Запитання

1. Охарактеризуйте становище Московії наприкінці XVII ст.

2. Розкажіть про наслідки стрілецького бунту 1682 р.

3. Чому, на вашу думку, царівна Софія наважилася на державний пере-ворот?

4. Які завдання ставив Петро I, готуючись до Азовських походів? Порівняйте походи 1695 і 1696 рр.

5. Що таке «велике посольство»? Які країни відвідав Петро I під час закордонної подорожі? Що саме цікавило його там?

6. Чому, на вашу думку, стрілецький бунт 1698 р. спонукав царя до проведення реформ?

ПІВНІЧНА ВІЙНА

Розпочинаючи війну із Швецією, московський цар Петро I розра-ховував добути для своєї держави вихід до Балтійського моря. Ще раніше було утворено так званий Північний союз: разом із Моско-вією проти Швеції мали виступити Данія і Саксонія з Річчю Поспо-литою.

Північна війна почалася в 1700 р. Датські війська оточили швед-ську фортецю Штральзунд у Північній Німеччині, а польсько-сак-сонська армія Августа II підійшла до Риги. Незабаром війська Мос-ковії також вступили в Прибалтику і наблизилися до Нарви.

Король Швеції Карл XII (1697—1718 рр.) не розгубився і вирі-шив завдати своїм противникам кілька послідовних ударів. Спочат-ку він вирушив із флотом проти Данії і напав на її столицю Копен-гаген, що примусило датчан відразу прийти до розуму, укласти мир із Карлом XII і вийти з війни. Після цього шведські війська оточили Нарву. Іноземні офіцери, включаючи командуючого, які служили в царській армії, зрадили і перейшли на бік Карла XII. Відбулася бит-ва. Петро I зазнав нищівної поразки, а шведський король повернув війська проти Августа II. Воєнні успіхи принесли Швеції гучну сла-ву, а Карлу XII імідж непереможного полководця. Розбивши польсь-ко-саксонську армію під Ригою, шведи пішли на Польщу і в 1702 р. увійшли у Варшаву. Через деякий час й поляки відвернулися від Августа II. Кінець кінцем саксонський курфюрст підписав нав’яза-ний йому мир.

Зазнавши поразки під Нарвою, цар Петро I з подвоєною енергією узявся створювати нову регулярну армію (тобто постійну, профе-сійно навчену, однаково озброєну і обмундировану). Війська почали комплектувати рекрутами, служба яких була довічною. Для забезпе-чення нової армії озброєнням, боєприпасами і обмундируванням почали спішно будувати металургійні, текстильні та інші мануфак-тури.

Незабаром прийшли й перші перемоги. У 1701 р. було розбито шведський корпус у Прибалтиці, а протягом 1702—1704 рр. царські війська захопили Дерпт, Нарву, Нотебург, Нієншанц і відвоювали землі за течією Неви, що колись належали Московії. Нарешті було здобуто вихід до Балтійського моря.

16 травня 1703 р. на одному з островів у гирлі Неви почалося будівництво Петропавловської фортеці. Вона була початком нового міста — Санкт-Петербурга, яке пізніше будували за наперед розроб-леним планом, з широкими прямими вулицями й кам’яними будин-ками, набережними, мостами, парками. Для його захисту з моря у Фінській затоці на острові Котлін збудували морську фортецю Крон-шлот (пізніше — Кронштадт). Невдовзі Санкт-Петербург став столи-цею Російської держави (так почали називати Московію на початку XVIII ст.). Петро I дуже любив це місто і називав його «парадизом» (раєм).

Вивівши з війни Августа II, король Карл XII на чолі своїх військ у 1706 р. перейшов російський кордон і почав просуватися до Моск-ви. Після захоплення Мінська і Могильова він раптово повернув в Україну. У 1708 р. до нього приєдналися козацькі війська гетьмана Івана Мазепи (1687—1709 рр.), який вирішив підняти українців на боротьбу за національне визволення. Та переважна більшість їх не зрозуміла гетьмана і не підтримала його планів. Усі спроби Мазепи підняти повстання проти Петра I були невдалими.

У кінці вересня 1708 р. поблизу села Лісного було розбито швед-ський корпус Левенгаупта, який поспішав на допомогу шведському королю. У 1709 р. Карл XII вирішив оволодіти Полтавою. Облога міста успіху не принесла, а наприкінці червня до нього підійшли головні сили російського війська на чолі з Петром I.

27 червня 1709 р. відбулася історична Полтавська битва, в ході якої супротивники застосовували не тільки наступи піших полків і рукопашний бій, а й атаки кінноти. Сторони обмінювалися й жорс-токими артилерійськими ударами. Врешті-решт росіяни здобули важливу перемогу. Втрати шведів становили близько 9 тис. убитими і 3 тис. полоненими. Ще 16 тис. шведських солдат полонили в ході переслідування. Втрати росіян були значно меншими. Перемога під Полтавою не тільки значно підвищила міжнародний авторитет Російської держави, виявивши видатні полководницькі здібності її царя Петра I, а й підірвала імідж «непереможного» Карла XII.

У 1710 р. у війну на боці Швеції вступила Туреччина. Російська армія на чолі з Петром I виступила в далекий похід, пізніше назва-ний Прутським. У червні 1711 р. на берегах річки Прут її оточило 130-тисячне турецьке військо. Тільки повернувши Туреччині Азов і зруйнувавши Таганрог, Росія уклала мир.

Військові дії проти Швеції тривали до 1721 р., коли у фінському місті Ніштадті було підписано мирний договір. До Росії відійшли Естляндія (Естонія), Ліфляндія (частина Латвії), Інгерманландія (землі за течією Неви), частина Карелії, а також ряд островів на Бал-тійському морі. Ніштадський мир остаточно закріпив вихід Російсь-кої держави до Балтійського моря.