Головні поняття

ФАБРИКА — промислове підприємство, де основні операції ви-конують машини.

ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ — ефективність затрат праці, що виявляється у величині затрат робочого часу на виготовлення оди-ниці продукції.

ПРОЛЕТАРІАТ — робітничий клас.

ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ — наука про розвиток суспільно-ви-робничих відносин людей.

Дати

70-ті рр. XVIII ст.— початок промислової революції в Англії.

1771 р.— заснування Річардом Аркрайтом першої фабрики.

1784 р.— створення Джеймсом Уаттом парової машини.

Запитання

1. Хто фактично керував Англією у XVIII ст.?

2. Назвіть передумови промислової революції в Англії.

3. Як в Англії завершився аграрний переворот? Які наслідки він мав?

4. Що таке фабрика? Коли і хто заснував першу в історії фабрику? Коли стався остаточний перехід від мануфактури до фабрики? Порів-няйте їх.

5. Охарактеризуйте шлях розвитку, на який ставала Англія в 70-х рр. XVIII ст.?

6. Які соціальні наслідки мала промислова революція в Англії?

Завдання до теми

1. Вкажіть технічні винаходи XVIII — початку XIX ст.:

   винахідник	винахід
   Джеймс Харгрівс
   Едмунд Картрайт
   Джеймс Уатт
   Роберт Фултон
   Джордж Стеффенсон

2. Розмістіть історичні події в хронологічній послідовності:

битва біля Марстон-Мура;

перемога армії «нового зразка» під Нейзбі;

Реставрація Стюартів;

прийняття «Білля про права»;

проголошення Олівера Кромвеля лордом-протектором;

проголошення в Англії республіки;

початок правління короля Карла I Стюарта;

битва біля Престона;

створення парової машини;

утворення королівства Великої Британії;

скликання Довгого парламенту;

заснування першої в історії фабрики;

початок громадянської війни в Англії;

події «славної революції».

дата	подія
1625 р.
1640 р.
1642 р.
1644 р.
1645 р.
1648 р.
1649 р.
1653 р.
1660 р.
1688 р.
1689 р.
1708 р.
1771 р.
1784 р.

Тема 13

Утворення російської імперії

На початку xviiі ст. Сформувалася Російська імперія, що проводила активну зовнішню політику і з часом стала вели-кою європейською державою.

Московська держава на зламі XVII—XVIII ст.

Наприкінці XVII ст. феодально-кріпосницька Московська держа-ва значно поступалася як капіталістичним Англії і Голландії, так і феодальним державам (Франції, Німеччині, Швеції та ін.). Особливо відчутним було її економічне відставання від західноєвропейських країн, які мали зручні виходи до морів. Усі спроби Московії проби-тися до морських узбереж були невдалими. Її водний шлях у Європу тоді був довгим, важким, незручним і пролягав через північне Біле море, де стояв порт Архангельськ, і далі Льодовитим океаном. Озна-ки помітного відставання виявилися також у військовій справі, дер-жавному управлінні і культурі.

Після смерті Олексія Михайловича московським царем став його старший син 14-річний Федір III Олексійович (1676—1682 рр.). Він продовжив політику батька на зміцнення абсолютизму й досяг у ній певних успіхів. Але коли Федір помер, різні придворні угрупування почали боротьбу за владу.

За традицією наступним царем повинен був стати середній син Олексія Михайловича 15-річний Іван. Та хворобливий і напівсліпий царевич не міг керувати державою, і бояри вирішили, що царем тре-ба проголосити його молодшого брата 10-річного Петра, який був здоровим, міцним хлопчиком. Незабаром у Москві поширилася чут-ка, що царевича Івана вбили. Стрільці підняли бунт і увірвалися в Кремль. Повсталі не заспокоїлися навіть тоді, коли побачили живих царевичів Івана і Петра. Вони почали вбивати ненависних бояр, вда-ватися до свавілля. Три дні влада перебувала в їхніх руках. За вимо-гою стрільців обидва царевичі були проголошені царями Іваном V (1682—1696 рр.) і Петром I (1682—1725 рр.), але до їхнього повно-ліття країною правила царівна Софія (1682—1689 рр.). Невдовзі во-на придушила бунт стрільців і стратила їх ватажка князя Ховансь-кого.

У серпні 1689 р. Софія при підтримці стрільців наважилася на переворот, щоб захопити царський трон. Петра попередили про це і він вчасно виїхав із столиці. Його підтримали Преображенський і Семенівський полки, багато бояр і дворян, московський патріарх і навіть кілька стрілецьких полків. Софія залишилася в ізоляції. Неза-баром її ув’язнили в Новодівочому монастирі.

Цар Петро добре розумів тодішнє становище Московії у Європі. Тому почав готуватися до боротьби з Туреччиною і Кримським хан-ством, щоб добитися виходу до Чорного моря. У 1695 р. його війсь-ка підійшли до турецької фортеці Азов, але облога міста не принесла успіху. Тоді Петро наказав збудувати 30 великих кораблів і наступ-ного року повторив свій похід. До складу царського війська входили й українські козацькі полки. Вмілі дії на суші і морі принесли успіх. Петро I брав особисту участь у штурмі турецьких укріплень. За умо-вами мирного договору з Туреччиною Азов відійшов до Московії разом з частиною Азовського моря. Для закріплення її позицій там було збудувано фортецю Таганрог. Але вийти до Чорного моря Мос-ковія не зуміла.

Для продовження війни з Туреччиною цар почав шукати союз-ників. З цією метою він організував так зване «велике посольство» до Європи (1697—1698 рр.), в якому серед 250 чоловік був урядо-вець Петро Михайлов, тобто сам цар. Посольство виїхало з Риги, об’їхало узбережжя Лівонії, Пруссії і Померанії, відвідуючи значні порти. Потім Петро побував у Берліні і через Німеччину поїхав до Амстердама. Там він усього навчався і про все розпитував, відвіду-вав наукові заклади, працював на верф’ях. З Голландії цар напра-вився в Англію, скориставшись запрошенням її короля. Назад повер-тався через Німеччину й Австрію. У Відні Петро I спробував змінити позицію цісаря Леопольда I (1658—1705 рр.) щодо Туреччини і залу-чити його до боротьби з нею. У планах російського царя була поїзд-ка до Венеції, але її зірвав стрілецький бунт, що почався в Москві. Петро поспішив на батьківщину через Галичину, де в Раві Руській провів переговори з польським королем і саксонським курфюрстом Августом II (1697—1733 рр.), домовившись про виступ проти Шве-ції. Повернувшись на батьківщину, Петро I особисто брав участь у проведенні слідства і стратах стрільців, повстання яких зазнало по-разки. Стрілецькі полки були ліквідовані. Країна потребувала термі-нових реформ.

Дати

1682—1725 рр.— правління царя Петра I.

1682, 1698 рр.— стрілецькі бунти.

1695, 1696 рр.— Азовські походи Петра I.

1697—1698 рр.— «велике посольство» до Європи.