Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ВОЛОДЯ МУДЛ.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
4 Мб
Скачать
☆
  1. *Мітральному стенозі

  2. В. Мітральній недостатності

  3. Аортальному стенозі

  4. Недостатності клапанів аорти

  5. Дефекті міжпередсердної перегородки

  1. При повній блокаді правої ніжки пучка Пса час внут­рішнього відхилення у відведеннях V, — V2 становить:

  1. менше ніж 0,04 с;

  2. 0,04 с;

  3. більше ніж 0,04 с;

  4. 0,06 с;

  5. *більше ніж 0,06 с

  1. Синдром слабкості синусового вузла клінічно прояв­ляється такими ознаками:

  1. запамороченнями;

  2. прогресуванням серцевої недостатності;

  3. стенокардією;

  4. синоатріальною блокадою;

  5. *усіма вищеперерахованими ознаками

  1. Час відновлення функції синусового вузла у здорових людей становить:

  1. більше ніж 5000 мс;

  2. В. від 3000 до 5000 мс;

  3. від 1500 до 3000 мс;

  4. від 1400 до 1500 мс;

  5. *до 1400 мс

  1. ЕКГ ознакою А/V блокади І ст. є:

  1. ширина QRS > 0,10;

  2. ширина зубця Q > 0,04;

  3. РQ < 0,12;

  4. *РQ > 0,22;

  5. атріовентрикулярна дисоціація.

  1. ЕКГ ознакою А/V блокади І ст. є:

  1. ширина QRS > 0,10;

  2. ширина зубця Q > 0,04;

  3. РQ < 0,12;

  4. *РQ > 0,22;

  5. атріовентрикулярна дисоціація.

  1. ЕКГ ознакою А/V блокади ІІ ст. Мобіц І є:

  1. *поступове вкорочення РQ з послідуючим випадінням комплексу QRS;

  2. поступове вкорочення R-R з послідуючим випадінням комплексу QRS;

  3. поступове збільшення Р-Q з послідуючим випадінням комплексу QRS;

  4. поступове зменшення R-R з послідуючим випадінням комплексу QRS.

  5. повна атріовентрикулярна дисоціація.

  1. ЕКГ ознакою блокади ніжок пучка Гіса (повної) є:

  1. QRS > 0,09- 0,11 с;

  2. *QRS > 0,12 с;

  3. PQ > 0,20;

  4. PQ < 0,

  5. Атріовентрикулярна дисоціація.

  1. ЕКГ ознакою блокади правої ніжки пучка Гіса є :

  1. *QRS в відведеннях V1-V2 > 0,12 с, типу rsR;

  2. Широкий і розщеплений R в лівих відведеннях;

  3. Глибокий S у відведеннях V1-V2;

  4. електрична вісь серця горизонтальн

  5. Повна атріовентрикулярна дисоціація.

  1. ЕКГ ознакою блокади лівої ніжки пучка Гіса є:

  1. *широкий (QRS > 0,12 с) і розщеплений R в лівих відведеннях;

  2. час активації правого шлуночка > 0,06 с;

  3. РQ < 0,12 с;

  4. глибокі S в V5 - V6 .

  5. PQ > 0,

  1. Клінічними ознаками СССВ можуть бути:

  1. біль у верхній половині живота;

  2. кашель;

  3. *синкопальні стани;

  4. Охриплість голосу.

  5. Задишк

  1. ЕКГ критерієм СССВ не може бути :

  1. стійка синусова брадикардія з ЧСС 45-50 за хв;

  2. епізоди зупинки синусового вузла;

  3. сіноатріальна блокада ІІ ст;

  4. “вискакуючі” ектопічні ритми.

  5. *QRS > 0,

  1. Для діагностики СССВ не показане:

  1. добовий моніторинг по Холтеру;

  2. проби з дозованим фізичним навантаженням;

  3. електрофізіологічне обстеження методом черезстравохідної кардіостимуляції.

  4. *комп'ютерна томографія.

  5. Проба з атропіном.

  1. При СССВ, атропін не викликає прискорення синусового ритму не більшу ніж :

  1. 70 за 1 хв.;

  2. *90 за 1 хв.;

  3. 100 за 1 хв.;

  4. 120 за 1 хв.

  5. 140 за хв.

  1. В хронічних випадках СССВ не призначають:

  1. препарати красавки;

  2. Ізадрин;

  3. ніфедіпін або апресін;

  4. *анаприлін;

  5. Алупент.

  1. При повній блокаді правої ніжки пучка Пса час внут­рішнього відхилення у відведеннях V, — V2 становить:

  1. менше ніж 0,04 с;

  2. В. 0,04 с;

  3. більше ніж 0,04 с;

  4. 0,06 с;

  5. *більшеніж0,06с?

