- •Інтерактивний комплекс навчально – методичного забезпечення
- •Технічний коледж
- •§1.2. Гідросферні стихійні лиха........................................................ 82
- •1. Опис предмета навчальної дисципліни
- •2. Мета навальної дисципліни
- •4. Самостійна робота
- •5. Теми практичних занять
- •6. Методи оцінювання знань
- •8. Шкала оцінювання
- •9. Методичне забезпечення дисципліни
- •Розділ 1 Основи безпеки життєдіяльності
- •1. Основні поняття наукової дисципліни
- •"Безпека життєдіяльності"
- •§1. Основні поняття наукової дисципліни
- •7. Розподіл балів, присвоюванні студентам
- •§2 Людина і природне середовище
- •§3. Небезпеки техногенного характеру
- •§4. Класифікація небезпек
- •§5. Ієрархія потреб людини
- •2. Ризик як оцінка небезпеки
- •§1. Ризик та його характеристики
- •§2. Ризик-орієнтований підхід і класифікація ризиків
- •§3. Якісний аналіз і моделювання небезпек
- •3. Психіка людини як чинник її безпеки
- •§1. Психіка людини і проблема людського чинника
- •§2. Особливості перебігу психічних процесів. Пам’ять.
- •§3. Психічні властивості людини. Темперамент та його типи
- •§4. Психічні стани людини. Стрес і стресові реакції організму.
- •§5. Проблема професійного добору кадрів за психофізичними показниками
- •4. Здоров’я людини як основна передумова її безпеки
- •§1. Здоров’я і життєдіяльність
- •§2. „Формула здоров’я” та її зміст
- •§3. Індивідуальне фізичне здоров’я людини та оцінка стану серцево-судинної системи людини
- •§4. Максимальне споживання кисню як фізіологічний показник здоров’я людини
- •§5. Небезпека куріння та її вплив на здоров’я людини
- •5. Ергономічні обґрунтування і оцінка у безпеці життєдіяльності
- •§1. Ергономіка як наукова дисципліна
- •§2. Антропометричні дані в ергономічних обґрунтуваннях
- •§3. Психофізіологічні особливості працівника та їх урахування
- •§4. Працездатність працівника, втома та її профілактика
- •§5. Ергономічні оцінки важкості фізичної праці
- •§6. Ергономічні оцінки розумової праці
- •§7. Ергономічні рекомендації щодо роботи на комп’ютері
- •6. Розрахунок санітарно – технічних систем
- •§1. Система вентиляції, опалення, водопостачання та водовідведення. Електрозабезпечення і зв’язок
- •§2. Об’ємно - планувальні рішення
- •§2.1. Приміщення основного призначення
- •§2.2. Допоміжні приміщення
- •§3. Розрахунок фільтровентиляційного обладнання сховища
- •Розділ 2. Загальна безпека на виробництві
- •1. Медико – біологічні та соціальні проблеми здоров’я
- •§1. Вплив негативних факторів на здоров’я людини.
- •§2. Ознаки здоров’я. Підсистеми соз України
- •2. Природні небезпеки
- •§1. Літосферні, гідросферні та атмосферні стихійні лиха
- •§1.1. Літосферні стихійні лиха
- •§1.2. Гідросферні стихійні лиха
- •§1.2.1. Наслідки повені
- •§1.3. Атмосферні стихійні лиха
- •§1.3.1. Деякі рекомендації щодо правил поведінки при ураганах
- •§1.4. Деякі рекомендації щодо правил поведінки в умовах небезпеки землетрусу та при повені
- •§1.4.1. Деякі рекомендації щодо правил поведінки при зсувах, снігових лавинах та селях
- •§1.4.2.Деякі рекомендації щодо правил поведінки при повені
- •3. Запобігання надзвичайних ситуацій та оцінка пожежної обстановки на об’єкті
- •§1. Загальні положення. Методика оцінки пожежної обстановки при горінні твердих горючих
- •§1.1. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій. Визначення рівня нс, регламент подання інформації про їх загрозу або виникнення
- •§1.2. Визначення рівня надзвичайних ситуацій, регламент подання інформації про їх загрозу або виникнення
- •§1.3. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •§1.4. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •4. Надання першої долікарської допомоги потерпілому
- •§1. Призначення першої допомоги долікарської допомоги та загальні принципи її надання
- •§1.1. Надання першої допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
- •§1.2. Долікарська допомога при термічних впливах
- •§1.3. Допомога при отруєнні
- •§1.4. Допомога при ураженні електричним струмом та блискавкою
- •§1. Безпека експлуатації компресорних установок
- •§2. Автоматика безпеки котлів. Класифікація
- •§3. Безпечність технологічного процесу
- •§4. Вимоги безпеки щодо розташування виробничого обладнання та організації
- •§5. Загальні вимоги безпеки до технологічного
- •§6. Безпека при експлуатації систем під тиском.
- •§7. Загальні вимоги до посудин, що працюють під тиском. Розміщення посудин та реєстрація
- •6. Правові основи безпеки життєдіяльності
- •§1. Статті та закони України про безпеку життєдіяльності
- •§2. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності
- •Основні скорочення
- •Найважливіші терміни, поняття
- •Індивідуально – дослідні завдання
- •Використана література
- •2. Пістун і.П. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. - Суми, 1999. - 301 с.
6. Розрахунок санітарно – технічних систем
Система вентиляції, опалення, водопостачання та водовідведення. Електрозабезпечення і зв’язок. Об’ємно - планувальні рішення Розрахунок фільтровентиляційного обладнання сховища.
§1. Система вентиляції, опалення, водопостачання та водовідведення. Електрозабезпечення і зв’язок
Санітарно-технічні системи сховищ повинні забезпечувати безперервне перебування в них людей не менше двох діб. До них відносяться: вентиляція, опалення, водопостачання, водовідведення, енергозабезпечення і зв’язок.
Сховища - інженерні споруди, які забезпечують комплексний захист людини від усіх уражаючих факторів, які можуть виникнути при НС природного і техногенного походження (високі температури, шкідливі гази в зонах пожеж, радіаційне опромінення, уламки конструкцій при руйнуванні будівель), а також при застосуванні сучасних видів зброї і засобів масового знищення. Надійність захисту у сховищі досягається міцністю його конструкцій, входів, повітропроводів, а також внутрішнім обладнанням, яке дозволяє створити необхідні санітарно-гігієнічні умови для тривалого перебування людей.
Протирадіаційні укриття (ПРУ) мають менші захисні властивості, в основному забезпечують захист людей від іонізуючого випромінювання, а також частково зменшують дію повітряної ударної хвилі, крапельнорідинних отруйних речовин, хімічних та біологічних аерозолів.
Сховища за своїми захисними властивостями поділяють на 4 класи залежно від двох характеристик:
- ступеня захисту від надлишкового тиску ∆Р, кгс/см2;
- коефіцієнта ослаблення радіоактивного випромінювання Косл
Клас |
∆Р, кгс/см2 |
Косл |
1 |
5 та вище |
5000 та вище |
2 |
3 |
3000 |
3 |
2 |
2000 |
4 |
1 |
1000 |
Основні вимоги, яким мають відповідати сховища:
Сховища повинні мати механічну міцність відповідно до класу і бути герметичними.
Сховища повинні забезпечити безперервне перебування в них людей не менше двох діб.
Сховища мають бути розташовані на відстані, що не перевищує 500 м від місця перебування людей, для захисту яких вони призначені.
Сховища повинні мати подвійне призначення – для використання їх у звичайних умовах і в надзвичайних ситуаціях.
Система вентиляції. Система вентиляції повинна забезпечити:
підтримку температурно-вологісного і газового складу повітря в допустимих межах;
створення в сховищі підпору (надлишкового тиску) для попередження проникнення в сховище отруйних речовин і продуктів горіння при пожежах через нещільності в огороджуючих конструкціях;
очищення повітря, яке подається в сховище, від пилу, отруйних речовин і бактеріальних засобів;
рівномірне розподілення в приміщеннях сховища свіжого повітря і видалення повітря, яке містить вуглекислий газ, тепло і вологу.
Система вентиляції сховищ, як правило, проектується на два режими: чистої вентиляції (режим I) і фільтровентиляції (режим II).
При режимі чистої вентиляції зовнішнє повітря очищається від пилу і забезпечує потрібний обмін повітря та видалення з приміщень надлишків тепла і вологи. При фільтровентиляції зовнішнє повітря, що подається у сховище, має очищатися від газоподібних отруйних речовин, аерозолів та пилу.
