Для вади серця ,зображеної на Рис.Fig.21.tif, характерним є:

1. Веретеноподібний голосистолічний шум при стенозі легеневого стовбура.

2. Ромбовидний мезосистолічний шум при аортальному стенозі

3. Протосистолічний шум при мітральній недостатності

4. Голосистолічний шум при дефекті міжшлуночкової перегородки.

5. *Систолодіастолічний шум при відкритому артеріальному протоці.

Для вади серця ,зображеної на Рис.Fig.21.tif, не є характерним :

1. Зниження мінімального артеріального тиску, іноді до нуля, високий, швидкий пульс

2. Рентгенологічне визначають вибухання легеневого стовбура

3. Посилення легеневого малюнка, збільшення лівого шлуночка

4. Безперервний систоло-діастолічний веретеноподібний шум у II міжребер'ї зліва від грудини

5. *Збіднення легеневого малюнка, зменшення лівого шлуночка.

Для вади серця ,зображеної на Рис.Fig.21.tif, є характерними ускладнення,окрім :

1. Недостатність кровообігу

2. Легенева гіпертензія

3. Рецидивуюча пневмонія

4. Бактеріальний ендокардит.

5. *Артеріальна гіпертензія

Вада серця ,яка зображена на Рис.Fig.21.tif, є неоперабельною :

1. Якщо є недостатність кровообігу

2. Якщо виникає легенева гіпертензія.

3. Якщо рентгенологічне визначають вибухання легеневого стовбура

4. Якщо є посилення легеневого малюнка

5. *Якщо виникає.симптомокомплекс Ейзенменгера

На схемі кровообігу плода(Рис.Fig.22.tif.) під цифрою1 зображено:

1. Аневризму аорти.

2. Тетрада Фалло.

3. Незарощення міжшлуночкової перегородки.

4. Дефект міжпередсердної перегородки.

5. *Відкритий артеріальний проток.

На схемі кровообігу плода(Рис.Fig.22.tif.) під цифрою 5 зображено:

1. Легеневу артерію.

2. Аорту

3. Ліве передсердя.

4. Правий шлуночок

5. *Овальне вікно.

На схемі кровообігу плода(Рис.Fig.22.tif.) під цифрою 3 зображено:

1. Аорту

2. Овальне вікно.

3. Ліве передсердя.

4. Правий шлуночок

5. *Легеневу артерію.

На схемі кровообігу плода (Рис.Fig.22.tif.) під цифрою 4 зображено:

1. Легеневу артерію.

2. Овальне вікно.

3. Ліве передсердя.

4. Правий шлуночок

5. *Аорту

На схемі кровообігу плода (Рис.Fig.22.tif.) під цифрою 9 зображено:

1. Легеневу артерію.

2. Аорту

3. Овальне вікно.

4. Ліве передсердя.

5. *Правий шлуночок

На схемі кровообігу плода(Рис.Fig.22.tif.) під цифрою 2 зображено:

1. Легеневу артерію.

2. Аорту

3. Овальне вікно.

4. Ліве передсердя.

5. *Легеневу вену.

На Рис.Fig.23.tif. схематично(а )зображено:

1. Аневризму аорти.

2. Відкритий артеріальний проток.

3. Тетрада Фалло.

4. Дефект міжпередсердної перегородки.

5. *Незарощення міжшлуночкової перегородки.

На Рис.Fig.23.tif. графічно(б) зображено

1. Діастолічний шум.

2. Протодіастолічний шум.

3. Пресистолічний шум.

4. Систоло-діастолічний шум.

5. *Систолічний шум.

Для цієї вади не характерно Рис.Fig.23.tif. :

1. Дилятація лівого шлуночка.

2. Обємне перевантаження лівого шлуночка.

3. Гіперкінез стінок лівого шлуночка.

4. Тріпотіння передньої стулки мітрального клапана.

5. *Зменшення екскурсії задньої стінки лівого шлуночка.

На Рис.Fig.24.tif. зображено:

1. Дефект міжпередсердної перегородки.

2. Відкритий артеріальний проток.

3. Тетрада Фалло.

4. Аневризму аорти.

5. *Незарощення міжшлуночкової перегородки.

Для діагностики вродженої вади серця (Рис.Fig.24.tif. ) використано метод:

1. Аортографія.

2. Мульти –спіральна компютерна томографія.

3. Магнітно-резонансна томографія

4. Радіонуклідне дослідження.

5. *Ехокардіографія.

На Рис.Fig.24.tif. не виявлено:

1. Дилятації лівого шлуночка.

2. Обємного перевантаження лівого шлуночка.

3. Гіперкінезу стінок лівого шлуночка.

4. Тріпотіння передньої стулки мітрального клапана.

5. *Зменшення екскурсії задньої стінки лівого шлуночка.

Для цієї вади характерним є (Рис.Fig.24.tif. ):

1. Діастолічний шум.

2. Протодіастолічний шум.

3. Пресистолічний шум.

4. Систоло-діастолічний шум.

5. *Систолічний шум.

На Рис.Fig.25.tif.а схематично зображено:

1. Систолодіастолічний шум при відкритому артеріальному протоці.

2. Веретеноподібний голосистолічний шум при стенозі легеневого стовбура.

3. Ромбовидний мезосистолічний шум при аортальному стенозі

4. Голосистолічний шум при дефекті міжшлуночкової перегородки.

5. *Протосистолічний шум при мітральній недостатності

На Рис.Fig.25.tif.б схематично зображено:

1. Систолодіастолічний шум при відкритому артеріальному протоці.

2. Веретеноподібний голосистолічний шум при стенозі легеневого стовбура.

3. Протосистолічний шум при мітральній недостатності

4. Голосистолічний шум при дефекті міжшлуночкової перегородки.

5. *Ромбовидний мезосистолічний шум при аортальному стенозі

На Рис.Fig.25.tif.в схематично зображено:

1. Систолодіастолічний шум при відкритому артеріальному протоці.

2. Веретеноподібний голосистолічний шум при стенозі легеневого стовбура.

3. Ромбовидний мезосистолічний шум при аортальному стенозі

4. Протосистолічний шум при мітральній недостатності

5. *Голосистолічний шум при дефекті міжшлуночкової перегородки.

На Рис.Fig.25.tif/г схематично зображено:

1. Систолодіастолічний шум при відкритому артеріальному протоці.

2. Ромбовидний мезосистолічний шум при аортальному стенозі

3. Протосистолічний шум при мітральній недостатності

4. Голосистолічний шум при дефекті міжшлуночкової перегородки.

5. *Веретеноподібний голосистолічний шум при стенозі легеневого стовбура.

На Рис.Fig.25.tif.е схематично зображено:

1. Веретеноподібний голосистолічний шум при стенозі легеневого стовбура.

2. Ромбовидний мезосистолічний шум при аортальному стенозі

3. Протосистолічний шум при мітральній недостатності

4. Голосистолічний шум при дефекті міжшлуночкової перегородки.

5. *Систолодіастолічний шум при відкритому артеріальному протоці.

На Двохмірній ЕхоКГзображено(Рис.Fig.26.tif):

1. Аневризму аорти.

2. Відкритий артеріальний проток.

3. Тетрада Фалло.

4. Незарощення міжшлуночкової перегородки.

5. *Дефект міжпередсердної перегородки.

Для вади серця , зображеної на Рис.Fig.26.tif,не є характерним:

1. Тінь серця і стовбур легеневої артерії розширені, легеневий малюнок посилений.

2. Ехокардіографія. Правий шлуночок збільшений.

3. Катетеризація серця -підвищення оксигенації крові при переході зонда з порожнистих вен у праве передсердя.

4. При введенні контрастної речовини в ліве передсердя відбувається його закидування в праве.

5. *Ехокардіографія. Лівий шлуночок збільшений.

Для вади серця , зображеної на Рис.Fig.26.tif, є характерним:

1. Діастолічний шум.

2. Протодіастолічний шум.

3. Пресистолічний шум.

4. Систоло-діастолічний шум.

5. *Систолічний шум в II і III міжребер'ї зліва від грудини

На представленому Рис.Fig.27.tif,хворого з синдромом Піквіка, роміри:

1. Правого шлуночка переважають над розмірами лівого.

2. Лівого шлуночка переважають над розмірами правого.

3. Нормальні розміри шлуночків.

4. Лівого шлуночка розширені за рахунок гіпертрофії і дилятації.

5. *Правого шлуночка практично рівні розмірам лівого.

На представленому Рис.Fig.27.tif,хворого з синдромом Піквіка, на ЕКГ вявимо ознаки:

1. Гіпертрофії лівого шлуночка.

2. Гіпертрофії лівого передсердя.

3. Блокади лівої ніжки пучка Гіса.

4. Синусової брадикардії.

5. *Гіпертрофії правого шлуночка.

На представленому Рис.Fig.27.tif,хворого з синдромом Піквіка, виявимо ЕКГ ознаки:

1. Перевантаження лівого шлуночка.

2. Перевантаження лівого передсердя.

3. Блокади лівої ніжки пучка Гіса.

4. Синусової брадикардії.

5. *Перевантаження правого шлуночка.

На представленому Рис.Fig.27.tif,хворого з синдромом Піквіка,при рентгенологічному обстежені буде виявлено:

1. Поперечник тіні серця розширений вліво.

2. Поперечник тіні серця розширений вправо.

3. Поперечник тіні серця розширений вниз.

4. Поперечник тіні серця розширений вверх..

5. *Поперечник тіні серця розширений в оба боки.

Який метод діагностики представлено на Рис.Fig.28.tif,хворого з синдромом Піквіка,:

1. Рентгенографія.

2. Спіральна компютерна томографія..

3. МРТ.

4. Ехокардіоскопія.

5. *ЕКГ

При ЕхоКГ обстежені( Рис.Fig.28.tif), такого хворого , роміри:

1. Правого шлуночка переважають над розмірами лівого.

2. Лівого шлуночка переважають над розмірами правого.

3. Нормальні розміри шлуночків.

4. Лівого шлуночка розширені за рахунок гіпертрофії і дилятації.

5. *Правого шлуночка практично рівні розмірам лівого.

У хворого з синдромом Піквіка, на ЕКГ(Рис.Fig.28.tif ) вявимо ознаки:

1. Гіпертрофії лівого шлуночка.

2. Гіпертрофії лівого передсердя.

3. Блокади лівої ніжки пучка Гіса.

4. Синусової брадикардії.

5. *Гіпертрофії правого шлуночка.

Ухворого( Рис.Fig.28.tif) з синдромом Піквіка, виявлено ЕКГ ознаки:

1. Перевантаження лівого шлуночка.

2. Перевантаження лівого передсердя.

3. Блокади лівої ніжки пучка Гіса.

4. Синусової брадикардії.

5. *Перевантаження правого шлуночка.

На представленому Рис.Fig.29.tif,хворого з синдромом Піквіка,при рентгенологічному обстежені виявлено:

1. Поперечник тіні серця розширений вліво.

2. Поперечник тіні серця розширений вправо.

3. Поперечник тіні серця розширений вниз.

4. Поперечник тіні серця розширений вверх..

5. *Поперечник тіні серця розширений в оба боки.

При ЕхоКГ обстежені(Рис.Fig.29.tif ), такого хворого , розміри:

1. Правого шлуночка переважають над розмірами лівого.

2. Лівого шлуночка переважають над розмірами правого.

3. Нормальні розміри шлуночків.

4. Лівого шлуночка розширені за рахунок гіпертрофії і дилятації.

5. *Правого шлуночка практично рівні розмірам лівого.

На ЕКГ такого хворого(Рис.Fig.29.tif ) вявимо ознаки:

1. Гіпертрофії лівого шлуночка.

2. Гіпертрофії лівого передсердя.

3. Блокади лівої ніжки пучка Гіса.

4. Синусової брадикардії.

5. *Гіпертрофії правого шлуночка.

На ЕКГ такого хворого(Рис.Fig.29.tif ) вявимо ознаки:

1. Перевантаження лівого шлуночка.

2. Перевантаження лівого передсердя.

3. Блокади лівої ніжки пучка Гіса.

4. Синусової брадикардії.

5. *Перевантаження правого шлуночка.

Для якого захворювання характерна представлена схема(Рис.Fig.30.tif.) серцевого поштовху і епігастральна пульсація:

1. Гіпертонічна хвороба.

2. НЦД.

3. Стеноз гирла аорти.

4. Інфаркт міокарда лівого шлуночка..

5. *Хронічне легеневе серце..

Представлена схема(Рис.Fig.30.tif) серцевого поштовху і епігастральна пульсація обумовлена:

1. Гіпертрофією правого шлуночка..

2. Гіпертрофією лівого шлуночка

3. Гіпертрофією правого передсердя.

4. Гіпертрофією і дилятацією лівого шлуночка..

5. *Гіпертрофією і дилятацією правого шлуночка

На ЕКГ такого хворого(Рис.Fig.30.tif ) вявимо ознаки:

1. Перевантаження лівого шлуночка.

2. Перевантаження лівого передсердя.

3. Блокади лівої ніжки пучка Гіса.

4. Синусової брадикардії.

5. *Перевантаження правого шлуночка.

На ЕКГ такого хворого(Рис.Fig.30.tif ) вявимо ознаки:

1. Гіпертрофії лівого шлуночка.

2. Гіпертрофії лівого передсердя.

3. Блокади лівої ніжки пучка Гіса.

4. Синусової брадикардії.

5. *Гіпертрофії правого шлуночка.

Представлена схема(Рис.Fig.31.tif)зміни відносної і абсолютної тупості серця обумовлена:

1. Зміщенням вправо відносної тупості серця.

2. Зміщенням вліво відносної тупості серця.

3. Розширенням абсолютної тупості серця.

4. Зменшенням абсолютної тупості серця.

5. *Зміщенням вправо відносної тупості і розширенням абсолютної тупості серця.

Представлена схема(Рис.Fig.31.tif)зміни відносної і абсолютної тупості серця обумовлена:

1. Гіпертрофією правого шлуночка..

2. Гіпертрофією лівого шлуночка

3. Гіпертрофією правого передсердя.

4. Гіпертрофією і дилятацією лівого шлуночка..

5. *Дилятацією правого шлуночка

Виявлені зміни на Рис.Fig.31.tif характерні для:

1. Гіпертонічної хвороби.

2. НЦД.

3. Стенозу гирла аорти.

4. Інфаркту міокарда лівого шлуночка..

5. *Хронічного легеневого серця.

На ЕКГ такого хворого(Рис.Fig.31.tif ) вявимо ознаки:

1. Перевантаження лівого шлуночка.

2. Перевантаження лівого передсердя.

3. Блокади лівої ніжки пучка Гіса.

4. Синусової брадикардії

5. *Перевантаження правого шлуночка.

Який метод дослідження показано на Рис.Fig.32.tif.:

1. Рентгенографія.

2. Спіральна компютерна томографія..

3. МРТ.

4. Ехокардіоскопія.

5. *ЕКГ

За допомогою метода обстеження ,показаного на Рис.Fig.32.tif, виявлено:

1. Гіпертрофію правого шлуночка..

2. Гіпертрофію лівого шлуночка і правого передсердя.

3. Гіпертрофію правого передсердя.

4. Дилятацію правого шлуночка

5. *Гіпертрофію правого шлуночка.і правого передсердя..

Виявлені зміни наРис.Fig.32.tif характерні для:

1. Гіпертонічної хвороби.

2. НЦД.

3. Стенозу гирла аорти.

4. Інфаркту міокарда лівого шлуночка..

5. *Хронічного легеневого серця.

Який тип гіпертрофії показано на Рис.Fig.32.tif :

1. rSr'-тип гіпертрофії лівого шлуночка

2. С.qR-тип гіпертрофії правого шлуночка.

3. S-тип гіпертрофії лівого шлуночка

4. S-тип гіпертрофії правого шлуночка..

5. *rSr'-тип іпертрофії правого шлуночка..

Який тип гіпертрофії показано на Рис.33.

1. rSr'-тип гіпертрофії правого шлуночка..

2. rSr'-тип гіпертрофії лівого шлуночка

3. S-тип гіпертрофії лівого шлуночка

4. S-тип гіпертрофії правого шлуночка..

5. *qR-тип гіпертрофії правого шлуночка.

За допомогою метода обстеження ,показаного на Рис.Fig.33.tif, виявлено:

1. Гіпертрофію правого шлуночка..

2. Гіпертрофію лівого шлуночка і правого передсердя.

3. Гіпертрофію правого передсердя.

4. Дилятацію правого шлуночка

5. *Гіпертрофію правого шлуночка.і правого передсердя..

Діагноз гіпертрофії ( Рис.Fig.33.tif ) підтверджується наявністю:

1. P-mitrale

2. Ранньо реполяризацією.

3. Пізньою реполяризацією.

4. Подовженням інтервалу QT.

5. *P-pulmonale

Ознаки гіпертрофії правого(Рис.Fig.33.tif ) передсердя виявляють у відведеннях:

1. II, III i aVL.

2. I, II i aVF..

3. I, II i aVL.

4. V1-V4.

5. *II, III і aVF.

Який тип гіпертрофії показано на Рис.Fig.34.tif :

1. rSr'-тип іпертрофії правого шлуночка..

2. rSr'-тип гіпертрофії лівого шлуночка

3. qR-тип тигіпертрофії правого шлуночка.

4. S-тип гіпертрофії лівого шлуночка

5. *S-тип гіпертрофії правого шлуночка..

Діагноз гіпертрофії на Рис.Fig.34.tif підтверджується наявністю:

1. P-mitrale

2. Ранньо реполяризацією.

3. Пізньою реполяризацією.

4. Подовженням інтервалу QT.

5. *P-pulmonale

Ознаки гіпертрофії правого( Рис.Fig.34.tif ) передсердя виявляють у відведеннях:

1. II, III i aVL.

2. I, II i aVF..

3. I, II i aVL.

4. V1-V4.

5. *II, III і aVF.

За допомогою методу обстеження ,показаного на Рис.Fig.34.tif , виявлено:

1. Гіпертрофію правого шлуночка..

2. Гіпертрофію лівого шлуночка і правого передсердя.

3. Гіпертрофію правого передсердя.

4. Дилятацію правого шлуночка

5. *.Гіпертрофію правого шлуночка.і правого передсердя..

Дилятаційна кардіоміопатія(Рис.Fig.35.tif ) схематично зображена на малюнку:

1. 1а.

2. 1в.

3. 1г.

4. 1а і 1б.

5. *1б.

Рестриктивна кардіоміопатія(Рис.Fig.35.tif ) схематично зображена на малюнку:

1. 1а.

2. 1б.

3. 1г.

4. 1а і 1в.

5. *1в.

Симетрична гіпертрофічна кардіоміопатія (Рис.Fig.35.tif ) зображена на малюнку:

1. 1а.

2. 1б.

3. 1в.

4. 1а і 1г.

5. *1г.

Схематичне зображення здорового серця(Рис.Fig.35.tif ) показано на малюнку:

1. 1б.

2. 1в.

3. 1г.

4. 1а і 1г.

5. *1а.

Проведене рентгенологічне обстеження у хворого на первинну кардіоміопатію(Рис.Fig.36.tif .) характерне для:

1. Рестриктивної кардіоміопатії

2. Гіпертрофічної кардіоміопатії

3. Верхівкової гіпертрофічної кардіоміопатії.

4. Субаортального стенозу..

5. *Дилятаційної кардіоміопатії

Діагностичними критерієми цєї первинної кардіоміопатії (Рис.Fig.36.tif .) є всі, окрім:

1. Кардіомегалія. Значне збільшення кардіоторакального індексу ( > 0,55).

2. Зниження ФВЛШ до 45% і нижче

3. Фракційне вкорочення волокон <25% за даними ехокардіографії

4. КДР ЛШ на 117% перевищує скорегований показник в залежності від поверхні тіла

5. *Артеріальна гіпертензія (АТ > 160/100 мм.рт.ст.)

До препаратів Клас І(згідно доказової медицини) , для вторинної профілактики раптової серцевої смерті хворих з цією кардіоміопатією(Рис.Fig.36.tif ) ,відносяться:

1. Антагоністи рецепторів альдостерону

2. Аміодарон

3. Нітрати

4. Дігоксин

5. *ІКД,ІАПФ, бета-блокатори

До препаратів Клас І(згідно доказової медицини) , для первинної профілактики раптової серцевої смерті хворих з цією кардіоміопатією(Рис.Fig.36.tif ) ,відносяться:

1. Антагоністи рецепторів альдостерону

2. Аміодарон

3. Нітрати

4. Дігоксин

5. *ІАПФ, бета-блокатори

Діагностичними критерієми цієї первинної кардіоміопатії(Рис.Fig.36.tif ) є всі, окрім:

1. Кардіомегалія. Значне збільшення кардіоторакального індексу ( > 0,55).

2. Зниження ФВЛШ до 45% і нижче

3. Фракційне вкорочення волокон <25% за даними ехокардіографії

4. КДР ЛШ на 117% і більше перевищує показник в залежності від поверхні тіла

5. *Легеневе серце

На Рис.Fig.37.tif . показано ЕхоКГ зображення:

1. Дилятаційної кардіоміопатії

2. Рестриктивної кардіоміопатії

3. Метаболічної кардіоміопатії.

4. Аортального стенозу..

5. *Гіпертрофічної кардіоміопатії

На Рис.Fig.37.tif . спостерігається зменшення порожнини лівого шлуночка .Це характерно для:

1. Незарощення міжшлуночкової перетинки

2. Аортальної недостатності

3. Дилатаційної кардіоміопатії

4. Мі тральної недостатності

5. *Гіпертрофічної кардіоміопатії

Для цього захворювання (Рис.Fig.37.tif )характерні такі клінічні варіанти перебігу захворювання,окрім:

1. Псевдоклапанний варіант

2. Вегетодистонічний варіант

3. Інфарктоподібний варіант

4. Кардіалгічний варіант

5. *Тромбоемболічний варіант.

Препаратами, які покращують гемодинаміку при цій патології(Рис.Fig.37.tif ),є:

1. Альфа-адреноблокатори.

2. Гангліоблокатори

3. Нітрати

4. Дігоксин

5. *Верапаміл, бета-блокатори

Препаратами, які попереджають раптову смерть, при цій патології(Рис.Fig.37.tif ),є:

1. Верапаміл

2. Гангліоблокатори

3. Нітрати

4. Дігоксин

5. *Аміодарон.

На Рис.Fig.38.tif . показано cхематичне зображення:

1. Дилятаційної кардіоміопатії

2. B.Рестриктивної кардіоміопатії

3. Метаболічної кардіоміопатії.

4. Аортального стенозу..

5. *Гіпертрофічної кардіоміопатії

НаРис.Fig.38.tif. спостерігається зменшення порожнини лівого шлуночка .Це характерно для:

1. Незарощення міжшлуночкової перетинки

2. Аортальної недостатності

3. Дилатаційної кардіоміопатії

4. Мі тральної недостатності

5. *Гіпертрофічної кардіоміопатії

Для цього захворювання (Рис.Fig.38.tif )характерні такі клінічні варіанти перебігу захворювання,окрім:

1. Псевдоклапанний варіант

2. Вегетодистонічний варіант

3. Інфарктоподібний варіант

4. Кардіалгічний варіант

5. *Тромбоемболічний варіант.