  1. У кардіологічній практиці ви­користовують електрокардіостимулятори:

  1. З фіксованою частотою імпульсів (асинх­ронний)

  2. В.Синхронізовані з активуванням передсердь

  3. Працюючі за вимогою

  4. Бівентрикулярні

  5. *Всі відповіді правильні

  1. Для асинхронної електро- кардіостимуляції не характерним є:

  1. Постійна частота імпульсів

  2. В.Артефакт перед комплексом QRS

  3. Розширений деформований комплекс QRS

  4. Сегмент ST і зубець Т дискордантні осно­вному зубцю комплексу QRS

  5. *Періодичне припинення роботи елекгрокар- біостимулятора

  1. ЕКГ ознаками несправності асинхронного електрокардіостимулятора не є:

  1. Зникнення шлуночкових комплексів, що збі­гаються за часом із розрядами стимуляторів

  2. В.Частота розрядів стимулятора вища або нижча заданої частоти

  3. Імпульси стимулятора не збуджують шлуночків

  4. *Нерегулярність артефактів

  1. ЕКГ ознаками шлуночкової електрокардіостимуляціїза вимогою не є:

  1. Артефакт реєструється не перед усіма комплексами

  2. В.Комплекси після артефакту розширені та деформовані

  3. Періодично реєструються шлуночкові комп­лекси синусового походження

  4. Реєстрація зливних шлуночкових комплексів

  5. *Артефакт реєструється на кінцевій частині комплексу синусового походження

  1. Перша буква коду позначення режиму стимуляції і типів електростимуля­торів означає:

  1. Спосіб реакції електрокардіостимулятора на сигнал, що сприймається

  2. В.*Камеру серця, що стимулюється

  3. Камеру серця, з якої сприймається керуючий сигнал

  4. Характер програмування

  5. Вид стимуляції при впливі на тахікардію

  1. Друга буква коду позначення режиму стимуляції і типів електростимуля­торів означає:

  1. Спосіб реакції електрокардіостимулятора на сигнал, що сприймається

  2. В.Камеру серця, що стимулюється

  3. *Камеру серця, з якої сприймається керуючий сигнал

  4. Характер програмування

  5. Вид стимуляції при впливі на тахікардію

  1. Третя буква коду позначення режиму стимуляції і типів електростимуля­торів означає:

  1. *Спосіб реакції електрокардіостимулятора на сигнал, що сприймається

  2. В.Камеру серця, що стимулюється

  3. Камеру серця, з якої сприймається керуючий сигнал

  4. Характер програмування

  5. Вид стимуляції при впливі на тахікардію

  1. Четверта буква коду позначення режиму стимуляції і типів електростимуля­торів означає:

  1. Спосіб реакції електрокардіостимулятора на сигнал, що сприймається

  2. В.Камеру серця, що стимулюється

  3. Камеру серця, з якої сприймається керуючий сигнал

  4. *Характер програмування

  5. Вид стимуляції при впливі на тахікардію

  1. Пята буква коду позначення режиму стимуляції і типів електростимуля­торів означає:

  1. Спосіб реакції електрокардіостимулятора на сигнал, що сприймається

  2. В.Камеру серця, що стимулюється

  3. Камеру серця, з якої сприймається керуючий сигнал

  4. Характер програмування

  5. *Вид стимуляції при впливі на тахікардію

  1. Для вивчення функціональ­ного стану синусового вузла використову­ють перераховані методи, за винятком:

  1. Вагуснихпроб

  2. В.Проби з фізичним навантаженням

  3. Фармакологічних проб

  4. Добового моніторування ЕКГ

  5. *Ехокардіографіі

  1. При лiкуваннi хворих iз "синдромом слабкостi синусового вузла", вираженою брадикардiєю застосовують:

  1. хiнiдин,

  2. наперстянку,

  3. верапамiл,

  4. *iмплантацiю ЕКС

  5. ізопреналін:

  1. При "синдромi слабкостi синусового вузла" показанням для iмплантування водiя ритму є:

  1. *Виникнення брадикардiї менше 55 уд./хв.

  2. Виникнення тахiкардiї бiльше 150 уд./хв.

  3. Раптові напади зомлiння.

  4. Миготiння передсердь iз ЧСС 60 на хв.

  5. Постiйний несинусовий ритм.

  1. Атропiн при слабкостi синусового вузла:

  1. Викликає синусову тахiкардiю.

  2. Виявляє шлуночковi екстрасистоли.

  3. Стає причиною пароксизму миготiння передсердь.

  4. *Суттєво не впливає на серцевий ритм.

  5. Виявляє синусову брадикардiю.

  1. Миготлива аритмія при стенозі мітрального отвору є наслідком:

  1. Підвищенням тиску в лівому передсерді

  2. Гіпертрофії лівого передсердя

  3. *Дистрофічних і склеротичних змін в лівому передсерді

  4. Підвищений тиск в малому колі кровообігу

  5. Склероз судин малого кола кровообігу

  1. Як в міокарді шлуночків проходить деполяризація?