У місцях можливих пожеж, катастрофічного затоплення і великої концентрації СДОР, у захисних спорудах передбачається режим ізоляції з регенерацією повітря (режим III).
Для забезпечення роботи системи вентиляції в зазначених режимах у сховищах передбачені фільтровентиляційні комплекти ФВУ-1і ФВУ-2.
ФВУ-1 забезпечує очищення зовнішнього повітря від пилу, радіоактивних, отруйних речовин і бактеріальних засобів.
ФВУ-2 крім того забезпечує регенерацію повітря в сховищі і очищення від оксиду вуглецю.
Кількість повітря, яке необхідно подавати в сховище, слід приймати:
в режимі чистої вентиляції від 8 до 13 м3/год. на одну людину залежно від температури цього повітря відповідно до таблиці:
в режимі фільтровентиляції - із розрахунку 2 м3 на 1 людину, яка знаходиться в сховищі, 5 м3/год. на одного працюючого в приміщенні пункту управління і 10 м3/год. на одного працюючого у фільтровентиляційній камері.
Кліматична зона |
Температура зовнішнього повітря 0С |
Середня кількість повітря, яке подається в сховище, м3/ год-люд. |
1 |
до 20 |
8 |
2 |
20 - 25 |
10 |
3 |
25 - 30 |
11 |
4 |
Більше 30 |
13 |
При тепловологісному розрахунку сховищ параметри зовнішнього повітря приймаються відповідно до середньомісячної температури і вологості найспекотнішого місяця.
Для очищення повітря від радіоактивного пилу використовуються протипилові фільтри різної конструкції, наприклад, масляний сітчатий фільтр, змочений веретенним маслом. При проходженні повітря крізь фільтр пил прилипає до масляної плівки на сітці.
Протипилові фільтри розташовуються в спеціальному приміщенні (розширювальній камері), яка відокремлена від основних приміщень сховища.
Очищення повітря від отруйних речовин і бактеріальних засобів здійснюється за допомогою фільтрів-поглиначів (ФП-200, ФП-300), які працюють за принципом фільтруючого протигаза. В режимі чистої вентиляції повітря в сховище надходить крізь аварійний вихід, а в режимі фільтровентиляції – крізь передтамбури.
Для захисту повітропроводів від надлишкового тиску ударної хвилі на них передбачаються противибухові пристрої. Для постачання зовнішнього повітря в сховище використовують вентилятори з електричним або електроручним приводом. Для переключення режимів роботи системи використовуються герметичні клапани з ручним або електроручним приводом.
Видалення повітря із сховищ здійснюється за допомогою вентиляторів. Для забезпечення герметизації сховищ створюється надлишковий тиск (5 мм водяного стовпчика) за рахунок різниці кількості повітря, яке подається в сховище і видаляється із сховища.
У режимі ізоляції з регенерацією повітря газовий склад повітря в сховищі в допустимих межах здійснюється за допомогою фільтровентиляційного комплекту ФВУ-2. Регенерація внутрішнього повітря здійснюється установками РУ-150/6, а очищення від оксиду вуглецю СО - у фільтрах ФГ-70.
Потужність засобів регенерації визначається із розрахунку постачання кисню О2 - 25 л/год. на одну людину і поглинення вуглекислого газу СО2 -20 л/год. протягом 6 годин.
Система опалення. Система опалення передбачається для використання її в звичайних умовах. При заповненні сховища людьми система опалення за допомогою спеціальних пристроїв відключається.
Система водопостачання. Водопостачання сховища передбачається від зовнішньої мережі. Крім того в спеціальних резервуарах створюється дводобовий запас води з розрахунку: 3 л питної води і 4 л води для технічних потреб на одну людину на добу.
Система водовідведення. Розраховується на водовідведення 50 літрів на одну людину за розрахунковий термін перебування. Для відведення стічних вод у зовнішню мережу передбачаються станції перекачки.
На випадок виходу з ладу зовнішньої мережі водовідведення передбачається аварійний резервуар для накопичення фекалій із можливістю його очищення.
Електрозабезпечення і зв’язок. Електрозабезпечення здійснюється від зовнішньої електричної мережі, а інколи - від захищеної ДЕС. У випадках порушення електрозабезпечення передбачається аварійне освітлення (акумулятори, електроліхтарі тощо).
У сховищах передбачаються також телефони і радіотрансляційні точки для отримання й передачі інформації.