Препаратами, які покращують гемодинаміку при цій патології(Рис.Fig.38.tif ),є:

1. Альфа-адреноблокатори.

2. Гангліоблокатори

3. Нітрати

4. Дігоксин

5. *Верапаміл, бета-блокатори

Препаратами, які попереджають раптову смерть, при цій патології(Рис.Fig.38.tif ),є:

1. Верапаміл

2. Гангліоблокатори

3. Нітрати

4. Дігоксин

5. *Аміодарон.

Після перенесеної гострої вірусної інфекції,у хворого 23 роки,появилась задишка в спокої,проведено рентгенологічне обстеження і виявили (Рис.Fig.39.tif .).Про яке захворювання можна думати?

1. Дилятаційна кардіоміопатія

2. Рестриктивна кардіоміопатія

3. Гіпертрофічна кардіоміопатія

4. Верхівкова гіпертрофічна кардіоміопатія

5. *Гострий міокардит.

Ехо КГ ознаками цього захворювання (.Рис.Fig.39.tif ).є все перераховане, окрім:

1. Збільшення всіх або окремих камер серця

2. Порушення функції лівого і правого шлунків

3. Зміна кінезу стінок шлуночків

4. Зниження скоротливої функції серця

5. *Градієнт тиску між аортою і лівим шлуночком 25 мм рт ст

Критеріями виключення даного захворювання (Рис.Fig.39.tif .). є все перераховане, окрім:

1. Відсутність маркерів інфекційного процесу

2. Відсутність маркерів запального процесу

3. Негативні імунологічні тести щодо наявності імунного та аутоімунного процесу

4. Наявність фонового захворювання, що спричинює міокардіодистрофію

5. *Запальна лімфоцитарна інфільтрація міокарда з некрозом міоцитів

Провідним синдромом в диференціальній діагностиці(Рис.Fig.39.tif .)захворювання є:

1. Ангінозний

2. Серцевої недостатності

3. Аритмічний

4. Синдром запальних змін.

5. *Кардіомегалічний.

Який метод дослідження дозволяє встановити не тільки діагноз, а і стадію патологічного процесу в міокарді(Рис.Fig.39.tif .)?

1. ЕКГ

2. Ехо КГ

3. Рентгенологічне обстеження

4. Коронарографія

5. *Ендоміокардіальна біопсія

Після перенесеної гострої вірусної інфекції,у хворого 23 роки,появилась задишка в спокої,проведено ЕхоКГ обстеження і виявили (Рис.Fig.40.tif .).Про яке захворювання можна думати?

1. Дилятаційна кардіоміопатія

2. Рестриктивна кардіоміопатія

3. Гіпертрофічна кардіоміопатія

4. Верхівкова гіпертрофічна кардіоміопатія

5. *Гострий міокардит.

Ехо КГ ознаками цього захворювання (Рис.Fig.40.tif .).є все перераховане, окрім:

1. Збільшення всіх або окремих камер серця

2. Порушення функції лівого і правого шлунків

3. D.Зміна кінезу стінок шлуночків

4. Зниження скоротливої функції серця

5. *Градієнт тиску між аортою і лівим шлуночком 25 мм рт ст

Критеріями виключення даного захворювання (Рис.Fig.40.tif ). є все перераховане, окрім:

1. Відсутність маркерів інфекційного процесу

2. Відсутність маркерів запального процесу

3. Негативні імунологічні тести щодо наявності імунного та аутоімунного процесу

4. Наявність фонового захворювання, що спричинює міокардіодистрофію

5. *Запальна лімфоцитарна інфільтрація міокарда з некрозом міоцитів

Провідним синдромом в диференціальній діагностиці(Рис.Fig.40.tif .)захворювання є:

1. Ангінозний

2. Серцевої недостатності

3. Аритмічний

4. Синдром запальних змін.

5. *Кардіомегалічний.

Який метод дослідження дозволяє встановити не тільки діагноз, а і стадію патологічного процесу в міокарді(Рис.Fig.40.tif )?

1. ЕКГ

2. Ехо КГ

3. Рентгенологічне обстеження

4. Коронарографія

5. *Ендоміокардіальна біопсія

Про яке захворювання можна думати ,аналізуючи результати обстежень хворого (рентгенологічні і ЕхоКГ-наявність"еховільного" простору довколо серця)(Рис.Fig.41.tif)?

1. Дилятаційна кардіоміопатія

2. Рестриктивна кардіоміопатія

3. Гіпертрофічна кардіоміопатія

4. Верхівкова гіпертрофічна кардіоміопатія

5. *Ексудативний перикардит

Кардіодіафрагмальні кути при цьому захворюванні Рис.Fig.41.tif ()стають(особливо правий):

1. меншим як на .(90°

2. незмінними

3. меншим як на 30°

4. більшим як на 30°

5. *більшим як на .(90°

Вирішальним діагностичним методом цього захворюванняРис.Fig.41.tif ()(разом з терапевтичним впливом )є:

1. Ендоміокардіальна біопсія

2. Ехо КГ

3. Рентгенологічне обстеження

4. Коронарографія

5. *Пункція перикарду

Провідним синдромом в диференціальній діагностиці(Рис.Fig.41.tif .)захворювання є:

1. Ангінозний

2. Серцевої недостатності

3. Аритмічний

4. Синдром запальних змін.

5. *Кардіомегалічний.

Характерним ускладненням цього(Рис.Fig.41.tif .) захворювання є:

1. Гостра мітральна недостатність

2. Гостра трикуспідальна недостатність

3. Розрив міокарда.

4. ТЕЛА

5. *Тампонада серця

На Рис.Fig.42.tif схематично зображено:

1. Трикуспідальна недостатність

2. Аортальний стеноз.

3. Недостатність аортальних клапанів.

4. Недостатність мітрального клапана.

5. *Мітральний стеноз.

Компенсаторним механізмом при даній ваді(Рис.Fig.42.tif ) є:

1. Дилятація лівого шлуночка.

2. Гіпертрофія лівого шлуночка.

3. Дилятація і гіпертрофія лівого шлуночка

4. Підвищення тиску в лівому шлуночку.

5. *Підвищення тиску в лівому передсерді.

На ЕхоКГ в М- режимі для цієї вади є характерним(Рис.Fig.42.tif ):

1. Двонаправлений рух стулок мітрального клапану.

2. Однонаправлений рух стулок аортального клапану.

3. Двонаправлений рух стулок аортального клапану.

4. Однонаправлений рух стулок трикуспідального клапану.

5. *Однонаправлений рух стулок мітрального клапану.

На двохмірній ЕхоКГдля цієї вади є характерним(Рис.Fig.42.tif ):

1. Дилятація лівого шлуночка.

2. Гіпертрофія лівого шлуночка.

3. Дилятація і гіпертрофія лівого шлуночка

4. Підвищення тиску в лівому шлуночку.

5. *Дилятація лівого передсердя.

ЕхоКГ зображено(Рис.Fig.43.tif ):

1. Трикуспідальна недостатність

2. Аортальний стеноз.

3. Недостатність аортальних клапанів.

4. Недостатність мітрального клапана.

5. *Мітральний стеноз.

Компенсаторним механізмом при даній ваді(Рис.Fig.43.tif ) є:

1. Дилятація лівого шлуночка.

2. Гіпертрофія лівого шлуночка.

3. Дилятація і гіпертрофія лівого шлуночка

4. Підвищення тиску в лівому шлуночку.

5. *Підвищення тиску в лівому передсерді.

На ЕхоКГ в М- режимі для цієї вади є характерним(Рис.Fig.43.tif ):

1. Двонаправлений рух стулок мітрального клапану.

2. Однонаправлений рух стулок аортального клапану.

3. Двонаправлений рух стулок аортального клапану.

4. Однонаправлений рух стулок трикуспідального клапану.

5. *Однонаправлений рух стулок мітрального клапану.

На ЕхоКГ показано(Рис.Fig.43.tif ):

1. Дилятацію лівого шлуночка.

2. Гіпертрофію лівого шлуночка.

3. Дилятацію і гіпертрофію лівого шлуночка

4. Підвищення тиску в лівому шлуночку.

5. *Дилятацію лівого передсердя.

На Рис.Fig.44.tif показано фонокардіограму при:

1. Трикуспідальній недостатністі

2. Аортальному стенозі

3. Недостатністі аортальних клапанів.

4. Недостатністі мітрального клапана.

5. *Мітральному стенозі.

На фонокардіограмі (Рис.Fig.44.tif ) показано:

1. Систолічні шуми при трикуспідальній недостатності.

2. Діастолічні шуми при аортальній недостатності.

3. Систолічні шуми при аортальній недостатності.

4. Систолічні шуми при стенозі гирла аорти.

5. *Діастолічні шуми при мітральному стенозі.

Шум, зареєстрований зразу після другого тону(Рис.Fig.44.tif ) , виникає в результаті:

1. Градієнта тиску в лівому шлуночку і аорті.

2. Систоли правого передсердя.

3. Систоли правого шлуночку.

4. Систоли лівого шлуночка.

5. *Градієнта тиску в лівому передсерді і лівому шлуночку.

Шум, зареєстрований перед першим тоном( Рис.Fig.44.tif ) , виникає в результаті:

1. Градієнта тиску в лівому передсерді і лівому шлуночку.

2. Градієнта тиску в лівому шлуночку і аорті.

3. Систоли правого шлуночку.

4. Систоли лівого шлуночка.

5. *Систоли лівого передсердя.

На ФКГ стрілочкою показано(Рис.Fig.96.tif ):

1. Систолічний шум при трикуспідальній недостатності.

2. Діастолічний шум при аортальній недостатності.

3. Систолічний шум при аортальній недостатності.

4. Систолічний шум при стенозі гирла аорти.

5. *Пресистолічний шум при мітральному стенозі.

На ФКГ буквою М позначено(Рис.Fig.96.tif ):

1. Систолічний шум при трикуспідальній недостатності.

2. Перший тон при аортальній недостатності.

3. Пресистолічний шум при мітральному стенозі.

4. Другий тон при стенозі гирла аорти.

5. *Тон відкриття мітрального клапану.

Шум, зареєстрований зразу після другого тону(Рис.Fig.96.tif ) , виникає в результаті:

1. Градієнта тиску в лівому шлуночку і аорті.

2. Систоли правого передсердя.

3. Систоли правого шлуночку.

4. Систоли лівого шлуночка.

5. *Градієнта тиску в лівому передсерді і лівому шлуночку.

Хворий А. 60 років. Скаржиться на інтенсивні болі здавлюючого характеру, локалізовані за грудиною з ірадіацією у ліву лопатку. Біль тривалий, не знімається нітрогліцерином. Об`активно: холодний піт. Аускультативно - приглушеність тонів. Артеріальний тиск 100/70 мм рт. ст. ЕКГ-14. Яка найбільш вірогідна патологія, що зумовлює таку картину?

1. Міокардит

2. Міжреберна невралгія

3. Тромбоемболія легеневої артерії

4. *Інфаркт міокарда

5. Лівосторонній плеврит

Чоловік 60 років направлений у гастроентерологічне відділення з діагнозом хронічного гастриту із скаргами на щоденні болі в епігастральній ділянці тривалістю 30-40 хвилин. Захворювання почалося 2 тижні тому з гострого болю в животі і втрати свідомості. При огляді: тони серця послаблені. АТ 100/70 мм.рт.ст. Органи черевної порожнини без особливостей. На ЕКГ – рис.14. Який діагноз найімовірніший?

1. *Інфаркт міокарда

2. Розшаровуюча аневризма аорти

3. Прогресуюча стенокардія

4. Прогресуюча стенокардія

5. Пенетрація виразки

Хворий 60 років, який знаходиться у ПІТ, висловлює скарги на напади задухи, кашлю з виділенням пінистого, рожевого кольору харкотиння. Об’єктивно: ортопное, шкірні покриви бліді, покриті холодним липким потом, слизові ціанотичні, в легенях на всьому протязі вологі хрипи, тони серця різко ослаблені, акцент ІІ тону на легеневій артерії, ЕКГ – рис.13. З якою метою в даному випадку доцільно ввести наркотичні аналгетики?

1. *Зменшення тиску в малому колі кровообігу

2. Зменшення об’єму циркулюючої крові

3. Підвищення скоротливості міокарда

4. Зменшення проникності альвеолярно-капілярних мембран

5. Нормалізація кислотно-лужної рівноваги

Хворий 65 років, який знаходиться у ПІТ, скаржиться на задишку у спокої. При об’єктивному обстеженні: ціаноз, у легенях вологі дрібнопухирчасті хрипи. ЕКГ – рис.15. Який механізм розвитку вказаних симптомів?

1. *Застій крові у малому колі кровообігу.

2. Застій крові у великому колі кровообігу.

3. Хронічна дихальна недостатність.

4. Зниження гемоглобіну крові.

5. Звуження лівого атріовентрикулярного отвору

Хворий 68 років поступив в кардіологічне відділеня з болями у лівій половині грудної клітки. На ЕКГ – рис.15. Який препарат слід обов’язково призначити, незалежно від успіху тромболізису, щоб вплинути на ремодулювання міокардуа та запобігти систолічній дисфункції лівого шлуночка?

1. *Інгібітори апф

2. Статини

3. Антеагреганти

4. Антагоністи кальцієвих рецепторів

5. Серцеві глікозиди

Хворий 61 р., поступив у інфарктне відділення. На ЕКГ- рис.13. На 4 день хвороби на фоні нарастаючого ангінозного синдрому - падіння АТ і прогресуючої правошлуночкової недостатності у хворого з'явився грубий пансистоличний шум переважно над верхівкою та зліва від грудини, який проводився в міжлопаткову ділянку. При визначенні вмісту кисню в правих камерах серця відмічалось збільшення його вмісту в правому шлуночку. Яке ускладнення інфаркту міокарда розвилосьу хворого?

1. *Внутрішній розрив міжшлуночкової перегородки.

2. Гостра аневризма серця.

3. Тромбоендокардит.

4. Синдром Дресслера.

5. Постінфарктна стенокардія.

У відділення інтансивної терапії кардіологічного стаціонару поступила жінка 68 років. На ЕКГ – рис.13. На 3 день хвороби стаж хворої різко погіршився, з'явився різкий ціаноз обличчя, набухання шийних вен, через 2 хвилини настала зупинка дихання, протягом декількох хвилин наступила смерть. При клінічній картині зупинки серця продовжувала реєструватися ЕКГ - затухаючий ідіовентрикулярний ритм. з грубодеформованими шлуночковими комплексами. При пункції порожнини перикарду виявлено кров. Проведення реанімаційних заходів успіху не дало. Який найбільш вирогідний діагноз?

1. *Розрив серця с розвитком гемотампонади.

2. Синдром Морган”і -Адамса- Стокса.

3. Тромбоемболія гілок легеневої артерії.

4. Розшаровуюча аневризма аорти.

5. Пневмоторакс.

У реанімаційне відділення доставлено хворого 48 років зі скаргами на сильний біль за грудниною, що ірадіює у ліву руку. Біль з’явився 1 годину тому. Стан важкий. Шкіра бліда, ціаноз губ. Тони серця глухі, ритм правильний. АТ 110/70 мм рт. ст. На ЕКГ – рис.13. З чого потрібно розпочати лікування?

1. *Ввести промедол, актілізе

2. Ввести фентаніл, гепарин

3. Ввести промедол, нітрогліцерин

4. Ввести анальгін, еуфилін

5. Ввести строфантин, морфін

Пацієнт Д. 35 років скаржиться на задишку, серцебиття при незначному навантаженні, набряки на ногах, важкість в правому підребер’ї. Вважає себе хворим протягом року, приймає фуросемід, максидомін, каптоприл. В анамнезі у 26 років переніс вірусний міокардит. Об’єктивно: ознаки серцевої недостатності, розширення меж серця; пульс – аритмічний 96/хв; на ЕКГ – ри.1. Які методи дослідження є найбільш інформативними для визначення функції міокарда?

1. *Ехокардіографія

2. Електрокардіографія

3. Коронарографія

4. Холтерівський моніторинг

5. Велоергометрія

У хворого 60 р., який знаходиться у ПІТ, з’явилась задишка інспіраторного характеру, кашель з виділенням великої кількості пінистого харкотиння. Об’єктивно: Ортопное. Акроціаноз. Шкіра бліда з сіруватим відтінком, волога. Пульс не пальпується. ЕКГ – рис.16. АТ – 70/10 мм рт. ст. З якого заходу необхідно розпочати невідкладну допомогу?

1. Дофамін, перлінганіт, фуросемід

2. *Дефібриляція

3. Дофамін, лідокаїн, перлінганіт, фуросемід

4. Кордарон, перлінганіт, фуросемід

5. Преднізолон

Хворий 58 років, що лікувався в стаціонарі з приводу нестабільної стенокардії , з’явилась задишка інспіраторного характеру, кашель з виділенням великої кількості пінистого харкотиння. Об’єктивно: Ортопное. Акроціаноз. Шкіра бліда з сіруватим відтінком, волога. Пульс не пальпується.. На ЕКГ – рис. 16. Яке ускладнення виникло у хворого?

1. Фібриляція передсердь

2. Повна атріо-вентрикулярна блокада

3. Фібриляція шлуночків

4. *Пароксизмальна шлуночкова тахікардія

5. Гостре порушення мозкового кровообігу

Хворий скаржиться на головний біль, шум в вухах, «метелики» перед очима. АТ 240/130 мм.рт.ст..На ЕКГ – рис.17. Хворий протягом 10 років страждає на гіпертонічну хворобу. Який із додаткових методів обстеження найбільш інформативний для уточнення діагноза?

1. Фонокардіографія

2. Томографія

3. Зондування серця

4. *Ехокардіографія

5. Спірографія

У хворої 47 років останній рік періодично 1-2 рази на місяць вночі, частіше між 4 та 5 годиною, виникають напади стискуючого болю за грудиною, тривалістю до 10 хвилин, що проходив після прийому ніфедипіну.. Вдень хвора почуває себе здоровою. Об»єктивно: стан задовільний. АТ –130/70 мм рт ст. ЕКГ – рис.6.. При проведенні Холтерівського моніторінгу, вночі було зареєстровано елевацію сегмента ST в V2-V6 відведеннях, тривалістю близько 5 хв.. Який попередній діагноз?

1. Нестабільна стенокардія

2. Інфаркт міокарду

3. *Варіантна стенокардія Принцметалла

4. Стабільна стенокардія навантаження

5. Нейроциркуляторна дистонія по кардіальному типу

Чоловік 58 років скаржиться на стискаючий біль за грудниною, що виникає при ходьбі до 150 метрів, інколи в спокої. Такі напади стенокардії спостерігаються у нього останній рік. Лікування у терапевтичному відділенні і прийом ліків, призначених кардіологом, не допомагають. Об-но: Межі серця зміщені вліво, тони послаблені. АТ-160/100 мм рт.ст. На ЕКГ – рис.20. Для визначення подальшої тактики лікування хворого найбільше значення має:

1. Холтеровський моніторинг

2. Ехокардіографія

3. Велоергометрія

4. *Коронарографія

5. Рентгеноскопія ОГП

Хворий 53 років поступив у відділення невідкладної терапії з вираженим больовим синдромом за грудиною, з відчуттям страху смерті. На ЕКГ – рис.14. Які методи додаткових інструментально-лабораторних методів слід призначити в першу чергу для підтвердження діагнозу?

1. Ехокардіографія.

2. Загальний холестерин, тригліцериди.

3. Ренгенологічне обстеження грудної клітини.

4. Велоергометрія.

5. *Біохімічні аналізи крові ( креатинін-фосфокіназа, тропоніни І і Т)

Чоловік 45 років звернувся в приймальне відділення лікарні зі скаргами на задишку, інтенсивні болі за грудиною, пекучого характеру, що виникли 30 хвилин назад після фізичного навантаження. Болі віддають в шию, ліву щелепу. ЕКГ –рис.12. Які з перелічених обстежень є першочерговими в обстеженні даного хворого?

1. *Загальний аналіз крові,кардіоспецифічні ферментиі.

2. Рентгенографія грудної клітини.

3. Холтер-моніторинг ЕКГ.

4. Коронарографія.

5. ЕхоКС.

До показів для аорто-хоронарного шунтування, на відміну від ангіопластики коронарних артерій, у хворих на ІХС відносяться:

1. *Тотальна оклюзія коронарних артерій при незмінній насосній функції лівого шлуночка

2. Одно- чи двосудинне ураження коронарних артерій

3. Стенозуючий атеросклероз коронарних артерій

4. Стеноз основного стовбура лівої вінцевої артерії на 10 %

5. Звуження просвіту коронарної артерії менше 50%

Які зміни на ЕхоКГ є характерними для стеноза лівого передсердно-шлуночкового отвору ?

1. М-подібний рух стулок мітрального клапана в діастолу

2. Систолічний рух уперед передньої стулки мітрального клапана

3. *Дилатація лівого передсердя

4. Дилатація лівого шлуночка

5. Паралельний різноспрямований рух стулок мітрального клапана в діастолу

Пацієнтка Д., 74 років, знаходилась на лікуванні в палаті інтенсивної терапії. На ЕКГ - 13.. Після натужування під час акту дефекації раптово виник інтенсивний загрудинний біль, що супроводжувався різким зблідненням, посиленим потовиділенням, падінням артеріального тиску, ідіовентрикулярним ритмом із наступною зупинкою серцевої діяльності. Під час реанімаційних заходів, при внутрішньосерцевому введенні адреналіну при пункції перикарда в шприці з’явилась свіжа кров. Яке ускладнення розвинулось у хворої?

1. *Розрив серця, тампонада

2. Первинна фібриляція шлуночків

3. Гостра лівошлуночкова недостатність

4. Істинний кардіогенний шок

5. Електро-механічна дисоціація

40-річний хворий К., знаходиться у ПІТ. На ЕКГ –12.З анамнезу відомо, що батько хворого в 42-річному віці помер в результаті "хвороби серця". При ультразвуковому дослідженні органів черевної порожнини виявлено обстукцію жовчевивідних шляхів. При дослідженні ліпідів плазми крові встановлено: загальний холестерин - 6,9 ммоль/л, холестерин ліпопротеїдів високої щільності – 0, 8 ммоль/л., холестерин ліпопротеїдів низької щільності – 3, 8 ммоль/л. Препарат якої групи гіполіпідемічних речовин необхідно призначити хворому ?

1. нікотинова кислота та її похідні;

2. фібрати (гемфіброзил, безофібрат, фонофібрат);

3. *статини (ловастатин, сімвастатин, правастатин);

4. секвестранти жовчевих кислот (холетерамін, холестипол);

5. есенціальні жирні кислоти (ліпостабіл).

Хворий В., 46 р, хворіє на ГХ протягом 5 років. стан погіршився гостро 4 години тому: АТ підвищився до 220/120 мм рт. ст. Крім симптомів підвищеного АТ, хворого почали турбувати виражені пекучі загрудинні болі з іррадіацією в ліву руку. При записі ЕКГ - 12. Яка тактика лікаря швидкої допомоги?

1. В/в інфузія нітрогліцерину, нітропрусиду натрію..

2. В/в інфузія нітрогліцерину, нітропрусиду натрію, бета-блокаторів.

3. Обов’язкова госпіталізація, в/в інфузія бета-блокаторів.

4. Обов’язкова госпіталізація, в/в інфузія нітрогліцерину.

5. *Обов’язкова госпіталізація, в/в інфузія нітрогліцерину, нітропрусиду натрію, бета-блокаторів.

Хворий З., 69 років, вступив у клініку для обстеження і лікування захворювань шлунка. Два тижні тому у нього з'явився інтенсивний біль в епігастральній ділянці, блювання. Лікарем "швидкої допомоги" було зроблено ін'єкції з дімедролом, після якої біль щез, але в наступні дні він неодноразово повторювався і знімався аналгетиками. Невідповідність клінічних проявів гастриту і інтенсивності болю поставила під сумнів правильність діагнозу. На ЕКГ- рис.14. Імовірний діагноз.

1. *Інфаркт міокарда

2. Розшаровуюча аневризма аорти

3. Виразкова хвороба

4. Прогресуюча стенокардія

5. Пенетрація виразки

Пацієнт В., 69 років, біля 12 років страждає ІХС. Періодично лікувався амбулаторно і стаціонарно. Протягом 2 місяців почав відчувати “перебої” в діяльності серця, особливо при збільшенні фізичного навантаження; при поступленні в стаціонар: задишка при ходьбі, стискаючі болі за грудиною при підйомі на І поверх, печінка нижче реберної дуги на 2 см, болюча при пальпації; набряки гомілок, стоп. На ЕКГ – рис.3. Ваш попередній діагноз?

1. *ІХС: стабільна стенокардія напруги, ІІІ ФК, правошлуночкова екстрасистолія (бігемінія), СН ІІ А ст.

2. ІХС: стабільна стенокардія напруги, ІІ ФК, лівошлуночкова екстрасистолія, СН ІІ А.

3. ІХС: стабільна стенокардія напруги, ІІ ФК, шлуночкова екстрасистолія (бігемінія), СН І А ст..

4. ІХС: стабільна стенокардія напруги, ІІІ ФК, СН ІІ А ст..

5. ІХС: стабільна стенокардія напруги, ІІІ ФК, часта шлуночкова екстрасистолія, СН І ст..

Хворий А.,50 років, госпіталізований зі скаргами на серцевий біль та задишку, які виникли раптово після значного фізичного перенавантаження. На ЕКГ –рис.14. Підвищення КФК- МВ майже вдвічі відносно норми. Який діагноз є найбільш вірогідним?

1. Стенокардія, що прогресує

2. Гострий передній інфаркт міокарду

3. Стенокардія напруження

4. Стенокардія, що вперше виникла

5. *Гострий нижньо-задній інфаркт міокарду

Який вид аритмії має місце у хворого з ІХС на ЕКГ рис.1:

1. Пароксизмальна суправентрикулярна тахікардія

2. *Фібриляція передсердь, дифузні зміни в міокарді

3. Пароксизмальна вентрикулярна тахікардія

4. Миготлива аритмія. Поодинока шлуночкова екстрасистолія

5. Шлуночкова екстрасистолія за типом бігемінії

Який вид аритмії має місце у хворого з ІХС на ЕКГ рис.2:

1. *Поодинока правошлуночкова екстрасистолія

2. Поодинока суправентрикулярна екстрасистолія

3. Часта вентрикулярна екстрасистолія

4. Поодинока шлуночкова екстрасистолія

5. Шлуночкова екстрасистолія за типом бігемінії

Який вид аритмії має місце у хворого з ІХС на ЕКГ рис.3:

1. Шлуночкова екстрасистолія за типом бігемінії

2. Пароксизмальна суправентрикулярна тахікардія

3. Пароксизмальна вентрикулярна тахікардія

4. Миготлива аритмія. Поодинока шлуночкова екстрасистолія

5. *Правошлуночкова екстрасистолія за типом бігемінії

Який вид аритмії має місце у хворого з ІХС на ЕКГ рис.4:

1. *Миготлива аритмія.

2. Пароксизмальна суправентрикулярна тахікардія

3. Пароксизмальна вентрикулярна тахікардія

4. Миготлива аритмія. Поодинока шлуночкова екстрасистолія

5. Шлуночкова екстрасистолія за типом бігемінії

Який вид аритмії має місце у хворого з ІХС на ЕКГ рис.5:

1. Часта вентрикулярна екстрасистолія

2. Синусна брадикардія

3. *Повна АV - блокада

4. Миготлива аритмія. Поодинока шлуночкова екстрасистолія

5. Шлуночкова екстрасистолія за типом бігемінії

Який вид аритмії має місце у хворого з ІХС на ЕКГ рис.6:

1. Повна АV - блокада

2. *Синусна брадикардія

3. Часта вентрикулярна екстрасистолія

4. Поодинока шлуночкова екстрасистолія

5. Шлуночкова екстрасистолія за типом бігемінії

Який вид аритмії має місце у хворого з ІХС на ЕКГ рис.7:

1. *Поодинока суправентрикулярна екстрасистолія

2. Правошлуночкова екстрасистолія за типом бігемінії

3. Пароксизмальна вентрикулярна тахікардія

4. Миготлива аритмія. Поодинока шлуночкова екстрасистолія

5. Шлуночкова екстрасистолія за типом бігемінії

Який вид аритмії має місце у хворого з ІХС на ЕКГ рис.8:

1. Повна блокада правої ніжки пучка Гіса

2. Синусна брадикардія

3. Повна АV - блокада

4. *Неповна блокада правої ніжки пучка Гіса

5. Повна блокада лівої ніжки пучка Гіса

Який вид аритмії має місце у хворого з ІХС на ЕКГ рис.9:

1. *Часта шлуночкова екстрасистолія

2. Повна АV - блокада

3. Часта суправентрикулярна екстрасистолія

4. Поодинока шлуночкова екстрасистолія

5. Шлуночкова екстрасистолія за типом бігемінії

Який вид аритмії має місце у хворого з ІХС на ЕКГ рис.10:

1. Шлуночкова екстрасистолія за типом бігемінії

2. Повна АV - блокада

3. Часта шлуночкова екстрасистолія

4. Поодинока шлуночкова екстрасистолія

5. *Часта суправентрикулярна екстрасистолія

Який вид аритмії має місце у хворого з ІХС на ЕКГ рис.11:

1. Шлуночкова пароксизмальна тахікардія

2. Синусна тахікардія

3. Миготлива аритмія

4. *Суправентрикулярна пароксизмальна тахікардія

5. Бігемінія

Який вид аритмії має місце у хворого з ІХС на ЕКГ рис.16:

1. *Шлуночкова пароксизмальна тахікардія

2. Синусна тахікардія

3. Миготлива аритмія

4. Суправентрикулярна пароксизмальна тахікардія

5. Бігемінія А.

Хворий 72 років скаржиться на головний біль, запаморочення, слабкість. На протязі 2 років, реєструється підвищення артеріального тиску (АТ). Об-но: набряків немає, при аускультації серця акцент II тону і систолічний шум на аорті , АТ 180/80, ЧСС 68 в 1 хв. ЕКГ: ознаки гіпертрофії лівого шлуночку. Який рівень АТ є цільовим при проведенні антигіпертензивної терапії?

1. Нижче 140/90 мм рт. ст.

2. Нижче 170/90 мм рт. ст.

3. Нижче 160/95 мм рт. ст.

4. Нижче 130/85 мм рт. ст.

5. 130/80 мм рт. ст.

У хворої 52 років, що страждає на гіпертонічну хворобу, після стресу раптово з’явились головний біль, серцебиття, біль в ділянці серця, відчуття тривоги, страху. Об’єктивно: хвора збуджена, Ps – 120/хв., AT – 210/110 мм рт. ст. Тони серця ритмічні, акцент II тону над аортою.ЕКГ – рис.17 Призначення яких препаратів є найбільш доцільним в даному випадку?

1. Ніфедипін.

2. Адельфан.

3. Фуросемід.

4. Папаверин.

5. *β-адреноблокатори.

Хворий С. 49 років скаржиться на задуху при незначному фізичному навантаженні, головний біль. На протязі 6 років відзначається постійне підвищення артеріального тиску. Об`єктивно: акроціаноз, межі відносної серцевої тупості розширені вліво, акцент ІІ тону над аортою. Артеріальний тиск 170/110 мм рт.ст.В легенях в нижніх відділах сухі хрипи. ЕКГ-рис.17. Офтальмологічне дослідження:- ангіопатія сітківок. Яка найбільш вірогідна патологія, що зумовлює таку картину?

1. Гіпертонічна хвороба І стадії, ІІ ступеня.СН ІІ-А ст.

2. Гіпертонічна хвороба І стадії, І ступеня. СН 0 ст.

3. Гіпертонічна хвороба ІІ стадії, ІІІ ступеня. СН І ст..

4. *Гіпертонічна хвороба ІІ стадії, ІІ ступеня.СН ІІ-А ст. .

5. Гіпертонічна хвороба ІІІ стадії, ІІ ступеня.СН ІІ-А ст. .

Хворий 58 років страждає на артеріальну гіпертензію. Рік тому переніс інфаркт міокарда, відзначалися напади болю за грудниною, перебої в роботі серця. Об’єктивно: ЧСС 90/хв, AT 180/90 мм. рт. ст. ЕКГ – рис.20. Вкажіть найбільш оптимальний гіпотензивний засіб:

1. Клофелін.

2. *Метопролол.

3. Ніфедипін.

4. Празозин.

5. Тріампур.

Хворому 50 років, 15 років хворіє на гіпертонічну хворобу, не лікується. AT – 220/140 мм. рт. ст., Ps – 80/хв., ритмічний. Перкуторно ліва межа серця на 2 см назовні від лівої серединноключичної лінії. І тон послаблений. ЕКГ – рис.20. Які зміни будуть характерні при ультразвуковому дослідженні серця?

1. Регургітація крові через мітральний клапан.

2. Дилятація лівого передсердя.

3. Дилятація і гіпертрофія правого шлуночка.

4. *Гіпертрофія і дилятація лівого шлуночка.

5. Регургітація крові через аортальний клапан.

Чоловік 45 років з гіпертонічною хворобою відзначає появу стенокардитичних нападів під час фізичного навантаження. Об’єктивно: Ps – 80 уд/хв, аритмічний, AT – 170/100 мм. рт. ст. ЕКГ –рис.10. Комбінація яких препаратів найбільш доцільна для лікування хворого?

1. Амлодипін та метопролол.

2. Верапаміл та каптоприл.

3. *Бісопролол та лізиноприл.

4. Еналаприл та ніфедіпін-ретард.

У хворого 44 років, що страждає на гіпертонічну хворобу, з’явилися головний біль, серцебиття, страх. AT – 200/100 мм. рт. ст. Ліва межа серцевої тупості зміщена вліво на 1,5 см, дихання везикулярне. На ЕКГ рис. - 17. Який препарат необхідно призначити для надання допомоги?

1. Сульфат магнію.

2. Дібазол.

3. Резерпін.

4. Фуросемід.

5. *Каптопрес.

Хворий Г., 46 років, знаходиться в клініці на лікуванні з діагнозом ІХС.Клінічно наявні ознаки серцевої недостатності.Об’єктивно: діяльність серця аритмічна, тони послаблені. Пульс аритмічний. На ЕКГ – рис 2. Який вид аритмії має місце у хворого?

1. *Поодинока правошлуночкова екстрасистолія

2. Поодинока суправентрикулярна екстрасистолія

3. Часта вентрикулярна екстрасистолія

4. Поодинока шлуночкова екстрасистолія

5. Шлуночкова екстрасистолія за типом бігемінії

Хворий Г., 49 років, знаходиться в клініці на лікуванні з діагнозом ІХС.Клінічно наявні ознаки вираженої серцевої недостатності. Значно розширені межі серця. Об’єктивно: робота серця аритмічна, тони послаблені. Пульс аритмічний. На ЕКГ рис. - 1. Який вид аритмії має місце у хворого?

1. Пароксизмальна суправентрикулярна тахікардія

2. Суправентрикулярна екстрасистолія

3. *Фібриляція передсердь

4. Часта шлуночкова екстрасистолія

5. Шлуночкова екстрасистолія за типом бігемінії

Хворий П., 48 років, знаходиться в клініці на лікуванні з діагнозом ІХС. Клінічно наявні ознаки вираженої серцевої недостатності. Значно розширені межі серця. Об’єктивно: робота серця аритмічна, тони послаблені. Пульс 76 уд., аритмічний. На ЕКГ –рис. 3. Який вид аритмії має місце у хворого?

1. Пароксизмальна шлуночковаа тахікардія

2. Пароксизмальна суправентрикулярна тахікардія

3. *Правошлуночкова екстрасистолія за типом бігемінії

4. Миготлива аритмія. Поодинока шлуночкова екстрасистолія

5. Шлуночкова екстрасистолія за типом бігемінії

Хворий К., 56 років, знаходиться в клініці на лікуванні з діагнозом ІХС. Клінічно наявні ознаки вираженої серцевої недостатності. Значно розширені межі серця. Об’єктивно: робота серця аритмічна, тони послаблені. На ЕКГ – рис.4. Який вид аритмії має місце у хворого?

1. *Миготлива аритмія.

2. Пароксизмальна суправентрикулярна тахікардія

3. Пароксизмальна шлуночкова тахікардія

4. Поодинока шлуночкова екстрасистолія

5. Шлуночкова екстрасистолія за типом бігемінії

Хворий П., 58 років, знаходиться в клініці на лікуванні з діагнозом ІХС. Клінічно наявні ознаки вираженої серцевої недостатності. Значно розширені межі серця. Об’єктивно: робота серця аритмічна, тони послаблені. На ЕКГ- рис.5. Який вид аритмії має місце у хворого?

1. Шлуночкова екстрасистолія

2. Синусна брадикардія

3. Часта вентрикулярна екстрасистолія

4. Миготлива аритмія.

5. *Повна АV - блокада

Хворий Ж., 50 років, знаходиться в клініці на лікуванні з діагнозом ІХС. Клінічно наявні ознаки вираженої серцевої недостатності. Значно розширені границі серця. Об’єктивно: робота серця аритмічна, тони послаблені. На ЕКГ- рис.7. Який вид аритмії має місце у хворого?

1. *Поодинока суправентрикулярна екстрасистолія

2. Правошлуночкова екстрасистолія за типом бігемінії

3. Пароксизмальна вентрикулярна тахікардія

4. Миготлива аритмія. Поодинока шлуночкова екстрасистолія

5. Шлуночкова екстрасистолія за типом бігемінії

Хворий Ж., 50 років, знаходиться в клініці на лікуванні з діагнозом ІХС. Клінічно наявні ознаки серцевої недостатності. Об’єктивно: робота серця ритмічна, тони послаблені. На ЕКГ- рис.8. Який вид аритмії має місце у хворого?

1. Повна АV - блокада

2. Синусна брадикардія

3. *Неповна блокада правої ніжки пучка Гіса

4. Повна блокада правої ніжки пучка Гіса

5. Повна блокада лівої ніжки пучка Гіса

Хворий Ж., 50 років, знаходиться в клініці на лікуванні з діагнозом ІХС. Клінічно наявні ознаки вираженої серцевої недостатності. Значно розширені межі серця. Об’єктивно: робота серця аритмічна, тони послаблені. На ЕКГ –рис. 9. Який вид аритмії має місце у хворого?

1. *Часта шлуночкова екстрасистолія

2. Повна АV - блокада

3. Часта суправентрикулярна екстрасистолія

4. Поодинока шлуночкова екстрасистолія

5. Шлуночкова екстрасистолія за типом бігемінії

Хворий Ю., 53 років, знаходиться в клініці на лікуванні з діагнозом ІХС. Клінічно наявні ознаки вираженої серцевої недостатності. Значно розширені межі серця. Об’єктивно: робота серця аритмічна, тони послаблені. На ЕКГ- рис. 10. Який вид аритмії має місце у хворого?

1. Шлуночкова екстрасистолія за типом бігемінії

2. Повна АV - блокада

3. Часта шлуночкова екстрасистолія

4. Поодинока шлуночкова екстрасистолія

5. *Часта суправентрикулярна екстрасистолія

Хворий К., 36 років, 16 років хворіє ІХС.В клініці – раптово стан різко погіршився, з’явилась задишка в спокої, почав наростати ціаноз обличчя, хворий відчуває різко виражене серцебиття, здавленість в ділянці серця. ЧСС180 уд. за хв., АТ 100/70 мм рт. Ст.. На ЕКГ – рис.11.. Який вид аритмії має місце у хворого?

1. *Суправентрикулярна пароксизмальна тахікардія

2. Фібриляція передсердь з тахіаритмією шлуночків

3. Часта шлуночкова екстрасистолія

4. Поодинока шлуночкова екстрасистолія

5. Шлуночкова пароксизмальна тахікардія

Хворий К., 66 років, 10 років хворіє ІХСВ клініці – раптово стан різко погіршився, з’явилась задишка в спокої, почав наростати ціаноз обличчя, хворий відчуває різко виражене серцебиття, здавленість в ділянці серця. ЧСС 180 уд. за хв., систолічний шум на верхівці. АТ 100/70 мм рт. ст.. На ЕКГ –рис.11. Який антиаритмічний препарат слід призначити хворому?

1. *Дігоксин

2. Лідокаїн

3. Етацизин

4. Калій

5. Діакордин

Хворий К., 56 років, 10 років хворіє ІХС. В клініці – раптово стан різко погіршився, з’явилась задишка в спокої, почав наростати ціаноз обличчя, хворий відчуває різко виражене серцебиття, здавленість в ділянці серця. ЧСС 180 уд. за хв., систолічний шум на верхівці. АТ 100/70 мм рт. ст. На ЕКГ –рис.11. Який антиаритмічний препарат не показаний хворому?

1. *Лідокаїн

2. Дігоксин

3. Метопролол

4. Калій

5. Верапаміл

Хворий П., 59 років, страждає атеросклеротичним кардіосклерозом. Наявні ознаки недостатності кровообігу ІІ А стадії. Діяльність серця аритмічна. Межі серця розширені вліво. Пульс слабкого наповнення, аритмічний. АТ – 110/70 мм рт. ст..На ЕКГ – рис.16 Який вид аритмії має місце у хворого?

1. *Шлуночкова пароксизмальна тахікардія

2. Фібриляція передсердь з тахіаритмією шлуночків

3. Часта шлуночкова екстрасистолія

4. Поодинока шлуночкова екстрасистолія

5. Надшлуночкова пароксизмальна тахікардія

Хворий П., 53 років, страждає атеросклеротичним кардіосклерозом. Наявні ознаки недостатності кровообігу ІІ А стадії. Діяльність серця аритмічна. Межі серця розширені вліво. Пульс слабкого наповнення, аритмічний. АТ – 110/70 мм рт. ст..На ЕКГ –рис. 16. Який антиаритмічний препарат слід призначити хворому?

1. Лідокаїн

2. Метопролол

3. Діакордин

4. Верапаміл

5. Етацизин

Хворий М., 63 років, страждає атеросклеротичним кардіосклерозом. Наявні ознаки недостатності кровообігу ІІ А стадії.. Діяльність серця аритмічна. Межі серця розширені вліво. Пульс слабкого наповнення, аритмічний. АТ – 110/70 мм рт. ст.. На ЕКГ – рис.16. Який антиаритмічний препарат слід призначити хворому?

1. Кордарон

2. Метопролол

3. Діакордин

4. Верапаміл

5. Етацизин

Хворий М., 63 років, страждає атеросклеротичним кардіосклерозом. Наявні ознаки недостатності кровообігу ІІ А стадії. Діяльність серця аритмічна. Межі серця розширені вліво. Пульс слабкого наповнення, аритмічний. АТ – 110/70 мм рт. ст.. На ЕКГ –рис. 16. Який антиаритмічний препарат не показаний хворому?

1. Калій

2. Лідокаїн

3. Метопролол

4. *Дігоксин

5. Кордарон

Хворий С., 68 років, захворів гостро, захворювання почалось з виражених болів в ділянці серця. В анемнезі післяінфарктний кардіосклероз, синдроми кардіомегалії, серцевої недостатності.В клініці хворому поставили діагноз повторного гострого інфаркту міокарда. Раптово на 4 день хвороби у хворого почався приступ серцебиття, посилились болі в ділянці серця, з’явилась задишка. Почали наростати ознаки недостатності кровообігу. ЕКГ – рис. 16 Який вид аритмії має місце у хворого?

1. *Шлуночкова пароксизмальна тахікардія

2. Фібриляція передсердь з тахіаритмією шлуночків

3. Часта шлуночкова екстрасистолія

4. Поодинока шлуночкова екстрасистолія

5. Надлуночкова пароксизмальна тахікардія

Хворий М., 64 років, захворів гостро, захворювання почалось з виражених болів в ділянці серця. В анемнезі післяінфарктний кардіосклероз, синдроми кардіомегалії, серцевої недостатності. В клініці хворому поставили діагноз повторного гострого інфаркту міокарда. Раптово на 4 день хвороби у хворого почався приступ серцебиття, посилились болі в ділянці серця, з’явилась задишка. Почали наростати ознаки недостатності кровообігу. ЕКГ – рис. 16. Який анти аритмічний препарат слід призначити хворому?

1. Етацизин

2. Метопролол

3. Діакордин

4. Верапаміл

5. *Лідокаїн

Хворий М., 64 років, захворів гостро, захворювання почалось з виражених болів в ділянці серця. В анемнезі післяінфарктний кардіосклероз, синдроми кардіомегалії, серцевої недостатності. В клініці хворому поставили діагноз повторного гострого інфаркту міокарда. Раптово на 4 день хвороби у хворого почався приступ серцебиття, посилились болі в ділянці серця, з’явилась ядуха, падіння АТ. ЕКГ – рис. 16. невідкладна допомога ?

1. Зовнішній масаж серця

2. Метопролол

3. *Дефібриляція

4. Верапаміл

5. Лідокаїн

Хворий А., 69 років, захворів гостро, захворювання почалось з виражених болів в ділянці серця. В анемнезі післяінфарктний кардіосклероз, синдроми кардіомегалії, серцевої недостатності. В клініці хворому поставили діагноз повторного гострого інфаркту міокарда. Раптово на 3 день хвороби у хворого почався приступ серцебиття, посилились болі в ділянці серця, з’явилась задишка. ЕКГ – рис. 16. Який антиаритмічний препарат показаний хворому?

1. Кордарон

2. Метопролол

3. Діакордин

4. Верапаміл

5. Етацизин

Хворий С., 66 років, захворів гостро, захворювання почалось з виражених болів в ділянці серця. В анемнезі післяінфарктний кардіосклероз, синдроми кардіомегалії, серцевої недостатності. В клініці хворому поставили діагноз повторного гострого інфаркту міокарда. Раптово на 4 день хвороби у хворого почався приступ серцебиття, посилились болі в ділянці серця, з’явилась задишка. Почали наростати ознаки недостатності кровообігу. ЕКГ – рис. 16. Який антиаритмічний препарат не показаний хворому?

1. Дігоксин

2. Лідокаїн

3. Метопролол

4. Калій

5. Кордарон

Хворий А., 68 років, знаходиться в клініці на лікуванні з діагнозом: ІХС: постінфарктний кардіосклероз. НК ІІ Б ст..У хворого наявні ознаки недостатності кровообігу по великому колу. Відмічає часті приступи з втратою свідомості (до 2-4 раз на добу). На ЕКГ –рис. 5. Який вид аритмії має місце у хворого?:

1. *Повна АV - блокада

2. Синусна брадикардія

3. АV – блокада ІІ ступеня

4. Миготлива аритмія. Поодинока шлуночкова екстрасистолія

5. Шлуночкова екстрасистолія за типом бігемінії

Хворий А., 68 років, знаходиться в клініці на лікуванні з діагнозом: ІХС: постінфарктний кардіосклероз. НК ІІ Б ст.. У хворого наявні ознаки недостатності кровообігу по великому колу. Відмічає часті приступи з втратою свідомості(до 2-4 раз на добу). ЕКГ – рис.5. Тактика лікаря?:

1. Медикаментозна кардіоверсія

2. Атропін

3. *Постановка штучного водія ритму

4. Аорто-коронарне шунтування

5. Коронарографія

Хворий Ф., 57 років, 15 років хворіє ІХС, дифузний кардіосклероз. Об’єктивно: робота серця аритмічна. Межіі серця розширені вліво на 2 см, тони ослаблені, діяльність аритмічна. Пульс 60 уд. за хв., аритмічний. На ЕКГ – рис.1. Який вид аритмії має місце у хворого:

1. *Миготлива аритмія.

2. Пароксизмальна суправентрикулярна тахікардія

3. Пароксизмальна вентрикулярна тахікардія

4. Миготлива аритмія. Поодинока шлуночкова екстрасистолія

5. Шлуночкова екстрасистолія за типом бігемінії

Що зображено на рис. 51?

1. Моноартрит гомілковостопних суглобів.

2. Ревматоїдний артрит.

3. Подагричний артрит.

4. *Артрит гомілковостопного суглоба.

5. Артроз гомілковостопного суглоба.

На рис. 51 відтворена патологія, що може зустрічатися при:

1. *Реактивному артриті.

2. Ревматоїдному артриті.

3. При анкілозивному спондилоартриті.

4. Сполндилоартрозі.

5. Псоріатичному артриті.

Якщо до патології, що відтворена на рис. 51 у хворого приєднується іридоцикліт,то це ймовірно:

1. Реактивний артрит.

2. Ревматоїдний артрит.

3. *Анкілозивний спондилоартрит.

4. Сполндилоартроз.

5. Псоріатичному артрит.

На рис.52 на кистях визначаються:

1. Ульнарна девіація.

2. *Тофуси.

3. Вузлики Гебердена.

4. Вузлики Бушара.

5. Ревматичні вузлики.

Вказані на рис. 52 зміни спостерігається при:

1. Остеоартрозі.

2. *Подагрі.

3. Ревматоїдному артриті.

4. Реактивному артриті.

5. Ревматичному артриті.

При патології, що має місце на рис. 52 лабораторні зміни характеризуються:

1. Позитивним ревматоїдним фактором.

2. *Гіперурикемією.

3. Позитивним СРП.

4. Наявністю антистрептолізину О.

5. Наявністю сіркомукоїду.

Для патології, що має місце на рис. 52 клінічна симптоматика характеризуються:

1. Поліартритом сумаційного типу.

2. Несиметричним артритом.

3. Поліартралгіями.

4. Артритом мігруючого типу.

5. *Артритом інтермітуючого типу.

Патологією, що має місце на рис. 52 частіше хворіють:

1. Дівчатка.

2. Молоді жінки.

3. Хлопчики.

4. *Чоловіки.

5. Люди похилого віку.

При патології, що має місце на рис. 53 лабораторні зміни характеризуються:

1. Позитивним ревматоїдним фактором.

2. *Гіперурекемією.

3. Позитивним СРП.

4. Наявністю антистрептолізину О.

5. Наявністю серомукоїду.

Для патології, що має місце на рис. 53 клінічна симптоматика характеризуються:

1. Поліартритом сумаційного типу.

2. Несиметричним артритом.

3. Поліартралгіями.

4. Артритом мігруючого типу.

5. *Артритом інтермітуючого типу.

Патологією, що має місце на рис. 53 частіше хворіють:

1. Дівчатка.

2. Молоді жінки.

3. Хлопчики.

4. *Чоловіки.

5. Люди похилого віку.

Вказані на рис. 53 зміни спостерігається при:

1. Остеоартрозі.

2. *Подагрі.

3. Ревматоїдному артриті.

4. Реактивному артриті.

5. Ревматичному артриті.

Вказані на рис. 53 зміни це:

1. Гнійний артрит І плеснефалангового суглоба.

2. *Гострий артрит І плеснефалангового суглоба.

3. Гнійний артроз І плеснефалангового суглоба.

4. Гострий артроз І плеснефалангового суглоба.

5. Мігруючий артрит І плеснефалангового суглоба.

Характерними змiнами в синовiальнiй рiдинi при подагричному артритi, зображеному на рис.52, є:

1. помiрна в'язкiсть.

2. лейкоцитоз з переважанням нейрофiлiв.

3. виявлення ревматоїдного фактору.

4. *виявлення кристалiв урату натрiя.

5. рiдина мутна з грудками бiлого кольору.

Загроза кристалiзацiї уратів, що в свою чергу призводить до змін у суглобах, зображених на рис.53, виникає у випадку гiперурiкемiї, що перевищує:

1. 0,01 ммоль/л.

2. 0,05 ммоль/л.

3. 0,22 ммоль/л.

4. 0,36 ммоль/л.

5. *0,42 ммоль/л.

Нормальна концентрацiя сечової кислоти в кровi у чоловiкiв, яка не призводить до виникнення змін у суглобах, зображених на рис.53, є:

1. *0,42 ммоль/л.

2. 0,62 ммоль/л.

3. 0,540 ммоль/л.

4. О,750 ммоль/л

5. 120 ммоль/л.

Якою є нормальна екскрецiя сечової кислоти з сечею, яка забезпечує оптимальну концентрацію сечової кислоти в крові і не призводить до змін, зображених на рис.52?

1. *3,8 ммоль/л.

2. 1,2 ммоль/л.

3. 5,4 ммоль/л.

4. 7,55 ммоль/л.

5. 0,9 ммоль/л.

Визначте діагноз за даною рентгенограмою (рис.58).

1. Реактивний артрит.

2. Анкілозивний спондилоартрит.

3. Остеоартроз.

4. Подагричний артрит.

5. *Ревматоїдний артрит.

Визначте найбільш ймовірний діагноз за даною фотографією(рис.61).

1. Реактивний артрит.

2. Подагричний артрит .

3. Псоріатичний артрит.

4. Остеоартроз.

5. *Ревматоїдний артрит.

Вказані на рис. 53 зміни спостерігаються при:

1. Остеоартрозі.

2. *Подагричному артриті.

3. Ревматоїдному артриті.

4. Реактивному артриті.

5. Ревматичному артриті.

Вказані на рис. 53 зміни це:

1. Гнійний артрит І плюснефалангового суглобу.

2. *Гострий артрит І плюснефалангового суглобу.

3. Гнійний артроз І плюснефалангового суглобу.

4. Гострий артроз І плюснефалангового суглобу.

5. Мігруючий артрит І плюснефалангового суглобу.

Вказані на рис. 125 зміни спостерігаються при:

1. *Остеоартрозі.

2. Подагрі.

3. Ревматоїдному артриті.

4. Реактивному артриті.

5. Ревматичному артриті.

Дайте визначення нозології за поданою рентгенограмою (рис.58).

1. Хронічне системне захворювання хребта та суглобів.

2. *Симетричний ерозивний артрит.

3. Артрит, який характеризується відкладанням у різних тканинах кристалів уратів .

4. Гострий негнійний артрит, який розвивається після певних видів інфекції.

5. Хронічне прогресуюче незапальне захворювання суглобів, яке характеризується дегенерацією хряща.

На рис.125 рентгенологічно визначаються ІІІ стадія:

1. Ревматоїдного артриту.

2. Подагричного артриту.

3. *Остеоартрозу.

4. Реактивного артриту.

5. Анкілозивного спондилоартриту.

На рис.125 рентгенологічно визначаються:

1. Навколосуглобовий остеопороз.

2. Узурація.

3. Навколосуглобовий остеопороз і узурація.

4. Навколосуглобовий остеопороз і множинні узури.

5. *Звуження міжсуглобової щілини, остеофіти.

Опишіть зміни за даною рентгенограмою (рис. 58).

1. Нерівномірне звуження міжсуглобових щілин, остеосклероз, кісткові розростання.

2. Симетричне звуження міжсуглобових щілин, навколосуглобовий остеопороз.

3. Нерівномірне звуження мідсуглобових щілин, «пробійники».

4. *Симетритчне звуження міжсуглобових щілин, остеопороз, підвивихи,анкілози.

5. Зміни відсутні.

Патологією, що має місце на рис. 53 частіше хворіють:

1. Дівчатка.

2. Молоді жінки.

3. Хлопчики.

4. *Чоловіки.

5. Люди похилого віку.

Патологією, що має місце на рис. 125 частіше хворіють:

1. Дівчатка.

2. Молоді жінки.

3. *Жінки в постменопаузальному періоді.

4. Чоловіки.

5. Люди похилого віку.

Навколосуглобовий остеопороз. При змінах відображених на рисюнку 53 в крові може виявлятися:

1. Підвищений рівень КФК.

2. Тромбоцитопенія.

3. Ревматоїдний фактор.

4. *Гіперурикемія.

5. С-реактивний білок.

При патології, відображеній на рисунку 64 рентгенологічно можуть виявлятися:

1. Симптом пробійника

2. Узурація.

3. Навколосуглобовий остеопороз і узурація.

4. Навколосуглобовий остеопороз і множинні узури.

5. *Звуження міжсуглобової щілини, остеофіти.

При патології, що відображена на рисюнку 53, патогенетичне лікування призначають

1. На 1 рік.

2. На 6 міс.

3. На 2 роки.

4. *На постійно.

5. В момент загострення.

При патології, що має місце на рис. 53 призначають лікування:

1. Метотрексат 15 мг на тиждень

2. Аллопуринол 100 мг на день.

3. *Колхіцин 0,5 мг щогодини до зняття нападу (не більше 6-8 мг/добу).

4. Колхіцин 1,5 г через 30 хвилин до зняття нападу до 6 таблеток на добу.

5. Преднізолон 30 мг/добу.

При патології, що має місце на рис. 53 призначають лікування:

1. Метотрексатом.

2. Аллопуринолом.

3. *Колхіцином.

4. Вольтареном.

5. Структумом.

При патології, що має місце на рис. 125 лабораторні зміни характеризуються:

1. Позитивним ревматоїдним фактором.

2. Гіперурекемією.

3. Позитивним СРП.

4. Наявністю антистрептолізину О.

5. *Відсутність запальних змін.

При патології, що має місце на рис. 125 призначають лікування:

1. Метотрексат.

2. Аллопуринол.

3. Колхіцин.

4. Вольтарен.

5. *Структум.

При патології, що має місце на рис. 125 призначають патогенетичне лікування:

1. Метотрексат 15 мг на тиждень

2. Аллопуринол 100 мг двічі на день.

3. *Хондроїтин сульфат 1000мг на добу і глюкозамін 1000 мг на добу.

4. Колхіцин 1,5 г через 30 хвилин до зняття приступу до 6 таблеток на день.

5. Структум.

При патології, що має місце на рис. 125 призначають патогенетичне лікування:

1. на 2 місяці

2. на 2 тижні.

3. *6 місяців в рік.

4. пожиттєво

5. 3 місяці в рік.

При патології, що має місце на рис. 125 призначають симптоматичне лікування :

1. Преднізолоном.

2. Алопуринолом.

3. *Вольтареном.

4. Метотрексатом.

5. Делагілом

При якому захворюванні бувають зміни, відображені на малюнку 54?

1. Інфекційний ендокардит.

2. Перикардит.

3. *Ревматична гарячка.

4. Вірусний міокардит.

5. Гіпертрофічна кардіоміопатія.

Як називаються зміни суглобів відображені на малюнку 54?

1. Тофуси.

2. *Артрит.

3. Вузли.

4. Galus valgus.

5. Ревматоїдні вузли.

У хворого П., 17 років, після перенесеного фарингіту через 2 тижні підвищилася температура тіла до 39,0-40 гр., розвинулися задишка , важкість в правому підребер»ї, з»явилися зміни суглобів, відображені на малюнку 54. Межі серця розширені, аускультативно- вислуховується систолічний шум над верхівкою, який проводиться в аксілярну ділянку. Яка можлива етіологія хвороби?

1. *Бета-гемолітичний стрептокок групи А.

2. Бета-гемолітичний стрептокок групи В.

3. Зеленавий стрептокок, стафілокок.

4. Гонокок.

5. Рикетсія .

У хворого Л., 17 років, після перенесеного фарингіту через 2 тижні підвищилася температура тіла до 39,0-40 гр., розвинулися задишка , важкість в правому підребер»ї, з»явилися зміни суглобів, відображені на малюнку 54. Межі серця розширені, аускультативно- вислуховується систолічний шум над верхівкою, який проводиться в аксілярну ділянку. Призначте дообстеження для верифікації діагнозу.

1. Посів крові, ревмопроби.

2. Біопсія шкіри.

3. УЗД внутрішніх органів.

4. *ЕхоКС, ревмопроби.

5. ІФА на хламідії.

У хворого Д., 17 років, після перенесеного фарингіту через 2 тижні підвищилася температура тіла до 39,0-40 гр., розвинулися задишка , важкість в правому підребер»ї, з»явилися зміни суглобів, відображені на малюнку 54. Межі серця розширені, аускультативно- вислуховується систолічний шум над верхівкою, який проводиться в аксілярну ділянку. Визначте ймовірний діагноз.

1. Інфекційний ендокардит.

2. Ревматична гарячка.

3. Ревматична хвороба серця.

4. Вірусний міокардит.

5. Сепсис.

У хворого Д., 18 років, після перенесеного фарингіту через 2 тижні підвищилася температура тіла до 39,0-40 гр., розвинулися задишка при незначному фізичному навантаженні, серцебиття, з»явилися зміни суглобів, відображені на малюнку 54. Межі серця розширені, аускультативно- вислуховується систолічний шум над верхівкою, який проводиться в аксілярну ділянку. Оберіть терапевтичний комплекс для лікування хворого.

1. Глюкокортикоїди + нпзп.

2. *Антибіотики +нпзп.

3. Нестероїдні протизапальні препарати.

4. Противірусні препарати+нпзп.

5. Антиагреганти+нпзп.

У хворого З., 18 років, після перенесеного фарингіту через 2 тижні підвищилася температура тіла до 39,0-40 гр., розвинулися задишка при незначному фізичному навантаженні, серцебиття, важкість в правому під- ребер»ї, з»явилися зміни суглобів, відображені на малюнку 54. Межі серця розширені, аускультативно- вислуховується систолічний шум над верхівкою, який проводиться в аксілярну ділянку. Визначте тактику щодо призначення глюкокортикостероїдів при виявленій патології.

1. Не показані.

2. *Показані у випадку важкого кардиту.

3. Показані при наявності тромбоемболій в життєво важливі органи.

4. Показані при важкій серцевій недостатності, що погано піддається лікуванню.

5. Показані при наявності шкірних проявів.

Формування якої вади серця є найбiльш характерним внаслідок хвороби, яка розвивається після перенесеної носоглоткової інфекції і характеризується змінами суглобів , відображеними на малюнку 54, гарячкою, ураженням серця?

1. *Стеноз лiвого атрiовентрикулярного отвору.

2. Стеноз легеневої артерії.

3. Стеноз гирла аорти.

4. Недостатність трикуспідального клапану.

5. Недостатнiсть аортального клапана.

У хворого Д., 16 років (який захворів через 2 тижні після перенесеної носоглоткової інфекції) з гарячкою, задишкою, почащеним серцебиттям, змінами суглобів, які відображені на малюнку 54, проведена ЕхоКС. Які зміни очікуються ?

1. Сформована аортальна недостатність .

2. Наявність вегетацій на клапанах.

3. Сформована мітральна недостатність.

4. Надрив хорд мітрального клапану.

5. *Потовщення та розмитість ехосигналу від стулок та хорд клапанного апарату.

Які зміни відображені на ЕКГ (мал.55) ?

1. Синусова тахікардія.

2. Передсердна екстрасистолія.

3. *Атріо-вентрикулярна блокада І ст.

4. Атріо-вентрикулярна блокада ІІІ ст.

5. Шлуночкова екстрасистолія.

Хворому К., 15 років з підвищеною температурою тіла проведено ЕКГ-дослідження. При якому захворюванні бувають зміни , відображені на малюнку 55?

1. Ендокардит Лібмана-Сакса.

2. Перикардит.

3. *Ревматична гарячка.

4. Вроджена вада серця.

5. Гіпертрофічна кардіоміопатія.

Хвора А., 16 р., захворіла 3 тижні тому після перенесеної носоглоткової інфекції. Захворювання характеризувалося гарячкою, артритом, ураженням серця. За даними ЕКГ діагностовано зміни (мал.55). Призначте дообстеження для верифікації діагнозу.

1. КФК, АЛТ,АСТ, ревмопроби.

2. Визначення тропонінів.

3. Добове моніторування ЕКГ.

4. *Загальний аналіз крові, ревмопроби, ЕхоКС .

5. Ревмопроби, посів крові.

Хвора Е., 13 р., захворіла після перенесеного фарингіту. Захворювання характеризувалося високою температурою, артритом. За даними ЕКГ діагностовано зміни (мал.55). Визначте найбільш ймовірний діагноз.

1. Вірусний міокардит.

2. *Ревматична гарячка.

3. Ревматична хвороба серця.

4. Інфекційний ендокардит.

5. Нейроциркуляторна дистонія.

Хворий Е., 16 р., захворів 2 тижні тому. Захворювання характеризувалося високою температурою, артритом, ураженням серця, шкірною висипкою. За даними ЕКГ діагностовано зміни (мал.55). Після яких станів розвивається вищеописана клінічна ситуація?

1. Екстракція зуба.

2. Ймовірне оперативне втручання.

3. Можлива вроджена вада серця.

4. Ін»єкційна наркоманія.

5. *Носоглоткова інфекція.

Хворому Р., 14 р., з гарячкою, артритом, змінами ЕКГ, які відображені на малюнку 55, необхідно призначити етіологічне лікування. З якого із наведених антибіотиків чи комбінацій антибіотиків доцільно починати лікування?

1. Еритроміцин.

2. *Пеніцилін.

3. Пеніцилін + стрептоміцин.

4. Левоміцетин.

5. Рифампіцин + стрептоміцин.

При якому захворюванні бувають зміни, відображені на малюнку 56?

1. Ревматична гарячка.

2. Перикардит.

3. Ревматична хвороба серця.

4. Вірусний міокардит.

5. *Інфекційний ендокардит.

Як називаються зміни, відображені на малюнку 56?

1. Кільцеподібна еритема

2. Вузлова еритема.

3. Вузлики Ослера.

4. *Геморагічна висипка.

5. Плями Джейнвея.

Хворий Р., 28 р., захворів 2 місяці тому. Захворювання характеризувалося високою температурою, пропасницею. За даними ЕхоКС діагностовано аортальну недостатність. Об»єктивно виявлено зміни на шкірі,відображені на малюнку 56. Призначте дообстеження для визначення лікувальної тактики.

1. Титр антинуклеарних антитіл.

2. ІФА на хламідіоз.

3. Біопсію шкіри.

4. *Посів крові.

5. Ревмопроби.

Хворий Ш., 28 р., захворів 2 місяці тому. Захворювання характеризувалося високою температурою, пропасницею. За даними ЕхоКС діагностовано три- куспідальну недостатність. Об»єктивно виявлено зміни на шкірі,відображені на малюнку 56. Оберіть першочергове лікування.

1. Хондропротектори.

2. Імунодепресанти.

3. Нестероїдні протизапальні препарати.

4. Глюкокортикостероїди.

5. *Антибіотики.

Хворий Л., 23 р., захворів 2 місяці тому. Захворювання характеризувалося високою температурою, пропасницею. За даними ЕхоКС діагностовано недостатність трикуспідального клапану. Об»єктивно виявлено зміни, відображені на малюнку 56. Який ймовірний фактор міг сприяти розвитку захворювання?

1. Екстракція зуба.

2. Ймовірне оперативне втручання.

3. Можлива вроджена вада серця.

4. *Ін’єкційна наркоманія.

5. Каріозні зуби.

Хворий З., 28 р., захворів 4 місяці тому. Захворювання характеризувалося високою температурою, пропасницею. За даними ЕхоКС діагностовано недостатність трикуспідального клапану. Об»єктивно виявлено зміни шкіри, відображені на малюнку 56. Визначте найбільш ймовірний діагноз.

1. Вірусний міокардит.

2. Ревматична гарячка.

3. Ревматична хвороба серця.

4. *Інфекційний ендокардит.

5. Нейроциркуляторна дистонія.

При виявленні змін, відображених на малюнку 56, диференціальний діагноз слід проводити з усіма наступними нозологіями, крім:

1. Стероїдного васуліту.

2. *Ревматичної гарячки.

3. Гепатиту С.

4. Інфекційного ендокардиту.

5. Геморагічного васкуліту.

Який інструментальний метод обстеження дозволяє виявити зміни, виявлені на фотографії 57?

1. Коронарографія .

2. Електрокардіографія .

3. КТ серця.

4. *Двовимірна ехокардіоскопія.

5. Одновимірна ехокардіоскопія.

При якому захворюванні бувають зміни, відображені на фотографії 57?

1. Ревматична гарячка.

2. Перикардит.

3. Ревматична хвороба серця.

4. Вірусний міокардит.

5. *Інфекційний ендокардит.

Як називаються зміни позначені стрілкою на малюнку 57?

1. Атеросклеротична бляшка .

2. Кальциноз.

3. Фібозні зміни.

4. *Вегетації.

5. Міксоматозні зміни.

Захворювання, морфологічні зміни при якому відображені на малюнку 57 , викликається.

1. Бета-гемолітичним стрептококом.

2. Бактерією Коха.

3. *Зеленавим стрептококом.

4. Гонококом.

5. Хламідією.

При секційному дослідженні пацієнта Р.,30 років, виявлено зміни на трикуспідальному клапані, відображені на малюнку 57. На яку хворобу, ймовірно, хворів пацієнт?

1. Ревматична гарячка.

2. Сепсис.

3. Ревматична хвороба серця.

4. Вірусний міокардит.

5. *Інфекційний ендокардит.

При секційному дослідженні пацієнта Щ.,29 років, виявлено зміни на трикуспідальному клапані, відображені на малюнку 57. Який ймовірний фактор міг сприяти розвитку захворювання?

1. Екстракція зуба.

2. Ймовірне оперативне втручання.

3. Можлива вроджена вада серця.

4. *Ін»єкційна наркоманія.

5. Каріозні зуби.

Визначте діагноз за даною рентгенограмою (мал.58).

Визначте рентгенстадію ревматоїдного артриту за мал.58?