  1. Від ендокарда до епікард

  2. В. *Від епікарда до ендокард

  3. По довгій осі серця.

  4. Від синусового вузла до шлуночків.

  5. По провідній системі серця.

  1. Аберантність - це:

  1. Здатність серця виробляти імпульси які викликають збудження.

  2. В. Здатність міокарда збуджуватись під впливом електричних імпульсів.

  3. *Патологічний шлях проведення електричних імпульсів по передсердях і шлуночках.

  4. Нездатність збуджених клітин міокарда знову активуватись під впливом додаткових електричних імпульсів.

  5. Здатність серця проводити імпульси від місця їх виникнення до скорочувального міокард

  1. Збудження синусового вузла на звичайній ЕКГ відображається:

  1. У вигляді зубця Р.

  2. В. *У вигляді правопередсердної частини зубця Р.

  3. У вигляді інтервала P-Q.

  4. У вигляді сегмента P-Q.

  5. У вигляді ізоелeктричної лінії безпосередньо перeд зубцем Р.

  1. Інтервал між збудженням лівого і правого передсердя становить:

  1. 0,005-0,01

  2. В. 0,015-0,02

  3. 0,002-0,005

  4. 0,025-0,03

  5. *0,03-0,04

  1. Основна функція атриовентрикулярного вузла в нормі:

  1. Фільтрація проходження імпульсів.

  2. В. Затримка проведення імпульсів.

  3. *Синхронізація процесів збудження і скорочення і шлуночків.

  4. Вироблення електричних імпульсів.

  5. Запасний варіант джерела автоматизму у випадку загибелі синусового вузл

  1. Скільки імпульсів в хвилину може виробляти атріовентрикулярний вузол (джерело автоматизму другого пор`ядку)

  1. 15-20

  2. В. 25-30

  3. 35-40

  4. 45-50

  5. *40-60

  1. Частота імпульсів, які можуть генерувати ніжки пучка Гісса:

  1. 5-10

  2. В. *15-40

  3. 20-25

  4. 30-35

  5. 20-60

  1. Де розташоване джерело шлуночкової тахiкардiї, комплекси QRS якої мають вигляд повної блокади правої нiжки i задньо-нижнiх розгалужень лiвої нiжки пучка Гiса?

  1. В правiй нiжцi пучка Гiс

  2. В.В лiвiй нiжцi пучка Гiс

  3. *В передньо-верхнiх розгалуженнях лiвої нiжки пучка Гiс

  4. В базальних вiддiлах лiвого шлуночк

  5. В областi верхiвки серця.

  1. Домiнуючий клiнiчний симптом при "тахi-брадi" синдромi:

  1. Стенокардiя.

  2. Недостатнiсть кровообiгу.

  3. *Епiзоди церебро-судинної недостатностi.

  4. Тромбоемболiї.

  5. Напади Морганi-Адамса-Стокс

  1. ЕКГ-ознаками iдiовентрикулярного ритму є всi вказанi, крiм:

  1. Ширина комплекса QRS бiльше 12 сек.

  2. Деформацiя комплекса QRS за типом двохпучкової блокади.

  3. Частота шлуночкових скорочень менше 40 уд. за 1 хв.

  4. *Наявнiсть зубця Р перед комплексом QRS у всiх циклах з постiйним iнтервалом P-Q=12-20

  5. Дискордантне розмiщення сегмента ST i зубця Т до основного зубця комплекса QRS.

  1. ЕКГ-ознаками повної атрiовентрикулярної дисоцiацiї є всi вказанi, крiм:

  1. Приблизна постiйнiсть iнтервалiв Р-Р i R-R.

  2. Вiдсутнiсть постiйностi iнтервала Р-Q.

  3. Змiщення зубця Р по вiдношенню до QRS у рiзних циклах.

  4. Правильнiсть ритму шлуночкових скорочень.

  5. *Перiодична поява передчасних комплексiв QRS з зубцями Р, що їм передують.

  1. ЕКГ-ознаки шлуночкової екстрасистолiї всi вказанi, за винятком:

  1. Передчасна позачергова поява змiненого комплексу QRST.

  2. Розширення >0,12 с комплекса QRS i деформацiя ST-T.

  3. Вiдсутнiсть перед екстрасистолою зубця Р.

  4. Повна компенсаторна пауз

  5. *Передчасна позачергова поява не змiненого комплексу QRST

  1. Застосування бета-адреноблокаторiв у терапевтичних дозах може приводити до вказаних нижче змiн, крiм однiєї:

  1. Розвитоку синусової брадiкардiї.

  2. Подовження iнтервала PQ.

  3. Вiдносного скорочення iнтервала QT.

  4. Збiльшення амплiтуди зубця T.

  5. *Пароксизмiв шлуночкової тахiкардiї.

  1. При пароксизмi миготiння передсердь на тлi синдрому Вольта-Паркiнсона-Уайта протипоказане застосування: