*ІКД,ІАПФ, бета-блокатори

Антагоністи рецепторів альдостерону

Аміодарон

Нітрати

Дігоксин

Діагностичними критерієми дилятаційної кардіоміопатії є всі, окрім:

Кардіомегалія. Значне збільшення кардіоторакального індексу ( > 0,55).

Зниження ФВЛШ до 45% і нижче

Фракційне вкорочення волокон <25% за даними ехокардіографії

КДР ЛШ на 117% і більше перевищує показник в залежності від поверхні тіла

*Легеневе серце

Зменшення порожнини лівого шлуночка характерно для:

Незарощення міжшлуночкової перетинки

*Гіпертрофічної кардіоміопатії

Аортальної недостатності

Дилатаційної кардіоміопатії

Мі тральної недостатності

Для гіпертрофічної кардіоміопатії характерні такі клінічні варіанти перебігу захворювання,окрім:

Псевдоклапанний варіант

Вегетодистонічний варіант

Інфарктоподібний варіант

Кардіалгічний варіант

*Тромбоемболічний варіант.

Препаратами, які покращують гемодинаміку при гіпертрофічній кардіоміопатії ,є:

*Верапаміл, бета-блокатори

Альфа-адреноблокатори.

Гангліоблокатори

Нітрати

Дігоксин

Препаратами, які попереджають раптову смерть, при гіпертрофічній кардіоміопатії,є:

Верапаміл

*Аміодарон.

Гангліоблокатори

Нітрати

Дігоксин

Після перенесеної гострої вірусної інфекції,у хворого 23 роки,появилась задишка в спокої,проведено рентгенологічне обстеження і виявили кардіомегалічний синдром.Про яке захворювання можна думати?

Дилятаційна кардіоміопатія

Рестриктивна кардіоміопатія

Гіпертрофічна кардіоміопатія

Верхівкова гіпертрофічна кардіоміопатія

*Гострий міокардит

Ехо КГ ознаками гострого міокардиту.є все перераховане, окрім:

*Градієнт тиску між аортою і лівим шлуночком 25 мм рт ст

Збільшення всіх або окремих камер серця

Порушення функції лівого і правого шлунків

Зміна кінезу стінок шлуночків

Зниження скоротливої функції серця

Критеріями виключення гострого міокардиту. є все перераховане, окрім:

Відсутність маркерів інфекційного процесу

Відсутність маркерів запального процесу

Негативні імунологічні тести щодо наявності імунного та аутоімунного процесу

Наявність фонового захворювання, що спричинює міокардіодистрофію

*Запальна лімфоцитарна інфільтрація міокарда з некрозом міоцитів

Провідним синдромом в диференціальній діагностиці гострого міокардиту є:

Ангінозний

*Кардіомегалічний.

Серцевої недостатності

Аритмічний

Синдром запальних змін

Який метод дослідження дозволяє встановити не тільки діагноз, а і стадію патологічного процесу в міокарді при гострому міокардиті ?

ЕКГ

*Ендоміокардіальна біопсія

Ехо КГ

Рентгенологічне обстеження

Коронарографія

Про яке захворювання можна думати ,аналізуючи результати обстежень хворого (рентгенологічні і ЕхоКГ-наявність"еховільного" простору довколо серця)?

Дилятаційна кардіоміопатія

Рестриктивна кардіоміопатія

Гіпертрофічна кардіоміопатія

Верхівкова гіпертрофічна кардіоміопатія

*Ексудативний перикардит

Кардіодіафрагмальні кути при ексудативному перикардиті стають(особливо правий):

меншим як на. 90°

*більшим як на. 90°

незмінними

меншим як на 30°

більшим як на 30°

Вирішальним діагностичним методом діагностики ексудативного перикардиту(разом з терапевтичним впливом )є:

*Пункція перикарду

Ендоміокардіальна біопсія

Ехо КГ

Рентгенологічне обстеження

Коронарографія

Провідним синдромом в диференціальній діагностиці ексудативного перикардиту є:

Ангінозний

*Кардіомегалічний.

Серцевої недостатності

Аритмічний

Синдром запальних змін.

Характерним ускладненням ексудативного перикардиту є:

*Тампонада серця

Гостра мітральна недостатність

Гостра трикуспідальна недостатність

Розрив міокард

ТЕЛА

Діагностичними критерієми дилятаційної кардіоміопатії є всі, окрім:

Кардіомегалія. Значне збільшення кардіоторакального індексу ( > 0,55).

Зниження ФВЛШ до 45% і нижче

Фракційне вкорочення волокон <25% за даними ехокардіографії

КДР ЛШ на 117% і більше перевищує скорегований показник в залежності від віку, поверхні тіла

*Артеріальна гіпертензія (АТ > 160/100 мм.рт.ст.)

До препаратів Клас І(згідно доказової медицини) , для вторинної профілактики раптової серцевої смерті хворих з дилятаційною кардіоміопатією ,відносяться: