс-тичні відносини на селі остаточно перемогли.

Завершення аграрного перевороту сприяло швидкому розвитку промисловості і торгівлі. У зв’язку з обезземеленням селян з’явилася найвигідніша для промисловців дешева робоча сила. Її експлуатація забезпечувала подальше нагромадження капіталів у руках багатіїв. Гроші були потрібні не тільки для виплати заробітної плати найма-ним робітникам, а й для розширення виробництва, закупівлі сирови-ни, устаткування тощо. Великі прибутки давали колонії, а також розширення зовнішньої торгівлі.

Промисловій революції сприяли наукові відкриття і технічні ви-находи. Вагомий внесок у розвиток англійської науки зробив Ісаак Ньютон (1643—1727 рр.). Відкриті і сформульовані ним закони ме-ханіки й оптики були основою для розв’язання багатьох завдань науки і техніки. Найбільшим його досягненням є відкриття закону всесвітнього тяжіння.

Значних зрушень було досягнуто в бавовняній промисловості. Використавши створену Джеймсом Харгрівсом у 1765 р. прядильну машину «Дженні», Річард Аркрайт у 1771 р. заснував першу в історії фабрику (тобто промислове підприємство, де основні операції виконували машини). У 1784 р. Едмунд Картрайт винайшов механіч-ний ткацький верстат, що в 40 разів перевищував продуктивність праці ткача.

Остаточний перехід від мануфактури до фабрики відбувся після того, як Джеймс Уатт у 1784 р. створив парову машину. Саме завдя-ки їй через деякий час були можливі подальші винаходи: у 1807 р. американець Роберт Фултон збудував і випробував перший пароп-лав з гребними колесами, а в 1814 р. Джордж Стеффенсон створив перший паровоз.

З 70-х рр. XVIII ст. Англія почала перетворюватися із сільсько-господарської країни в промислову, а пізніше стала своєрідною майстернею світу. Роботу людських рук тепер було перекладено на машини, що значно підвищило продуктивність праці (тобто ефек-тивність затрат праці, яка виявляється у величині затрат робочо-го часу на виготовлення одиниці продукції). Внаслідок цього англій-ські фабрично-заводські вироби були дешевшими і доступнішими.

Промислова революція мала не тільки технічні, а й соціальні наслідки. Дрібні підприємства не могли скласти конкуренції вели-ким фабрикам і тому занепадали. Ремісники змушені були найма-тися до фабрикантів і працювати в дуже тяжких умовах. У тодішній Англії не було законів, які б захищали працю робітника. Не було визначеного часу роботи: люди працювали стільки годин, скільки їм наказували, в поганих гігієнічних умовах, що часто призводило до хвороб, а інколи й до каліцтва. Заробітну плату визначав господар, робітники не мали змоги добитися її збільшення. Панувала жорстока система експлуатації жінок і дітей, які за однакову з чоловіками ро-боту одержували значно меншу заробітну плату. Саме в таких склад-них умовах створювався новий робітничий клас — пролетаріат.

Промислова революція в Англії спричинила появу класичної по-літичної економії (тобто науки про розвиток суспільно-виробничих відносин). Одним із її засновників був Адам Сміт (1723—1790 рр.), який з’ясував джерела суспільного багатства і довів, що багатство будь-якої нації створюється саме в галузі матеріального виробни-цтва.