Постінфарктний перикардит.

Посткоміссуротомний перикардит.

Уремічний.

*Всі перераховані.

Нічого з перерахованого.

Які препарати мають імунодепресивні властивості?

Антиаритмічні препарати

*Глюкокортекостероїди

Нестероїдні протизапальні препарати

. Метаболічні засоби

Нічого з перерахованого

Для гострого фібринозного перикардиту не характерні:

*Брадікардія.

Підвищення температури тіл

Біль за грудиною.

Шум тертя перикарду.

Дісфагія, посилення болю за грудиною при ковтанні.

При гострому фібринозному перикардиті може спостерігатися:

Тахікардія.

Шум тертя перикарду.

Біль за грудиною.

Зниженя АТ.

*Все перерахован

Для діагностики гострого фібринозного перикардиту найбільш важливим симптомом є:

Тахікардія.

*Шум тертя перикарду.

Біль за грудиною.

Дисфагія.

Зниженя АТ.

Шум тертя перикарду при фібринозному перикардиті:

Краще вислуховується в положенні сидячи.

Не пов'язаний з диханням.

Посилюється при натисканні стетоскоп

Вислуховується у систолу і діастолу.

*Всі відповіді правильні.

Шум тертя перикарду можна вислухати:

У міжлопатковій ділянці.

Над всією зоною абсолютної тупості серця.

На невеликій ділянці в IV межреберї злів

*Всі відповіді правильні.

Правильної відповіді немає.

Біль при фібринозному перикардиті може локалізуватися:

В лівій половині грудної клітки.

В правій половині грудної клітки з іррадіацією в праву руку.

В епігастральній області.

За грудиною.

*Всі відповіді правильні.

При ексудативному перикардиті може спостерігатися:

Задишк

Глухість тонів серця.

Рзширеня меж серцевої тупості.

Тахікардія і парадоксальний пуль

*Все перерахован

Для ексудативного перикардиту не характерні:

Вимушене положення тіла "поза глибокого нахилу".

Застійні явища у великому колі кровообігу.

*Брадікардія.

Бронхіальне дихання у зв'язку із здавленням легені

Парадоксальний пульс

При тампонаді серця спостерігається:

Виражена задишк

Ціаноз.

Тахікардія.

Ниткоподібний пуль

*Все перерахован

Подвійний верхівковий поштовх найбільш характерний для хворих з:

Пролапсом мітрального клапан

*Гіпертрофічною кардіоміопатією.

Ділятаційною кардіоміопатією.

Аортальною недостатністю.

Мітральною недостатністю.

Венозний тиск підвищується при:

Серцевій недостатності.

Захворюваннях перикарду.

Гіперволемії.

Здавленні верхньої порожнистої вени.

*Всі відповіді правильні.

Діагностичними критерієми дилятаційної кардіоміопатії є всі, окрім:

Кардіомегалія. Значне збільшення кардіоторакального індексу ( > 0,55).

Зниження ФВЛШ до 45% і нижче

Фракційне вкорочення волокон <25% за даними ехокардіографії

КДР ЛШ на 117% перевищує скорегований показник в залежності від поверхні тіла

*Артеріальна гіпертензія (АТ > 160/100 мм.рт.ст.)

До препаратів Клас І(згідно доказової медицини) , для вторинної профілактики раптової серцевої смерті хворих з дилятаційної кардіоміопатії ,відносяться: