Чоловік 42 років, госпіталізований зі скаргами на інтенсивний біль за грудиною, що не купірувався нітрогліцерином. Об'єктивно: температура тіла - 37,0 °С, ЧД - 16/хв., ЧСС -100/хв., AT - 110/70 мм рт. ст. На ЕКГ: патологічний зубець Q, монофазна крива в І, II, V2-V5 відведеннях. Які дані лейкограми найбільш імовірні?

1. Лейкопенія

2. *Лейкоцитоз

3. Лімфоцитоз

4. Моноцитоз

5. Еозинофілія

Чоловік 42 років, доставлений у лікарню зі скаргами на стискаючий та пекучий більвділянці серця з іррадіацією в ліве плече та ліву лопатку, задишку, різку кволість. Больовий синдром виник вперше в житті після емоційного перенапруження, триває близько години. Об'єктивно: пульс - 98/хв., ритмічний. AT- 130/80 мм рт. ст. Тони серця ослаблені, шумів немає. На ЕКГ: депресія сегмента ST та негативний зубець Т у відведеннях І, aVL, V3,-V6 . Який найбільш імовірний діагноз?

1. Стенокардія напруження

2. *Інфаркт міокарда без зубця Q

3. Нестабільна стенокардія

4. Інфаркт міокарда з зубц Q

5. Ексудативний перикардит

Чоловік 47 років, скаржиться на перебої, напади серцебиття щодня без видимої причини. Об'єктивно: підвищеної вгодованості. Межі серця розширені вліво на 1 см, тони ослаблені, ЧСС і пульс - 58/хв., AT - 140/80 мм рт. ст. ЕКГ без патології. Аналіз крові і сечі без змін. Які дослідження слід провести для вибору лікувальної тактики?

1. Пробу з дипіридамолом

2. Пробу з атропіном

3. *Холтерівський моніторинг

4. Велоергометрію

5. Доплерівську ехокардіографію

Чоловік 49 років скаржиться на стискаючий біль за грудиною, що виник вперше 4 години назад після фізичного навантаження, не купується приймом нітратів. Об-но: ЧСС= 92/хв, ЧД 18/хв. АТ 13/80 мм рт ст . ЕКГ – патологічний зубець Q, монофазна крива в IIІ, II,avF ,V6-V5 відведеннях. За даними ЕхоКГ ФВ 56\%, гіпокінез у задньо-боковій ділянці лівого шлуночка. Яке лікування найбільш доцільно призначити хворому?

1. *Актілізе, метопролол, аспірин,

2. Метопролол, аспірин, гепарин

3. Метопролол, аспірин, кардікет

4. Метопролол, аспірин, гепарин

5. Метопролол, аспірин, амлодипін

Чоловік 50 років, госпіталізований в палату інтенсивної терапії з гострим трансмуральним інфарктом міокарда задньодіафрагмального відділу лівого шлуночка через 2 год від початку нападу загрудинного болю. Призначення якої комбінації лікування є найбільш показаним?

1. Пропранолол, натрогліцерин, аспірин

2. Нітрогліцерин, гепарин, аторвастатин

3. Ніфедипін, метопролол, морфін

4. *Фентаніл, актілізе, метопролол

5. Морфін, плавікс, метопролол

Чоловік 56 років скаржиться на задишку, стискаючий біль за грудиною, що ірадіює у ліве плече. Нітрати не ефективні. Об-но: ЧСС=пульс=80/хв., ЧД 20/хв.АТ 110/70 мм рт.ст. Над нижніми частками легень вислуховуються дрібнопухирцеві хрипи. ЕКГ – патологічний зубець Q, монофазна крива в І, II, V2-V5 відведеннях. Який функціональний стан лівого шлуночка у цього хворого?

1. *II функціональний клас за класифікацією Т. Killip

2. 0 функціональний клас за класифікацією Т. Killip

3. I функціональний клас за класифікацією Т. Killip

4. Ш функціональний клас за класифікацією Т. Killip

5. 1У функціональний клас за класифікацією Т. Killip

Чоловік 58 років, знаходився в блоці інтенсивної терапії в зв'язку з гострим інфарктом міокарда. AT був -150/100 мм рт. ст., ЧСС - 100/хв. Через 3 дні поскаржився на напад задухи. Об'єктивно: AT - 100/65 мм рт. ст., ЧСС - 120/хв., ЧД - 32/хв. В нижніх відділах легень з'явились вологі незвучні хрипи, над верхівкою став вислуховуватись ритм галопу, систолічний шум. Який найбільш вірогідний діагноз?

1. Тромбоемболія легеневої артерії

2. *Розрив міокарда

3. Набряк легень

4. Кардіогенний шок

5. Гострий перикардит

Чоловік 59 років, скаржиться на біль в ділянці серця постійного характеру, підвищення температури. З анамнезу відомо, що 3 тижні тому захворів на гострий інфаркт міокарда. Об'єктивно: ЧСС - 86/хв., ритм правильний, ЧД - 18/хв., AT- 120/70 мм рт.ст. Над ділянкою серця вислуховується шум тертя перикарда, в нижніх відділах легень - ослаблене дихання. Аналіз крові: Л - 9,2х109/л, ШОЕ - 32 мм/год. На ЕКГ: динаміка відсутня. Який найбільш імовірний діагноз?

1. Повторний інфаркт міокарда

2. Стенокардія напруження

3. Пневмонія

4. *Синдром Дресслера

5. Нестабільна стенокардія

У хворого, який протягом 20 років, страдає на гіпертонічну хворобу, на фоні несподіваного підвищення АТ до 240/120 мм рт.ст., з’явились інтенсивні болі за грудиною. На ЕКГ глибока депресія ST у V2-V4. Яке ускладнення гіпертонічної хвороби спостерігається у хворого?

1. Гіпертонічна криза

2. Інсульт.

3. Інфаркт міокарда

4. Лівошлуночкова недостатність

5. *Стенокардія.

У хворої А, 50 р., з діагнозом великовогнищевого інфаркту міокарда виявлено лейкоцитоз в крові. На яку добу відмічається максимальне підвищення лейкоцитів?

1. *На 2-4 добу

2. На 4 - 6 добу

3. На 6-8 добу

4. На 8-10 добу

5. Понад 10 діб

У чоловіка 55 років з гострим інфарктом міокарда на 14 день лікування в стаціонарі настало погіршення: з'явилися інтенсивні болі в області серця й у правому боці, сухий кашель, температура тіла - 37,6 °С. У легенях дихання жорстке, у нижніх відділах справа - вологі середньопухирчасті хрипи, шум тертя плеври. ЧД - 20/хв. Тони серця ослаблені, шум тертя перикарда. Пульс - 90/хв., ритмічний, AT -115/80 мм рт. ст. Л- 10х109/л, є -6 %, п/я - 7 %, с/я - 67 %, л - 18 %, м -2 %, ШОЕ - 26 мм/год. Яка ймовірна причина погіршення стану хворого?

1. Тромбінфарктна пневмонія

2. Рецидивуючий інфаркт міокарда

3. *Синдром Дресслера

4. Плевропневмонія

5. Гостра серцева недостатність

Укажіть найбільш ефективну допомогу при проведенні серцево-легеневої реанімаціі у хворого з інфарктом міокарду, якщо на кардіомоніторі реєструється крупнохвильова фібріляція шлуночків ?

1. *Електродефібріляція

2. Введеня лідокаїну 1 – 1,5 мг/кг маси тіла кожні три – п`ять хвилин

3. Механічний удар.

4. Препарати К+.

5. Масивна інфузійна терапія.

Хвора 50 років, скарги на задишку, слабкість, кашель особливо вночі. В анамнезі перенесений трансмуральний інфаркт міокарда. При огляді: акроціаноз, у нижніх відділах легень - вологі хрипи, ЧСС - 90 у 1 хвилину. Тони серця приглушені. Печінка збільшена на 2 см. Пастозність гомілок. При ЭхоКС : ФВ – 38%. Що є варіантом патогенетичної терапії?

1. *Серцеві глікозиди + артеріальні вазодилятатори;

2. Діуретики +артеріальні вазодилятатори;

3. Кортикостероїди + артеріальні вазодилятатори;

4. Антикоагулянти + артеріальні вазодилятатори;

5. Статини + артеріальні вазодилятатори.

Хвора 54 років, рік тому перенесла інфаркт міокарда з зубцем Q. Через 6 місяців з'явилися напади ангінозного болю, що носять прогресуючий характер. В теперішній час реєструється до 12-14 нападів за добу. За останні півроку 4 рази лікувалася в стаціонарі. На ЕКГ іноді реєструються ознаки ішемії міокарда. Яке лікування найбільш показане хворій?

1. Призначення нітратів

2. *Аортокоронарне шунтування

3. Призначення бета-блокаторів

4. Корекція ліпідного складу крові

5. Призначення гепарину

Хворий 46 років, вночі почали виникати напади загрудинних болів, під час яких на ЕКГ реєструвався скороминущий підйом сегменту SТ. Вірогідний діагноз?

1. *стенокардія Прінцметала

2. повторний інфаркт міокарду

3. розвиток постінфарктної стенокардії

4. напади не мають відношення до основного захворювання

5. тромбоемболія гілок легеневої артерії

Хворий 48 років, скаржиться на частий стискаючий біль за грудиною з іррадіацією в ліве плече і ліву лопатку. Напади виникають вночі, у стані повного спокою, тривають 10-15 хв. Змін загального стану та порушень на ЕКГ при обстеженні в поліклініці не виявлено. Яке обстеження є найнеобхіднішим для уточнення діагнозу?

1. Ехокардіографія

2. Велоергометрія

3. Катетеризація порожнин серця

4. *Холтерівський моніторинг

5. Повторна ЕКГ через тиждень

Хворий 50 років, 5 днів перебував у відділенні реанімації з діагнозом "трансмуральний інфаркт міокарда". З'явилась раптова задуха, кашель, стискаючий біль за грудиною, нудота. Об'єктивно: ціаноз, ЧСС - 82/хв., AT - 90/70 мм рт. ст., ЧД - 30/хв. Акцент II тону над легеневою артерією. Шум тертя плеври. На ЕКГ відхилення електричної осі серця вправо, неповна блокада правої ніжки пучка Гіса, інверсія зубців Т у відведеннях V1-V2. Поява якого ускладнення зумовлює ці зміни?

1. *Тромбоемболія легеневої артерії

2. Серцева астма

3. Синдром Дреслера

4. Кардіогенний шок

5. Плевропневмонія

Хворий 50 років, скаржиться на біль за грудниною. На ЕКГ – у відведеннях ІІ, ІІІ, AVF зареєстрований глибокий зубець Q, сегмент ST на 6 мм вище ізолінії переходить у негативний зубець Т. Який механізм вказаних змін?

1. Ішемія міокарда

2. *Некроз міокарда

3. Склероз міокарда.

4. Дистрофія міокарда.

5. Запалення міокарда.

Хворий 50 років, скаржиться на появу три тижні тому сильних ангінозних нападів болю за грудиною з іррадіацією в шию та нижню щелепу, тривалістю до 10 хв. За останній час біль почастішав до 10-15 разів на добу. В анамнезі - зловживання алкоголем. Який найімовірніший діагноз?

1. Невралгія

2. *Нестабільна стенокардія

3. Інфаркт міокарда

4. Міозит

5. Алкогольна кардіоміопатія

Хворий 53 років, скаржиться на сильний біль за грудиною, який віддає в ліву руку, ліве плече. Біль триває близько 3-х годин. В анамнезі - виразкова хвороба, жовчнокам'яна хвороба, хронічний тромбофлебіт нижніх кінцівок. Об'єктивно: хворий блідий, пульс - 120/хв., слабкого наповнення. AT - 90/70 мм рт. ст. Тони серця ослаблені. Аналіз крові: НЬ - 134 г/л, Л - 10,4х109/л, ШОЕ - 20 мм/год. Ваш діагноз?

1. Міжреберна невралгія

2. Пенетрація виразки шлунка

3. Загострення хронічного панкреатиту

4. *Гострий інфаркт міокарда

5. Тромбоемболія легеневої артерії

Хворий 56 років, скаржиться на появу болю за грудиною стискаючого характеру з іррадіацією в ліве плече, що виникає при фізичному навантаженні підвищеної інтенсивності. Об'єктивно: змін стану серцево-судинної системи та ЕКГ не виявлено. При проведенні проби з дипіридамолом у хворого виник біль за грудиною. Які зміни будуть на ЕКГ, що реєструвалась під час проби?

1. Поява патологічного зубця Q

2. Деформація комплексу QRS

3. Поява дельта-хвиль

4. Змін на ЕКГ не буде

5. *Горизонтальна депресія сегмента ST

Хворий 57 років, протягом року відмічає появу стискаючого болю за грудиною в один і той самий час. Перкуторно - розширення меж серця вліво. Аускультативно - тони ритмічні, ослаблені, систолічний шум над верхівкою. Пульс - 68/хв., ритмічний, помірного напруження. Під час нападу зареєстровано інфарктоподібну криву, а через 20 хв. – нормальна ЕКГ. Який найбільш імовірний діагноз?

1. ІХС, стабільна стенокардія

2. Гострий інфаркт міокарда

3. Дилатаційна кардіоміопатія

4. *ІХС, вазоспастична стенокардія

5. НЦД з кардіальним синдромом

Хворий 60 років, який знаходиться у ПІТ, висловлює скарги на напади задухи, кашлю з виділенням пінистого, рожевого кольору харкотиння. Об’єктивно: ортопное, шкірні покриви бліді, покриті холодним липким потом, слизові ціанотичні, в легенях на всьому протязі вологі хрипи, тони серця різко ослаблені, акцент ІІ тону на легеневій артерії, ЕКГ – ознаки ІМ. З якою метою в даному випадку доцільно ввести наркотичні аналгетики?

1. Зменшення тиску в малому колі кровообігу

2. Зменшення об’єму циркулюючої крові

3. Підвищення скоротливості міокарда

4. Зменшення проникності альвеолярно-капілярних мембран

5. Нормалізація кислотно-лужної рівноваги

Хворий 61 р., поступив у інфарктне відділення з трансмуральним ІМ. На 4 день хвороби на фоні наростаючого ангінозного синдрому - падіння АТ і прогресуючої правошлуночкової недостатності у хворого з'явився грубий пансистоличний шум зліва від грудини, який проводився в міжлопаткову ділянку. При визначенні вмісту кисню відмічалось збільшення його вмісту в правому шлуночку. Яке ускладнення розвинулось у хворого?

1. *Внутрішній розрив міжшлуночкової перегородки.

2. Гостра аневризма серця.

3. Тромбоендокардит.

4. Синдром Дресслера.

5. Постінфарктна стенокардія.

Хворий 62 років, госпіталізований до кардіологічного відділення з діагнозом ІХС. Під час добового моніторингу ЕКГ виявлено п'ятикратну депресію сегмента ST на 1 мм протягом 0,08 с у V4-V6, яка не супроводжувалась больовим синдромом. Про що найвірогідніше свідчать дані моніторингу ЕКГ?

1. Систолічне перенавантаження лівого шлуночка

2. Метаболічні зміни міокарда

3. Стенокардія Принцметала

4. *Епізоди "німої" ішемії міокарда

5. Блокада лівої ніжки пучка Пса

Хворий 63 років скаржиться на задуху, біль у грудях, серцебиття. Стан погіршився дві години тому, нітрогліцерин не допомагає. Об-но: блідий, шкіра вогка, пульс 100-104 уд/хв.. АТ 105/80 мм.рт.ст. При аускультації – тахікардія, тони серця глухі, зрідка – екстрасистоли. На ЕКГ – рис. – 7. Яка найбільш вірогідна патологія у цього хворого?

1. ІХС, гострий Q-інфаркт міокарда задньої стінки

2. ІХС, прогресуюча стенокардія

3. ІХС, гострий бе зубця Q інфаркт міокарда передньобокової стінки

4. *ІХС, гострий Q-інфаркт міокарда передньобокової стінки

5. ІХС, гострий без зубця Q інфаркт міокарда задньої стінки

Хворий 65 років після перенесеного інфаркту міокарда скаржиться на задишку у спокої. При об’єктивному обстеженні: ціаноз, у легенях вологі дрібнопухирчасті хрипи. Який механізм розвитку вказаних симптомів?

1. *Застій крові у малому колі кровообігу.

2. Застій крові у великому колі кровообігу.

3. Хронічна дихальна недостатність

4. Зниження гемоглобіну крові.

5. Звуження лівого атріовентрикулярного отвору

Хворий А., 40 р., скаржиться на болі в епігастральній ділянці, нудоту, була одноразова блювота. Об'єктивно: пульс 88 ударів в хв., АТ 90/60 мм.рт.ст. Живіт м’який, безболісний при пальпації. На ЕКГ - елевація ST в ІІ, ІІІ, АVF відведеннях. Що можна запідозрити у хворого?

1. Виразкову хворобу шлунка

2. Холецист

3. Гострий гастрит

4. *Інфаркт міокарда

5. Панкреатит

Хворий А.,50 років, госпіталізований зі скаргами в ділянці серця та задишку, які виникли раптово після значного фізичного перенавантаження. На ЕКГ зафіксовано елевацію сегмента STв ІІ, ІІІ, аVF відведеннях. Підвищення КФК майже вдвічі відносно норми. Який діагноз є найбільш вірогідним?

1. Кардіогенний шок

2. Гострий передній інфаркт міокарду

3. Стенокардія, що вперше виникла

4. *Гострий задній інфаркт міокарду

5. Стенокардія, що прогресує

Хворий А.,50 років, госпіталізований зі скаргами на серцевий біль та задишку, які виникли раптово після значного фізичного перенавантаження. На ЕКГ –QS , ST-елевація у відведеннях V2-V4. Підвищення КФК- МВ майже вдвічі відносно норми. Який діагноз є найбільш вірогідним?

1. Стенокардія, що прогресує

2. *Гострий передній інфаркт міокарду

3. Стенокардія напруження

4. Стенокардія, що вперше виникла

5. Гострий задньо-базальний інфаркт міокарду

Хворий В. 62 років. Після пробіжки з’явився різкий загрудинний біль з ірадіацією у ліву руку, серцебиття. На протязі 3-х років мав місце періодичний стискаючий біль в ділянці серця. Діяльність серця ритмічна, ЧСС-130 за хв., систолічний шум над верхівкою. АТ 140/90 мм.рт.ст. PS-110 за хв., ритмічний. ЕКГ: зниження ST, Т нижче ізолінії на 2 мм. Яка найбільш вірогідна патологія, що зумовлює таку картину?

1. Стенокардія напруження ІІІ функціональний клас

2. *Інфаркт міокарда

3. Аортальний стеноз

4. Міокардит

5. Міжреберна невралгія

Хворий К., 48 р., поступив з підозрою на інфаркт міокарда передньої стінки лівого шлуночка. Турбує задишка, Рs 110 ударів в хв, АТ 90/60 мм.рт.ст. Тони серця ослаблені. В нижніх відділах легень вологі хрипи. Назвіть цей стан.

1. Тромбемболія легеневої артерії

2. Пневмонія

3. *Гостра лівошлуночкова недостатність

4. Бронхіальна астма

5. Розрив стінки серця

Хворий К., 56 років, має ІХС, при підйомі по сходах раптово відчув сильний біль загрудиною. Виникло запаморочення. Об’ективно: блідий, акроціаноз. Кінцівки холодні, мармурові. АТ 80/40 мм рт.ст. Шкіра холодна, липкий піт. На ЕКГ- QS , ST-елевація у відведеннях V2-V4.. Для якого стану найбільш вірогідна ця клінічна картина?

1. Кардіогенний шок

2. Напад стенокардії

3. Передозування гіпотензивних засобів

4. *Інфаркт міокарду

5. Гострий перикардит

Хворий С, 45 р., скаржиться на стискаючі болі за грудиною, що тривають більше 30 хв. Нітрогліцерин дещо полегшує біль, але повністю не ліквідовує. На ЕКГ: підйом ST вище ізоелектричної лінії. Діагноз?

1. Стенокардія напруження IY ф. кл.

2. Стенокардія спокою

3. Варіантна стенокардія

4. *Інфаркт міокарда

5. Стенокардія ІІІ ф. кл.

Хворий С., 46 років скаржиться на задишку та нестерпний стискаючий біль за грудиною. Такий біль виникає періодично 1-2 рази на місяць, частіше між 5 і 6 годинами ранку, триває від 15 до 20 хвилин. Вдень почуває себе здоровим. Об’єктивно: пульс 55/хв., АТ 150/90 мм.рт.ст. Межі серця не змінені. Тони серця ритмічні, дещо ослаблені. При реєстрації ЕКГ змін не виявлено. Яке обстеження треба призначити для уточнення діагнозу?

1. Гіпервентиляційну пробу

2. *Велоергометрію

3. УЗД серця.

4. Ренгенографію.

5. Доплерівську кардіографію

Хворий, 47 років, знаходиться в кардіологічному відділенні з гострим інфарктом, раптово виник приступ інспіраторної ядухи, кашельз виділенням харкотиння рожевого кольору. Яке ускладнення гострого інфаркту міокарду у хворого?

1. *Набряк легень

2. Кардіогенний шок.

3. Синдром Дреслера

4. Бронхіальна астма

5. Тромбоемболія легеневої артерії.

У хворого Н. в 5-й годині ранку з’явився напад сильного болю за грудиною, який супроводжувався кволістю, холодним потом. На ЕКГ – куполоподібний під’йом сегмента ST у відведеннях ІІ, ІІІ, avF, V5-V6. Після вщухання болю показники ЕКГ повернулись до норми. Який діагноз є найбільш імовірним?

1. *Спонтанна стенокардія типу Prinzmetal.

2. Гострий інфаркт міокарда в задньобоковій ділянці лівого шлуночка

3. Дилатаційна кардіоміопатія

4. Міокардит

5. Перикардит

У відділенні перебуває пацієнт з діагнозом трансмуральний інфаркт міокард Хворий скаржиться на біль у ділянці серця. При огляді: шкіра бліда, холодний піт, ціаноз, РS – 92 за хвилину , малого наповнення, АТ – 80/60 мм рт ст. Назвіть найбільш вірогідне ускладнення, що виникло у пацієнта?

1. Аритмія

2. Набряк легенів

3. Тромбоемболія

4. Аневризма серця

5. *Кардіогенний шок

У пацієнта 45 років, який знаходиться в палаті інтенсивної терапії кардіологічного відділення з приводу гострого інфаркту міокарда, розвився кардіогенний шок. Які ознаки характерні для кардіогенного шоку?

1. Дифузний ціаноз, шумне дихання

2. *Раптовий початок, стійке зниження АТ

3. Розширення зіниць, пульс частий

4. Виділення пінистого харкотиння, вологі хрипи в легенях

5. Головний біль, запаморочення

У пацієнта діагностовано електромеханічну дисоціацію міокарда. Першочерговим терапевтичним заходом повинно' бути:

1. *Введення адреналіну

2. Електрична дефібриляція

3. Введення лідокаїну

4. Введення хлориду кальцію

5. Введення кальцію хлориду

У ПІТ кардіологічного стаціонару з діагнозом інфаркт міокарда поступила жінка 68 років . На 3 день хвороби стан хворої різко погіршився, з'явився ціаноз обличчя, набухання шийних вен, через 2 хв. настала зупинка дихання, протягом декількох хвилин наступила смерть. При клінічній картині зупинки серця продовжувала реєструватися ЕКГ - затухаючий ідіовентрикулярний ритм. з грубодеформованими шлуночковими комплексами. При пункції порожнини перикарду виявлено кров. Який найбільш вирогідний діагноз?

1. *Розрив серця с розвитком гемотампонади.

2. Синдром Морган”і -Адамса- Стокса.

3. Тромбоемболія гілок легеневої артерії.

4. Розшаровуюча аневризма аорти.

5. Пневмоторакс.

У реанімаційне відділення доставлено хворого 48 років зі скаргами на сильний біль за грудниною, що ірадіює у ліву руку. Біль з’явився 1 годину тому. Стан важкий. Шкіра бліда, ціаноз губ. Тони серця глухі, ритм правильний. ЧСС 88 уд. на 1 хв. АТ 110/70 мм рт. ст. На ЕКГ – елевація сегменту ST на 5 мм у відведеннях ІІ, ІІІ, ІІІ вд., aVF. Що можна запідозрити у хворого?

1. *Задній інфаркт міокарда

2. Прогресуючу стенокардію

3. Передній інфаркт міокарда

4. Стенокардію, що вперше виникла.

5. Передньо-боковий інфаркт міокарда

У реанімаційне відділення доставлено хворого 49 років зі скаргами на сильний біль за грудниною, що ірадіює у ліву руку. Біль з’явився 1 годину тому. Стан важкий. Шкіра бліда, ціаноз губ. Тони серця глухі, ритм правильний. АТ 110/70 мм рт. ст. На ЕКГ – ознаки інфаркта міокарда ,найгостріша стадія. З чого потрібно розпочати лікування?

1. *Ввести промедол, актілізе

2. Ввести фентаніл, гепарин

3. Ввести промедол, нітрогліцерин

4. Ввести анальгін, еуфілін

5. Ввести строфантин, морфін

У хворого 56 років відзначаються напади стискаючих болів в області серця при найменшому фізичному навантаженні, що проходять у спокої чи після прийому нітрогліцерину. Які венулярні вазодилататори найбільш доцільно призначити для гемодинамічного розвантаження серця?

1. Ніфедипін

2. *Молсидомін

3. Празозин

4. Тразикор

5. Верапаміл

У хворого 58 років напади болю за грудиною виникали при швидкій ході, помірному фізичному навантаженні, тривали 2-4 хвилини, проходили самостійно або після прийому нітрогліцерину. Останні 2 тижні больові напади почали з'являтися у спокої, при незначному фізичному навантаженні, стали більш інтенсивними. Діагноз?

1. Стабільна стенокардія напруження IV ФК

2. Стабільна стенокардія напруження II ФК

3. *Прогресуюча стенокардія

4. Стенокардія Принцметала

5. Стабільна стенокардія напруження III ФК

У хворого 72 років з гострим інфарктом міокарда при моніторуванні ЕКГ виявлено пароксизмальну шлуночкову тахікардію. В той же час у хворого розвинулася клініка гострої лівошлуночкової недостатності. AT - 90/50 мм рт. ст. Що є найбільш ефективним і безпечним у лікуванні хворого?

1. *Електроімпульсна терапія

2. Новокаїнамід

3. Лідокаїн

4. Кордарон

5. Атропін

У хворого В., 63 років, на 5 день від початку гострого Q-інфаркта міокарда передньо-верхівкової ділянки лівого шлуночка знову з’явились напади стенокардії з ще більш інтенсивним болем, ніж при поступленні. На ЕКГ: сегмент ST знову піднявся високо над ізолінією у V4-5-6, а також – у V6-7 (при поступленні цього не було). Про яке ускладнення слід думати у даному випадку?

1. *Рецидив інфаркта міокарда

2. Гостра лівошлуночкова недостатність

3. Повторний інфаркт міокарда

4. Інфаркт правого шлуночка

5. Розрив міжшлуночкової перетинки

У хворого Д., 46 років, вперше в житті з’явились болі, що локалізовані за нижньою третиною грудини та виникають на фоні фізичного навантаження. На ЕКГ депресія сегменту ST більше 2 мм в ІІ, ІІІ, аVF відведеннях. Реакції з боку крові не відмічається. Який діагноз є найбільш вірогідним?

1. Стенокардія, що прогресує

2. Вазоспастична стенокардія

3. *Стенокардія, що вперше виникла

4. Гострий передній інфаркт міокарду

5. Гострий задній інфаркт міокарду

40-річний хворий К., знаходиться у ПІТ. Відомо, що батько хворого в 42-річному віці помер в результаті "хвороби серця". При ультразвуковому дослідженні черевної порожнини виявлено обстукцію жовчевивідних шляхів. При дослідженні ліпідів плазми крові встановлено: загальний холестерин - 6,9 ммоль/л. Препарат якої групи гіполіпідемічних речовин необхідно призначити хворому ?

1. нікотинова кислота та її похідні;

2. фібрати (гемфіброзил, безофібрат, фонофібрат);

3. *статини (ловастатин, сімвастатин, правастатин);

4. секвестранти жовчевих кислот (холетерамін, холестипол);

5. есенціальні жирні кислоти (ліпостабіл).

В лікарню доставлена хвора 59 років зі скаргами на задишку, покашлювання. 2 години назад відчула стискаючі болі в серці. Раніше почувала себя задовільно. Положення в ліжку півсидяче. ЧД - 26 в 1 хв, в легенях поодинокі сухі хрипи. АТ – 110/60 мм рт.ст., пульс 120 в 1 хв, тони серця приглушені. ЕКГ: елевація сегмента ST у відведеннях V2-V4 3мм. Який метод лікування найбільш підходить в даному випадку?

1. Призначення бетаблокаторів.

2. *Призначення тромболітичних препаратів.

3. Призначення дигоксину.

4. Призначення антагоністів кальцію.

5. Призначення ІАПФ.

Хворий П. 57 років скаржиться на біль в епігастрії з іррадіацією в ділянку серця і за грудину, що супроводжувався нудотою. В анамнезі - виразкова хвороба. Об'єктивно: трохи блідий, тони серця ослаблені, ЧСС - 68/хв. AT -90/60 мм рт. ст. Живіт м'який, помірно напружений і болючий при пальпації в епігастрії, симптомів подразнення очеревини немає. Який діагностичний метод вимагає першочергового призначення?

1. *ЕКГ

2. Рентгенографія

3. Фіброгастроскопія

4. Електрогастрографія

5. Дослідження шлункової секреції

Жінку 62 років госпіталізовано в палату інтенсивної терапії з гострим інфарктом міокарда з зубцем Q передньо-перетинкової та верхівкової ділянок лівого шлуночка. В комплекс обстеження було включено дослідження активності ферментів сироватки крові. Підвищення якого ферменту є найбільш специфічним?

1. АлАТ

2. АсАТ

3. *Тропонін Т

4. KФK

5. ЛДГ

Пацієнт - 38 років, знаходиться в кардіологічному відділенні. Скаржиться на задишку, відчуття страху смерті. Йде четверта доба гострого періоду інфаркту міокарду. Об'єктивно: стан хворого швидко погіршується. Шкіряні покрови бліді, вкриті липким потом, різкий акроціаноз. ЧД - 40 в 1 хв., пульс - 120 в 1 хв., ритмічний, задовільного наповнення, напруження, АТ-140/90 мм ртю ст., тони серця глухі, на фоні ослабленного дихання, над задньобоковими відділами легень прослуховуються вологі хрипи. Яке ускладнення виникло у пацієнта з гострим інфарктом міокарду?

1. гіпертонічний криз

2. напад бронхіальної астми

3. Кардіогенний шок

4. напад пароксизмальної тахікардії

5. *напад серцевої астми

Пацієнтка Д., 75років, знаходилась на лікуванні в ПІТ. Після натужування під час акту дефекації раптово виник інтенсивний загрудинний біль, що супроводжувався різким зблідненням, посиленим потовиділенням, падінням артеріального тиску, ідіовентрикулярним ритмом із наступною зупинкою серцевої діяльності. Під час реанімаційних заходів, при внутрішньосерцевому введенні адреналіну при пункції перикарда в шприці з’явилась свіжа кров. Яке ускладнення розвинулось у хворої?

1. *Розрив серця, тампонада

2. Первинна фібриляція шлуночків

3. Гостра лівошлуночкова недостатність

4. Істинний кардіогенний шок

5. Електро-механічна дисоціація

У відділенні перебуває пацієнт з діагнозом трансмуральний інфаркт міокард Хворий скаржиться на біль у ділянці серця. При огляді: шкіра бліда, холодний піт, ціаноз, РS – 92 за хвилину , малого наповнення, АТ – 80/60 мм рт ст. Назвіть найбільш вірогідне ускладнення, що виникло у пацієнта?

1. Аритмія

2. Набряк легенів

3. Тромбоемболія

4. Аневризма серця

5. *Кардіогенний шок

У пацієнта 45 років, який знаходиться в палаті інтенсивної терапії кардіологічного відділення з приводу гострого інфаркту міокарда, розвився кардіогенний шок. Які ознаки характерні для кардіогенного шоку?

1. Дифузний ціаноз, шумне дихання

2. *Раптовий початок, стійке зниження АТ

3. Розширення зіниць, пульс частий

4. Виділення пінистого харкотиння, вологі хрипи в легенях

5. Головний біль, запаморочення

У ПІТ кардіологічного стаціонару з діагнозом інфаркт міокарда поступила жінка 68 років . На 3 день хвороби стан хворої різко погіршився, з'явився ціаноз обличчя, набухання шийних вен, через 2 хв. настала зупинка дихання, протягом декількох хвилин наступила смерть. При клінічній картині зупинки серця продовжувала реєструватися ЕКГ - затухаючий ідіовентрикулярний ритм. з грубодеформованими шлуночковими комплексами. При пункції порожнини перикарду виявлено кров. Який найбільш вирогідний діагноз?

1. *Розрив серця с розвитком гемотампонади.

2. Синдром Морган”і -Адамса- Стокса.

3. Тромбоемболія гілок легеневої артерії.

4. Розшаровуюча аневризма аорти.

5. Пневмоторакс.

У допризовника 17 років на медкомісії виявлено AT – 180/110 мм. рт. ст. Скарг немає. В дитинстві переніс кір, скарлатину, «захворювання нирок». Зріст – 165 см, маса – 68 кг, ЧДР – 15/хв., пульс – 80/хв., ритмічний. Грубий систолічний шум з максимумом в III міжребер’ї зліва від грудини. AT на ногах 100/55 мм. рт. ст., t° – 36,6°С. Який найбільш вірогідний діагноз?

1. Нейроциркуляторна дистонія.

2. *Коарктація аорти.

3. Хвороба Такаясу.

4. Гіпертонічна хвороба.

5. Стеноз устя аорти.

У хворого 68 років, що страждає на ІХС з артеріальною гіпертонією (AT в межах 170/90 мм. рт. ст., лікувався нітратами, дібазолом) став реєструватися тривалий давлячий біль в області серця, шум над черевною аортою. AT стійко підвищувався до 220/112 мм. рт. ст. Відмічає задишку. На ЕКГ – сплощення зубця Т, гіпертрофія лівого шлуночка. Чим можна пояснити стабілізацію AT на високому рівні?

1. Розвитком нефроангіосклерозу.

2. Неадекватним підбором гіпотензивної терапії.

3. *Розвитком атеросклероза ниркових артерій.

4. Приєднанням «застійної гіпертонії».

5. Прогресуванням гіпертонічної хвороби.

Жінка 53 років підвищеної вгодованості скаржиться на головний біль, давлячий біль в області серця в спокої. Хворіє 5 років. AT – 186/100 мм. рт. ст В об’єктивному статусі без особливостей; маса тіла 100 кг. Місячні відсутні 4 роки. Який найбільш вірогідний діагноз?

1. Клімактерична гіпертонія.

2. *Гіпертонічна хвороба.

3. Гіпоталамічний синдром.

4. Хвороба Іценко-Кушинга.

5. Ішемічна хвороба серця зі стенокардією.

У хворої 52 років, що страждає на АГ, після стресу раптово з’явились головний біль, серцебиття, біль в ділянці серця, відчуття тривоги, страху. Об’єктивно: хвора збуджена, Ps – 120/хв., AT – 210/110 мм рт. ст. Тони серця ритмічні, акцент II тону над аортою. Призначення яких препаратів є найбільш доцільним в даному випадку?

1. Ніфедипін.

2. Адельфан.

3. Інгібітори АПФ.

4. Папаверин.

5. *β-адреноблокатори.

Хворий 58 років страждає на артеріальну гіпертензію. Об’єктивно: ЧСС 90/хв, AT 180/90 мм. рт. ст. ЕКГ: передсердна екстрасистолія, гіпертрофія лівого шлуночка, рубцеві зміни міокарда. PQ 0,16 с. Вкажіть найбільш оптимальний гіпотензивний засіб:

1. Клофелін.

2. *Метопролол.

3. Ніфедипін.

4. Празозин.

5. Тріампур.

Жінка 45 років протягом 2 останніх років відзначає напади головного болю, які супроводжуються серцебиттям, тремтінням, відчуттям жару у всьому тілі, різким підвищенням AT (до 240/130 мм рт.ст.), гіперглікемією, Антигіпертензивна терапія бета-блокаторами неефективна. Порушився менструальний цикл, схудла на 7 кг. Під час огляду: AT 150/90 мм рт.ст., Ps 97/хв, ліва межа серця розширена на 1 см. Аналіз крові: холестерин 6,4 ммоль/л, калій 4,2 ммол/л. Що є найбільш імовірною причиною артеріальної гіпертензії у хворої?

1. *Феохромоцитома.

2. Тиреотоксикоз.

3. Синдром Кона.

4. Гіпертонічна хвороба.

5. Патологічний клімакс.

Хвора 42 років скаржиться на ниючий біль в попереку, більше справа, інколи підвищення температури тіла до субфебрильних цифр, головний біль. 10 років тому під час вагітності у пацієнтки був напад болю в правій половині попереку, який супроводжувався різким підвищенням температури. 5 років тому відзначено підвищення AT до 200/110 мм. рт. ст. У сечі: білок 0,99 г/л, лейк. 10-15 в п/з, ер. 2-4 в п/з, циліндри гіалінові 1-2 в п/з, креатинін 102 мкмоль/л. Який найбільш імовірний діагноз?

1. Гіпертонічна хвороба.

2. Хронічний гломерулонефрит.

3. Амілоїдоз нирок.

4. Хронічний пієлонефрит.

5. *Туберкульоз нирок.

Хвора 20 років скаржиться на аменорею, Об’єктивно: гірсутизм, ожиріння з переважним розподілом жирової тканини на обличчі, шиї, верхній частині тулуба. На обличчі – acne vulgaris, на шкірі – смуги розтягнення. AT – 170/100 мм. рт. ст. Психічний розвиток та інтелект не порушені. Гінекологічний статус: волосистість на зовнішніх статевих органах помірна, гостра гіпоплазія піхви та матки. Який найбільш імовірний діагноз?

1. Синдром Іценка-Кушинга.

2. Синдром ШерешевськогоТернера.

3. Синдром Пехраица-Бабінського-Фреліха.

4. *Синдром Шихана.

5. Синдром Штейна-Левенталя.

Хворому 50 років, має АГ, не лікується. AT – 220/140 мм. рт. ст., Ps – 80/хв., ритмічний. Перкуторно ліва межа серця на 2 см назовні від лівої серединноключичної лінії. І тон помірно послаблений. Акцент II тону над легеневою артерією. Які зміни будуть характерні при ультразвуковому дослідженні серця?

1. Регургітація крові через мітральний клапан.

2. *Дилятація лівого передсердя.

3. Дилятація і гіпертрофія правого шлуночка.

4. Гіпертрофія і дилятація лівого шлуночка.

5. Регургітація крові через аортальний клапан.

У хворого 44 років, що страждає на артеріальну гіпертензію, з’явилися головний біль, серцебиття, страх. Об’єктивно: Ps – 100/хв, AT – 200/100 мм. рт. ст. Ліва межа серцевої тупості зміщена вліво на 1,5 см, дихання везикулярне. На ЕКГ: синусова тахікардія, ознаки гіпертрофії лівого шлуночка. Який препарат необхідно призначити для надання невідкладної допомоги?

1. Сульфат магнію.

2. Дібазол.

3. Резерпін.

4. Фуросемід.

5. *Обзідан.

Жінка 28 років звернулася до лікаря зі скаргами на набряклість обличчя, помірні набряки ніг, періодично відзначає сечу кольору «м’ясних помиїв». У підлітковому віці часто хворіла на ангіни. Об’єктивно: шкірні покриви бліді, t° – 36,8°С, Ps – 68/хв, ритмічний. AT – 170/110 мм. рт. ст. Які зміни у сечі найбільш вірогідні?

1. Зниження відносної густини, протеїнурія, незначний сечовий осад.

2. Еритроцитурія та уринозурія.

3. Підвищення відносної густини, гематурія, бактеріурія.

4. *Протеїнурія, гематурія, циліндрурія.

5. Зниження відносної густини, протеїнурія, міоглобінурія.

У хворого з АГ, розвинулася симпатоадреналова криза. Який з препаратів показаний для купірування кризи?

1. *Обзидан.

2. Еуфілін.

3. Корглікон.

4. Амізил.

5. Но-шпа.

Хворому 50 років, має АГ, не лікується. AT – 220/140 мм. рт. ст., Ps – 80/хв., ритмічний. Перкуторно ліва межа серця на 2 см назовні від лівої серединноключичної лінії. І тон помірно послаблений. Акцент II тону над легеневою артерією. Які зміни будуть характерні при ультразвуковому дослідженні серця?

1. Регургітація крові через мітральний клапан.

2. Дилятація лівого передсердя.

3. Дилятація і гіпертрофія правого шлуночка.

4. *Гіпертрофія і дилятація лівого шлуночка.

5. Регургітація крові через аортальний клапан.

У хворої після стресу виник напад тремтіння в тілі, страху смерті, серцебиття, збліднення шкіри, відчуття нехватки повітря на фоні сухості в роті, запаморочення, підвищення артеріального тиску. Неврологічна органічна симптоматика відсутня. Яке захворювання можна запідозрити?

1. *Симпато-адреналовий вегетативний криз

2. Вагоінсулярний вегетативний криз

3. Церебральний гіпертонічний криз

4. Пароксизм бронхіальної астми

5. Транзиторна ішемічна атака

У 50-річного хворого з артеріальною гіпертензією (АТ 160/105 мм рт. ст., ЧСС=47/хв.) при обстеженні виявлено ІХС, кардіосклероз атеросклеротичний, блокада лівої ніжки пучка Гіса, СН І. Який гіпотензивний засіб слід застосувати ?

1. *Амлодипін

2. Верапаміл

3. Пропранолол

4. Резерпін

5. Метилдопа

У 46-річного хворого на артеріальну гіпертонію (АТ 170/90 мм рт. ст., ЧСС=94/хв.) при обстеженні виявлено ІХС, кардіосклероз, рідкі шлуночкові екстрасистоли, СН І. Більше 15 років хворіє на активний хронічний гепатит алкогольного генезу з помірною ступінню активності. Який гіпотензивний засіб слід застосувати ?

1. *Лізиноприл

2. Верапаміл

3. Ніфедипін

4. Клофелін

5. Гіпотіазид

Чоловік 55 років звернувся до лікаря зі скаргами на періодичний головний біль, запаморочення, відчуття оніміння кінцівок. В анамнезі - хронічний обструктивний бронхіт. Об-но: ЧСС 90 в 1 хв., АТ 170/90 мм рт.ст. Серцеві тони ритмічні, акцент ІІ тону над аортою. Печінка не збільшена, набряків немає. Який препарат найдоцільніше призначити хворому в якості монотерапії АГ?

1. Індапамід

2. Клофелін

3. Пропранолол

4. *Ніфедипін

5. Фуросемід

Хворий А., 80 р., протягом 2-х років страждає артеріальною гіпертензією. АТ 200/80 мм рт ст. Пульс 60 уд за хв.., ритмічний. При аускультації серця вислуховується акцент ІІ тону над аортою та грубий систолічний шум. На ЕКГ: гіпертрофія лівого шлуночка. Яку із комбінацій антигіпертензивних препаратів доцільно призначити хворому?

1. *Каптопрес + коринфар-ретард

2. Каптопрес + атенолол

3. Каптопрес + доксазозін

4. Атенолол + коринфар-ретард

5. Доксазозін + атенолол

Хвора 19 років скаржиться на підвищену збудливість, відчуття тривоги, немотивовану слабкість, невдоволеність вдихом, відчуття нестачі повітря, посилене серцебиття, біль та неприємні відчуття в ділянці серця. АТ часто підвищується за рахунок систолічного. Відмічає похолодання та парастезії кінцівок. При додатковому обстеженні виявлено лабільність пульса, міграцію водія ритму, низьку толерантність до фізичного навантаження. Добове моніторування АТ вказує на лабільність та пікоподібне підвищення переважно систолічного АТ, епізоди нічної гіпотонії. На очному дні – розширення венул. Який діагноз найбільш вірогідний у даному випадку.

1. *НЦД з гіперкінетичним синдромом

2. Гіпертонічна хвороба I ступеня

3. Кардіоміопатія гіпертрофічна

4. Симптоматична гіпертензія

5. Коарктація аорти

Хворий 48 років на протязі 3 років відмічає підвищення артеріального тиску в межах 220/120–240/140 мм рт.ст. Гіпотензивна терапія малоефективна. Скарги на м'язову слабість, сухість у роті, поліурію, головний біль. Натрій плазми крові–155 ммоль/л, калій-3,6 ммоль/ь. Яка найбільш імовірна причина артеріальної гіпертензії.

1. *Первинний гіперальдостеронізм

2. Феохромоцитома

3. Гіпертонічна хвороба

4. Ниркова гіпертензія

5. Хвороба Іценка-Кушінга

Жінка 36 років скаржиться на головний біль, парестезії, м`язову слабкість, судоми, спрагу, поліурію. Об’єктивно: температура - 36,6оС, ЧДР – 18 за хв., пульс - 92 уд./хв., АТ – 180/110 мм рт. ст. Підвищеного харчування. На ЕКГ – зниження сегменту ST. Вміст калію у сироватці крові знижений, натрію – підвищений, активність реніну плазми значно знижена, концентрація альдостерону підвищена. Сеча: питома вага протягом доби не перевищує 1,008-1,011, реакція лужна. Спіронолактоновий тест позитивний. КТ: правий наднирник збільшений. Який діагноз найбільш вірогідно можна поставити хворій?

1. *Синдром Кона

2. Феохромоцитома

3. Синдром Іценко-Кушинга

4. Андростерома

5. Нецукровий діабет

Хворий 72 років скаржиться на головний біль, запаморочення, слабкість. На протязі 2 років, реєструється підвищення артеріального тиску (АТ). Об-но: набряків немає, при аускультації серця акцент II тону і систолічний шум на аорті , АТ 180/80, ЧСС 68 в 1 хв. ЕКГ: ознаки гіпертрофії лівого шлуночку. Який рівень АТ є цільовим при проведенні антигіпертензивної терапії?

1. *Нижче 140/90 мм рт. ст.

