1.9 Останні промови Ісуса Навина до народу та обітниці Ізраїля у вірності Ягве

Загальним зв’язком для всіх колін Ізраїля служила скинія з ковчегом Завіту. Щоб зробити цю святиню доступною для всіх, Ісус Навин переніс її в Шіло, у коліні Єфрема, яке займало центральну частину країни. Звідси Ісус Навин продовжував керувати народом до самої смерті. Нарешті, після 25 років правління “Ісус постарів і увійшов у літа” (Іс. Нав. ХХІІІ,1). Відчуваючи наближення смерті, він скликав до себе “усього Ізраїля”, представників і голів усіх колін. Ісус звертається до народу з сильним і переконливим закликом виконувати все заповідане в книзі закону Мойсея: “І ви будете сильні, щоб виконувати й чинити все, написане в книзі Закону Мойсеєвого, щоб не відхилятися від нього ані праворуч, ані ліворуч” (ХХІІІ, 6). При цьому він нагадав про все, що Бог зробив ханаанським народам заради них, а також про Його обітницю, що якщо вони залишаться вірними Богові, то вся земля стане їх повним володінням (згідно Суд. І, 27, 26; ІІІ, 1-6 ще у період суддів хананеї жили в межах колін Манасії, Єфрема, Завулона, Асира і Нефталима. Евусеяни зберігали владу над Єрусалимом аж до часів Давида, амореї – в центральній Палестині і на межі Ливанських гір. Незалежними були також п’ять опорних филистимських міст, звідки їх володарі в подальшому здійснювали походи для підкорення Палестини).

Ізраїльтянам було категорично заборонено вступати у будь-які стосунки з позосталими серед них язичниками – “ свататися з ними, змішуватися з ними” (ХХІІІ,12). В іншому разі вони стануть для Ізраїля пасткою, “батогом на ваші боки та терням на ваші очі, аж поки ви не вигинете” (ХХІІІ, 13).

Цей заклик до вірності Єгові Ісус Навин повторив під час всенародного зібрання в Сихемі (ХХIV). Серед усіх вказаних тут благодіянь Божих Ізраїлю особливо цікавим є наступне: “І послав Я перед вами шершня, і вигнав він їх перед вами, двох царів аморейських, – не мечем твоїм і не луком твоїм” (XXIV, 12). Звідси видно, що шершні служили таким само засобом для перемоги над хананеями в боротьбі ізраїльтян за ханаанський край, як і жаби, воші, рої мух та сарана, якими Господь вразив Єгипет. У книзі Премудрості Соломона (ХІІ, 8) шершні названі “предтечами воїнства Господнього”, щоб вони поволі винищували ханаанитян, “мало-по-малу караючи їх, даючи місце покаянню.” (ХІІ, 10).

Декілька разів Ісус звертається до народу, перевіряючи рішучість і твердість вибору Ізраїля в служінні Єгові. Він навіть ставить народ перед вільним вибором: “служити богам аморейським, чи служити Господу” (ХХIV, 15). “Ви не здолаєте служити Господеві, бо Він Бог святий”, – Ісус ніби випробовує народ. І щоразу народ відповідає: “Борони нас Боже, покинути Господа, щоб служити іншим богам” (16). “Ні, таки Господеві будемо служити” (21). Помираючи, вождь записав ці слова в книгу Божого Закону, взяв великий камінь і поклав його під дубом у святилищі зі словами: “ось камінь цей буде вам свідком… він буде свідком проти вас, щоб ви не відреклися вашого Бога” (27). Відпустивши народ, Ісус Навин мирно помер на 110 році життя і був похований у Тімнат-Серасі в Єфремових горах. Незадовго після цього помер і первосвященик Елеазар, син Аарона. Останки Йосипа, винесені ізраїльтянами з Єгипту, були належним чином поховані в Сихемі на тій ділянці поля, що колись була куплена Яковом і подарована улюбленому сину.

“І служив Ізраїль Господу по всі дні Ісуса та по всі дні старших, що продовжили дні свої по Ісусі, і що знали всі справи Господні, що зробив Він Ізраїлеві” ( XXIV, 31).

Сорок років виховання у пустелі малипустелі малоиховання в000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000 настільки позитивний вплив на народ, що такої відданої і ревнісної віри в Бога ми не побачимо в жодному з подальших періодів історії Ізраїля.

Знаменно, що Ісус Навин не залишив після себе наступника в управлінні Ізраїлем. Єдиним Володарем і Царем віднині повинен був бути лише Господь. Але така свобідна теократія, діюча без примусу, виявилась складним випробуванням для народу. Про це повіствує книга Суддів.

Запитання до теми:

З яких міркувань саме Шіло, а не інше місто, було обране місцем перебування ковчега Завіту?

Як змінилась етнічна карта Палестини після її завоювання Ізраїлем?

З якою метою були проведені всенародні зібрання, описані в Іс. Нав. ХХІІІ, ХХIV?

Які надприродні засоби допомоги Божої в завоюванні Краю згадує Ісус?

Рекомендована література:

Мень А., прот. Исагогика. Курс по изучению Священного Писания. Ветхий Завет. – М., 2000.

Обзор Ветхого Завета. – Одесская Богословская Семинария ЕХБ, 1998.