- •Конспект з предмету
- •1. Книга Ісуса Навина 7
- •2. Книга суддів 24
- •3. Книга руф 34
- •4. Книги царств 37
- •5. Друга книга царств 49
- •6. Третя і четверта книги царств 56
- •17.1 Поділ і зміст книги 141
- •Вступ. Історичні книги Старого Завіту
- •7. Книги параліпоменон 87
- •8. Книги Ездри та Неемії 91
- •Книга Ісуса Навина.
- •Книга Суддів.
- •Книга Руф.
- •2 І 3 книга Ездри;
- •Книга Товита;
- •Книга Юдиф;
- •1, 2 І 3 книги Маккавейські.
- •1. Книга Ісуса Навина
- •1.1. Автор, час і мета написання книги. Ісус Навин і його прообразне значення
- •Поділ на частини і стислий огляд змісту
- •Автор книги і час її написання
- •1.3. Населення Палестини. Мова, релігія та суспільний устрій ханаанських племен
- •Особистість Ісуса Навина і його прообразне значення
- •Мета написання книги
- •1.4 Чудесний перехід євреїв через Йордан ( Іс. Нав. Ііі, IV розд. )
- •1.5 Чудесна перемога над містом Єрихон
- •1.6 Археологічні дослідження біблійних міст
- •1.7 Жертовник зайорданських колін як символ їх єдності з усім єврейським народом ( ххіі розд. )
- •1.8. Поділ обітованного краю між колінами Ізраїля
- •1.9 Останні промови Ісуса Навина до народу та обітниці Ізраїля у вірності Ягве
- •2. Книга суддів
- •2.1 Автор і час написання книги
- •2.2 Хронологія періоду Суддів
- •2.3 Поділ книги на частини та її зміст
- •Канонічна гідність книги Суддів
- •2.4 Теократія як релігійно-суспільний ідеал Ізраїля. Наслідки невірності євреїв Богові та Його Закону (іі розд.)
- •2.5 Святоотецьке тлумачення чудесного зрошення руна Гедеона (Суд. VI)
- •2.6 Обітниця судді Ївтаха та її виконання
- •2.7 Релігійний та моральний занепад Ізраїля. Ідолопоклонство в домі Михи Єфремлянина. Культ коліна Данового
- •2.8 Міжусобна війна Ізраїля з коліном Веніаміна. Загроза повного винищення останнього
- •3. Книга руф
- •3.1 Назва книги, автор і час написання
- •3.2 Значення Руфи в історії Церкви Божої
- •3.3 Богослів’я та літературні особливості книги Руф
- •4. Книги царств
- •4.1 Письменники книг
- •Хронологічні рамки книг Царств
- •Мета написання книг
- •4.2. Перша книга царств
- •4.3 Ілій – первосвященик і суддя. Становище Ізраїля за часів правління Ілія
- •4.4 Археологічна примітка
- •4.5 Пророча пісня – молитва Анни. Її месіанський зміст
- •4.6 Самуїл – священик, пророк, суддя. Покликання Самуїла до пророчого служіння
- •4.7 Обставини народження ізраїльської монархії. Перший цар Ізраїля
- •Археологічна примітка
- •4.8 Саул у Аендорської чарівниці (1Цар. XXVIII, 3 – 25). Святоотецьке тлумачення
- •5. Друга книга царств
- •5.1 Гідність Давида як царя і богонатхненного письменника
- •5.2 Єрусалим – політична та духовна столиця Ізраїля
- •5.3 Пророцтво Нафана про утвердження Давидового дому на віки
- •5.4 Гріх Давида і наслідки його падіння
- •6. Третя і четверта книги царств
- •6.1 Історико-критичні дані
- •6.2 Царювання Соломона. Золотий вік Ізраїля
- •IV. Відступництво і смерть
- •6.3 Перше і друге з’явлення Господа Соломону і подальше провіщання волі Божої цареві через пророків
- •6.4 Побудова Єрусалимського храму та молитва Соломона на його освячення
- •6.5 Освячення храму
- •6.6 Розділення єдиного царства. Зовнішні та внутрішні причини краху ізраїльської монархії
- •6.7 Релігійна реформа Єровоама. Культ золотих тельців у північному Ізраїльському царстві
- •6.8 Святі Божі пророки Ілля та Єлисей. Ревність Іллі у відновленні істинного богошанування та його чудесне вознесіння на небо
- •6.8 Пророк Міхей. Протистояння істинних та неправдивих пророків в Ізраїльському царстві
- •6.9 Падіння Ізраїльського царства. Ассирійський полон. Утворення нової спільноти в Палестині – самарян. ( 4 Цар. XVII розд. )
- •6.10 Цар Єзекія та відродження духовного життя Юдеї за його правління. Чудесне зцілення Єзекії.
- •6.11 Благочестиве царювання юдейського царя Йосії та його ревність у відновленні істинного богошанування. Знайдення книги Закону
- •6.12 Падіння Юдейського царства. Зруйнування Єрусалима та початок Вавилонського полону
- •7. Книги параліпоменон
- •7.1 Автор книги, час і мета написання
- •7.2 Джерела книг Параліпоменон
- •7.3 Тематичний поділ книг Параліпоменон на частини
- •7.4 Розподіл Давидом священиків на череди для священнослужіння
- •7.5 Покаянна молитва Манасії. Неканонічний текст. (2 Хр. Хххvi розд.)
- •8. Книги Ездри та Неемії
- •8.1 Тематичний поділ книги Ездри за розділами
- •8.2 Історичні передумови до книг Ездри і Неемії. Останні дні Вавилонської імперії. Кінець неволі.
- •Із маніфесту царя Кіра про взяття Вавилону
- •8.3 Повернення першої хвилі репатріантів. Побудова другого Єрусалимського храму
- •8.3 Повернення другої хвилі полонених. Діяльність Ездри у відродженні релігійно-духовного життя в Ізраїлі.
- •8.4 Повернення третьої хвилі полонених на чолі з Неемією. Відбудова Єрусалимських стін.
- •9. Історичний фон книги Есфір
- •9.1 Назва книги Есфір
- •Огляд змісту
- •9.2 Автор і час написання книги Есфір
- •9.3 Неканонічні місця книги Есфір
- •Якого походження ці неканонічні додатки?
- •10.1 Ставлення до неканонічних книг православного богослів’я
- •10. Неканонічні книги
- •Історичні книги (7):
- •1,2,3 Маккавейські книги;
- •Загальний висновок з наведених цитат повинен бути такий:
- •11. Друга книга Ездри
- •Автор і час написання книги
- •11.1 Відношення 2-ї книги Ездри до книг Параліпоменон, 1-ї книги Ездри і Неємії
- •Зміст книги
- •11.2 Недостовірні та сумнівні місця 2 книги Ездри
- •12. Книга Товита
- •12.1 Автор і час написання книги
- •12.2 Мова оригіналу книги та її переклади
- •12.3 Історичне і моральне значення книги
- •13. Книга Юдиф Назва і поділ книги
- •13.1 Перемоги Олоферна і облога Ветулії.
- •13.2 Подвиг Юдиф.
- •13.3 Літературні особливості книги. Час її походження
- •13.4 Мова оригіналу книги Юдиф та головний переклади
- •14. Елінізація сходу
- •15. Маккавейські книги Загальні положення
- •15.1 Автор і час написання 1-ї Маккавейської книги. Мова оригіналу
- •15.2 Зміст і тематичний поділ 1-ї Маккавейської книги
- •Зміст книги за тематичного викладу можна поділити на чотири частини:
- •15.3 Насильницька елінізація Юдеї та повстання священика Маттатії
- •15.4 Подвиги Юди Маккавея 166– 160 рр. До р.Х.
- •15.5 Подвиги Іонафана Маккавея 160-143 рр.