2. Нижче 170/90 мм рт. ст.

3. Нижче 160/95 мм рт. ст.

4. Нижче 130/85 мм рт. ст.

5. 130/80 мм рт. ст.

Хворий 49 років. Скаржиться на головний біль в потиличній області, мерехтіння перед очима. На протязі 5 років має місце постійне підви_щення артеріального тиску-160/100 мм рт.ст. Межі відносної серцевої тупості розширені ліворуч. Тахікардія, акцент ІІ тону над аортою. ЕКГ-лівограма, ознаки гіпертрофії лівого шлуночка. Офтальмологічне дослідження-симптом Салюсу ІІ. Яка найбільш вірогідна патологія, що зумовлює таку картину?

1. *Гіпертонічна хвороба, ІІ стадія

2. Гіпертонічна хвороба, І стадія

3. Гіпертонічна хвороба, ІІІ стадія

4. Хвороба Іценко-Кушинга

5. Гострий гломерулонефрит

Юнак, 16 років скаржиться на швидку втому, біль у ділянці серця, серцебиття, перебої в роботі серця, відчуття нестачі повітря, затерплість, похоло_дання кінцівок. Об'єктивно: хворий астенічної будови тіла. Межі серця не збільшені. Тони звучні, на верхівці – систолічний шум без ірадіації. На ЕКГ – синусова тахікардія. Який діагноз у хворого?

1. *НЦД по кардіальному типу

2. Тонзіллогенний міокардит

3. Міокардіодістрофія

4. Недостатність мі трального клапану

5. Природжена вада серця

Хворий, 20 років, після емоційного навантаження відчув інтенсивний головний біль, болі колючого характеру в ділянці серця, почуття нестачі повітря, пітливість. Об?єктивно: червоний дермографізм, АТ 160/85 мм. рт. ст., в стані спокою 120/80 мм. рт.ст. ЕКГ: ЧСС 80 в 1?, нормограма, V5 -V6 Т- двофазний, клінічні та біохімічні показники в межах норми. Адреналін і норадреналін в сечі не визначаються, ВЕМ – зубець Т після навантаження став позитивним. Про яке захворювання потрібно думати?

1. *Вегето-судинна дистонія за гіпертонічним типом.

2. Гіпертонічна хвороба ІІ ст.

3. Феохромоцитома

4. Тиреотоксикоз

5. ІХС, вперше виникла стенокардія.

Хвора М. 36 років лікується з приводу дифузного токсичного зобу протягом 5 років. ТирE0статичну терапію отримувала нерегулярно. Декілька місяців тому почали турбувати постійне серцебиття, задишка, перебої. Об’єктивно: екзофтальм, тремор витягнутих рук, шкіра темна, волога. З боку серця – тахіфарма миготливої аритмії, тони звучні, систолічний шуи в роботі серця, АТ 150/60 мм рт.ст. Печінка збільшена, набряки гомілок. Щитовидна залоза ІІ ст. еластичної консисиетнції, рухома, безболюча. Яка патологія серця у даному випадку?

1. Дилятаційна кардіоміопатія

2. Мітральна вада серця

3. Бактеріальний ендокардит

4. Атеросклеротичний кардіосклероз

5. *Тиреотоксична міокардіодистрофія

Хвору К., 50 років турбує біль в ділянці серця, який частіше носить тупий тривалий характер, немає чіткого зв’язку з фізичним навантаженням, інколи навпаки, зменшується від фізичної роботи. Часто напади болю співпадають із приливами жару, пітливістю, які виникають до 10 разів на добу, особливо вночі. Прийом нітратів зменшує больовий синдром. У хворої два роки менопауза. На ЕКГ – гіпоксія міокарду. Про яке ураження серця можна думати?

1. *Клімактерична кардіопатія

2. Стенокардія

3. Серцева недостатність

4. Гіпертрофічна кардіоміопатія

5. Серцева недостатність

Жінку 42 років, після сімейної стресової ситуації, турбують колючі болі в ділянці верхівки серця і довготривалі ниючі болі над ділянкою серця, серцебиття, відчуття “завмирання” серця, нестачі повітря, дратівливість. Після прийому валідолу стан покращується. Об’єктивно: емоційно лабільна, на обличчі червоні плями, кисті вологі і холодні. Щитоподібна залоза не збільшена. Пульс 92 за хв., ритмічний. Межі серця в нормі. Тони серця звучні, короткий систолічний шум над верхівкою. АТ 130/85 мм рт.ст. На ЕКГ синдром ранньої реполяризації шлуночків. Який із наведених діагнозів найбільш імовірний?

1. Неврастенія

2. Стенокардія, що вперше виникла

3. *Вегето-судинна

4. Гіпертонічна хвороба

5. Ревматизм

Хворий К., скаржиться на задишку, сухий кашель, в нічний час - відчуття хрипів в легенях, напади ортопное. При функціональному обстеженні виявлено рубцеві післяінфарктні зміни передньобокової стінки лівого шлуночка, хронічну аневризму верхівкової ділянки, фракція викиду лівого шлуночка – 36 \%, його передньо-задній розмір в діастолу – 6,4 см. Який варіант дисфункції шлуночка у хворого?

1. *Систолічний

2. Діастолічний

3. Невизначений

4. Лівошлуночковий

5. Правошлуночковий

Хвора З., 38 років скаржиться на головний біль, приступи м'язевої слабкості, судоми, частий сечопуск. Об'єктивно: Рs- 80 уд за хв, задов.власт. АТ 160/120 мм рт ст. Ліва межа серця на 1,5 см назовні від середньоключичної ліній, акцент ІІ тону над аортою. Вміст калію в крові 2,8 ммоль/л. Яке захворювання найбільш ймовірно?

1. Гіпертонічна хвороба

2. *Гіперальдостеронізм (синдром Кона)

3. Тетанія

4. Нецукровий діабет

5. Гіперпаратиреоз

Хворий 72 років скаржиться на головний біль, запаморочення, слабкість. На протязі 2 років, реєструється підвищення артеріального тиску (АТ). Об-но: набряків немає, при аускультації серця акцент II тону і систолічний шум на аорті , АТ 180/80, ЧСС 68 в 1 хв. ЕКГ: ознаки гіпертрофії лівого шлуночку. Який рівень АТ є цільовим при проведенні антигіпертензивної терапії?

1. *Нижче 140/90 мм рт. ст.

2. Нижче 170/90 мм рт. ст.

3. Нижче 160/95 мм рт. ст.

4. Нижче 130/85 мм рт. ст.

5. 130/80 мм рт. ст.

У жінки К., 45 років, в період пременопаузи запідозрили вторинний альдостеронізм (гіперренінемічний гіперальдостеронізм). Які зміни в плазмі крові підтвердять діагноз вторинного альдостеронізму?

1. Зниження рівня калію, реніну, альдостерону

2. Збільшення рівня реніну, ангіотензину, калію

3. Збільшення рівня реніну, ангіотензину, натрію

4. Збільшення рівня реніну, альдостерону, калію

5. *Збільшення рівня реніну, ангіотензину, альдостерону

Хворий Л., 72 років звернувся до лікаря зі скаргами на головний біль, головокружіння. Об'єктивно: Пульс 54 уд за 1 хв, АТ 160/100 мм рт. ст. На основі клініко-лабораторних та інструментальних даних у хворого діагностовано м'яку артеріальну гіпертензію без ускладнень. Якому препарату в якості монотерапії доцільно надати перевагу?

1. *корінфар-ретард

2. Метопролол

3. фуросемід

4. молсидомін

5. Верапаміл

Хвора 38 років страждає артеріальною гіпертензією, зверну-лася до лікаря зі скаргами на слабкість, парези м'язів, спрагу. Об `єктивно: зріст 170 см, маса тіла 75 кг. Натрій плазми - 150 ммоль/л, Калій -2,9 ммоль/л, цукор крові-6,7 ммоль/л. Аналіз сечі: питома вага – 1008, осад без змін. Проведено навантаження верошпіроном На 4-й день рівень калію плазми - 4 ммоль/л. Яка група препаратів у цієї хворої може призвес-ти до порушення толерантності до глюкози та транзиторних парезів?

1. *Тиазідні діуретики

2. Антагоністи кальцію

3. Інгібітори апф

4. Антагоністи альдостерону

5. А-адреноблокатори

У хворої 35 років під час диспасерного огляду АТ при вимірюванні вперше в житті - 150/100 мм рт.ст. Щоб ви їй порадили?

1. *Ще раз звернутися на обстеження

2. Сечогінні препарати

3. Заспокоюючі засоби

4. В-блокатори

5. Інгібитори АПФ

Хвора М. 36 років лікується з приводу дифузного токсичного зобу протягом 5 років. ТирE0статичну терапію отримувала нерегулярно. Декілька місяців тому почали турбувати постійне серцебиття, задишка, перебої. Об’єктивно: екзофтальм, тремор витягнутих рук, шкіра темна, волога. З боку серця – тахіфарма миготливої аритмії, тони звучні, систолічний шуи в роботі серця, АТ 150/60 мм рт.ст. Печінка збільшена, набряки гомілок. Щитовидна залоза ІІ ст. еластичної консисиетнції, рухома, безболюча. Яка патологія серця у даному випадку?

1. Атеросклеротичний кардіосклероз

2. Мітральна вада серця

3. Бактеріальний ендокардит

4. *Тиреотоксична міокардіодистрофія

5. Дилятаціяна кардіоміопатія

Хвору К., 50 років турбує біль в ділянці серця, який частіше носить тупий тривалий характер, немає чіткого зв’язку з фізичним навантаженням, інколи навпаки, зменшується від фізичної роботи, підвищення артеріального тиску. Часто напади болю співпадають із приливами жару, пітливістю, які виникають до 10 разів на добу, особливо вночі. Прийом нітратів зменшує больовий синдром. У хворої два роки менопауза. На ЕКГ – гіпоксія міокарду. Про яке ураження серця можна думати?

1. *Клімактерична кардіопатія

2. Стенокардія

3. Гіпертонічна хвороба

4. Гіпертрофічна кардіоміопатія

5. Серцева недостатність

Жінку 42 років, після сімейної стресової ситуації, турбують колючі болі в ділянці верхівки серця і довготривалі ниючі болі над ділянкою серця, серцебиття, відчуття “завмирання” серця, нестачі повітря, дратівливість. Після прийому валідолу стан покращується. Об’єктивно: емоційно лабільна, на обличчі червоні плями, кисті вологі і холодні. Щитоподібна залоза не збільшена. Пульс 92 за хв., ритмічний. Межі серця в нормі. Тони серця звучні, короткий систолічний шум над верхівкою. АТ 130/85 мм рт.ст. На ЕКГ синдром ранньої реполяризації шлуночків. Який із наведених діагнозів найбільш імовірний?

1. *Вегето-судинна дистонія

2. Стенокардія, що вперше виникла

3. Неврастенія

4. Гіпертонічна хвороба

5. Ревматизм

Хвора З., 38 років скаржиться на головний біль, приступи м'язевої слабкості, судоми, частий сечопуск. Об'єктивно: Рs- 80 уд за хв, задов.власт. АТ 160/120 мм рт ст. Ліва межа серця на 1,5 см назовні від середньоключичної ліній, акцент ІІ тону над аортою. Вміст калію в крові 2,8 ммоль/л. Яке захворювання найбільш ймовірно?

1. Гіпертонічна хвороба

2. *Гіперальдостеронізм (синдром Кона)

3. Тетанія

4. Нецукровий діабет

5. Гіперпаратиреоз

Жінку 42 років, після сімейної стресової ситуації, турбують колючі болі в ділянці верхівки серця і довготривалі ниючі болі над ділянкою серця, серцебиття, відчуття “завмирання” серця, нестачі повітря, дратівливість. Після прийому валідолу стан покращується. Об’єктивно: емоційно лабільна, на обличчі червоні плями, кисті вологі і холодні. Щитоподібна залоза не збільшена. Пульс 92 за хв., ритмічний. Межі серця в нормі. Тони серця звучні, короткий систолічний шум над верхівкою. АТ 130/85 мм рт.ст. На ЕКГ синдром ранньої реполяризації шлуночків. Який із наведених діагнозів найбільш імовірний?

1. *Вегето-судинна дистонія

2. Стенокардія, що вперше виникла

3. Неврастенія

4. Гіпертонічна хвороба

5. Ревматизм

У жінки К., 45 років, в період пременопаузи запідозрили вторинний альдостеронізм (гіперренінемічний гіперальдостеронізм). Які зміни в плазмі крові підтвердять діагноз вторинного альдостеронізму?

1. *Збільшення рівня реніну, ангіотензину, альдостерону

2. Збільшення рівня реніну, ангіотензину, калію

3. Збільшення рівня реніну, ангіотензину, натрію

4. Збільшення рівня реніну, альдостерону, калію

5. Зниження рівня калію, реніну, альдостерону

Хворий Л., 72 років звернувся до лікаря зі скаргами на головний біль, головокружіння. Об'єктивно: Пульс 54 уд за 1 хв, АТ 160/100 мм рт. ст. На основі клініко-лабораторних та інструментальних даних у хворого діагностовано м'яку артеріальну гіпертензію без ускладнень. Якому препарату в якості монотерапії доцільно надати перевагу?

1. Фуросемід

2. Метопролол

3. *корінфар-ретард

4. молсидомін

5. верепаміл

Хвора 38 років страждає артеріальною гіпертензією, зверну-лася до лікаря зі скаргами на слабкість, парези м'язів, спрагу. Об `єктивно: зріст 170 см, маса тіла 75 кг. Натрій плазми - 150 ммоль/л, Калій -2,9 ммоль/л, цукор крові-6,7 ммоль/л. Аналіз сечі: питома вага – 1008, осад без змін. Проведено навантаження верошпіроном На 4-й день рівень калію плазми - 4 ммоль/л. Яка група препаратів у цієї хворої може призвести до порушення толерантності до глюкози та транзиторних парезів?

1. *Тиазідні діуретики

2. Антагоністи кальцію

3. Інгібітори апф

4. Антагоністи альдостерону

5. А-адреноблокатори

Жінка 65 років звернулась до лікаря із скаргами на ниючий біль у ділянці серця, головний біль, запаморочення, шум у вухах. На протязі 6 років виявляється підвищення АТ. Об’єктивно: пульс 64 у хвилину, ритмічний, напружений, АТ 180/70 мм рт.ст. Акцент ІІ тону та систолічний шум у другому міжребер’ї справа від грудини, позитивний синдром Сиротініна – Куковєрова. З боку іншіх органів без особливостей. Діагноз ?

1. Недостатність аортального клапана.

2. Гіпертонічна хвороба

3. Коарктація аорти.

4. Патологія нирок.

5. *Атеросклероз аорти.

Хворий скаржиться на головний біль, шум в вухах, «метелики» перед очима. АТ 240/130 мм.рт.ст., ЧСС 96 за хвилину. Хворий на протязі 10 років страждає на гіпертонічну хворобу. Який із додаткових методів обстеження найбільш інформативний для уточнення діагноза?

1. Фонокардіографія

2. Томографія

3. Зондування серця

4. *Ехокардіографія

5. Спірографія

Хвора М, 32-х років скаржиться на слабкість у м’язах, періодичні судоми, приступи різкої загальної слабкості, поліурію, ніктурію, підвищення АТ. Хворіє 8 місяців. Об’єктивно: правильної статури, задовільного харчування, шкіра нормальної вологості та кольору. Легені та органи черевної порожнини без особливостей. Тони серця приглушені, акцент ІІ тону над аортою, АТ 170/100 мм рт. ст., набряків немає. В загальному аналізі сечі: лужна реакція сечі, протеїнурія. Визначається гіпоізостенурія. Який з наступних діагнозів можливий у хворої?

1. Нефротичний синдром

2. Гіпертонічна хвороба.

3. *Хвороба Конна.

4. Хвороба Іценка-Кушинга.

5. Феохромоцитома.

Хвора 34 роки госпіталізована в екстерному порядку в зв΄язку з головним болем, рвотою, втратою свідомості, серцебиттям. АТ– 230/140 мм рт. ст. Пульс 110 в 1 хв. Раніше подібні приступи повторялись двічі. Після покращення стану зверталася до терапевта, але відмічалась тільки тенденція до тахікардії (96-100 в 1 хв). Який метод дослідження дозволяє уточними діагноз?

1. Опреділення кортизола.

2. *Визначення ваніліл миндальной кислоти.

3. Екскреція альдостерона.

4. Опреділення рівня АКТГ.

5. Цукрова крива

До терапевтичного відділення поступив хворий С., 23 років, зі скаргами на біль у ділянці серця ниючого харак­теру, який є досить тривалим. Часом він більш інтенсивний або посилюється після приймання нітрогліцерину. Турбують також задишка, напади запаморочення, непритомності. Аус-культативно: пізній систолічний шум над верхівкою серця. На ЕКГ — гігантські, глибиною більше ніж 10 мм негатив­ні зубці Т у відведеннях У₅ — У_в, . ЕхоКГ: співвід­ношення товщини міжшлуночкової перегородки до товщини задньої стінки лівого шлуночка > 2,3, фракція викиду 70 %, систолічний рух передньої стулки мітральпого клапана до-переду. Допплєр-ЕхоКГ: підвищений субаортальний градієнт систолічного тиску в лівому шлуночку. Найбільш імовірний діагноз:

підгострий інфаркт міокарда;

міокардит Фідлера;

хронічна аневризма лівого шлуночка;

*гіпертрофічна кардіоміопатія з обструкцією;

рестриктивна кардіоміопатія?

Хворий А., 58 років, поступив до терапевтичного відді­лення з діагнозом: «Лівобічна позалікарняиа вогнищева пнев­монія, парапневмонічпий сухий фібринозний перикардит». В анамнезі 6 міс тому — гострий О-інфаркт міокарда з ло­калізацією у передньоперегородково-верхівковій ділянці ліво­го шлуночка. Рентгенологічне дослідження: у нижній частці лівої легені визначається інфільтрація легеневої тканини, випіт у плевральну порожнину. Аускультація серця: шум тертя перикарда. ЕКГ і ЕхоКГ: ознаки рубцевих змін на пе­редній стінці лівого шлуночка. Найбільш імовірний діагноз:

полісерозит;

системний червоний вовчак;

первинний ревмокардит;

*постінфарктний синдром;

підгострий інфаркт міокарда

Хвора М., 45 років, скаржиться па задишку, біль у ді­ лянці серця стисного характеру, підвищення температури тіла, серцебиття, загальну слабкість. Захворіла 2 дні то­ му після переохолодження. Об'єктивно: шкіра бліда, воло­ га, акроціаиоз, У легенях вислуховуються поодинокі вологі хрипи. Аускультація серця: тони ритмічні, різко ослаблені, ЧСС — 100 за 1 хв. У другому-третьому міжребрових про­ міжках біля краю груднини вислуховується двохтактний шум, не пов'язаний із серцевими тонами, який посилюється на вдиху. ЕКГ: підняття сегмента SТ на 3 мм у відведеннях І, IIІ, аУF, V1- Найбільш імовірний діагноз;

інфекційно-алергійний міокардит;

не Q-інфаркт міокарда;

*гострий перикардит;

плеврит;

тромбоемболія гілок легеневої артерії?

У приймальне відділення доставлено хворого Д.,22 років. Стан важкий. Блідий, на обох передпліччях слі­ди від ін'єкцій (хворий не заперечує вживання наркотиків),температура тіла — 39 °С, сильний озноб, ЧСС — 100— 110 за 1 хв, АТ — 90/60 мм рт. ст. У легенях вислуховуєтьсяослаблене везикулярне дихання. Над проекцією тристул­кового клапана вислуховується грубий систолічний шум.Печінка на 4 см виступає з-під краю ребрової дуги. ДаніЕхоКГ: транстрикуспідальна регургітація, вегетації на тристулковому клапані, фракція викиду — 29 %.Найбільш імовірний діагноз:

поворотний ревмокардит;

білатеральний інфекційний ендокардит;

*інфекційний ендокардит правих відділів серця;

дилатаційна кардіоміопатія;

міокардит Фідлера

Хворий Д., 43 років, госпіталізований у терапевтичне відділення з приводу задишки, ниючого болю в ділянці серця,серцебиття, набряку стоп, вираженої загальної слабкості.Захворів 2 тиж тому після грипу. Об'єктивно: стан важ­кий, частота дихання — 48 за 1 хв, у легенях визначають­ся вологі дрібнопухирчасті хрипи, які вислуховуються над більшою половиною легенів; аускультація серця: тони дуже ослаблені, вислуховується протодіастолічний ритм галопу, систолічний шум над верхівкою; ЧСС — 120 за 1 хв, АТ —90/50 мм рпг. ст. Рентгенологічно: ознаки кардіомегалії.ЕхоКГ: фракція викиду — 25 %, діаметр лівого шлуночка —7,8 см, діаметр лівого передсердя ~ 6 см, трансмітральна регургітація III ступеня. Аналіз крові: анемія нормохромна II ступеня, мікроцитоз, ШОЕ — ЗО мм/год.Найбільш імовірний діагноз:

дилатаційна кардіоміопатія;

первинний ревмокардит;

рестриктивна кардіоміопатія;

*гострий міокардит ;

білатеральний інфекційний ендокардит

Хворий Т., 16 років, госпіталізований зі скаргами на ви­ ражену задишку, серцебиття, збільшення живота, загальну слабкість. З анамнезу життя: в місяців тому раптово по­мер його 17-річний брат. Об'єктивно: значне відставання у фізичному розвитку, шкіра бліда, під час аускультації у ле­генях нижче від кутів лопаток дихання відсутнє; тони сер­ця ослаблені, вислуховується систолічний шум з епіцентром у точці Боткіна, ЧСС — 130 за 1 хв; асцит. Рентгенологіч­ но: ознаки кардіомегалії, наявна рідина в обох плевральних порожнинах. ЕхоКГ: фракція викиду — 27 %, діаметр ліво­го шлуночка ~ 9 см, товщина задньої стінки лівого шлуноч­ка — 0,65 см.Найбільш імовірний діагноз:

ексудативний перикардит;

інфекційно-алергійний ревмокардит;

міокардитичний кардіосклероз;

*дилатаційна кардіоміопатія;

гіпертрофічна кардіоміопатія?

Хворий Д., 32 років, скаржиться на дискомфорт у грудній клітці, задишку, серцебиття, напади запаморочення, часті епізоди непритомності. Об'єктивно: , під час пальпації визначається подвійний верхівковий пош­товх, під час аускультації — пізній систолічний шум над верхівкою серця, який посилюється в положенні хворого стоячи та після вживання нітрогліцерину. ЕКГ: у відведен­нях У₄_₆ визначається патологічний зубець Q ,R У₅> RУ ЕхоКГ: відношення товщини міжшлуночкової перегородки до товщини задньої стінки лівого шлуночка становить 2,3; систолічне прилягання передньої стулки мітрального клапа­на до міжшлуночкової перегородки, середньосистолічне при­криття клапана аорти настає через О,14 с після відкриття клапана аорти, визначається субаортальний градієнт сис­толічного тиску. Найбільш імовірний діагноз:

інфекційно-алергійний міокардит;

ішемічна кардіоміопатія;

дилатаційна кардіоміопатія;

гіпертрофічна кардіоміопатія без обструкції;

*гіпертрофічна кардіоміопатія із субаортальною обструк­цією

Хворий І., ЗО років, госпіталізований зі скаргами на схуднення,гарячку, кашель, періодичний висип на шкірі. За­хворів поступово. Об'єктивно: стан важкий, під час аус­культації в легенях вислуховується ослаблене везикулярне дихання, тони серця ослаблені, визначається систолічний шум з епіцентром у четвертому міжребровому проміжку зліва біля краю груднини, ЧСС — 117 за 1 хв; АТ — 80/ 60 мм рт. ст. Печінка на 4 см виступає з-під краю ребрової дуги. Рентгенологічно: серце збільшене у розмірах, кулястої форми. Аналіз крові: ер. — 2,5-10'²/л, л. — 10,2*10⁹/л, з яких 80 % становлять еозинофіли. Найбільш імовірний діагноз:

аритмогенна правошлуночкова кардіоміопатія;

дилатаційна кардіоміопатія;

ішемічна кардіоміопатія;

рестриктивна кардіоміопатія;

*синдром Лєффлєра-І?

Хворий П., 50 років, госпіталізований зі скаргами на за­дишку, важкість у правому підребер'ї, набряк стоп. В анам­незі — туберкульоз легенів. Об'єктивно: загальний стан важкий, під час аускультації в легенях визначається ослаблене везикулярне дихання, вологі дрібнопухирчасті хрипи; перкуторпо над ділянкою серця дерев'яниста» тупість, то­ни серця майже не вислуховуються. Печінка на 6 см висту­пає з-під ребрової дуги, щільної консистенції. Визначається набряк стоп. ЕхоКГ; сепарація листків перикарда — З сm. Який діагноз у хворого

дилатаційна кардіоміопатія;

міокардит Фідлера;

інфекційний ендокардит;

*ексудативний перикардит;

констриктивний перикардит

Хворий В., 60 років, госпіталізований зі скаргами на за­ дишку, відчуття важкості у правому підребер'ї, збільшення живота. Під час огляду лікар звернув увагу на відсутність набряку на ногах при явному асциті (азсіііз ргаесох), набу­ хання шийних вен, частий малий пульс, під час аускультації серця визначається перикард-тон. ЕхоКГ: сепарація лист­ків перикарда — 0,5 см, діаметр правого передсердя — 6 см.Рентгенологічно: серце нормальних розмірів, вздовж краю правих відділів серця визначається рентгеноконтрастний контур.Яке захворювання необхідно запідозрити в даному випадку:

інфаркт міокарда в стадії утворення рубця;

ексудативний перикардит;

недостатність мітрального клапана;

*констриктивний перикардит;

дилатаційну кардіоміопатію?

У хворого Р., 62 років, який лікувався з приводу ту­ беркульозу легенів, поступово почала посилюватися за­дишка, з'явилося відчуття важкості в правому підребер'ї,збільшилася кількість рідини в черевній порожнині, набух­ли шийні вени. Пульс став парадоксальним, АТ знизився до70/40 мм рт. ст. ЕхоКГ: розширення нижньої порожнистої вени, що утримується на вдиху, діастолічне стиснення пра­вих відділів серця на видиху, сепарація листків перикар­да — 8 см. Указані ознаки характерні для:

фібринозного перикардиту;

поворотного ревмокардиту;

пухлини серця;

міксоми правого передсердя;

*тампонади серця?

Хворий 55 років, який хворіє на дилатаційну кардіоміопатію, вночі раптово виник напад сильного серцебиття. Під час обстеження стан хворого середньої важкості, шкіра бліда, акроціаноз губ. АТ - 90/60 мм рт.ст. ЕКГ: ЧСС – 160 за хв. Комплекси QRS розширені та деформовані (QRS = 0,12с). Відмічається дисоціація в діяльності передсердь і шлуночків. Яке порушення серцевого ритму виникло у хворого ?

*Шлуночкова пароксизмальна тахікардія

Миготлива аритмія

Надшлуночкова пароксизмальна тахікардія

Пароксизмальна тахікардія з передсердно-шлуночкового сполучення

Часта шлуночкова екстрасистолія

Хворий 19 років поступив на стаціонарне лікування зі скаргами на задуху при малому фізичному навантаженні, підвищення температури тіла до 37,5оС, слабість. Хворіє на хронічний тонзиліт, тиждень тому було різке загострення. Об-но: помірний ціаноз; пульс-110 за хв., ослаблений І тон, систолічний шум над верхівкою. Ан.крові:лейк-8,9х10*9/л, п-9\%, с-54\%, л-21%, м-16%, ШOE- 37 мм/год. ЕКГ: ритм синусовий, Р - 0,08 с, PQ - 0,25 с, QRS - 0,09 с. Ознаки гіпертрофії лівого шлуночка. Ваш діагноз: