Селянська війна під проводом степана разіна

У 50-х рр. XVII ст. Московії не вистачало коштів для ведення війн. Щоб поповнити казну, уряд царя Олексія Михайловича почав випускати мідні монети, наказавши використовувати їх за курсом срібних. Податки ж збирали тільки срібними монетами, які незаба-ром зникли з обігу. Мідних грошей було так багато, що вони знеці-нилися. Одночасно відбувалося швидке зростання цін. Життя прос-того народу, передусім міських низів, значно погіршилося. Через це 1662 р. в Москві стався так званий «Мідний бунт». Уряд придушив його з особливою жорстокістю, але в подальшому мідні гроші не випускав.

Не кращим було й становище тодішніх селян, які повністю зале-жали від поміщиків. У зв’язку із зростанням феодальних повин-ностей біднота тікала на Дон і ставала козаками. Колишні кріпаки створювали великі загони і мстилися феодалам. У відповідь уряд вдавався до каральних акцій.

Навесні 1667 р. донських козаків до великих походів підбурював їхній отаман Степан Разін. Його підтримали насамперед найбідніші (так звана козацька голота). Вони захопили Яїцький городок і зро-били його своїм центром. У 1668—1669 рр. разінці спустошили Кас-пійське узбережжя від Дербента до Баку, розбили флот іранського шаха. З великою здобиччю через Астрахань і Царицин вони повер-нулися на Дон і розташувалися табором на острові Кагальник. Саме сюди почав сходитися простий люд, закликаючи Разіна заступитися за народ. Незабаром в отамана виник план боротьби із царськими воєводами, боярами і поміщиками.

Закінчивши підготовку до нового походу, навесні 1670 р. Степан Разін з козаками пішов на Волгу і без бою взяв Царицин. У червні разінці підійшли до Астрахані. За допомогою посадських людей вони оволоділи містом. Дворян, які виступали супротив, перебили. Було запроваджено козацький лад. Серед народу почали поширюва-тися «звабливі листи» донського отамана, в яких той закликав вини-щувати воєвод, бояр, поміщиків. До Разіна приєднувалися тисячі селян. У Московії почалася Селянська війна.

Через місяць майже без бою здалися Саратов і Самара, а на по-чатку вересня 1670 р. козаки оточили Симбірськ. Згодом селянські виступи розпочалися на величезній території. Різними повітами ру-халися повстанські загони. Прибічники Разіна захоплювали місто за містом. Зокрема, отаман Максим Осипов узяв Алатир, Курмиш, Ко-зьмодем’янськ. Інший отаман Михайло Харитонов оволодів Саран-ськом і Пензою. На Середньому Дону й у Слобідській Україні діяв загін брата Разіна — Фрола. Навіть у Москві зрозуміли загрозу, що нависла над феодально-кріпосницьким ладом.

Восени 1670 р. цар Олексій Михайлович направив до Симбір-ська 30-тисячну армію. Після запеклих боїв облогу міста було знято. Зазнавши поразки, разінці відступили. Тяжкопораненого Степана Разіна привезли на Кагальник. А тим часом царські каральні загони повсюди відновлювали владу феодалів.

На Дону керівник повстання намагався зібрати нове військо, але козацька старшина зрадила його. Відважного отамана полонили і видали царському уряду. Влітку 1671 р. після жахливих тортур Сте-пана Разіна стратили в Москві.

Остаточно придушити селянський рух царю вдалося восени 1671 р. Серед причин його поразки насамперед були: стихійність на-родного руху, відсутність чіткої мети боротьби, роз’єднаність дій повсталих. Головним наслідком Селянської війни під проводом Сте-пана Разіна було значне посилення феодально-кріпосницького гноб-лення в Московській державі.

Назва

«ЗВАБЛИВІ ЛИСТИ» — звернення до народу, в яких містився заклик до винищення воєвод, бояр, поміщиків.

Дати

1662 р.— «Мідний бунт» у Москві.

1670—1671 рр.— Селянська війна під проводом Степана Разіна.