- •15.6 Правління Симона Маккавея 143-135 рр. (хііі – хvі розділи)
- •15.7 Історичне значення і духовно-патріотичний авторитет книги
- •16. Друга Маккавейська книга
- •16.1 Поділ і зміст книги
- •16.2 Духовно-моральне становище юдеїв і гоніння Антіоха Епіфана (ііі-vіі розділи)
- •16.3 Подвиги Юди Маккавея (vііі-хv розділи)
- •16.4 Про автора і час написання книги
- •16.5 Історичне і повчання значення Другої Маккавейської книги
- •17. Третя Маккавейська книга
- •17.1 Поділ і зміст книги
- •17.2 Про автора, час написання і мову оригіналу книги
- •17.3 Історичний і повчальний авторитет книги
- •18. Третя книга Ездри Назва книги та її головний зміст
- •18.1 Про час походження і авторство книги
- •19. Хронологія Біблійної історії
- •Іv. Поділення царства: Юда та Ізраїль
- •Єровоам і Ровоам
- •Перське володарювання
- •V. Відродження Юдеї (538-333)
- •Боротьба наступників Олександра.
- •Vіі. Палестина під владою Риму
- •Хронологія царів Ізраїльського та Юдейського царств.
- •20. Рекомендована література Видання Святого Писання
- •Святоотцівські джерела
- •Чорновий Матеріал стены иерихонские
- •"Верою пали стены Иерихонские по семидневном обхождении"
8. Книги Ездри та Неемії
В списках Святого Писання відомі три книги під назвою “Ездри”, серед яких одна (Перша) вважається канонічною, а дві (Друга, Третя) неканонічними. Канонічна книга Ездри в давнину поєднувалася з книгою Неемії і була з нею одним цілим. Свідчення про це містяться в Талмуді, у Йосифа Флавія в творі “Проти Апіона” 1;8, у “Церковній історії” Євсевія Кесарійського, в списках біблійних книг, які наводяться церковними вчителями і соборами.
В Христовій Церкві книга Ездри вже в перші століття була відокремлена від книги Неемії, – це підтверджують свідчення Оригена і Єронима. З часом цей поділ став загальноприйнятим. Він знайшов своє місце також у єврейській Біблії (вперше: 1525 р. видання Бомберга). В єврейському тексті назва книги позначена одним словом: “Ездра”. У католиків книга Неемії і сьогодні розглядається як друга частина книги Ездри, тому й має відповідну назву: “Друга книга Ездри”. Друга книга Ездри в латинських списках іде під номером третьої, а третя — під номером четвертої. В бібліологічних дослідженнях книги Ездри і Неемії зазвичай розглядаються разом, з огляду на безсумнівний тісний зв’язок між ними. Обидві книги висвітлюють історію відродження юдейської спільноти після закінчення Вавилонського полону.
За викладом подій книгу Ездри можна поділити на дві частини:
І частина: І-IV розд. – перше повернення юдеїв під керівництвом Зоровавеля (Шешбацара) і первосвященика Ісуса та їх діяльність в Єрусалимі (відбудова ІІ-го Єрусалимського храму)
ІІ частина: VII-X розд. – повернення другої хвилі репатріантів на чолі з Ездрою та його праця над відродженням віри і моральності народу.
8.1 Тематичний поділ книги Ездри за розділами
І — книга розпочинається указом Кира про звільнення юдеїв з полону і повернення першої партії полонених, яка складалась з представників Юдиного і Веніаминового коліна, а також священиків і левітів.
ІІ — списки полонених, що повернулись і пожертв на храм.
ІІІ — побудова жертовника, відновлення богослужіння, заснування храму.
VI — перешкоди в будівництві храму з боку самарян та їх союзників, наводяться також листи, з якими вороги юдеїв зверталися до перських царів.
V,VI —відновлення призупиненого будівництва храму, його завершення і освячення храму.
Друга частина книги висвітлює події часу повернення самого Ездри:
VII — прибуття Ездри в Єрусалим з другою партією полонених в 7-й рік царювання Артаксеркса, наводиться царський указ, що визначав повноваження Ездри.
VIII — подаються списки тих, хто повернувся з Ездрою.
IX, X — оповідається про діяльність Ездри в Єрусалимі.
Книга Неемії за своїм змістом є безпосереднім продовженням повіствування Ездри:
I, II — обставини прибуття Неемії до Єрусалиму.
III, IV — відбудова стін Єрусалиму.
IV–VI — перешкоди у відбудові міста з боку вороже налаштованих сусідніх народів та самих юдеїв.
VII — списки тих, хто повернувся з вавилонської неволі.
VIII–X — діяльність Ездри, спрямована на утвердження закону Мойсея в житті народу.
XI–XII, 26 — списки жителів Єрусалиму, священиків і левітів.
XII, 27-47 — свято освячення мурів Єрусалиму.
XIII — діяльність Неемії після другого повернення з подорожі до двору перського царя.
Таким чином, книги Ездри і Неемії висвітлюють події, що відбулися в період з 537 по 432 рік до Р.Х. Треба зазначити, що період історії юдеїв від закінчення побудови храму в 517 (516) році до прибуття Ездри в Єрусалим в 458 (457) році до Р.Х. не згадується зовсім. Очевидно, що подібно до інших священних письменників, автор книги Ездри турбувався про виклад подій,, які були важливими передусім з теократичної точки зору, у чому особливо ясно виявлялась Божа опіка про вибраний народ після Вавилонського полону.
Стосовно викладу книг Ездри та Неемії слід зазначити, що в 1Ездр.VII, 1-11 і в заключному X розділі про Ездру йдеться в третій особі однини, тоді як у відділі VII, 28 – ІХ, 15 мова йде від самого Ездри в першій особі. Також про Неемію говориться і в першій особі (І - VII, XII - XIII), і в третій (VIIІ-X). Такий художній прийом є досить поширеним як в інших священних книгах, так і в позабіблійних історичних джерелах.
Значна частина книг Ездри і Неемії написана на арамейській (халдейській) мові. Це перш за все укази перських царів, а також листи до них, які подаються біблійним автором на мові оригіналу.
Починаючи від давнини і до наших часів ніколи не існувало якихось достатньо серйозних заперечень у тому, що письменниками цих книг є самі Ездра та Неемія. Про авторство Ездри свідчить талмудичне передання (трактат Baba Bathra: “Ездра написав свою книгу”), синопсис св. Афанасія Великого, синопсис св. Іоана Золотоустого: “сам Ездра, що був священиком і чтецем, розповідає і записує в ній (в книзі) повернення юдеїв з полону...” Книга Неемії розпочинається вказівкою, що це писання є “Словами Неемії, Галахіїного сина” (І, 1). Сучасна біблійна критика також визнає, що в основі книг Ездри і Неемії лежать достовірні записи самих Ездри і Неемії.
На історичну цінність книги Ездри вказують ті документи (укази перських царів, листи до них), які цитуються в книзі, і знайшли підтвердження своєї достовірності в позабіблійних джерелах. Непорозуміння виникають лише при розгляді хронології обох книг. Вказуючи імена перських царів (Артаксеркса, Дарія), за часів правління яких відбулися ті чи інші події, письменник не дає цим іменам більш точного визначення. Тоді як історія знає декількох царів, що носили ці імена. Звідси складно з точністю визначити про якого царя йде мова в кожному конкретному випадку. Тому хронологічний порядок подій, викладених в книгах Ездри та Неемії біблеїстами вказуються по різному, з більшою чи меншою вірогідністю.
Ездра і Неемія мали на меті продовжити виклад історії народу Божого, довівши її до сучасних їм подій. В своїх писаннях вони, як і інші священні письменники, з особливою силою вказують на залежність зовнішнього успіху народу від чистоти його віри і моральності. Бажаючи відродити в серцях юдеїв любов до Бога, до Храму і Закону, Ездра і Неемія вказують на милість Божу, яка виявилась в збереженні народу серед тяжких обставин полону.
Запитання до теми:
Які біблійні книги названі іменем священика Ездри?
Які різночитання в назвах цих книг мають місце в різних перекладах Святого Письма?
Наведіть історичні свідчення про поєднання канонічної книги Ездри і книги Неемії в давнину в одну книгу. Коли вони були відокремлені?
Який період історії висвітлюють обидві книги?
Вкажіть на особливості в формі викладу книг Ездри та Неемії, а також на мову оригіналу цих книг.
Які чинники стверджують історичну цінність книг і які проблеми існують в питанні хронології викладу подій, описаних в книзі Ездри і Неемії?
Рекомендована література:
Толковая Библия А.П. Лопухина (історико-критичні зауваження до книг Ездри та Неемії).
Самуил Дж. Шульц. Мир Ветхого Завета. – Германия: русское издание Международного Библейского института, 1991.
