- •Конспект з предмету
- •1. Книга Ісуса Навина 7
- •2. Книга суддів 24
- •3. Книга руф 34
- •4. Книги царств 37
- •5. Друга книга царств 49
- •6. Третя і четверта книги царств 56
- •17.1 Поділ і зміст книги 141
- •Вступ. Історичні книги Старого Завіту
- •7. Книги параліпоменон 87
- •8. Книги Ездри та Неемії 91
- •Книга Ісуса Навина.
- •Книга Суддів.
- •Книга Руф.
- •2 І 3 книга Ездри;
- •Книга Товита;
- •Книга Юдиф;
- •1, 2 І 3 книги Маккавейські.
- •1. Книга Ісуса Навина
- •1.1. Автор, час і мета написання книги. Ісус Навин і його прообразне значення
- •Поділ на частини і стислий огляд змісту
- •Автор книги і час її написання
- •1.3. Населення Палестини. Мова, релігія та суспільний устрій ханаанських племен
- •Особистість Ісуса Навина і його прообразне значення
- •Мета написання книги
- •1.4 Чудесний перехід євреїв через Йордан ( Іс. Нав. Ііі, IV розд. )
- •1.5 Чудесна перемога над містом Єрихон
- •1.6 Археологічні дослідження біблійних міст
- •1.7 Жертовник зайорданських колін як символ їх єдності з усім єврейським народом ( ххіі розд. )
- •1.8. Поділ обітованного краю між колінами Ізраїля
- •1.9 Останні промови Ісуса Навина до народу та обітниці Ізраїля у вірності Ягве
- •2. Книга суддів
- •2.1 Автор і час написання книги
- •2.2 Хронологія періоду Суддів
- •2.3 Поділ книги на частини та її зміст
- •Канонічна гідність книги Суддів
- •2.4 Теократія як релігійно-суспільний ідеал Ізраїля. Наслідки невірності євреїв Богові та Його Закону (іі розд.)
- •2.5 Святоотецьке тлумачення чудесного зрошення руна Гедеона (Суд. VI)
- •2.6 Обітниця судді Ївтаха та її виконання
- •2.7 Релігійний та моральний занепад Ізраїля. Ідолопоклонство в домі Михи Єфремлянина. Культ коліна Данового
- •2.8 Міжусобна війна Ізраїля з коліном Веніаміна. Загроза повного винищення останнього
- •3. Книга руф
- •3.1 Назва книги, автор і час написання
- •3.2 Значення Руфи в історії Церкви Божої
- •3.3 Богослів’я та літературні особливості книги Руф
- •4. Книги царств
- •4.1 Письменники книг
- •Хронологічні рамки книг Царств
- •Мета написання книг
- •4.2. Перша книга царств
- •4.3 Ілій – первосвященик і суддя. Становище Ізраїля за часів правління Ілія
- •4.4 Археологічна примітка
- •4.5 Пророча пісня – молитва Анни. Її месіанський зміст
- •4.6 Самуїл – священик, пророк, суддя. Покликання Самуїла до пророчого служіння
- •4.7 Обставини народження ізраїльської монархії. Перший цар Ізраїля
- •Археологічна примітка
- •4.8 Саул у Аендорської чарівниці (1Цар. XXVIII, 3 – 25). Святоотецьке тлумачення
- •5. Друга книга царств
- •5.1 Гідність Давида як царя і богонатхненного письменника
- •5.2 Єрусалим – політична та духовна столиця Ізраїля
- •5.3 Пророцтво Нафана про утвердження Давидового дому на віки
- •5.4 Гріх Давида і наслідки його падіння
- •6. Третя і четверта книги царств
- •6.1 Історико-критичні дані
- •6.2 Царювання Соломона. Золотий вік Ізраїля
- •IV. Відступництво і смерть
- •6.3 Перше і друге з’явлення Господа Соломону і подальше провіщання волі Божої цареві через пророків
- •6.4 Побудова Єрусалимського храму та молитва Соломона на його освячення
- •6.5 Освячення храму
- •6.6 Розділення єдиного царства. Зовнішні та внутрішні причини краху ізраїльської монархії
- •6.7 Релігійна реформа Єровоама. Культ золотих тельців у північному Ізраїльському царстві
- •6.8 Святі Божі пророки Ілля та Єлисей. Ревність Іллі у відновленні істинного богошанування та його чудесне вознесіння на небо
- •6.8 Пророк Міхей. Протистояння істинних та неправдивих пророків в Ізраїльському царстві
- •6.9 Падіння Ізраїльського царства. Ассирійський полон. Утворення нової спільноти в Палестині – самарян. ( 4 Цар. XVII розд. )
- •6.10 Цар Єзекія та відродження духовного життя Юдеї за його правління. Чудесне зцілення Єзекії.
- •6.11 Благочестиве царювання юдейського царя Йосії та його ревність у відновленні істинного богошанування. Знайдення книги Закону
- •6.12 Падіння Юдейського царства. Зруйнування Єрусалима та початок Вавилонського полону
- •7. Книги параліпоменон
- •7.1 Автор книги, час і мета написання
- •7.2 Джерела книг Параліпоменон
- •7.3 Тематичний поділ книг Параліпоменон на частини
- •7.4 Розподіл Давидом священиків на череди для священнослужіння
- •7.5 Покаянна молитва Манасії. Неканонічний текст. (2 Хр. Хххvi розд.)
- •8. Книги Ездри та Неемії
- •8.1 Тематичний поділ книги Ездри за розділами
- •8.2 Історичні передумови до книг Ездри і Неемії. Останні дні Вавилонської імперії. Кінець неволі.
- •Із маніфесту царя Кіра про взяття Вавилону
- •8.3 Повернення першої хвилі репатріантів. Побудова другого Єрусалимського храму
- •8.3 Повернення другої хвилі полонених. Діяльність Ездри у відродженні релігійно-духовного життя в Ізраїлі.
- •8.4 Повернення третьої хвилі полонених на чолі з Неемією. Відбудова Єрусалимських стін.
- •9. Історичний фон книги Есфір
- •9.1 Назва книги Есфір
- •Огляд змісту
- •9.2 Автор і час написання книги Есфір
- •9.3 Неканонічні місця книги Есфір
- •Якого походження ці неканонічні додатки?
- •10.1 Ставлення до неканонічних книг православного богослів’я
- •10. Неканонічні книги
- •Історичні книги (7):
- •1,2,3 Маккавейські книги;
- •Загальний висновок з наведених цитат повинен бути такий:
- •11. Друга книга Ездри
- •Автор і час написання книги
- •11.1 Відношення 2-ї книги Ездри до книг Параліпоменон, 1-ї книги Ездри і Неємії
- •Зміст книги
- •11.2 Недостовірні та сумнівні місця 2 книги Ездри
- •12. Книга Товита
- •12.1 Автор і час написання книги
- •12.2 Мова оригіналу книги та її переклади
- •12.3 Історичне і моральне значення книги
- •13. Книга Юдиф Назва і поділ книги
- •13.1 Перемоги Олоферна і облога Ветулії.
- •13.2 Подвиг Юдиф.
- •13.3 Літературні особливості книги. Час її походження
- •13.4 Мова оригіналу книги Юдиф та головний переклади
- •14. Елінізація сходу
- •15. Маккавейські книги Загальні положення
- •15.1 Автор і час написання 1-ї Маккавейської книги. Мова оригіналу
- •15.2 Зміст і тематичний поділ 1-ї Маккавейської книги
- •Зміст книги за тематичного викладу можна поділити на чотири частини:
- •15.3 Насильницька елінізація Юдеї та повстання священика Маттатії
- •15.4 Подвиги Юди Маккавея 166– 160 рр. До р.Х.
- •15.5 Подвиги Іонафана Маккавея 160-143 рр.
- •15.6 Правління Симона Маккавея 143-135 рр. (хііі – хvі розділи)
- •15.7 Історичне значення і духовно-патріотичний авторитет книги
- •16. Друга Маккавейська книга
- •16.1 Поділ і зміст книги
- •16.2 Духовно-моральне становище юдеїв і гоніння Антіоха Епіфана (ііі-vіі розділи)
- •16.3 Подвиги Юди Маккавея (vііі-хv розділи)
- •16.4 Про автора і час написання книги
- •16.5 Історичне і повчання значення Другої Маккавейської книги
- •17. Третя Маккавейська книга
- •17.1 Поділ і зміст книги
- •17.2 Про автора, час написання і мову оригіналу книги
- •17.3 Історичний і повчальний авторитет книги
- •18. Третя книга Ездри Назва книги та її головний зміст
- •18.1 Про час походження і авторство книги
- •19. Хронологія Біблійної історії
- •Іv. Поділення царства: Юда та Ізраїль
- •Єровоам і Ровоам
- •Перське володарювання
- •V. Відродження Юдеї (538-333)
- •Боротьба наступників Олександра.
- •Vіі. Палестина під владою Риму
- •Хронологія царів Ізраїльського та Юдейського царств.
- •20. Рекомендована література Видання Святого Писання
- •Святоотцівські джерела
- •Чорновий Матеріал стены иерихонские
- •"Верою пали стены Иерихонские по семидневном обхождении"
18.1 Про час походження і авторство книги
Головна частина книги (ІІІ-ХІV розд.) є юдейським апокаліпсисом. Вона написана раніше вступу і післямови до книги. В ній неодноразово згадуються спустошення і навіть спалення Єрусалиму (ІІІ, 2; Х, 48; ХІІ, 44, 48), зруйнування Храму і припинення богослужінь (Х, 21-22). Більшість сучасних біблеїстів вважає, що тут іде мова про зруйнування Єрусалиму Титом у 70 році по Р.Х. Але автор прирівнює його до зруйнування святого міста Навуходоносором у 586 році до Р.Х. Вавилон у цій книзі, так само як і в Апокаліпсисі Іоана Богослова (Апок. ХІV, 8; ХVІ, 19; ХVІІ, 5; ХVІІІ, 10) є образним змалюванням Рима.
Аналіз тексту показує, що “єврейський відділ” книги (ІІІ-ХІV розд.) відображає старозавітні юдейські поняття і вірування. Так ідея зверхності і особливості юдейської нації знаходить відображення в твердженні, що весь світ був створений для юдеїв (VІ, 55, 56; VІІІ, 11). Про Месію автор пише як про земного володаря юдеїв. Для нього абсолютно чужий образ смиренного, страждаючого Христа. Смерть Месії ототожнюється з кінцем світу (VІІ, 29). Ці та інші характерні риси книги спонукають до висновку, що автором “єврейського відділу” 3-ї книги Ездри був юдей, який не прийняв Христа. Мета книги – бажання зміцнити віру своїх співвітчизників. Помітним є прагнення автора відвернути читачів від задоволень земного життя і зосередити їх увагу на майбутньому суді і загробному воздаянні. Книга могла бути написана наприкінці І-го або ІІ століття по Р.Х.
“Грецький відділ” книги, тобто вступ і епілог (І, ІІ, ХV, ХVІ розділи) належить християнському письменнику. Тут відображені євангельські поняття і погляди. Таких прикладів багато: пришестя Месії – факт, який вже відбувся (І, 37); блага Месії не земні і чуттєві, а вічні і духовні (ІІ, 11, 37); про євреїв і про їх відкинення говориться євангельськими висловами (І, 30 – порівн.: Мт. ХVІІІ, 37). Тому цілком аргументованим є висновок, що письменником “грецького відділу” 3-ї книги Ездри був християнин з євреїв, який прагнув вплинути на своїх співбратів і навернути їх на істинний шлях. Написаний цей відділ книги на межі І-ІІ століття по Р.Х., тобто у той само час, коли й Апокаліпсис Іоана Богослова.
Запитання до теми:
Який оригінальний жанр єврейської біблійної писемності представляє 3-я книга Ездри?
З яких неоднорідних за походженням і часом написання частин складається книга?
Дайте характеристику “єврейському” та “грецькому” відділам книги.
19. Хронологія Біблійної історії
І. Період Патріархів (Бут. ХІІ-L)
бл. 1850 – поселення Авраама в Ханаані;
бл. 1700-1650 – поселення ізраїльтян у Єгипті;
ІІ. Мойсей та Ісус Навин
(Вих., Числ., Втор., Іс. Нав.)
бл. 1250 – вихід з Єгипту, Сінайське законодавство;
бл. 1220-1200 – завоювання Палестини Ісусом Навином;
ІІІ. Період Суддів і Царів (1200-931)
(Суд., 1 і 2 Цар., 3 Цар., І-ХІ, І Хр. І-ІХ)
бл. 1200-1025 – період правління Суддів;
бл. 1050 – Самуїл – останній із суддів;
бл. 1050-1010 – Саул – перший цар Ізраїля. Резиденція в Гіві;
бл 1010-970 – Давид. Взяття Єрусалима бл. 1000 р.
970-930 – Соломон.
