У хворої Ж., 29 років, яка хворіє на ревматоїдний артрит, лікарем констатовано неефективність метотрексату. Який препарат базисної дії слід додати до лікування?

1. *Лефлуномід.

2. Сульфосалазин.

3. Препарати золота.

4. Делагіл.

5. Азатіоприн.

Хворій У., 30 років, яка хворіє на ревматоїдний артрит, з патогенетичною метою призначено метотрексат у дозі 10 мг/тиждень та терапію-«місток» преднізолоном. Яка доза преднізолону в даному випадку?

1. *10 мг.

2. 5 мг.

3. 15 мг.

4. 20 мг.

5. 25 мг.

Хвора Д.,18 років, скаржиться на інтенсивний біль в дрібних суглобах рук (проксимальні міжфалангові, п'ястково-фалангові), а також у колін­них суглобах. Захворіла 2 роки тому. Зазначені суглоби кистей припухші, пальпація їх болюча. ШОЕ -59 мм/год., Л - 9,4х10⁹/л. Рентгенограма кистей: звуження міжсуглобовових щілин, навколосуглобовий остеопороз. Понад рік отримувала метотрексат в дозі 20 мг/т. Визначте подальшу лікувальну тактику щодо патогенетичних засобів.

1. *Інфліксімаб+ метотрексат.

2. Метотрексат 25 мг/т.

3. Плаквеніл.

4. Сульфосалазин.

5. Препарати золота.

Жінка 38 p., захворіла гостро 6 місяців тому після переохолодження. З'явився біль у міжфа­лангових, а потім через 2 тижні в ко­лінних суглобах, ранкова скутість, під­вищилась температура тіла до 38 °С. Суглоби міжфалангові, п'ястно-фалангові, колінні - припухлі, малорухо­мі, гарячі на дотик. В аналізах крові: ШОЕ - 49 мм/год., СРБ (+++), реак­ція Ваалера - Роузе - 1:128. Оберіть препарат патогенетичної дії для початкового лікування.

1. Диклофенак.

2. Делагіл.

3. Сульфосалазин.

4. *Метотрексат .

5. Преднізолон.

У хворої З, 27 років, скарги на біль, припухлість, скутість в суглобах кистей, стоп та колінних суглобах. При огляді - ульнарна девіація кистей, припухлість міжфалангових суглобів. На рентгенограмі: виражений остеопороз кісток, поодинокі узури, звуження міжсуглобових щілин. Встановлено діагноз - ревматоїдний артрит. Які ла­бораторні показники підтвердять діагноз?

1. Кількість лейкоцитів, бі­лок Бенс – Джонса.

2. Рівень сечової кис­лоти в крові і сечі.

3. Наявність М-градієнту, висока ШОЕ.

4. Рівень КФК і міо­глобіну.

5. *Визначення ревматоїдного фактора, фібриногену.

Хвора Р., 28 років, яка хворіє на ревматоїдний артрит протягом 8 міся­ців, об'єктивно має припухлість ліктьових, променево-зап'ясткових, колінних та гомілково-стопних суглобів, ревмато­їдні вузлики в ділянці ліктьових су­глобів. У крові: ШОЕ - 55 мм/г, СРБ (+++). На рентгенограмах суглобів ви­являється виражений остеопороз, звуження міжсуглобових щілин. Оберіть патогенетичне лікування.

1. *Сульфосалазин

2. Індометацин

3. Диклофенак натрію

4. Преднізолон

5. Санаторно-курорт­не лікування

Хвора Г., 23 років, яка хворіє на ревматоїдний артрит протягом 7 міся­ців, об'єктивно має припухлість ліктьових, променево-зап'ясткових, колінних та гомілково-стопних суглобів. У крові: ШОЕ - 51 мм/г, СРБ (++). На рентгенограмах суглобів ви­являється виражений остеопороз, звуження міжсуглобових щілин. Визначте дозу преднізолону для лікування.

1. 30 мг/добу.

2. *45 мг/добу .

3. 25 мг/добу.

4. 10 мг/добу.

5. 50 мг/добу.

Хвора М., 22 років, хворіє на ревматоїдний артрит протягом 6 міся­ців. Захворіла після пологів. Об'єктивно має припухлість ліктьових, променево-зап'ясткових, колінних та гомілково-стопних суглобів. За лабораторними даними: ШОЕ - 65 мм/г, СРБ (+++). На рентгенограмах суглобів ви­являється виражений остеопороз, звуження міжсуглобових щілин. Оберіть лікувальний комплекс.

1. *Метотрексат 20 мг/т + преднізолон 60 мг/д.+ мелоксикам 15 мг/д.

2. Метотрексат 15 мг/д + преднізолон 10 мг/д.+ мелоксикам 15 мг/д.

3. Сульфосалазин 2г/д.+ диклоберл 100 мг/д.

4. Плаквеніл 0,4г/д.+ преднізолон 60 мг/д + диклоберл 100 мг/д..

5. Арава 100 мг/д+ преднізолон 60 мг/д + мелоксикам 15 мг/д.

Хвора П., 21 років, хворіє на ревматоїдний артрит протягом 7 міся­ців. Захворіла після пологів. Об'єктивно має припухлість ліктьових, променево-зап'ясткових, колінних та гомілково-стопних суглобів. У крові: ШОЕ - 65 мм/г, СРБ (+++). На рентгенограмах суглобів ви­являється виражений остеопороз, звуження міжсуглобових щілин. Отримала курс стаціонарного лікування циклофосфаном, преднізолоном, НПЗП. Оберіть початковий лікувальний комплекс для амбулаторного етапу лікування.

1. *Метотрексат 20 мг/т + преднізолон за схемою + НПЗП.

2. Метотрексат 7,5 мг/д + преднізолон 10 мг/д.+ мелоксикам 15 мг/д.

3. Сульфосалазин 2г/д.+ диклоберл 100 мг/д.

4. Плаквеніл 0,4г/д.+ преднізолон 10 мг/д + диклоберл 100 мг/д..

5. Арава 100 мг/д+ преднізолон за схемою + мелоксикам 15 мг/д.

Хвора З., 42 років, хворіє на суглобову патологію протягом 4-х років. Захворювання дебютувало через 3 тижні після ГРВІ. На момент огляду : відмічаєть­ся ранкова скутість в суглобах обох рук та ніг, яка зникає після 12 години дня, артрит променево-зап”ястних , п'ястно-фалангових та проксимальних міжфалангових суглобів кистей та стоп, субфебрильна тем­пература, ШОЕ - 45 мм/год, лейкоцитоз, СРБ - +++, позитивний РФ. Рентге­нологічно відзначається остеопороз та узурація суглобової поверхні дрібних суглобів кистей та стоп. Отримувала лікування НПЗП, які були неефективними. В ревматологічному відділенні верифіковано діагноз ревматоїдного артриту. Оберіть в умові задачі діагностичні критерії, на який базується діагноз.

1. Ранкова скутість, симетричний артрит, позитивний РФ, характерні рентгенологічні зміни, стать та вік .

2. *Ранкова скутість, симетричний артрит, артрит суглобів кистей, артрит 4 суглобових зон, позитивний РФ, характерні рентгенологічні зміни .

3. Ранкова скутість, позитивний РФ, прискорена ШОЕ, СРБ -+++, артрит суглобів кистей, неефективність НПЗП.

4. Дебют хвороби після ГРВІ, ураження суглобів кистей, ранкова скутість, вік хворої, неефективність НПЗП.

5. Жіноча стать, дебют хвороби після ГРВІ, артрит суглобів кистей, характерні рентгенологічні зміни, позитивний РФ .

Хвора Л., 33 років, хворіє на суглобову патологію протягом 4-х років. Захворювання дебютувало через 3 тижні після ГРВІ. На момент огляду : відмічаєть­ся ранкова скутість в суглобах обох рук та ніг, яка зникає після 12 години дня, артрит променево-зап”ястних , п'ястно-фалангових та проксимальних міжфалангових суглобів кистей та стоп, субфебрильна тем­пература, ШОЕ - 45 мм/год, лейкоцитоз, СРБ - +++, позитивний РФ. Рентге­нологічно відзначається остеопороз та узурація суглобової поверхні дрібних суглобів кистей та стоп. Отримувала лікування НПЗП, які були неефективними. Визначте оптимальну комбінацію ліків для лікування хворої.

1. Делагіл+індометацин.

2. *Арава + метотрексат+ преднізолон.

3. Преднізолон+мелоксикам.

4. Преднізолон за схемою + санаторно-курортне лікування.

5. Тауредон+мелоксикам.

Хвора Є., 33 років, захворіла го­стро 3 місяці тому, після гострої респі­раторної інфекції з'явився біль в міжфалангових, а потім через 2 тижні в колінних суглобах, ранкова скутість, підвищилась температура тіла до 38 °С. Суглоби міжфалангові, п'ястково-фа­лангові, колінні припухлі, малорухомі, гарячі на дотик. В аналізі кро­ві: ШОЕ - 55 мм/год., СРБ (+++), реак­ція Ваалера - Роузе 1:230. Оберіть лікувальний комплекс для даної хворої в умовах стаціонару.

1. Цефтріаксон+диклофенак+делагіл.

2. Пеніцілін+ мелоксикам+преднізолон.

3. Алфлутоп+індометацин+ актовегін.

4. *Циклофосфан+преднізолон+мелоксикам

5. Купреніл+преднізолон+вазопростан.

Хвора Р, 23 років, скаржиться на постійний біль в дрібних суглобах пальців рук та ніг, в ліктьових та колін­них, висково-щелепних суглобах, шийному відділі хребта протягом 9-и місяців. Лі­кувалась амбулаторно з незначним клі­нічним ефектом. При огляді - контури суглобів згладжені, температура шкіри над ними на дотик підвищена. Ревматологом запідозрено ревматоїдний артрит. Яке пер­шочергове рентгенологічне обстежен­ня суглобів треба призначити хворій для верифікації діагнозу?

1. І-х плюсне-фалангових суглобів.

2. Колінних суглобів.

3. *Суглобів кистей та ступнів.

4. Черепа.

5. Шийного відділу хребта.

Хвора Д., 22 років, скаржиться на ранкову скутість до 12 год. дня, постійний біль в дрібних суглобах пальців рук та ніг, в ліктьових, колін­них, висково-щелепних суглобах, шийному відділі хребта протягом пів-року. Лі­кувалась амбулаторно з незначним клі­нічним ефектом. При огляді - контури суглобів згладжені, температура шкіри над ними на дотик підвищена. Визначте необхідний об»єм дообстежень для верифкації діагнозу.

1. Ревмопроби, визначення НLA-B27, рентгенографія хребта.

2. Загальний аналіз крові, ревмопроби, рентгенографія усіх уражених суглобів.

3. Біохімічний аналіз крові, ревмопроби, загальний аналіз крові.

4. Ревмопроби, коагулограма, рентгенографія уражених суглобів.

5. *Рентгенографія кистей, визначення РФ.

Хвора О., 32 років, звернулась із скаргами на ранкову скутість у сугло­бах кистей, погіршення апетиту та сну. Хворіє 12 років. Лікувалась ортофеном, делагілом. При огляді кис­тей звертає на себе увагу веретенопо­дібна форма пальців, ульнарна девіація пальців обох кистей. Кисті нагадують "плавники моржа". Визначте найбільш ймовірні рентгенологічні зміни.

1. Відсутність усяких змін

2. Остеопороз та невеликі крайові остеофіти

3. *Звуження суглобових щілин, підвивихи та численні узури

4. Звуження суглубової щілини та наявність "пробійників" в епіфізах

5. Локальний остеопороз та субхондральний склероз.

Хвора Є., 35 років, звернулась із скаргами на ранкову скутість у сугло­бах кистей, погіршення апетиту та сну. Хворіє 13 років. Лікувалась індометацином, делагілом. При огляді кис­тей звертає на себе увагу веретенопо­дібна форма пальців, ульнарна девіація пальців обох кистей. Кисті нагадують "плавники моржа". В загальному аналізі крові : ШОЕ – 56 мм/год. Оберіть правильну лікувальну тактику щодо ведення хворої.

1. Відмінити делагіл, індометацин, призначити тауредон.

2. Пульс-терапія преднізолоном.

3. Протезування уражених суглобів.

4. *Відмінити делагіл, індометацин, додати метотрексат, преднізолон.

5. Додати преднізолон.

Жінка 29 років, страждає на ревматоїдний артрит протягом 6 років, приймає плаквеніл, мелоксикам протягом останнього року. Об'єктивно: ульнарна де­віація суглобів кистей, зменшення ру­хомості в них, температура - 37,3 °С. Загальний аналіз крові: Hb -120 г/л, Ер - 3,5х10х12/л, Л - 5,9х10⁹/л, ШОЕ - 43 мм/год. Яким препаратом патогенетичної дії слід замінити попереднє лікування?

1. Д-пеніциламін.

2. Диклофенак.

3. *Метотресат.

4. Сульфосалазин.

5. Левамізол.

Хвора Ч., 37 років, скаржиться на припухлість та біль у суглобах кис­тей понад 5 місяців, скутість вранці до 2 годин. Суглоби кистей припухші, болючі при пальпації, об»єм руху об­межений. ШОЕ - 45 мм /год., С-реактивний білок (+++), на рентгеногра­мі: остеопороз суглобових поверхонь п'ясткових кісток та проксимальних фаланг II—IV пальців. Визначте ймовірний діагноз.

1. Хвороба Рейтера

2. Ревматичний артрит

3. *Ревматоїдний артрит

4. Реактивний артрит

5. Хвороба Бєхтєрєва.

Хвора Ж., 33 p., захворіла 8 міся­ців тому після ГРВІ . З'явився біль в міжфалангових, а потім через 4 тижні в колінних су­глобах, ранкова скутість. Суглоби проксимальні міжфалангові, п'ястно-фалангові, колінні припухлі, рухи об­межені. Тони сер­ця збережені, шуми відсутні. У крові: ШОЕ - 55 мм/год., СРБ (+++), ревматоїдний фактор – 190 Од. Визначте ймовірний діагноз.

1. Подагрична артропатія.

2. Ревматичний поліартрит.

3. *Ревматоїдний артрит.

4. Остеоартроз.

5. Реактивний поліартрит.

Жінка 23 років, скаржиться на підвищення температури тіла до 37,4 °С, появу "метелика"на обличчi. Захворіла під час перебування на курорті в Криму. Об'єктивно: шкіра бліда, еритема "метелика"на обличчi. ЧСС - 90/хв., AT - 115/90 мм рт. ст.У крові: Л - 8,3х10⁹/л, Тр - 120х10⁹/л, ШОЕ - 38 мм/год. В сечі: білок -0,33 г/л, Ер - 3-10 в п/з, Л -5-8 в п/з. Який найбільш імовірний діагноз?

1. Геморагічний васкуліт

2. Гострий інтерстиціальний нефрит

3. *Системний червоний вовчак

4. Тромбоцитопенічна пурпура

5. Системна склеродермія

Об'єктивно у хворої: температура - 38,5 °С. Еритема щік і спинки носа. Межі серця розширені вправо і вліво на 1 см, тони ослабленої звучності, систолічний шум над верхівкою. Пульс -100/хв., ритмічний. Відзначається легка припухлість II і III міжфалангових суглобів лівої кисті. Набряки на ногах, навколо очей. Аналіз крові: -3,0х109/л, ШОЕ- 40 мм/год. Аналіз сечі: білок - 2 г/л, Ер - 12 у п/з. Який імовірний діагноз?

1. *Системний червоний вовчак

2. Ревматоїдний артрит

3. Бактеріальний ендокардит

4. Ревматизм

5. Гострий гломерулонефрит

Жінка Н.24 років поступила в стаціонар із скаргами на ранкову скутість, біль в суглобах кистей, заніміння пальців, їх поблідніння на холоді. Об‘єктивно виявлено щільну шкіру пальців рук, шкіра не береться в складку. Рентгенологічно - остеоліз кінцевих фаланг пальців рук. Вкажіть найбільш ймовірний діагноз?

1. *Системна склеродермія

2. Ревматоїдний артрит

3. Дерматоміозит

4. Хвороба Рейно

5. Системний червоний вовчак

Хвора з СЧВ отримує преднізолону 10 мг та делагілу 250 мг. 2 тижні тому після переохолодження підвищилась температура, з'явились болі в суглобах, еритематозний висип, набряки на кінцівках і обличчі. День тому з'явились судоми, минуча втрата свідомості. ЗАК: НЬ -92 г/л, Ер - 2,9х10¹²/л, Тр - 100х10⁹/л ШОЕ - 62 мм/год. Аналіз сечі: ПВ - 1016, білок - 3,6 г/л, Ер - покривають все поле зору, Л - 6-10 в п/з Виберіть варіант адекватної терапії?

1. Нестероїдні протизапальні пре­парати + азатіоприн

2. Збільшити дозу преднізолону та делагілу

3. *Пульс-терапія метилпреднізолоном та циклофосфамідом

4. Преднізолон, делагіл, курантил

5. Нестероїдні протизапальні пре­парати, курантил,гепарин

Жінка 42 років, скаржиться на почуття оніміння губ та кистей, біль в суглобах, ранкову скутість, утруднен­ня при ковтанні, задишку під час руху. Об'єктивно: гіперпігментація шкіри, на грудях телеангіектазії, припухлість дрібних суглобів кистей, помірна слаб­кість проксимальних м'язів, згинальні контрактури. В легенях крепітація. Який діагноз у хворої?

1. Системний червоний вовчак

2. Дерматоміозит

3. *Системна склеродермія

4. Ревматоїдний артрит

5. Аддісонова хвороба.

При обстеженні хворої Н. виявлено: дискоїдні висипання на щоках, наявність рідини в плевральній порожнині, лімфаденопатію, поліартрит. В крові: L – 3,2 х 109, ШОЕ – 57 мм/год. В сечі: білок – 0,99 г/л, ер. – 20-30 в полі зору, L – 5-9 в полі зору, циліндри зернисті – 1-2 в полі зору. Який найбільш ймовірний діагноз у хворої?

1. Рак легень

2. Гострий гломерулонефрит

3. *Системний червоний вовчак

4. Мієломна хвороба

5. Дискоїдний вовчак

Жінка П. 37 років протягом 10 років спостерігалася лікарями з приводу синдрому Рейно. Останні 5 років приєдналися ураження шкіри кистей (ущільнення, шкіра погано береться в складку), утруднене проходження твердої їжі по стравоходу. В крові: еритроцити – 3,8 х 10¹², Нв – 100 г/л, ШОЕ – 40 мм/год. Який найбільш ймовірний діагноз у хворої?

1. Дифузний фасціїт

2. Дерматоміозит

3. Вогнищева склеродермія

4. Вузликовий периартеріїт

5. *Системна склеродермія

Жінка 36 років, скаржиться на біль, обмеження рухів у дрібних су­глобах рук, ускладнення при ковтанні твердої їжі, слабкість сухий кашель. Об'єктивно: шкіра кистей та перед­пліччя щільна, гладка. Проксимальні суглоби II - IV пальців кистей рук на­бряклі, болючі при пальпації. Над ле­генями - сухі розсіяні хрипи, межі сер­ця зміщені вліво на 2 см, тони приглу­шені. У крові: ШОЕ - 36 мм/год., гамма-глобуліни - 24 %. У сечі: змін немає. Який найбільш вірогідний діагноз?

1. Саркоїдоз

2. Системний червоний вовчак

3. Дерматоміозит

4. Ревматоїдний артрит

5. *Системна склеродермія

Пацієнт 23 років, захворів піс­ля тривалої інсоляції. Захворювання розпочалось з підвищення температу­ри до 38 °С, болю та набрякання колін­них, гомілковоступневих та дрібних суглобів кистей, збільшення підщелеп­них та пахвових лімфовузлів. При огляді на щоках рум'янець у вигляді "метелика", на шкірі живота передпліч петехіальний висип. Пульс - 118/хв., AT - 150/90 мм рт. ст. Серце розшире­но вліво на 1,5 см, тони послаблені, систолічний шум на верхівці. Печінка +2 см. Аналіз крові: Ер - 2,8x10^,2/л, Л - 3,2х10⁹/л, Тр - 90х10⁹/л. Аналіз сечі: білок - 4,2 г/л, Ер - 40-50 в п/з. Про яке захворювання можна думати?

1. Інфекційний ендокардит

2. Хвороба Шенляйн - Геноха

3. *Системний червоний вовчак

4. Ревматоїдний артрит

5. Гострий гломерулонефрит

У хворої 42 років через 1,5 мі­сяці після лікування сульфаніламіда­ми і ампіциліном з'явилися загальна слабкість, біль в суглобах, температу­ра підвищилась до 38 °С. При обсте­женні виявлено збільшення лімфатич­них вузлів, печінки, селезінки, папульозний висип з ліхеніфікацією шкіри. В аналізі крові: помірна анемія, лейко­пенія, ШОЕ прискорена до 40 мм/год. Вкажіть найважливіший метод обсте­ження, який використовується в ди­ференціальній діагностиці алергії від ліків з ураженням багатьох органів та системного червоного вовчака.

1. Клінічний аналіз крові

2. Визначення LE-клітин в крові

3. Реакція Ваалера - Роузе

4. *Визначення антитіл до нативної ДНК

5. Ревмопроби

Жінка 50 років, скаржиться на набряк кистей, зміну кольору шкірних покривів на обличчі та грудях, усклад­нення проходження їжі після ковтан­ня. Хворіє 5 років. Під час огляду: ніс загострений, симетричне потовщення, натяг та індурація шкіри пальців. Над легенями сухі хрипи; тони серця глухі, ритм неправильний, акцент II тону над легеневою артерією, ЧСС - 98/хв. У крові: прискорена ШОЕ, гіпергам-маглобулінемія. Який найбільш віро­гідний основний механізм розвитку захворювання?

1. Утворення антитіл до міоцитів

2. *Порушення фіброзоутворення та мікроциркуляції

3. Порушення синтезу глікозамі-ногліканів

4. Утворення антитіл до ендотелі-альних клітин

5. Утворення антитіл до нативної ДНК

Жінка 32 років хворіє протягом місяця. При обстеженні виявлено дискоїдні висипання на щоках, наявність рідини в плевральній порожнині, лімфаденопатію, поліартрит. В крові: лейкоцити – 3,2 х 10⁹, ШОЕ – 51 мм/год. В сечі: білок – 0,99 г/л, еритроцити – 20-30 в полі зору, лейкоцити – 5-9 в полі зору, циліндри зернисті – 1-2 в полі зору. Яке лікування необхідно призначити?

1. ампіцилін

2. флуконазол

3. *преднізолон

4. ізоніазид

5. плевральну пункцію

Жінка 44 років протягом 10 років спостерігалася лікарями з приводу синдрому Рейно. Останні 5 років приєдналися ураження шкіри кистей (ущільнення, шкіра погано береться в складку), утруднене проходження твердої їжі по стравоходу. В крові: еритроцити – 3,8 х 10¹², Нв – 100 г/л, ШОЕ – 40 мм/год. кий найбільш ймовірний діагноз у хворої?

1. Дифузний фасціїт

2. Дерматоміозит

3. Вогнищева склеродермія

4. Вузликовий периартеріїт

5. *Системна склеродермія

У хворої 20 років, після трива­лого перебування на сонці з'явилась субфебрильна температура, біль і при­пухлість в колінних і гомілково-стоп-них суглобах, еритема на обличчі і пе­реніссі, лейкопенія, прискорена ШОЕ. Виставлений попередній діагноз сис­темний червоний вовчак. Назвіть патогномонічні лабораторні дані, які підтверджують цей діагноз?

1. Присутність С-реактивного протеїну

2. Прискорена ШОЕ

3. *Наявність антинуклеарного фактора

4. Анемія

5. Лімфоцитоз

Хвора 32 років, скаржиться на ущільнення шкіри кистей, слабість, утруднення при ковтанні їжі. Хворіє протягом 13 років. Об'єктивно: амімічність обличчя, вкорочення нігтьових фаланг. Ущільнення шкіри в області плечового пояса. У легенях при рентге­нологічному дослідженні - базальний пневмосклероз. При ФЕГДС - зву­ження стравоходу в кардіальному відділі. Аналіз крові: Л - 9,8х10⁹/л, ШОЕ -22 мм/год., гамма-глобуліни - 22 %. Який діагноз найбільш імовірний?

1. *Системна склеродермія

2. Системний червоний вовчак

3. Ревматоїдний артрит

4. Дерматоміозит

5. Мікседема

У хворої 26-ти років у зв'язку з системними ураженнями шкіри, су­дин, суглобів, серозних оболонок і серця, що виникли після фотосенсибі­лізації, підозрюється системний чер­воний вовчак. Виявлено LE-клітини, антитіла до нативної ДНК, поодинокі антицентромерні антитіла, РФ 1:100, РВ позитивна, ЦІК - 120 од. Які іму­нологічні показники вважаються спе­цифічними для СЧВ?

1. Ревматоїдний фактор

2. *Антитіла до ДНК

3. Антицентромерні антитіла

4. Імуноглобулін А

5. Підвищення ЦІК

Хвора 42 років, яка страждає на склеродермію протягом 5 років, до­сягла стійкої ремісії після викорис­тання D-пеніциламіну протягом року. Який механізм дії препарата має пато­генетичну дію?

1. Зв'язування отрут

2. Вплив на білковий обмін

3. *Гальмування синтезу колагену

4. Вплив на Т-лімфоцити

5. Пригнічення функції макрофагів

Хвора 30 років, з болем у су­глобах, м'язах, епігастрії, незначним зниженням ваги, звернулась до ліка­ря вперше. Об'єктивно: стан відносно задовільний, зниженої вгодованості, шкіра на тулубі ущільнена, важко бе­реться в складку, рухи в суглобах об­межені, болючі, особливо в міжфалангових. При дослідженні плазми крові виявлені LE-клітини 2:1000 лейко­цитів, РФ, ШОЕ - 28 мм/год., гіпер- гаммаглобулінемія, антинуклеарний фактор 1:110. Вкажіть найбільш віро­гідний діагноз:

1. *СЧВ

2. Системна склеродермія

3. Ревматоїдний артрит

4. Дерматоміозит

5. Ревматична хвороба серця, полі­артрит

У хворої 36 років після відпо­чинку в Криму з'явилися сильні болі в ліктьових суглобах, задишка і слабість. Температура тіла 37,6 °С, блідість шкі­ри, на щоках і переніссі - еритема, ви­разка слизової нижньої губи. Суглоби зовні не змінені, рухи в правому лік­тьовому суглобі обмежені. У легенях справа нижче кута лопатки - шум тертя плеври. Тони серця глухі, тахі­кардія, ритм галопу, пульс - 114/хв. AT - 100/60 мм рт. ст. Який найбільш імовірний діагноз?

1. Ревматоїдний артрит

2. Ревматизм

3. *Системний червоний вовчак

4. Інфекційно-алергійний міокардит

5. Сухий плеврит

Хвора 22 років, скаржиться на нападоподібне побіління кінчиків паль­ців, що розвивається при охолодженні. При зігріванні пальці набувають спо­чатку синюшного, а потім багряного забарвлення. Препаратом вибору для лікування даного синдрому є:

1. Аспірин

2. Дипіридамол

3. Каптоприл

4. *Ніфедипін

5. Нітрати

У хворої із синдромом Рейно, набряком, індурацією та атрофією шкіри обличчя, кистей зроблена біо­псія шкіри і м'язів. Отримано резуль­тат: порушення мікроциркуляції з проліферацією ендотелію, потовщен­ня стінки зі звуженням просвіту су­дин, деформація і редукція капілярної сітки. Для якого із системних захво­рювань сполучної тканини найбільш характерні такі ознаки?

1. Системного червоного вовчака

2. Ревматизму

3. *Системної склеродермії

4. Дерматоміозиту

5. Вузликового поліартеріїту

Хвора 28 років скаржиться на сухий кашель, задуху, біль у дрібних суглобах, субфебрильну температуру, схуднення, випадіння волосся, червоні висипання на обличчі. Об-но; стан хворої середньої важкості, гіперемія обличчя, спинки носа, дефігурація проксимальних міжфалангових суглобів, зміщення назовні лівої межі тупості серця, тони серця ослаблені, систолічний шум над верхівкою. На рентгенограмі: потовщення міждольової плеври, збільшення лівого шлуночка. Ан.крові: ер-2,8х10 12/л, лейк-3,Зх10 9/л, ШОЕ-72 мм/год. Ан.сечі: білок- 1,65г/л, ер.-8-10 у полі зору, гіалінові циліндри 4-5 у полі зору. Ваш попередній діагноз:

1. Ревматоїдний артрит

2. Підгострий інфекційний ендокардит

3. *Системний червоний вовчак

4. Системна склеродермія

5. Неспецифічний аорто-артерїїт

Жінка 33 років, скаржиться на ранкову скутість, біль у п'ястково-фалангових суглобах біль в лівій половині грудної клітки, особливо на висоті вдиху, задишку, підвищення температури до 39 °С. Хворіє протягом 2 місяців. Спостерігається припухання суглобів кистей. При аускультації - шум тертя плеври. Загальний аналіз крові: Л - 7,2х10⁹/л, ШОЕ -58 мм/год., реакція Ваалера- Роузе - 1:256. На рентгенограмі легень ознако плевриту, на рентгенограмі кистей – зниження міжсуглобової щілини, ерозії. Який з наведених діагнозів є найбільш вірогідним?

1. Системний червоний вовчак

2. *Ревматоїдний артрит

3. Туберкульоз легенів

4. Гостра пневмонія

5. Ревматизм

Жінка 36 років, скаржиться на біль, обмеження рухів у дрібних суглобах рук, ускладнення при ковтанні твердої їжі, слабкість сухий кашель. Об'єктивно: шкіра кистей та передпліччя щільна, гладка. Проксимальні суглоби II - IV пальців кистей рук набряклі, болючі при пальпації. Над легенями - сухі розсіяні хрипи, межі серця зміщені вліво на 2 см, тони приглушені. Який найбільш вірогідний діагноз?

1. Саркоїдоз

2. Системний червоний вовчак

3. Дерматоміозит

4. *Системна склеродермія

5. Ревматоїдний артрит

Хвора 18 років, звернулася зі скаргами на сильні болі в суглобах кистей, променезап'ясткових, ліктьо­вих, колінних. Стан погіршився після ГРЗ. Температура тіла - 37,5-38,2 °С. Натлі прийому антибіотиків з'явилося лущення шкіри обличчя. При огляді: гіперемія і лущення спинки носа і щік. Шум тертя плеври справа. Пульс -96/хв. Систолічний шум на верхівці. Суглоби кистей припухлі. У крові: ШОЕ - 54 мм/год., Л- 3,8х10⁹/л. У сечі: білок - 0,3 г/л. Який найбільш імовірний діагноз?

1. *Системний червоний вовчак

2. Ревматизм: поліартрит, кардит

3. Рематоїдний артрит

4. Лікарська хвороба

5. Реактивний артрит

Захворювання у пацієнта розпочалось з підвищення температу­ри до 38 °С, болю та набрякання колін­них, гомілковоступневих та дрібних суглобів кистей, збільшення підщелеп­них та пахвових лімфовузлів. При огляді на щоках рум'янець у вигляді "метелика", на шкірі живота передпліч петехіальний висип. Пульс - 118/хв., AT - 150/90 мм рт. ст. Серце розшире­но вліво на 1,5 см, тони послаблені, систолічний шум на верхівці. Печінка +2 см. Аналіз крові: Ер - 2,8x10^,2/л, Л - 3,2х10⁹/л, Тр - 90х10⁹/л. Аналіз сечі: білок - 4,2 г/л, Ер - 40-50 в п/з. Про яке захворювання можна думати?

1. Інфекційний ендокардит

2. Хвороба Шенляйн - Геноха

3. *Системний червоний вовчак

4. Ревматоїдний артрит

5. Гострий гломерулонефрит

Хвора 18 років, скаржиться на підвищення температури тіла до 38,0 °С, біль в суглобах, серцебиття, задишку, набряки на обличчі та на но­гах. На щоках - папульозні висипання, ЧСС - 100/хв., печінка +3 см, селезін­ка +2 см. Л - 3,2х10¹²/л, НЬ - 96 г/л, ШОЕ - 65 мм/год. В аналізі сечі: протеїнурія - 3,3 г/л, Ер - 20-30 в п/з, циліндри гіалінові 3-5 в п/з. Поставте попередній діагноз:

1. Ревматична лихоманка

2. Гострий гломерулонефрит

3. *Системний червоний вовчак

4. Геморагічний васкуліт

5. Інфекційний ендокардит

Хвора 30 років скаржиться на сухий кашель, задуху, біль у дрібних суглобах, субфебрильну температуру, схуднення, випадіння волосся. Об'єк­тивно: гіперемія обличчя, дефігурація проксимальних міжфалангових сугло­бів, тони серця ослаблені, систолічний шум над верхівкою. В аналізі крові: анемія, лейкопенія, ШОЕ - 72 мм/год. Аналіз сечі: білок - 1,65 г/л, Ер - 8-Ю у п/з, гіалінові циліндри - 4-5 у п/з. Ваш попередній діагноз?

1. Гіпотиреоз

2. Ревматоїдний артрит

3. Дерматоміозит

4. Системна склеродермія

5. *Системний червоний вовчак

Жінка 38 років, скаржиться на біль, обмеження рухів у дрібних суглобах рук, ускладнення при ковтанні твердої їжі, слабкість, сухий кашель, мерзлякуватість рук, зміну кольору шкіри кистей на холоді. Об'єктивно: шкіра кистей та передпліччя щільна, гладка, холодна на дотик. Над легенями - сухі розсіяні хрипи. У крові: ШОЕ - 36 мм/год. Виберіть патогенетичне лікування. Яке лікування необхідно призначити?

1. *купреніл

2. ампіцилін

3. курантин

4. флуконазол

5. ізоніазид

Пацієнт 26 років скаржиться на червоні висипання на шкірі щік, на шкірі пальців рук, підвищення температури тіла до 38,2 °С, біль в суглобах, підвищення АТ. Який із перелічених лабораторних показників є діагностично важливим?

1. Антимітохонральні

2. *До двохспіральної ДНК

3. До Sm

4. Анти нейтрофільні цитоплазматичні антитіла

5. Антимікросомальні

Хвора М., 46 років, скар­житься на відчуття стягнення шкіри на обличчі, біль в суглобах рук, затер­пання, мерзлякуватість, біль пальців рук, артралгії, відсутність сліз, важ­кість ковтання сухої їжі, похудання на 10 кг протягом року. Об'єктивно: об­личчя маскоподібне, шкіра бліда, суха, індурована, прояви синдрому Рейно. Ураження легень,які найчастіше зустрічаються при ССД?

1. *базальний пневмосклероз.

2. вогнищева пневмонiя.

3. крупозна пневмонiя.

4. фiброзуючий альвеолiт.

5. абсцедуюча пневмонiя.

Хвора протягом 3 років скар­житься на відчуття стягнення шкіри на обличчі, біль в суглобах рук, затер­пання, мерзлякуватість, біль пальців рук, артралгії, відсутність сліз, важ­кість ковтання сухої їжі, похудання на 10 кг протягом року. Об'єктивно: об­личчя маскоподібне, шкіра бліда, суха, індурована, прояви синдрому Рейно. Про яку хворобу можна думати?

1. Дерматоміозит

2. Системний червоний вовчак

3. *Системна склеродермія

4. Еозинофільний фасциїт

5. Хвороба Шегрена.

Хвора 30 років, скаржиться на високу температуру тіла, ниючий біль в попереку, м'язах, всіх сугло­бах, набряклість і почервоніння об­личчя. Хворіє впродовж 5 місяців. ШОЕ - 56 мм/год., Л - 2,3х10⁹/л В сечі: білок - 3,33 г/л, Л та Ер - по 4-6 в п/з, циліндри. СРБ (++++), РФ(+), серомукоїд - 320. Діагноз?

1. Ревматоїдний артрит

2. *Червоний системний вовчак

3. Ревматична лихоманка

4. Гломерулонефрит

5. Пієлонефрит

У 38-річної жінки протягом останніх 10 років спостерігається бо­люче побіління пальців рук на холоді. Протягом останнього року синдром став більш вираженим, з'явились озна­ки артриту дрібних суглобів кистей та зап'ясть, утруднення ковтання твердої їжі. Аналіз крові: ШОЕ - 40 мм/год., поодинокі LE- клітини. Який найбільш імовірний діагноз обґрунто­ваний на основі цих даних?

1. Дерматоміозит

2. Пухлина стравоходу

3. *Системна склеродермія

4. Ревматоїдний артрит

5. Дискоїдний вовчак

У дівчини 22 років після перебування на курорті і сонячної інсоляції з‘явилися висипання на щоках, підвищення температури тіла, біль в суглобах кистей. При об‘єктивному обстеженні виявлені явища поліартриту суглобів кистей, гепатомегалію. В крові: еритроцити – 3,1 х 10¹²/л, Нв – 100 г/л, ШОЕ – 56 мм/год. В сечі: білок – 4,6 г/л, еритроцити – до 15 в полі зору, лейкоцити – 10-20 в полі зору. Який діагноз найбільш ймовірний у даному випадку?

1. Гострий гломерулонефрит

2. Алергічна реакція

3. *Системний червоний вовчак

4. Ревматоїдний артрит

5. Синдром Фелті

У жінки 42 років, яка протягом 5 років хворіє на системний червоний вовчак, раптово з‘явилась висока температура тіла, пітливість, масивні набряки, лімфаденопатія. При рентгенографії легень – явища двобічного плевриту. В крові: еритроцити – 2,2 х 10¹², Нв – 62 г/л, лейкоцити – 2,1 х 10⁹, ШОЕ – 76 мм/год. В сечі: білок 6,6 г/л, еритроцити – 25-50 в полі зору. Яка лікувальна тактика в даній ситуації?

1. Плазмаферез

2. Гемосорбція

3. *Пульс-терапія преднізолоном

4. Планові призначення

5. Ендолімфатичне введення ліків

Жінка Р. 27 років, скаржиться на підвищення температури тіла до 37,5 °С, появу "метелика"на обличчi. Захворіла під час перебування на курорті в Криму. Об'єктивно: шкіра бліда, еритема "метелика"на обличчi. ЧСС - 90/хв., AT - 115/90 мм рт. ст.У крові: Л - 8,3х10⁹/л, Тр - 120х10⁹/л, ШОЕ - 38 мм/год. В сечі: білок -0,33 г/л, Ер - 3-10 в п/з, Л -5-8 в п/з. Який діагноз?

1. Геморагічний васкуліт

2. Гострий інтерстиціальний нефрит

3. *Системний червоний вовчак

4. Тромбоцитопенічна пурпура

5. Системна склеродермія

У хворої В.26 років: температура - 38,5 °С. Еритема щік і спинки носа. Межі серця розширені вправо і вліво на 1 см, тони ослабленої звучності, систолічний шум над верхівкою. Пульс -100/хв., ритмічний. Відзначається легка припухлість II і III міжфалангових суглобів лівої кисті. Набряки на ногах, навколо очей. Аналіз крові: -3,0х109/л, ШОЕ- 40 мм/год. Аналіз сечі: білок - 2 г/л, Ер - 12 у п/з. Який імовірний діагноз?

1. *Системний червоний вовчак

2. Ревматоїдний артрит

3. Бактеріальний ендокардит

4. Системна склеродермія

5. Дерматоміозит

У хворої 17-ти років після пе­ребування в Криму з'явилися сильні болі у великих суглобах рук, в ділянці серця, серцебиття, набряки ніг. Темпе­ратура тіла - 38,8 °С. Блідість шкіри, над ураженими суглобами - еритема-тозна висипка. Ерозії на межі червоної облямівки губ, гніздове випадання во­лосся. Шум тертя плеври під лівою лопаткою. Тони серця глухі. Пульс -124/хв., AT - 160/100 мм рт. ст. НЬ -92 г/л, ШОЕ - 66 мм/год. СРБ -(+++). Позитивна реакція Вассерма-на. Яке з додаткових діагностичних досліджень буде найбільш інформа­тивним для даного захворювання?

1. *Антинуклеарні антитіла

2. Реакція РІБТ і РІФ

3. Визначення ревматоїдного фак­тора

4. ТитрАСЛ-О

5. Біопсія шкіри і м'яза

У хворої 42 років через 1,5 мі­сяці після лікування сульфаніламіда­ми і ампіциліном з'явилися загальна слабкість, біль в суглобах, температу­ра підвищилась до 38 °С. При обсте­женні виявлено збільшення лімфатич­них вузлів, печінки, селезінки, папульозний висип з ліхеніфікацією шкіри. В аналізі крові: помірна анемія, лейко­пенія, ШОЕ прискорена до 40 мм/год. Вкажіть найважливіший метод обсте­ження, який використовується в ди­ференціальній діагностиці алергії від ліків з ураженням багатьох органів та системного червоного вовчака.

1. Клінічний аналіз крові

2. Визначення LE-клітин в крові

3. Реакція Ваалера - Роузе

4. *Визначення антитіл до нативної ДНК

5. Ревмопроби

Хвора 28 років скаржиться на сухий кашель, задуху, біль у дрібних суглобах, субфебрильну температуру, схуднення, випадіння волосся. Об'єк­тивно: гіперемія обличчя, дефігурація проксимальних міжфалангових сугло­бів, тони серця ослаблені, систолічний шум над верхівкою. В аналізі крові: анемія, лейкопенія, ШОЕ - 72 мм/год. Аналіз сечі: білок - 1,65 г/л, Ер - 8-Ю у п/з, гіалінові циліндри - 4-5 у п/з. Ваш попередній діагноз?

1. Неспецифічний аортоартеріїт

2. Ревматоїдний артрит

3. Підгострий інфекційний ендо­кардит

4. Системна склеродермія

5. *Системний червоний вовчак

У хворої із синдромом Рейно, набряком, індурацією та атрофією шкіри обличчя, кистей зроблена біо­псія шкіри і м'язів. Отримано резуль­тат: порушення мікроциркуляції з проліферацією ендотелію, потовщен­ня стінки зі звуженням просвіту су­дин, деформація і редукція капілярної сітки. Для якого із системних захво­рювань сполучної тканини найбільш характерні такі ознаки?

1. Системного червоного вовчака

2. Ревматизму

3. *Системної склеродермії

4. Дерматоміозиту

5. Вузликового полі артеріїту

У хворої 30 років наявне ура­ження стравоходу, кальциноз м'яких тканин, переважно в області пальців рук і периартикулярно, склеродактилія, телеангіектазії, синдром Рейно. Правильний діагноз:

1. *CREST-синдром

2. Рак стравоходу

3. Дерматоміозит

4. Системний червоний вовчак

5. Синдром Шегрена ("сухий" син­дром)

Жінка 40 років скаржиться на слабкість, швидку втомлюваність, під­вищення температури тіла до 38 °С, висип на шкірі обличчя, біль у променевозап'ясткових та ліктьових сугло­бах. Хворіє 3 роки. При огляді: на що­ках еритематозні висипи у вигляді "метелика", променевозап'ясткові та ліктьові суглоби уражені симетрично, припухлі; над легенями шум тертя плеври. У крові: анемія, лейкопенія, лімфопенія. У сечі: протеїнурія і циліндрурія. Утворення яких антитіл є найбільш вірогідним у механізмі роз­витку захворювання?

1. *Утворення антитіл до нативної ДНК

2. Утворення антитіл до міоцитів

3. Утворення антитіл до ендотелі-альних клітин

4. Утворення антитіл до міозину

5. Утворення ревматоїдного фак­тора

Хвора 22 років, скаржиться на нападоподібне побіління кінчиків паль­ців, що розвивається при охолодженні. При зігріванні пальці набувають спо­чатку синюшного, а потім багряного забарвлення. Ймовірний діагноз?

1. Синдром Шегрена

2. CREST синдром

3. CRUSH синдром

4. *Синдром Рейно

5. Синдром Шарко

Хвора 35 років, шліфувальни­ця, скаржиться на мерзлякуватість, похолодання та посиніння кінчиків пальців, тугорухомість в суглобах кис­тей, відчуття стягнутості шкіри об­личчя та кистей. При огляді: амімія обличчя, звуження ротової щілини по типу "кисета", шкіра на щоках та кис­тях потовщена, кінчики пальців рук бліді, холодні. Над легенями коробко­вий звук, поодинокі сухі хрипи. Ана­ліз крові: Ер - 3,8х 10¹²/л, Л - 4,8x10⁹/л, ШОЕ - 25 мм/год. СРБ (++). Який найбільш імовірний діагноз?

1. Облітеруючий тромбангіїт

2. *Системна склеродермія

3. Мікседема

4. Вібраційна хвороба

5. Облітеруючий ендартеріїт кінці­вок

Хвора 18 років, звернулася зі скаргами на сильні болі в суглобах кистей, променезап'ясткових, ліктьо­вих, колінних. Стан погіршився після ГРЗ. Температура тіла - 37,5-38,2 °С. Натлі прийому антибіотиків з'явилося лущення шкіри обличчя. При огляді: гіперемія і лущення спинки носа і щік. Шум тертя плеври справа. Пульс -96/хв. Систолічний шум на верхівці. Суглоби кистей припухлі. У крові: ШОЕ - 54 мм/год., Л- 3,8х10⁹/л. У сечі: білок - 0,3 г/л. Який найбільш імовірний діагноз?

1. *Системний червоний вовчак

2. Ревматизм: поліартрит, кардит

3. Рематоїдний артрит

4. Лікарська хвороба

5. Реактивний артрит

У хворої 30-ти років у зв'язку з системними ураженнями шкіри, су­дин, суглобів, серозних оболонок і серця, що виникли після фотосенсибі­лізації, підозрюється системний чер­воний вовчак. Виявлено LE-клітини, антитіла до нативної ДНК, поодинокі антицентромерні антитіла, РФ 1:100, РВ позитивна, ЦІК - 120 од. Які іму­нологічні показники вважаються спе­цифічними для СЧВ?

1. Ревматоїдний фактор

2. *Антитіла до ДНК

3. Антицентромерні антитіла

4. Імуноглобулін А

5. Підвищення ЦІК

Пацієнт 22 роки, захворів піс­ля тривалої інсоляції. Захворювання розпочалось з підвищення температу­ри до 38 °С, болю та набрякання колін­них, гомілковоступневих та дрібних суглобів кистей, збільшення підщелеп­них та пахвових лімфовузлів. При огляді на щоках рум'янець у вигляді "метелика", на шкірі живота передпліч петехіальний висип. Пульс - 118/хв., AT - 150/90 мм рт. ст. Серце розшире­но вліво на 1,5 см, тони послаблені, систолічний шум на верхівці. Печінка +2 см. Аналіз крові: Ер - 2,8x10^,2/л, Л - 3,2х10⁹/л, Тр - 90х10⁹/л. Аналіз сечі: білок - 4,2 г/л, Ер - 40-50 в п/з. Про яке захворювання можна думати?

1. Інфекційний ендокардит

2. Хвороба Шенляйн - Геноха

3. *Системний червоний вовчак

4. Ревматоїдний артрит

5. Гострий гломерулонефрит

У хворої 36 років після відпо­чинку в Криму з'явилися сильні болі в ліктьових суглобах, задишка і слабість. Температура тіла 37,6 °С, блідість шкі­ри, на щоках і переніссі - еритема, ви­разка слизової нижньої губи. Суглоби зовні не змінені, рухи в правому лік­тьовому суглобі обмежені. У легенях справа нижче кута лопатки - шум тертя плеври. Тони серця глухі, тахі­кардія, ритм галопу, пульс - 114/хв. AT - 100/60 мм рт. ст. Який найбільш імовірний діагноз?

1. Ревматоїдний артрит

2. Ревматизм

3. *Системний червоний вовчак

4. Інфекційно-алергійний міокардит

5. Сухий плеврит

Жінка 25 років, скаржиться на лихоманку, слабкість, біль у суглобах, серцебиття, втрату ваги. Хворіє близь­ко 2 місяців, після перебування влітку на морському курорті. Захворювання почалося із субфебрилітету, в останні 2 тижні лихоманка прийняла гектич-ний характер. Лікування пеніциліном неефективне. Об'єктивно: температу­ра - 38,5 °С. Еритема щік і спинки носа. Межі серця розширені вправо і вліво на 1 см, тони ослабленої звучності, систолічний шум над верхівкою. Пульс -100/хв., ритмічний. Відзначається лег­ка припухлість II і III міжфалангових суглобів лівої кисті. Аналіз крові: -3,0х10⁹/л, ШОЕ- 40 мм/год. Аналіз сечі: білок - 2 г/л, Ер - 12 у п/з. Який найбільш імовірний діагноз?

1. Гострий гломерулонефрит

2. *Системний червоний вовчак

3. Ревматизм

4. Бактеріальний ендокардит

5. Ревматоїдний артрит

У хворої 28 років виник гострий поліартрит, температура підвищила­ся до 39 °С. Об'єктивно: стан важкий, яскравий рум'янець щік. Збільшення підщелепних лімфовузлів. Припухлість колінних, ліктьових, гомілковоступ-невих суглобів. Пульс - 118/хв., AT -90/50 мм рт. ст. Тони серця ослабленої звучності. У легенях на тлі жорсткого дихання поодинокі сухі хрипи. Аналіз крові: Ер - 2,8х10¹²/л, Л - 3,2х10⁹/л, Тр - 90x10⁹/л. Аналіз сечі: білок -5 г/л, Л - 6-8 у п/з., Ер - 15-20 у п/з, гіалі-нові циліндри - поодинокі у п/з. Яке захворювання можна запідозрити?

1. *Системний червоний вовчак

2. Ревматоїдний артрит

3. Системна склеродермія

4. Ревматичний артрит

5. Подагра

Хвора 38 років, скаржиться на біль у дрібних суглобах кистей, па­рестезії в кінчиках пальців, слабість, утруднення при ковтанні їжі. Хворіє протягом 13 років. Об'єктивно: аміміч-ність обличчя, вкорочення нігтьових фаланг. Ущільнення шкіри в області плечового пояса. У легенях при рентге­нологічному дослідженні - базальний пневмосклероз. При ФЕГДС - зву­ження стравоходу в кардіальному відді­лі. Аналіз крові: Л - 9,8х10⁹/л, ШОЕ -22 мм/год., гамма-глобуліни - 22 %. Який діагноз найбільш імовірний?

1. *Системна склеродермія

2. Системний червоний вовчак

3. Ревматоїдний артрит

4. Дерматоміозит

5. Мікседема

Хвора на СЧВ, 22 років, скар­житься на лихоманку неправильного типу, схуднення, біль у дрібних сугло­бах кистей. Об'єктивно: дифузна ало-пеція, генералізована лімфаденопатія, енантема піднебіння, еритематозна висипка на щоках та спинці носа, екс­удативний плеврит та перикардит. Температура - 38,4 °С. У крові: Л -3,1х10⁹/л, НЬ - 102 г/л, ПІОЕ-56 мм/год., С-реактивний білок -(++++). Яка доза преднізолону до­цільна у даному випадку?

1. 15-20 мг

2. 5-10мг

3. 60-80 мг

4. 30-40 мг

5. *100-120 мг

Жінка 32 років, скаржиться на ранкову скутість, біль у п'ястково-фа­лангових суглобах біль в лівій поло­вині грудної клітки, особливо на висо­ті вдиху, задишку, підвищення темпе­ратури до 39 °С. Хворіє протягом 2 мі­сяців. Спостерігається припухання су­глобів. При аускультації - шум тертя плеври. У крові: Л - 9,2х10⁹/л, ШОЕ -58 мм/год., ДФА-реакція - 450 ОД, ре­акція Ваалера- Роузе - 1:256. На рентгенограмі легень - посилення ле­геневого малюнка. Який з наведених діагнозів є найбільш вірогідним?

1. Системний червоний вовчак

2. *Ревматоїдний артрит

3. Туберкульоз легенів

4. Гостра пневмонія

5. Ревматизм

Жінка 26 років, скаржиться на підвищення температури тіла до 37,4 °С, появу геморагічної висипки на нижніх кінцівках, біль в попереку, по­яву червоної сечі. Захворіла 3 дні тому після переохолодження. Об'єктивно: шкіра бліда, на поверхні гомілок і сте­гон - дрібна геморагічна симетрична висипка. ЧСС - 90/хв., AT - 115/90 мм рт. ст. Симптом Пастернацько-го - слабкопозитивний з обох боків. У крові: Л - 9,6х10⁹/л, Тр - 115х10⁹/л, ШОЕ - 31 мм/год. В сечі: білок -0,33 г/л, Ер - змінені, 3-40 в п/з, Л -5-8 в п/з. Який найбільш імовірний діагноз?

1. Гострий інтерстиціальний нефрит

2. Вузликовий поліартеріїт

3. Системний червоний вовчак

4. Тромбоцитопенічна пурпура

5. *Геморагічний васкуліт

У хворого З. , який поступив в ревматологічне відділення із скаргами на нападоподібний біль у суглобах стоп , раптово виникла ниркова колька. Визначте найбільш ймовірний діагноз.

1. Реактивний артрит.

2. Інфекційно-алергічний артрит.

3. Хвороба Рейтера.

4. *Подагричний артрит.

5. Псоріатичний артрит.

При обстеженні пацієнта А., 53 р., з артеріальною гіпертензією виявлено деформацію І-их плюсне-фалангових суглобів обох стоп, а також щільні вузли на розгинальних поверхнях ліктів та тильній поверхні обох стоп. Призначте найбільш доцільне лабораторне обстеження для верифікації змін у суглобах.

1. Визначення ревматоїдного фактору.

2. Визначення С-реактивного білка.

3. *Визначення сечової кислоти.

4. Електрофорез білків.

5. Визначення рівня фібриногену.

При рентгенологічному обстеженні суглобів стоп виявлено звуження міжсуглобових щілин в перших плюсне-фалангових суглобах та великі, чітко обмежені дефекти кісткової тканини. Визначте найбільш ймовірний діагноз.

1. Псоріатичний артрит.

2. Остеоартроз.

3. Реактивний артрит.

4. *Подагричний артрит.

5. Ревматоїдний артрит.

У хворого Х., 42 років, гостро з’явився різкий біль в ділянці перших полюсне-фалангових суглобів. При огляді шкіра над ураженими суглобами багрово-синюшного кольору, місцево підвищена температура тіла. Визначте препарат для невідкладної допомоги.

1. *Колхіцин.

2. Но-шпа.

3. Диклофенак.

4. Аплікації димексиду.

5. Анальгін.

У хворого Т., 43 років, раптово почервонів та припух перший палець правої ступні. Травм не було. Що з нижче перерахованого допоможе встановити діагноз?

1. *Визначення рівня сечової кислоти.

2. Рентгенографія ступні.

3. Визначення ревмопроб.

4. Електрофорез білків.

5. Визначення рівня фібриногену.

Хворий Е. 42 років скаржиться на сильний біль та припухлість дрібних сугло­бів правої стопи, почервоніння шкіри над ними, підвищення температури тіла до 38 °С, що з'явились три дні тому. За останні б років було декілька нападів артриту, що тривали до 7-10 днів. В анамнезі - хронічний тонзиліт. При огляді: плюснофалангові суглоби правої стопи збільшені в об'ємі, дефі-гуровані, рухи в суглобах різко болю­чі. Інші суглоби без патологічних змін. ШОЕ - 36 мм/год. Який механізм роз­витку цього захворювання?

1. Утворення антитіл до нативної ДНК

2. Імунна відповідь на стрептоко­кову інфекцію

3. Гіперпродукція аутоантитіл до колагену

4. Зменшення кількості хондрої-тинсульфату

5. *Підвищення біосинтезу сечової кислоти.

Хворий Ж., 38 років, скаржиться на біль в І пальці стопи і наявність температури 38,7 °С. Скарги з'явились після тривалого хо­діння в тісному взутті. При огляді сугло­б припухший . Шкіра над ним гіперемована, лущиться. У крові: Л - 10хІ0х9/л, ШОЕ - 30 мм/год, РФ «-» , СРБ (+++). Рівень сечової кислоти - 0,600 мкмоль/л. Який найбільш імовірний діагноз?

1. *Подагричний артрит

2. Ревматичний артрит

3. Хвороба Рейтера

4. Гострий інфекційний артрит

5. Деформуючий остеоартроз

Чоловік 56 років скаржиться на помірний біль в лівій ступні в ділянціі І плюснефалангового суглоба, який по­силюється при рухах. Хворіє протягом 12 років, захворювання почалося з го­строго нападу болю. Два роки тому під шкірою в ділянці суглоба з'явився жов­тувато-білий вузлик. При огляді суглоб деформований, синюшний. На рентге­нограмі суглоба спостерігається звуження суглобової щілини, чітко обме­жені дефекти кісткової тканини в епі­фізі . Який слід поставити діагноз?

1. Деформуючий остеоартроз

2. Ревматоїдний артрит

3. *Подагричний артрит.

4. Псоріатичний артрит

5. Синдром Рейтера

Чоловік 55 років, поступив у клініку в зв'язку з нападом ниркової кольки, яка періодично повторюється протягом року. Об'єктивно: в ділянці вушних раковин та правого ліктьового суглоба виявляються вузликові утворен­ня, покриті тонкою блискучою шкірою. Пульс - 88/хв. AT - 170/100 мм рт. ст. Позитивний симптом Пастернацького з обох боків. Вивчення якого лабора­торного показника найбільш доцільно для верифікації ревматологічної патології?

1. ШОЕ

2. Ревматоїдного фактора

3. *Сечової кислоти

4. Осаду сечі

5. Молочної кислоти

Хворий Ц., 50 років, поступив у клініку в зв'язку з нападом ниркової кольки, яка періодично повторюється протягом року. Об'єктивно: в ділянці вушних раковин та правого ліктьового суглоба виявляються вузликові утворен­ня, покриті тонкою блискучою шкірою. Пульс -72 /хв. AT - 180/110 мм рт. ст. Для верифікації діагнозу доцільно провести всі наступні обстеження, крім:

1. Рівень урикемії.

2. Узд нирок.

3. *Добове моніторування АТ.

4. Рентгенографія суглобів.

5. Дослідження синовіальної рідини.

Чоловік 45 років, протягом року лікується у дільничного терапев­та з приводу хронічної подагри. Лікар вирішив призначити йому препарат, який пригнічує синтез сечової кисло­ти. Який з наведених препаратів було призначено хворому?

1. Фенілбутазон

2. Етамід

3. *Алопуринол

4. Магурліт

5. Антуран.

На курорті лікар оглянув хво­рого на подагру у фазі ремісії перед початком бальнеотерапії (сірководневмісних ванн).Крім фізіотерапевтичного лікування, хворий з патогенетичною метою повинен отримувати::

1. Антуран

2. *Алопуринол

3. Вольтарен

4. Преднізолон

5. Супрастин

Хворий К., 44 років, спостерігається у дільничного терапев­та з приводу хронічної подагри. Лікар вирішив призначити йому препарат, який покращує виведення сечової кисло­ти. Який з наведених препаратів було призначено хворому?

1. Фенілбутазон

2. Етамід

3. Алопуринол

4. Магурліт

5. *Пробенецид.

Хворий Л., 42 роки, бізнесмен, скаржиться на періодичний, інколи не­стерпний біль в суглобах стоп протягом 4 років. При цьому підвищується t тіла до 39,0 °С, суглоби ста­ють червоно-синюшними, а в ділянці лік­тьових суглобів з'являються білуваті вузликові утворення, з яких виділяється густа в'язка рідина сіро-білуватого кольору. Яке обстеження необхідно провести для встановлення діагнозу?

1. Мікроскопія виділень

2. Посів крові на бактеріальну флору

3. Ревмопроби

4. *Визначення рівня сечової кислоти.

5. Загальний аналіз крові.

У хворого Р., 43 років при огляді на вушних раковинах визначаються щільні утворення, що виступають над поверхнею шкіри, діаметром до 2 мм. В анамнезі гострий біль у І плюсне-фаланговому суглобі лівої ступні, що су­проводжується гіперемією шкіри над ним. Об'єктивно: температура тіла нормальна, ЧСС - 80/хв., AT - 150/90 мм рт. ст. В біохімічному аналізі крові: сечова кислота - 0,500 ммоль/л, РФ « - ». Який препарат з пере­рахованих слід призначити?

1. Азатіоприн

2. Індометацин

3. Гіпотіазид

4. Сульфасалазин

5. *Алопуринол.

У хворого Г., 34 років, раптово вночі після святкування дня наро­дження з'явився сильний біль в плюсне-фаланговому суглобі великого пальця ступні. Суглоб синюшно-ба­гровий, збільшений в об'ємі. Темпера­тура тіла - 38,8 °С. У крові - 9,6х10⁹/л -лейкоцитів, ШОЕ - 30 мм/год. СРБ - +++, сечова кислота -0,490 ммоль/л. Який попередній діагноз можна поставити в даному випадку?

1. Ревматичний артрит

2. *Подагричний артрит

3. Ревматоїдний артрит

4. Деформуючий артроз

5. Реактивний артрит.

У чоловіка 43 років, який хворіє на суглобову патологію протягом 9 років, з»явилися скарги на різкий біль в плюсне-фаланговому су­глобі великого пальця стопи. При огляді відмічається припухлість, виражена гіперемія, температура тіла - 37,8 °С. На рентгенограмі - "штамповані" де­фекти епіфізів зі склеротичною обля­мівкою, великі (5-7 мм в діаметрі). Які лабораторні зміни найбільш ха­рактерні для цього захворювання?

1. Ревматоїдний фактор

2. Еозинофілія

3. *Гіперурікемія

4. Антинуклеарні антитіла

5. Бактеріемія.

У хворого Г, 38 років, раптово вночі після переохолодження з'явився сильний біль в плюсне-фаланговому суглобі великого пальця ступні. На вушних раковинах дрібні вузлики білувато-жовтого забарвлення. Суглоб припухший, гіперемований. Темпера­тура тіла - 38,8 °С. У крові - 10,6х10⁹/л -лейкоцитів, нейтрофілів - 74 %, ШОЕ - 30 мм/год. РФ «-» , СРБ - +++, сечова кислота -0,790 ммоль/л. Визначте діагностичні критеріїї на основі яких буде встановлено діагноз?

1. Нейтрофільний лейкоцитоз, СРБ -+++, ураження плюсне-фалангового суглобу.

2. *Ураження плюсне-фалангового суглобу, гіперурикемія, тофуси на вухах.

3. Негативний РФ, ураження плюсне-фалангового суглобу, гіперурикемія.

4. Дебют після переохолодження, ураження плюсне-фалангового суглобу.

5. Ураження плюсне-фалангового суглобу, гіперурикемія,СРБ-+++.

Хворий К., 48 років, поступив в ПІТ кардіологічного відділення з гіпертонічним кризом. Раптово вночі виник напад гострого болю в суглобах стопи, підвищилася температура тіла до 38,8 гр. В загальному аналізі крові: лейкоцитоз, ШОЕ- 38 мм/год. СРБ-+++, РФ-«-». В загальному аналізі сечі- сліди білка, лейкоцити-4-5 в п/з, еритроцити- 5-6 в п/з. Визначте план дообстеження для верифікації суглобової патології.

1. Ревмопроби, заг.ан.крові, б/х ан. крові, рентгенографія суглобів .

2. Рентгенографія суглобів, ревмопроби.

3. *Рівень урикеміії, урикозурії, рентгенографія суглобів, УЗД нирок.

4. Ревмопроби, рівень урикемії, УЗД нирок.

5. Рентгенографія суглобів, ЕхоКС, ревмопроби.

Хворий Ж., 47 років, поступив в ПІТ кардіологічного відділення з гіпертонічним кризом. Раптово вночі виник напад гострого болю в суглобах стопи, підвищилася температура тіла до 38,8 гр. В загальному аналізі крові: лейкоцитоз, ШОЕ- 36 мм/год. СРБ-++, РФ-«-». В загальному аналізі сечі- сліди білка, лейкоцити-4-5 в п/з, еритроцити- 5-6 в п/з. Яку суглобову патологію можна запідозрити?

1. Анкілозивний спондилоартрит.

2. Ревматичний артрит.

3. Ревматоїдний артрит .

4. *Подагричний артрит.

5. Остеоартроз.

Хворий В., 49 років, поступив в ПІТ кардіологічного відділення з гіпертонічним кризом. Раптово вночі виник напад гострого болю в суглобах стопи, підвищилася температура тіла до 38,8 гр. При об»єктивному обстеженні виявлено – дрібні білувато-жовті утворення на вушних раковинах, гіперемію та припухлість І-го плюсне-фалангового суглобу великого- пальця стопи. В загальному аналізі крові: лейкоцитоз, ШОЕ- 42 мм/год. СРБ-+++, РФ-«-». В загальному аналізі сечі- сліди білка, лейкоцити-4-5 в п/з, еритроцити- 5-6 в п/з. При УЗД нирок- дрібні конкременти р.4-6 мм. Визначіть в умові задачі діагностичні критерії, на підставі яких можна поставити діагноз.

1. Нейтрофільний лейкоцитоз, СРБ -+++, ураження плюсне-фалангового суглобу.

2. *Ураження плюсне-фалангового суглобу, тофуси на вухах, сечо-кам»яна хвороба.

3. Негативний РФ, ураження плюсне-фалангового суглобу, сечо-кам»яна хвороба.

4. Гарячка, ураження плюсне-фалангового суглобу, тофуси.

5. Ураження плюсне-фалангового суглобу, сечовий синдром ,СРБ-+++.

Хворий P., 45 років, поступив в урологічне відділення з нападом ниркової кольки. Впродовж 4-х років хворіє на сечо-кам»яну хворобу. Об»активно виявлено дрібні білувато-жовті утвори на вушних раковинах, аналогічні, більшого розміру, утвори на розгинальних поверхнях суглобів. На момент огляду –суглоби не змінені. При лабораторному обстеженні виявлено: креатинін- 0,102, сечовина- 5,16, сечова кислота- 0,768. В заг. аналізі сечі- протеїнурія, еритроцити- 10-20 в п/з, лейкоцити- 8-12 в п/з. На яку суглобову патологію ймовірно страждає пацієнт?

1. Остеоартроз.

2. Ревматоїдний артрит.

3. *Подагричний артрит.

4. Реактивний артрит .

5. Хвороба Рейтера.

Хворий P., 45 років, поступив в урологічне відділення з нападом ниркової кольки. Впродовж 4-х років хворіє на сечо-кам»яну хворобу. Об»активно: температура тіла- 37,7 гр., виявлено дрібні білувато-жовті утвори на вушних раковинах, аналогічні, більшого розміру, утвори на розгинальних поверхнях суглобів. На момент огляду –суглоби не змінені. При лабораторному обстеженні виявлено: лейкоцитоз, ШОЕ- 23 мм/год, креатинін- 0,102, сечовина- 5,16, сечова кислота- 0,768, СРБ-++, РФ-від»ємний. В заг. аналізі сечі- протеїнурія, еритроцити- 10-20 в п/з, лейкоцити- 8-12 в п/з. Ревматологом запідозрено подагру. Визначте в умові задачі діагностичні критерії для виставлення цього діагнозу.

1. Лейкоцитоз, СРБ -++, прискорена ШОЕ.

2. *Тофуси на вухах, розгинальних поверхнях суглобів; гіперурикемія, сечо-кам»яна хвороба.

3. Негативний РФ,позитивні ревмопроби , сечо-кам»яна хвороба.

4. Гарячка, тофуси, гіперурикемія.

5. Сечовий синдром , позитивні ревмопроби, гіперурикемія.

Хвора У., 56 років, вагою 100 кг звернулася зі скаргами на ниючий біль в колінних, гомілкових та кульшових суглобах, який виникає під час рухів та в стані спокою, підсилюється під вечір, при зміні погоди та при фізичному навантаженні, кульгавість при ходьбі. Температура тіла нормальна. Колінні суглоби деформовані, при пальпації біль по ходу міжсуглобової щілини. При рухах – хрускіт. Визначте найбільш ймовірний діагноз.

1. Ревматоїдний артрит.

2. Псоріатичний артрит.

3. *Остеоартроз.

4. Подагричний артрит.

5. Анкілозивний спондилоартрит.

Хворого Е., 68 років, турбують «стартовий біль», деформація колінних суглобів та суглобів кистей, хрускіт при рухах. При рентгенологічному дослідженні суглобів кистей та колінних суглобів виявлено крайовий остеофітоз, звуження суглобової щілини. склероз замикальних пластинок. Визначте найбільш ймовірний діагноз.

1. *Остеоартроз.

2. Подагричний артрит.

3. Старечий остеопороз.

4. Ревматичний артрит.

5. Дисгормональна артропатія.

Жінка 57 p., скаржиться на біль в променевозап'ясткових і колінних суглобах. Хворіє 8 років. Температура тіла нормальна. Міжфалангові сугло­би рук потовщені і болючі при рухах, хруст в колінних суглобах при згинан­ні. Рентгенографія колінних суглобів: остеопороз, нерівномірне звуження суглобової щі­лини, незначні кісткові розростання по краях суглобів. Аналіз крові: Л -6,2х10⁹/л, ШОЕ - 13 мм/год. Про яке захворювання можна думати в даному випадку?

1. Реактивний поліартрит

2. Ревматичний поліартрит

3. Подагрична артропатія

4. Ревматоїдний артрит

5. *Остеоартроз.

Чоловік 58 років, скаржиться на біль у правих кульшовому та колін­ному суглобах, хрускіт при рухах в них. Хворіє 4 роки. Об'єктивно: актив­ні та пасивні рухи в уражених сугло­бах обмежені за рахунок бо­льового синдрому. Правий колінний суглоб збільшений, на рентгено­грамі звуження суглобової щілини, остеофіти. Який механізм розвитку захворювання є провідним?

1. Відкладання кристалів пірофосфату кальцію

2. Зміни властивостей суглобової рідини

3. Дія інфекційного агенту

4. *Зміни протеогліканів основної речовини хряща

5. Надмірне утворення імунних комплексів

Хвора Д., 55-ти років, протягом 2-х місяців скаржиться на біль у ліво­му колінному суглобі. За останні 2 тижні спостерігається помірна гіпер­термія шкіри над ним, набряк, пору­шення функції. Рівень сечової кисло­ти не підвищений. Рентгенологічно в колінному суглобі визначається осте­осклероз, остеофіти, звуження сугло­бової щілини. Який найбільш імовір­ний діагноз?

1. Туберкульозний гоніт

2. Гонорейний гоніт

3. Подагра

4. Ревматоїдний артрит

5. *Остеоартроз.

Жінка 42 років, скаржиться на інтенсивний біль в колінних суглобах, шиї. Вранці відзначає біль в міжлопатковій ділянці, суглобах ніг; після роз­минки біль стихає. Хвора підви­щеного живлення, відмічається хрус­кіт у колінах при присіданні, суглоби дефігуровані, при пальпації чутливі. В аналізі крові: ШОЕ - 18 мм/год., Л -8,0x10⁹/л. Рентгенологічно: нерівномірне звуження міжсуглобової щілини, склероз правої підхрящової пластинки в ліво­му колінному суглобі. Що лежить в основі даної патології?

1. Відкладення уратів (тофуси) у суглобних тканинах

2. Аутоімунний процес у синовії

3. *Дегенеративні процеси в хрящі

4. Інфікованість бета-гемолітичним стрептококом

5. Крововилив у суглоб

Чоловік 60 років, будівельник, скаржиться на біль в колінних і право­му кульшовому суглобах, що посилю­ються після навантаження. Хворіє протягом останніх 5 років. Об'єктив­но: підвищеного живлення. Правий колінний суглоб деформова­ний. З боку інших органів і систем па­тології не виявлено. Аналіз крові: Л -8,2х10⁹/л, ШОЕ- 15 мм/год., сечова кислота - 0,350 ммоль/л. Який діагноз найбільш ймовірний?

1. Хвороба Рейтера

2. Реактивний артрит

3. Ревматоїдний артрит

4. *Остеоартроз

5. Подагричний артрит.

Жінка 63 років, скаржиться на помірний біль, незначне обмеження рухливості лівого кульшового і колін­ного суглобів, хрускіт в них при рухах. Біль в суглобах посилюється надвечір. Спостерігається потовщення та помір­на болючість проксимальних міжфалангових суглобів III і IV пальців лівої руки, шкіра над ними звичайного ко­льору. Температура тіла та загальний аналіз крові - без істотних змін. Який найбільш імовірний діагноз?

1. Ревматичний поліартрит

2. *Остеоартроз

3. Подагра

4. Ревматоїдний артрит

5. Подагра

Жінка 59 років, скаржиться на біль у плечових суглобах, що посилю­ється при рухах, обмеження рухливос­ті, короткочасну ранкову скутість. На рентгенограмі плечових суглобів звуження суглобової щілини, субхон­дральний остеосклероз, остеофіти у нижньовнутрішньому відділі головки плечо­вої кістки. Яка найбільш доцільна базисна терапія?

1. Кризанол

2. Делагіл

3. Ібупрофен

4. D-пеніциламін

5. *Структум

Жінка 56 років, поступила до клініки із скаргами на біль та припух­лість , деформацію правого колінного суглоба, які з'явились тиждень тому. В анамнезі часті застудні захворювання, хроніч­ний холецистопанкреатит. Об'єктив­но: на тильно-бокових поверхнях дистальних міжфалангових суглобів є щільні вузлики невеликих розмірів, дещо болючі при пальпації, відміча­ється деформація 1-х плюснефалангових суглобів обох ступнів, правий колінний суглоб деформований, рухи в ньому обмежені. Який діагноз най­більш ймовірний?

1. Реактивний артрит

2. Ревматичний поліартрит

3. Ревматоїдний артрит

4. Подагра

5. *Остеоартроз

Жінка 53 років, кухар, скаржить­ся на біль у правому колінному суглобі, який турбує протягом місяця, підси­люючись наприкінці дня. Об'єктивно: підвищена маса тіла, колінний суглоб припухший, деформований, при пальпації відмічається локальна болючість, хрускіт при рухах. Є деформація 1-х плюсно-фалангових суглобів обох ступнів. Змін з боку крові та сечі не виявлено. Які зміни на рент­генограмі можна очікувати?

1. Звуження суглобової щілини, численні узури, підвивихи

2. Остеопороз, звуження суглобо­вої щілини, поодинокі узури

3. *Звуження суглобової щілини, крайові остеофіти

4. Ерозії епіфізів, кісткові анкілози

5. Звуження суглобової щілини, круглі дефекти кісткової тканини

Жінка 49 років, кухар, скаржить­ся на біль у правому колінному суглобі, який турбує протягом місяця, підси­люючись наприкінці дня. Хворіє протягом 3-х років.Об'єктивно: підвищена маса тіла, колінний суглоб припухший, деформований, при пальпації відмічається локальна болючість, хрускіт при рухах. Є деформація 1-х плюсно-фалангових суглобів обох ступнів. Змін з боку крові та сечі не виявлено. Яке лікування слід призначити хворій?

1. Пробенецид.

2. Сульфасалазин

3. *Хондроїтину сульфат.

4. Метотресат.

5. Алопуринол.

Хвора 58 років, з надмірною масою тіла, скаржиться на біль в ко­лінних суглобах, який посилюється при ходьбі, особливо по сходах та при довгому стоянні на ногах. Хворіє 5 ро­ків. Об'єктивно: колінні суглоби де­формовані, припухші, під час руху -болючість, хрускіт. Рентгенограма су­глобів - суглобова щілина звужена, субхондральний склероз, крайові остеофіти. Який діагноз найбільш імо­вірний?

1. Ревматоїдний артрит

2. Ревматичний артрит

3. Реактивний артрит

4. Подагра

5. *Остеоартроз

Хвора 60 років, скаржиться на біль в міжфалангових суглобах кис­тей, який посилюється при роботі. Об'єктивно: дистальні та проксималь­ні суглоби II—IV пальців дефігуровані, з вузликами Гебердена та Бушара, болючі, з обмеженою рухливістю. Рентгенограма суглобів - суглобові щілини звужені, крайові остеофіти, субхондральний склероз. Визначте найбільш ймовірний діагноз.

1. Хвороба Рейтера

2. *Остеоартроз, вуз­ликова форма

3. Хвороба Бехтєрєва

4. Ревматичний артрит

5. Псоріатичний артрит

Чоловік 62 років, відзначає біль у кульшовому суглобі, який посилюється під час ходи, різке обмеження рухів у суглобі, що ускладнює пересу­вання. Під час ходи шкутильгає внаслі­док невеликого вкорочення лівої ноги і обмеження рухливості у кульшово­му суглобі. На рентгенограмі: різке звуження суглобової щілини, субхондральний склероз, крайові остеофіти. Найкраща тактика ведення хворого:

1. Провести амбулаторне лікування

2. *Направити на протезування су­глоба

3. Направити на лікування в рев­матологічне відділення

4. Направити на лікування в терапевтичне відділення.

5. Направити на санаторно-курортне лікування.

Чоловіка 57-ми років турбує біль в колінних суглобах, дистальних міжфалангових суглобах кистей. Вка­зані явища тривають 5 років. У колін­них суглобах при рухах і пальпації відмічається болючість і інтраартикулярний хрускіт. На кінцевих фалагах пальців рук пальпуються тверді вуз­лики. З боку внутрішніх органів змін не виявлено. Клінічний аналіз крові не змінений. С-реактивний протеїн (+), латекс-тест - негативний. Ro-графія суглобів: звуження міжсуглобної щіли­ни, субхондральний остеосклероз. Який з перелічених діагнозів є вірним?

1. *Остеоартроз.

2. Реактивний артрит.

3. Ревматоїдний артрит

4. Подагра

5. Ревматичний поліартрит

Жінка 58 років, поступила зі скаргами на біль та обмеження рухів в колінних та гомілково-ступневих су­глобах. Об'єктивно: уражені суглоби деформовані, рухи в них обмежені, при рухах відмічається хрускіт. На рентгенограмі - суглобова щілина звужена, остеофітоз. Призначення яко­го препарату патогенетичної дії найбільш ра­ціональне у даній ситуації?

1. *Структум

2. Диклофенак

3. Преднізолон

4. Алопуринол

5. Азатіоприн.

Хвора З., 54 p., скаржиться на біль в дистальних міжфалангових су­глобах кистей та колінних суглобах. Хворіє 8 років. Температура тіла нор­мальна. Міжфалангові суглоби потов­щені і болючі при пальпації, хрускіт в колінних суглобах при згинанні. Рент­генографія колінних суглобів: звужен­ня суглобової щілини, незначні кіст­кові розростання по краях суглобів. Аналіз крові: Л - 6,2х10⁹/л, ШОЕ -13 мм/год. Визначте діагноз.

1. Реактивний поліартрит

2. Ревматичний поліартрит

3. Подагрична артропатія

4. Ревматоїдний артрит

5. *Остеоартроз.

Жінка 56 років, скаржиться на біль в колінних суглобах. Суглоби збільшені в розмірі, рухи обмежені та болючі, відмічається хрускіт в сугло­бах при рухах. Запідозрений остеоар­троз. Призначено рентгенологічне до­слідження. Які рентгенологічні зміни ви очікуєте одержати?

1. *Остеосклероз, звуження сугло­бової щілини, остеофіти

2. Остеопороз, звуження суглобо­вої щілини

3. Остеопороз, "симптом пробій­ника"

4. Остеопороз, розширення сугло­бової щілини

5. Остеопороз, узурація суглобо­вих поверхонь.

Хвора К., 60 років, скаржиться на ниючий біль, скутість в дистальних міжфалангових суглобах кистей, їх деформа­цію. На рентгенограмі кистей виявле­но: суглобові краї ущільнені, суглобові щілини значно звужені, периостальні нашарування, субхондральний остео­склероз, остеофітоз. Для якого ура­ження суглобів характерна така рент­генологічна картина?

1. Ревматоїдний артрит

2. *Остеоартроз

3. Подагричний артрит

4. Системний червоний вовчак

5. Системна склеродермія.

Хвора Щ., 63 років хворіє протягом 8 років на остеоартроз правого колінного суглобу. При об»єктивному обстеженні виявлено значну деформацію суглобу, відсутність рухів у ньому. На рентгенограмі: суглобові щілина значно звужена, масивні осеофіти, субхондральний остео­склероз. Оберіть правильну лікувальну тактику.

1. Санаторно-курортне лікування.

2. *Провести ендопротезування суглобу.

3. Виконати коригуючу остеотомію.

4. Патогенетичне лікування хондропротекторами.

5. Диклофенак натрію.

Хвора Г., 48 років, скаржиться на ниючий біль, скутість в дистальних міжфалангових суглобах кистей, їх деформа­цію. На рентгенограмі кистей виявле­но: суглобові краї ущільнені, суглобові щілини значно звужені, периостальні нашарування, субхондральний остео­склероз, остеофітоз. Призначте патогенетичне лікування.

1. *Хондроїтину сульфат.

2. Метотрексат.

3. Алопуринол.

4. Преднізолон.

5. Диклофенак натрію.

Хвора P., 58 років, скаржиться на біль в кінці дня, скутість в колінних суглобах, дистальних міжфалангових суглобах кистей, хрускіт при рухах в них, їх деформа­цію. На рентгенограмі кистей виявле­но: суглобові краї ущільнені, суглобові щілини нерівномірно звужені, субхондральний остео­склероз, остеофітоз. Визначте оптимальну комбінацію медикаментів для лікування хворої.

1. Алфлутоп в/м+ діпроспан в/суглобово.

2. Метотрексат всередину+ преднізолон всередину.

3. Алопуринол всередину + диклофенак натрію в/м.

4. Преднізолон всередину за схемою+ салазопіридазин .

5. *Терафлекс всередину + Диклофенак натрію всередину.

Хвора Д., 54 років, скаржиться на біль в кінці дня в колінних суглобах, припухлість правого колінного суглобу, хрускіт при рухах в них, їх деформа­цію. При об»єктивному обстеженні- обидва колінні суглоби деформовані, правий – припухший. На рентгенограмі правого колінного суглобу виявле­но: суглобові краї ущільнені, суглобові щілини нерівномірно звужені, субхондральний остео­склероз, остеофітоз. Визначте оптимальну комбінацію медикаментів для лікування хворої.

1. *Терафлекс всередину + мелоксикам всередину + діпроспан в/суглобово.

2. Метотрексат всередину+ преднізолон всередину+ мелоксикам в/м.

3. Алопуринол всередину + диклофенак натрію в/м.

4. Преднізолон всередину за схемою+ салазопіридазин .

5. Терафлекс всередину + Диклофенак натрію всередину.

Хвора Є., 56 років, скаржиться на біль в кінці дня в колінних суглобах, припухлість правого колінного суглобу, хрускіт при рухах в них, їх деформа­цію. При об»єктивному обстеженні- обидва колінні суглоби деформовані, правий – припухший. На рентгенограмі правого колінного суглобу виявле­но: суглобові краї ущільнені, суглобові щілини нерівномірно звужені, субхондральний остео­склероз, остеофітоз. Визначте ймовірний діагноз:

1. Ревматоїдний артрит в поєднанні з остеоартрозом.

2. *Остеоартроз з реактивним синовітом.

3. Подагричний артрит

4. Первинний остеоартроз колінних суглобів.

5. Реактивний артрит.

Хвора Д., 58 років, скаржиться на біль в кінці дня в колінних суглобах, припухлість лівого колінного суглобу, хрускіт при рухах в них, їх деформа­цію. Захворіла 5 років тому, на фоні менопаузи. За останній рік- тричі розвивалися прояви синовіту після переохолодження та фізичного перевантаження. При об»єктивному обстеженні- обидва колінні суглоби деформовані, лівий – припухший. На рентгенограмі лівого колінного суглобу виявле­но: суглобові краї ущільнені, суглобові щілини нерівномірно звужені, субхондральний остео­склероз, остеофітоз. Ревматологом в лікувальний комплекс включено в/суглобове введення флостерону (окрім патогенетичного лікування). Обгрунтуйте призначення лікаря.

1. Зв»язок загострення з переохолодженням.

2. *Наявність рецидивуючих синовітів.

3. Наявність деформації обох суглобів.

4. Зв»язок загострення з фізичним перевантаженням.

5. Розвиток захворювання на фоні менопаузи .

Хвора Ж., 63 років, скаржиться на біль в суглобах кистей, колінних суглобах, незначне припухання колінних суглобів, хрускіт при рухах в уражених суглобах. Хворіє впродовж 8 років. Постійно боліли суглоби рук, ніг. Темпе­ратура тіла не підвищувалась. Об-но: Міжфалангові суглоби рук потовщені і болючі під час рухів. Хрускіт під час рухів у колінних суглобах. Ренгенографія колінних суглобів: нерівномірне звуження суглобових щілин, невеликі кісткові розростания по краях суглобів. Ан. крові: лейк-6,2х10х9/л, ШОЕ-12 мм/год. Які клінічні ознаки найбільш характерні для цього захворювання?

1. Осьове ураження суглобів.

2. Підшкірні ревматоїдні вузлики.

3. Ульнарна девіація кисті.

4. Гіперурикемія.

5. *Вузлики Гебердена.

Хворий Р., 46 років, скаржиться на біль в суглобах стоп, колінних суглобах, незначне припухання колінних суглобів, хрускіт при рухах в уражених суглобах. Хворіє впродовж 5 років. Захворювання дебютувало артритом плюсне-фалангового суглобу великого пальця стопи. За час хвороби було понад 20 загострень артриту, які тривали від 4-х днів до 2-х тижнів. Ан. крові: лейк- 5,2х10х9/л, ШОЕ- 9 мм/год. З метою верифікації діагнозу проведена рентгенографія суглобів. Які рентгенологічні зміни очікуються?

1. Звуження міжсуглобової щілини, ерозії епіфізарних поверхонь.

2. Нерівномірне звуженя міжсуглобової щілини, остеосклероз, крайові розростання кісткової тканини.

3. Навколосуглобовий остеопороз, звуження міжсуглобової щілини.

4. *Звуження міжсуглобових щілин, крайові розростання кісткової тканини, дефекти кісткової тканини округлої форми.

5. Кальцинати в м»яких навколосуглобових тканинах .

Хворий H., 47 років, скаржиться на біль в суглобах стоп, колінних суглобах. Хворіє впродовж 6 років. Захворювання дебютувало артритом плюсне-фалангового суглобу великого пальця стопи. За час хвороби було понад 10 нападів артриту, які тривали від 4-х до 10 днів. Під час загострення проведено лабораторне обстеження: заг. ан. крові: лейк- 11,2х10х9/л, ШОЕ- 39 мм/год. З метою верифікації діагнозу проведена рентгенографія суглобів. Які рентгенологічні зміни очікуються?

1. Звуження міжсуглобової щілини, ерозії епіфізарних поверхонь.

2. Нерівномірне звуженя міжсуглобової щілини, остеосклероз, крайові розростання кісткової тканини.

3. Навколосуглобовий остеопороз, звуження міжсуглобової щілини.

4. *Звуження міжсуглобових щілин, дефекти кісткової тканини округлої форми з чіткими краями.

5. Кальцинати в м»яких навколосуглобових тканинах .

Чоловік 60 років, будівельник, скаржиться на біль в колінних і право­му кульшовому суглобах, що посилю­ються після навантаження. Хворіє протягом 4 років, розвиток хвороби пов»язує з важкою фізичною працею та частими переохолодженнями. Об'єктив­но: підвищеного живлення. Суглоби візуально не змінені, рухи незначно обмежені, при рухах - хрускіт. З боку інших органів і систем па­тології не виявлено. Аналіз крові: Л -8,2х10⁹/л, ШОЕ- 15 мм/год., сечова кислота - 0,350 ммоль/л. З метою верифікації діагнозу проведено рентгенологічне обстеження. Які зміни Ви очікуєте?

1. Симетричне звуження міжсуглобової щілини, ерозії епіфізарних поверхонь.

2. *Нерівномірне звуженя міжсуглобової щілини, невеликі кісткові розростання.

3. Навколосуглобовий остеопороз, звуження міжсуглобової щілини.

4. Дефекти кісткової тканини округлої форми, звуження між суглобових щілин.

5. Відсутність суглобової щілини, великі остеофіти по краях суглобових поверхонь.

Хворий З., 44 років, скаржиться на біль в суглобах стоп, колінних суглобах, незначне припухання колінних суглобів, хрускіт при рухах в уражених суглобах. Хворіє на суглобову патологію впродовж 5 років , 4 роки хворіє на сечо-кам»яну хворобу. Захворювання дебютувало артритом плюсне-фалангового суглобу великого пальця стопи. За час хвороби було понад 10 нападів артриту, які тривали від 4-х днів до 2-х тижнів. Ан. крові: лейк- 5,2х10х9/л, ШОЕ- 9 мм/год. При проведенні рентгенографії суглобів - звуження міжсуглобових щілин, крайові розростання кісткової тканини, дефекти кісткової тканини округлої форми. Лікарем діагностовано подагричний артрит. На підставі яких діагностичних критеріїв виставлено діагноз подагричного артриту?

1. Біль в суглобах стоп, хрускіт при рухах, відсутність запальної реакції крові.

2. Типові рентгензміни -. звуження міжсуглобових щілин, крайові розростання кісткової тканини, дефекти кісткової тканини округлої форми.

3. Тривалість хвороби , вік хворого, відсутність запальної реакції крові.

4. *Ураження І-го плюсне-фалангового суглобу, більше 2-х нападів гострого артриту в анамнезі, супутня сечо-кам»яна хвороба, дефекти кісткової тканини округлої форми.

5. Ураження І-го плюсне-фалангового суглобу, 10 нападів гострого артриту в анамнезі, типові рентгензміни.

Хвора Л., 62 років, скаржиться на біль в суглобах кистей, колінних суглобах, незначне припухання колінних суглобів, хрускіт при рухах в уражених суглобах. Хворіє впродовж 9 років. Постійно боліли суглоби рук, ніг. Темпе­ратура тіла не підвищувалась. Об-но: Міжфалангові суглоби рук потовщені і болючі під час рухів. Хрускіт під час рухів у колінних суглобах. Ан. крові: лейк-6,2х10х9/л,ШОЕ-12 мм/год. З метою верифікації діагнозу проведена рентгенографія суглобів. Які рентгенологічні зміни очікуються?

1. Звуження міжсуглобової щілини, ерозії епіфізарних поверхонь.

2. *Нерівномірне звуженя міжсуглобової щілини, крайові розростання кісткової тканини.

3. Навколосуглобовий остеопороз, звуження міжсуглобової щілини.

4. Дефекти кісткової тканини округлої форми.

5. Кальцинати в м»яких навколосуглобових тканинах .

У хворого Д., 42 років, 4 роки тому діагностовано вузликовий поліартеріїт. Дотепер отримував лікування: азатіоприн 50 мг/добу, мелоксикам 15 мг/добу та преднізолон в дозі 35 мг/добу із поступовим зниженням дози до підтримуючої. Звернувся до лікара з приводу погіршання стану, що проявилося нудотою, болями в животі, частими інфекціями верхніх дихальних шляхів. В загальному аналізі крові ШОЕ- 18мм/год, лейкопенія, анемія. Чим зумовлено погіршання стану пацієнта?

1. Побічними проявами мелоксикаму.

2. Побічними проявами преднізолону.

3. *Побічними проявами азатіоприну.

4. Приєднанням системних уражень.

5. Розвитком синдрому Стілла.

Геолог, 26 років хворіє хронічним тонзилітом, в експедиції переніс ангіну. Після цього через 2 тижні з”явилися набряки лиця, попереку, гідроторакс, задишка у спокої. Тони серця послаблені. АТ 125/80 мм рт.ст.Аналіз сечі: відносна густина - 1021, білок – 9 г/л, еритроцити 15-20, гіалінові циліндри 2-4 у полі зору. Вкажіть найбільш ймовірний діагноз?

1. *Гострий гломерулонефрит з нефротичним синдромом

2. Гострий гломерулонефрит зі сечовим синдромом

3. Ексудативний плеврит

4. Гострий перикардит

5. Гострий міокардит

Госпіталізовано пацієнта, 28 років, в якого діагностовано анасарку та підвищення АТ до 180 і 110 мм рт.ст. При дослідженні сечі – протеїнурія 8 г/л, еритроцити – 12-15, лейкоцити – 6-8 у полі зору, кристали оксалатів кальцію – багато в полі зору. Назвіть провідний синдром

1. *Нефротичний

2. Набряковий

3. Сечовий

4. Гіпертензивний

5. Кристалурія

Пацієнт 18 років, після переохолодження відмітив зміни кольору сечі (типу м”ясних помиів). В аналізі сечі – білок – 2.5 г/л, еритроцити- покривають усе поле зору, підрахунок неможливий. Вкажіть найбільш ймовірний діагноз:

1. *Гострий гломерулонефрит, сечовий синдром, гематуричний компонент

2. Гострий гломерулонефрит, сечовий синдром

3. Гострий гломерулонефрит, нефротичний синдром

4. Некротичний папіліт

5. Тубуло-інтерстиціальний нефрит

Пацієнт 35 років скаржиться на головний біль, виражену м”язову слабкість. Хворіє протягом року, захворювання з певною причиною не пов”язує. При обстеженні: АТ – 180 і 110 мм рт.ст., креатинін крові – 0, 123 ммоль/л, калій – 2,8 ммоль/л, натрій – 134 ммоль/л. В налізі сечі - відносна густина – 1018, білок – 0,35 г/л, еритроцити – 4-5, лейкоцити – 6-7, циліндри гіалінові – поодинокі в полі зору. Вкажіть найбільш ймовірний генез АГ у даному випадку

1. *Синдром Конна

2. Гіпертонічна хвороба

3. Феохромоцитома

4. Хронічний гломерулонефрит

5. Хронічний пієлонефрит

Пацієнт 45 років скаржиться на набряки обличчя, слабість, тупий біль у поперековій ділянці, субфебрилітет, дизурію. Хворіє протягом року. В анамнезі – туберкульоз легень, з обліку знятий. В аналізі сечі – протеїнурія (1,78 г/л), еритроцити – 3-4, лейкоцити – 4-5, циліндри соскоподібні – 1-2 в полі зору. При проведенні екскреторної урографії та УЗД даних за туберкульоз нирок не виявлено. Вкажіть найбільш ймовірну причину хвороби:

1. *Амілоїдоз нирок

2. Хронічний гломерулонефрит

3. Хронічний пієлонефрит

4. Нирково-кам”яна хвороба

5. Пухлина нирки

Пацієнт 56 років, скаржиться на дворазове виділення сечі за типом “мясних помиїв”, без болю та дизуричних розладів, субфебрильну температуру тіла. Вважає себе хворим протягом року. В налізі сечі – білок – 0,88 г/л, еритроцити – 15-20, лейкоцити – 7-10, циліндри гіалінові та зернисті – 4-5 у полі зору. Вкажіть найбільш ймовірне захворювання:

1. *Пухлина нирки

2. Хронічний гломерулонефрит

3. Хронічний пієлонефрит

4. Амілоїдоз нирок

5. Нирково-кам”яна хвороба

Студент К., 20 років, через тиждень після перенесеного фарингіту захворів гострим гломерулонефритом. Об’єктивно: блідість шкіри, слизових, набряк обличчя, кінцівок, тулуба. АТ 180/110 мм рт.ст. В сечі: білок 6,6 г/л, ер. 100-120 в п.з., циліндри гіалінові 2-3 в п.з. Олігурія . Яка інфекція відіграла вирішальну роль в розвитку захворювання?

1. *Стрептокок

2. Вірус

3. Стафілокок

4. Синьогнійна паличка

5. Кишкова паличка

У пацієнта 30 років з цукровим діабетом, яким він хворіє протягом 15 років, останні 2 роки діагностуються набряки обличчя, АГ (170 і 100 мм рт ст.). В аналізі сечі – протеїнурія ) 1,5 г/л, еритроцитурія (6-7 у полі зору). У пробі за Зимниць ким – ніктурія. Вкажіть найбільш ймовірну причину виникення описани змін?

1. *Діабетичний гломерулосклероз

2. Хронічний гломерулонефрит

3. Хронічний пієлонефрит

4. Амілоїдоз нирок

5. Гіпертонічна хвороба

У пацієнта 24 років після інтенсивного фізичного навантаження виник більу поперековій ділянці. В аналізі сечі – протеїнурія 0,88 г/л, лейкоцити – 2-4 у полі зору, поодинокі кристали оксалатів кальцію. На наступний день протеїнурія не виявлялася. Вкажіть найбільш ймовірний діагноз.

1. *Нирково-кам”яна хвороба

2. Гострий гломерулонефрит

3. Фізіологічна протеїнурія

4. Сольовий діатез

5. Гострий пієлонефрит

У пацієнта з перенесеним в минулому туберкульозом легень протягом року реєструються набряки обличчя, протеїнурія (2.5 г/добу), Креатинін крові – 0,338 ммоль/л, сечовина – 10 ммоль/л. Яка найбільш ймовірна причина набряків?

1. *Амілоїдоз нирок

2. Хронічний гломерулонефрит

3. Хронічний пієлонефрит

4. Тубуло-інтерстиціальний нефрит

5. Ревматоїдний нефрит

У пацієнта з тривалим перебігом хвороби Бєхтерева з високим ступенем активності процесу протягом року реєструються набряки обличчя, протеїнурія (4.5 г/добу), Креатинін крові – 0,238 ммоль/л, сечовина – 18 ммоль/л. Яка найбільш ймовірна причина набряків?

1. *Амілоїдоз нирок

2. Хронічний гломерулонефрит

3. Хронічний пієлонефрит

4. Тубуло-інтерстиціальний нефрит

5. Ревматоїдний нефрит

У пацієнта з тривалим перебігом ревматоїдного артриту і помірним ступенем активності процесу протягом року реєструються набряки обличчя, протеїнурія (2.5 г/добу), Креатинін крові – 0,138 ммоль/л, сечовина – 8,3 ммоль/л. Яка найбільш ймовірна причина набряків?

1. *Амілоїдоз нирок

2. Хронічний гломерулонефрит

3. Хронічний пієлонефрит

4. Тубуло-інтерстиціальний нефрит

5. Ревматоїдний нефрит

У хворого 32 роки констатовано підвищення АТ до 240/130 мм рт.ст. при робочому тиску 180/120 мм рт.ст., набряки. Хворіє протягом 5 років. Періодично сеча набувала кольору м’ясних помиїв, виникали набряки повік. АТ підвищився 3 роки назад. Стан погіршився 2 тижні назад після переохолодження. Аналіз сечі: відносна густина - 1011, білок 6,6 г/л, циліндри гіалінові, зернисті, воскоподібні 10-12 в п.з., еритроцити 100-150 в п.з., лейкоцити 4-6 в п.з, кристали сечової кислоти – багато. Креатинін крові 1,06 ммоль/л. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого ?

1. *Хронічний гломерулонефрит

2. Хронічний пієлонефрит

3. Тубуоло-інтерстиціальний нефрит

4. Гіпертонічна хвороба

5. Сечокам’яна хвороба

У хворого Д., 20 років після перенесеного гострого респіраторного захворювання з’явились набряки на обличчі, повіках, гомілках. При огляді - блідість, пастозність обличчя. АТ 140/100 мм рт.ст., І тон серця послаблений. Інших змін з боку внутрішніх органів не виявлено. Аналіз крові без особливостей. Аналіз сечі: відносна густина - 1,024, білок 2,3 г/л, ер. 7-10 в полі зору. Ваш діагноз ?

1. *Гострий гломерулонефрит

2. Гострий пієлонефрит

3. Тубуло-інтерстиціальний нефрит

4. Гострий міокардит

5. Гіпертонічна хвороба

У хворого на гломерулонефрит з нефротичним синдромом з’явились розлитиий біль в черевній порожнині, блювання, підвищилась температура до 38,6 0С. Об’єктивно: набряки обличчя, гомілок, на шкірі тулуба – бешихоподібні висипання. ЧСС-98 / хв., АТ-90/50 мм рт.ст. Лейк-8,9х10.9/л., ШОЕ-28 мм/год., білок сечі - 5,6 г/л, еритроцити – 30-40, лейкоцити – 15-20 у п/з, діурез – 280 мл. Яке ускладнення найбільш ймовірно виникло у хворого

1. *Нефротичний криз

2. Перитоніт

3. Гострий пієлонефрит

4. Тромбоемболія брижових судин

5. Гематурія

У чоловіка 40 р. 4 місяці тому виникли головний біль, задишка при ходьбі, поганий апетит, нудота, слабість. 18 років хворіє на хронічний гломерулонефрит. Було запідозрено, що перебіг ускладнився хронічною нирковою недостатністю. Який лабораторний показник буде найбільш інформативним у даному випадку?

1. *Креатинін крові 0,36 ммоль/л

2. Сечова кислота – 0, 350 ммоль/л

3. Калій крові – 5,2 ммоль/л

4. Сечовина крові – 9,2 ммоль/л

5. Натрій крові-135 ммоль/л

Хвора 19 років ( вагітність 14 тижнів) скаржиться на біль у попереку, набряки обличчя вранці, постійні набряки на гомілках. Три тижні тому перенесла гострий гнійний отит з t до 39 градусів. АТ-155/95 мм рт.ст., ЧСС –64 уд/хв. Сеча інтенсивно-жовтого кольору, 400 мл за добу, відносна густина -1030, протеїнурія- 8 г/л. Сечовий осад: еритроцити-3-40, лейкоцити-4-6, циліндри (гіалінові 8-10, зернисті-2-3 у полі зору.Який діагноз є найбільш імовірний?

1. *Гострий гломерулонефрит

2. Гострий пієлонефрит

3. Прееклампсія

4. Амілоідоз нирок

5. Ранній токсикоз

Хвора Н., 29 років скаржиться на головний біль, зниження діурезу протягом останніх 5 місяців (до 600 мл/добу). В анамнезі – нефропатія вагітних. Об-но: набряклість та блідість обличчя, набряки ніг, ЧСС – 72 за хв., АТ-185/110 мм.рт.ст. Заг. білок крові – 54 г/л, альбуміни-44 %, ШОЕ-24мм/год. В сечі: відносна густина- 1011, білок –3,4 г/л, лейк-1-2, ер- 10-12, вилужені, циліндри зернисті – 8-10, кристали сечової кислоти багато у полі зору. Який діагноз є найбільш імовірним?

1. *Хронічний гломерулонефрит

2. Хронічний пієлонефрит

3. Амілоідоз нирок

4. Гострий гломерулонефрит

5. Сольовий діатез

Хворий 35 р. страждає на хронічний гломерулонефрит, Три останні роки знаходиться на гемодіалізі. З’явилися перебої в роботі серця, гіпотонія, зростаюча слабість, задишка. На ЕКГ: брадикардія, атріовентрикулярна блокада І ст., високі загострені зубці Т. Напередодні було грубе порушення питного режиму та дієти. Яка найбільш вірогідна причина даних змін?

1. *Гіперкаліемія

2. Гіпергідратація

3. Гіпокаліемія

4. Гіпернатріемія

5. Гіпокальціемія

Хворий 35 років скаржиться на головний біль, підвищення А/Т, набряки на різних ділянках тіла. Хворіє протягом 10 років. Періодично відмічає сечу кольору м’ясних помиїв, набряки на обличчі. АТ підвищується останні 5 років. Стан погіршився 2 тижні назад, коли з’явилися набряки на обличчі, ногах і попереку. АТ 200/130 мм рт.ст. Акцент ІІ тону над аортою. Аналіз сечі: відносна густина – 1009, білок 2,2 г/л, лейк - 3-5, еритр. 10-14, циліндри гіалінові та зернисті 6-8 у полі зору Креатинін крові 0,37 ммоль/л. Ваш діагноз ?

1. Гіпертонічна хвороба

2. Хронічний пієлонефрит

3. Пухлина нирок

4. Амілоїдоз нирок

5. *Хронічний гломерулонефрит

Хворий 52 роки протягом останніх 6 місяців двічі відмітив епізоди відходження сечі кольору “мясних помиїв”, підвищення температури тіла, слабість. При огляді пацієнта – правобічне варикоцеле. Які до обстеження недоцільні в даному випадку ?:

1. Комп»ютерна томографія

2. Загальний аналіз крові

3. *Посів сечі на стерильність

4. Загальний аналіз сечі

5. Консультація онкоуролога

Хворий 52 роки протягом останніх 6 місяців двічі відмітив епізоди відходження сечі кольору “мясних помиїв”, підвищення температури тіла, слабість. При огляді пацієнта – правобічне варикоцеле. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого ?

1. Первинно хронічний пієлонефрит

2. *Пухлина правої нирки

3. Інтерстиціальний нефрит

4. Амілоїдоз нирок

5. Сечокам’яна хвороба

Хворий 68 років страждає на хронічний пієлонефрит упродовж 15 років. В останні 3 місяці скаржиться на інспіраторну задишку при фізичному навантаженні, серцебиття, періодичний біль у ділянці серця без іррадіації, загальну слабкість. Об-но: Акроціаноз на тлі блідості шкіри. Пульс 104/хв, ритмічний, напружений. АТ 190/110 мм рт. ст. Ліва межа серця на 2 см назовні від лівої серединноключичної лінії, над верхівкою І тон серця послаблений, систолічний шум, акцент ІІ тону над аортою. На ЕКГ відхилення електричної осі серця вліво, дисметаболічні зміни. Кров: Hb – 66 г/л, креатинін 1,1 ммоль/л. Відносна густина сечі 1,016. Найбільш вірогідний кардіологічний діагноз?

1. *Уремічна міокардіодистрофія

2. Недостатність аортального клапана

3. Гострий міокардит

4. Ексудативний перикардит

5. Нестабільна стенокардія

Хворий В., 46 років, скаржиться на підвищену втомлюваність, періодично головний біль, загальну слабкість. Об”єктивно: пульс 88 уд./хв., АТ 140/80 мм.рт.ст., набряки на гомілках. В аналізі крові креатинін 0,13 мкмоль/л, сечовина 9,0 ммоль/л. клубочкова фільтрація 80 мл/хв.. Про що можна подумати?:

1. *ХНН І ст

2. ХНН ІІІ ст.

3. ХСН ІІ ст

4. ХСН І ст

5. ХНН ІІ ст

Хворий М., 23 р., доставлений в приймальне відділення із скаргами на сильний головний біль, ниючий біль в поясниці, набряки під очима і на ногах, загальну слабкість. Місяць тому переніс паратонзилярний абсцес. Об‘єктивно: блідість шкіри, набряклість обличчя, набряки на ногах. АТ 180/110 мм рт. ст. Межі серця в нормі, серцевий поштовх звичайних властивостей. Тони серця звучні, чисті, акцент ІІ тону над аортою. В загальному аналізі сечі: відносна густина 1025, білок 3,2 г/л, еритроцити змінені і незмінені 10-15 в п/з, лейкоцити 3-5 в п/з, циліндри гіалінові 1-3 в п/з, добовий діурез – 400 мл. Ваш діагноз?

1. *Гострий гломерулонефрит

2. Загострення хронічного пієлонефриту

3. Гострий пієлонефрит

4. Загострення хронічного гломерулонефриту

5. Амілоїдоз нирок

Хворий М., 26 р., скаржиться на різку загальну слабкість, свербіж шкіри, головний біль, зниження гостроти зору, постійну нудоту та блювання. Вважає себе хворим біля року. Зі слів родичів 5 років тому при влаштуванні на роботу було виявлене підвищення АТ та зміни в аналізі сечі, однак хворий не надав цьому значення і за медичною допомогою не звертався. Об‘єктивно: стан важкий, шкіра бліда суха. Межі серця зміщені вліво, серцевий поштовх розлитий. Тони серця послаблені, ритм “галопу” та систолічний шум. Справа в підлопатковій області – шум тертя плеври, дихання жорстке. В аналізі крові: гемоглобін 76 г/л, еритроцити 2,8 х 1012/л, лейкоцити 11,4 х 109/л. ШОЕ 56 мм/год. В сечі: відносна густина 1008, білок 1,65 г/л, еритроцити – 15-20, лейкоцити – 5-6 у полі зору, гіалінові та зернисті циліндри. Креатинін 1,1 ммоль/л, клубочкова фільтрація 15 мл/хв. Який на вашу думку провідний синдром має місце у хворого?

1. *Уремії

2. Сечовий

3. Нефротичний

4. Гематуричний

5. Артеріальної гіпертензії

Хворий М., 26 р., скаржиться на різку загальну слабкість, свербіж шкіри, головний біль, зниження гостроти зору, постійну нудоту та блювання. Вважає себе хворим біля року. Зі слів родичів 5 років тому при влаштуванні на роботу було виявлене підвищення АТ та зміни в аналізі сечі, однак хворий не надавав цьому значення і за медичною допомогою не звертався. Об‘єктивно: стан важкий, шкіра бліда суха. Межі серця зміщені вліво, серцевий поштовх розлитий. Тони серця послаблені, ритм “галопу” та систолічний шум. Справа в підлопатковій області – шум тертя плеври, дихання жорстке. В аналізі крові: гемоглобін 76 г/л, еритроцити 2,8 х 10.12/л, лейкоцити 11,4 х 10.9/л. ШОЕ - 56 мм/год. В сечі: відносна густина - 1008, білок 1,65 г/л, 5-6 лейкоцитів в полі зору, гіалінові та зернисті циліндри. Креатинін 1,1 ммоль/л, клубочкова фільтрація 15 мл/хв. Ваш діагноз?

1. *Хронічний гломерулонефрит

2. Загострення хронічного пієлонефриту

3. Гострий гломерулонефрит

4. Гострий пієлонефрит

5. Амілоїдоз нирок

Хворий М., 32 р., скаржиться на різку загальну слабкість, свербіж шкіри, головний біль, зниження гостроти зору, постійну нудоту та блювання. Вважає себе хворим біля року. Зі слів родичів 5 років тому при влаштуванні на роботу було виявлене підвищення АТ та зміни в аналізі сечі, однак хворий не надав цьому значення і за медичною допомогою не звертався. Об‘єктивно: стан важкий, шкіра бліда суха. Межі серця зміщені вліво, серцевий поштовх розлитий. Тони серця послаблені, ритм “галопу” та систолічний шум. Справа в підлопаточній області – шум тертя плеври, дихання жорстке, везикулярне. В аналізі крові: гемоглобін 76 г/л, еритроцити 2,8 х 10.12/л, лейкоцити 11,4 х 10.9/л. ШОЕ - 56 мм/год. В сечі: відносна густина - 1008, білок 1,65 г/л, еритроцитів 12-15, лейкоцитів – 5-6 у полі зору, гіалінові та зернисті циліндри. Креатинін 1,1 ммоль/л, клубочкова фільтрація 15 мл/хв. Яка стадія ХНН має місце у хворого?

1. *ІV

2. 0

3. І

4. ІІ

5. ІІІ

Хворому М, 38 років проведена алотрансплантація нирки. Індекс гістосумісності 50 % Після пересадки була призначена імуносупресивна терапія сандимуном. На 16-ий день після операції відкрилася нориця з зеленуватим виділенням. В імунограмі: значне зменшення кількості CD3+ та CD4+-клітин при підвищенні числа CD8+-та CD19+-клітин, ІРІ- 0,8. Яка найбільш вірогідна причина погіршання стану хворого?

1. *Інфекційне ускладнення

2. Гострий криз відторгнення

3. Тубуло-інтерстиціальний нефрит

4. Хронічний криз відторгнення

5. Гострий пієлонефрит

Хворому М, 38 років проведена алотрансплантація нирки. Індекс гістосумісності 50 % Після пересадки була призначена імуносупресивна терапія сандимуном. На 16-ий день після операції відкрилася нориця з зеленуватим виділенням. В імунограмі: значне зменшення кількості CD3+ та CD4+-клітин при підвищенні числа CD8+-та CD19+-клітин, ІРІ- 0,8. Яка найбільш вірогідна причина погіршання стану хворого?

1. *Інфекційне ускладнення

2. Гострий криз відторгнення

3. Тубуло-інтерстиціальний нефрит

4. Хронічний криз відторгнення

5. Гострий пієлонефрит

Хворому Р., 25 років,після перенесеної ангіни призначено біциллин-5, від якого він відмовився. Через 2 тижні, після ангіни з’явилися набряки на обличчі, значно зменшилася кількість сечі, підвищився АТ. Креатинін крові 0,34 ммоль/л, сечовина – 22 ммоль/л. Аналіз сечі: відносна густина - 1021, білок 1,6 г/л, циліндри гіалінові, зернисті 4-6 в п.з., еритроцити 10-15 в п.з., лейкоцити 4-6 в п.з, кристали сечової кислоти – поодинокі.Ваш діагноз?

1. *Гострий гломерулонефрит, гостра ниркова недостатність.

2. Гострий гломерулонефрит, нефротичний синдром

3. Гострий гломерулонефрит сечовий синдром

4. Гострий тубуло-інтерстиціальний нефрит

5. Хронічний латентний гломерулонефрит, фаза загострення

Через 5 днів після переохолодження дівчина 19 років звернулась до дільничного лікаря у зв’язку з наявністю болей в попереку зліва та при сечопуску, різкої слабості. При огляді шкірні покриви бліді, температура-38,4 С; ЧСС-98/хв., АТ-125/75 мм рт. ст. Сеча мутна, 800 мл на добу. В яке відділення слід госпіталізувати хвору ?