Чи однаковий в нормі хвилинний об’єм крові,що викидає лівий та правий шлуночок:

1. Лівий більше

2. Правий менше

3. Правий більше при фізичному навантаженні

4. Лівий більше при фізичному навантаженні

5. Однаково

Чоловік 40 років, звернувся до лікаря зі скаргами на частий головний біль. Помірно вживає алкоголь, палить. Батько пацієнта хворіє гіпертонічною хворобою. Об'єктивно: зріст - 165 см, вага - 68 кг, пульс -84/хв., AT - 140/90 мм рт. ст. З боку внутрішніх органів змін не виявлено. Було рекомендовано обмежити вживання алкоголю і припинити палити. Яка подальша тактика ведення пацієнта і початку лікування?

1. Призначити фізіотерапевтичне лікування

2. Повторний вимір AT через 2 роки

3. Повторний вимір AT протягом 3-х місяців з наступним підбором терапії

4. Призначити медикаментозне лікування

5. Повторний вимір AT через 1 рік

Чоловік 40 років, протягом 6 років артеріальну гіпертензію. Антигіпертензивні препарати приймає тільки при кризах. Палить від 2 до 5 цигарок у день. Веде малорухливий спосіб життя. Професія пов'язана з нервовим перенавантаженням. Який з перелічених факторів ризику більшою мірою сприяє прогресуванню атеросклерозу у даному випадку?

1. Вік

2. *Артеріальна гіпертензія

3. Паління

4. Чоловіча стать

5. Гіподинамія

Чоловік 45 років з гіпертонічною хворобою відзначає появу стенокардитичних нападів під час фізичного навантаження. Об’єктивно: Ps – 80 уд/хв, аритмічний, AT – 170/100 мм. рт. ст. ЕКГ –рис.11. Комбінація яких препаратів найбільш доцільна з метою зниження артеріального тиску?

1. Амлодипін та метопролол.

2. Верапаміл та каптоприл.

3. Бісопролол та лізиноприл.

4. Еналаприл та ніфедіпін-ретард.

5. Гіпотіазид та амлодипін

Чоловік 47 років, скаржиться на періодичний головний біль, серцебиття і порушення серцевого ритму. Об'єктивно: тони серця ослаблені, ЧСС - 90/хв., AT - 170/100 мм рт. ст. На ЕКГ - гіпертрофія лівого шлуночка, шлуночкові екстрасистоли, 10-15/хв. Встановлено діагноз гіпертонічної хвороби та ІХС. Для лікування хворого найкращим є препарат з групи:

1. Інгібіторів АПФ

2. Бета-блокаторів

3. Діуретинів

4. Симпатолітиків

5. Нітратів

Чоловік 49 років, багато років хворіє на гіпертонічну хворобу та хронічний бронхіт. Об'єктивно: над легенями невелика кількість сухих розсіяних хрипів, ЧД - 18/хв. Межі серця розширені вліво, тони ослаблені, ЧСС і пульс -86/хв., AT - 160/100 мм рт. ст. У крові: НЬ - 160 г/л, Л - 6,4х109/л, ШОЕ -7 мм/год. На ЕКГ - гіпертрофія лівого шлуночка. Вкажіть групу ліків, застосування яких недоцільне:

1. *Бета-адреноблокатори

2. Антагоністи кальцію

3. Пролонговані нітрати

4. Ангіопротектори

5. Антиагреганти

Чоловік 49 років, скаржиться на напади стенокардії, що виникають при ходьбі на відстані до 500 м. Багато років хворіє на хронічний бронхіт, гіпертонічну хворобу. Об'єктивно: над легенями невелика кількість сухих розсіяних хрипів, ЧД - 18/хв. Межі серця розширені вліво, тони ослаблені, ЧСС і пульс -86/хв., AT - 160/100 мм рт. ст. У крові: НЬ - 160 г/л, Л - 6,4x109/л, ШОЕ -7 мм/год. На ЕКГ - гіпертрофія лівого шлуночка. Найбільш імовірно, що головною причиною захворювання є:

1. Гіпертрофія лівого шлуночка

2. Спазм вінцевої артерії

3. Хронічна гіпоксія

4. Порушення реології крові

5. Атеросклероз коронарних судин

Чоловік 49 років, скаржиться на напади стенокардії, що виникають при ходьбі на відстані до 500 м. Багато років хворіє на хронічний бронхіт, артеріальну гіпертензію. Об'єктивно: над легенями невелика кількість сухих розсіяних хрипів, ЧД - 18/хв. Межі серця розширені вліво, тони ослаблені, ЧСС і пульс -86/хв., AT - 160/100 мм рт. ст. У крові: НЬ - 160 г/л, Л - 6,4х109/л, ШОЕ -7 мм/год. На ЕКГ - гіпертрофія лівого шлуночка. Вкажіть групу ліків, застосування яких найбільш показане з метою антигіпертензивної терапії:

1. Метопролол

2. Ніфедипін

3. Діакордин

4. Еналаприл

5. Верошпірон

Чоловік 52 років, звернувся до лікаря зі скаргами на періодичний головний біль, запаморочення, відчуття оніміння кінцівок. В анамнезі - хронічний обструктивний бронхіт. Об'єктивно: пульс - 78/хв., ритмічний, AT - 160/95 мм рт. ст. Перкуторно ліва межа серця на 1 см назовні від лівої середньоключичної лінії. Тони серця ритмічні, акцент II тону над аортою. Печінка не збільшена. Набряків немає. Який препарат найдоцільніше призначити хворому як монотерапію?

1. Раунатин

2. Пропранолол

3. Клофелін

4. Допегіт

5. *Гіпотіазид

Чоловік 52 років, звернувся до лікаря зі скаргами на періодичний головний біль, запаморочення, оніміння кінцівок. В анамнезі - виразкова хвороба дванадцятипалої кишки. Об'єктивно: пульс - 52/хв., ритмічний. AT -165/90 мм рт. ст. Перкуторно - ліва межа серця + 1,0 см. Тони серця ритмічні, акцент II тону над аортою. Печінка не збільшена. Набряки відсутні. Вкажіть препарат, який доцільно використати в даного пацієнта:

1. Адельфан

2. Пропранолол

3. Клофелін

4. *Гіпотіазид

5. Раунатин

Чоловік 58 років, звернувся до терапевта зі скаргами на ниючий біль в ділянці серця, періодичний головний біль. Батько переніс інсульт. Скарги виникли близько 3 місяців тому. Об'єктивно: тони серця ослаблені, ритм правильний, в точці Боткіна м'який систолічний шум, ЧСС і пульс - 64/хв., AT - 170/100 мм рт. ст. В аналізі сечі за Нечипоренком: Л -2х106/л, Ер - 5х105/л. На ЕКГ- гіпертрофія лівого шлуночка. Найбільш імовірною причиною артеріальної гіпертензії є:

1. Атеросклероз аорти

2. Гіпертонічна хвороба

3. Хронічний гломерулонефрит

4. Хронічний пієлонефрит

5. Аортальна вада

Чоловік 62 років, звернувся до приймального відділення зі скаргою на пекучий біль за грудиною, біль голови, нудоту. Страждає на гіпертонічну хворобу 7 років. Постійно медикаменти не приймає. Об'єктивно: АТ 220/120 мм рт.ст.. Межі серця розширені вліво, тони ослаблені, ЧСС - 85/хв.. На ЕКГ підйом сегмента ST у відведеннях V3-V5. У крові АлАТ - 0,42 ммольДлхгод.), АсАТ - 1,36 ммольДлхгод.). Вкажіть найбільш імовірний діагноз:

1. Стенокардія напруження

2. Стенокардія Принцметала

3. Гіпертонічний криз, інфаркт міокарда

4. Остеохондроз хребта

5. Дилатаційна кардіоміопатія

Хворому 63 років, у якого протягом 3-х років спостерігалось підвищення АТ до 170/95 після обстеження виявлена ІІ ст. артеріальної гіпертензії. Яке ураження органів-мішеней типове для цієї стадії?

1. Гіпертрофія лівого шлуночка

2. Гіпертонічна нефропатія

3. Спазм артеріол сітківки

4. Збільшення креатиніну в плазмі

5. Всі перераховані

Хворому 50 років, 15 років має артеріальну гіпертензію, не лікується. AT – 220/140 мм. рт. ст., Ps – 80/хв., ритмічний. Перкуторно ліва межа серця на 2 см назовні від лівої серединноключичної лінії. І тон послаблений. ЕКГ – рис.2. Які зміни будуть характерні при ультразвуковому дослідженні серця?

1. Регургітація крові через мітральний клапан.

2. Дилятація лівого передсердя.

3. Дилятація і гіпертрофія правого шлуночка.

4. *Гіпертрофія і дилятація лівого шлуночка.

5. Регургітація крові через аортальний клапан.

Хворий С. 52 років скаржиться на задуху, головний біль. Протягом 9 років підвищення артеріального тиску. Об`єктивно: межі відносної серцевої тупості розширені вліво, акцент ІІ тону над аортою. Артеріальний тиск 170/110 мм рт.ст. В легенях в нижніх відділах жорстке дихання, печінка +1,5 см.. ЕКГ-рис.7. Діагноз?

1. Гіпертонічна хвороба І стадії, ІІ ступеня.СН ІІ-А ст.

2. Гіпертонічна хвороба І стадії, І ступеня. СН 0 ст.

3. Гіпертонічна хвороба ІІ стадії, ІІІ ступеня. СН І ст..

4. *Гіпертонічна хвороба ІІ стадії, ІІ ступеня.СН ІІ-А ст. .

5. Гіпертонічна хвороба ІІІ стадії, ІІ ступеня.СН ІІ-А ст. .

Хворий С. 59 років скаржиться на задуху при незначному фізичному навантаженні, головний біль, шум у вухах. Батько помер від інсульту. Об`єктивно: акроціаноз,, акцент ІІ тону над аортою. Артеріальний тиск 170/110 мм рт.ст. В легенях в нижніх відділах жорстке дихання, печінка +1,5 см.. ЕКГ-рис.11. Діагноз?

1. Гіпертонічна хвороба І стадії, ІІ ступеня.СН ІІ-А ст.

2. Гіпертонічна хвороба І стадії, І ступеня. СН 0 ст.

3. Гіпертонічна хвороба ІІ стадії, ІІІ ступеня. СН І ст..

4. *Гіпертонічна хвороба ІІ стадії, ІІ ступеня.СН ІІ-А ст. .

5. Гіпертонічна хвороба ІІІ стадії, ІІ ступеня.СН ІІ-А ст. .

Хворий скаржиться на головний біль, шум в вухах, «метелики» перед очима. АТ 240/130 мм.рт.ст..На ЕКГ – рис.1. Хворий протягом 10 років страждає на гіпертонічну хворобу. Який із додаткових методів обстеження найбільш інформативний для уточнення діагнозу?

1. A. Фонокардіографія

2. B. Томографія

3. C. Зондування серця

4. *D. Ехокардіографія

5. E. Спірографія

Хворий скаржиться на шум в вухах, біль голови. АТ 220/110 мм.рт.ст..На ЕКГ – рис.12. Хворий протягом 8 років страждає на гіпертонічну хворобу. Який із додаткових методів обстеження найбільш інформативний для уточнення діагнозу?

1. Коронарографія

2. Томографія

3. Зондування серця

4. *Ехокардіографія

5. Спірографія

Хворий переніс інфаркт міокарда з зубцем Q. Маса тіла перевищує норму на 36 %. AT - 160/100 мм рт. ст. Цукор крові - 5,6 ммоль/л, загальний ХС - 4,9 ммоль/л, сечова кислота -0,211 ммоль/л. Який з наявних у хворого факторів ризику першочергово потребує усунення в процессі проведення вторинної профілактики?

1. Гіперурікемія

2. Артеріальна гіпертензія

3. Гіперглікемія

4. Гіперхолестеринемія

5. Ожиріння

Хворий С. 49 років скаржиться на головний біль, 6 років відзначається підвищення артеріального тиску. Об`єктивно: акроціаноз, межі відносної серцевої тупості розширені вліво, акцент ІІ тону над аортою. Артеріальний тиск 170/110 мм рт.ст. В легенях в нижніх відділах сухі хрипи. ЕКГ-рис.2. Офтальмологічне дослідження:- ангіопатія сітківок. Яка найбільш вірогідна патологія, що зумовлює таку картину?

1. Гіпертонічна хвороба І стадії, ІІ ступеня.СН ІІ-А ст.

2. Гіпертонічна хвороба І стадії, І ступеня. СН 0 ст.

3. Гіпертонічна хвороба ІІ стадії, ІІІ ступеня. СН І ст..

4. *Гіпертонічна хвороба ІІ стадії, ІІ ступеня.СН ІІ-А ст. .

5. Гіпертонічна хвороба ІІІ стадії, ІІ ступеня.СН ІІ-А ст. .

Епізод запаморочення з нетривалою втратою свідомості напередодні. Об'єктивно\: пульс - 52/хв., аритмічний. При аускультації шумів не виявлено. На ЕКГ\: ритм синусовий, неправильний, інтервал P-Q\=0,20 c, QRS\=0,08 c, поступове зменшення інтервалу R-R з наступним випадінням PQRST. Яка найбільш імовірна причина даного стану?

*Атріовентрикулярна блокада II ступеня

Атріовентрикулярна блокада І ступеня

Синоаурикулярна блокада II ступеня

Атріовентрикулярна блокада ІІІ ступеня

Трифасцикулярна блокада ніжок пучка Гіса

Жінка раптово впала. Лікарем при огляді хворої констатована відсутність свідомості, пульсації на a. carotis та тонів серця; вузькі зіниці та рідке, поверхневе дихання. З чого в даному випадку необхідно починати реанімаційні заходи?

1. В/в введення атропіну

2. В/в введення адреналіну

3. *З удару кулаком по грудині

4. З проведення черезстравохідної кардіостимуляції

5. Інтубації та проведення ШВЛ

Пацієнтка Д., 75років, знаходилась на лікуванні в ПІТ. З інфарктом міокарда. Після натужування під час акту дефекації раптово виник інтенсивний загрудинний біль, що супроводжувався різким зблідненням, посиленим потовиділенням, падінням артеріального тиску, ідіовентрикулярним ритмом із наступною зупинкою серцевої діяльності. Під час реанімаційних заходів, при внутрішньосерцевому введенні адреналіну при пункції перикарда в шприці з’явилась свіжа кров. Яке ускладнення розвинулось у хворої?

1. *Розрив серця, тампонада

2. Первинна фібриляція шлуночків

3. Гостра лівошлуночкова недостатність

4. Істинний кардіогенний шок

5. Електро-механічна дисоціація

У ПІТ кардіологічного стаціонару поступила жінка 68 років. На ЕКГ – інфаркт міокарда. На 3 день хвороби стан хворої різко погіршився, з'явився ціаноз обличчя, набухання шийних вен, через 2 хв. настала зупинка дихання, протягом декількох хвилин наступила смерть. При клінічній картині зупинки серця продовжувала реєструватися ЕКГ - затухаючий ідіовентрикулярний ритм. з грубодеформованими шлуночковими комплексами. При пункції порожнини перикарду виявлено кров. Який найбільш вирогідний діагноз?

1. Розрив серця с розвитком гемотампонади.

2. Синдром Морган”і -Адамса- Стокса.

3. Тромбоемболія гілок легеневої артерії.

4. Розшаровуюча аневризма аорти.

5. Пневмоторакс.

Хворий 46 рокiв iз штучним водiєм ритму (у зв'язку з блокадою III ст. i нападами МАС) поступив в райлiкарню, з приводу масивної кровотечі з виразки 12-палої кишки. Консультуючий терапевт рекомендував:

1. Доставити хворого в кардiологiчну клiнiку.

2. Консервативну терапiю.

3. Хiрургiчне лiкування у присутностi запрошеного кардiолога.

4. *Хiрургiчне лiкування, але без застосування електричного скальпеля.

5. Хiрургiчне лiкування за загальноприйнятними правилами.

У хворого, 67 років, з інфарктом міокарда на другу добу захворювання розвинулася повна атріовентрикулярна блокада. ЧСС 32 за 1 хв. Який з препаратів показаний хворому для надання невідкладної допомоги?

*Атропін

Атенолол

Верапаміл.

Новокаїнамід

Дигоксин.

Мужчина 46 років раптово втратив свідомість на вулиці.. Об”єктивно: тонічні судоми, блідо-сірий колір обличчя, відсутність пульсу і дихання, розширення зіниць. Поставте найбільш вірогідний діагноз?

*Зупинка кровообігу

Інсульт

Тромбоемболія легеневої артерії

Розрив розшаровуючої аневризми аорти

Інфаркт міокарда

МужчинаХ., що знаходився у відділенні реанімації з діагнозом інфаркту міокарда, раптом зблід і знепритомнів. .. На екрані кардіомонітора з’явилась рівна лінія. Назвіть найбільш імовірний діагноз.

*Асистолія.

Фібриляція шлуночків.

Несправність монітора.

Електро-механічна дисоціація.

Шлуночкова аритмія.

Хворий 48 років другу добу знаходиться в реанімаційному відділенні з приводу гострого передньоперегородкового інфаркту міокарда. Під час огляду раптово „захропів”, відзначалось одноразове тонічне скорочення скелетних мязів, зіниці розширились, пульс на a. carotis відсутній. Що стало найбільш вірогідною причиною виникнення раптової клінічної смерті?