- •Інтерактивний комплекс навчально – методичного забезпечення
- •Технічний коледж
- •§1.2. Гідросферні стихійні лиха........................................................ 82
- •1. Опис предмета навчальної дисципліни
- •2. Мета навальної дисципліни
- •4. Самостійна робота
- •5. Теми практичних занять
- •6. Методи оцінювання знань
- •8. Шкала оцінювання
- •9. Методичне забезпечення дисципліни
- •Розділ 1 Основи безпеки життєдіяльності
- •1. Основні поняття наукової дисципліни
- •"Безпека життєдіяльності"
- •§1. Основні поняття наукової дисципліни
- •7. Розподіл балів, присвоюванні студентам
- •§2 Людина і природне середовище
- •§3. Небезпеки техногенного характеру
- •§4. Класифікація небезпек
- •§5. Ієрархія потреб людини
- •2. Ризик як оцінка небезпеки
- •§1. Ризик та його характеристики
- •§2. Ризик-орієнтований підхід і класифікація ризиків
- •§3. Якісний аналіз і моделювання небезпек
- •3. Психіка людини як чинник її безпеки
- •§1. Психіка людини і проблема людського чинника
- •§2. Особливості перебігу психічних процесів. Пам’ять.
- •§3. Психічні властивості людини. Темперамент та його типи
- •§4. Психічні стани людини. Стрес і стресові реакції організму.
- •§5. Проблема професійного добору кадрів за психофізичними показниками
- •4. Здоров’я людини як основна передумова її безпеки
- •§1. Здоров’я і життєдіяльність
- •§2. „Формула здоров’я” та її зміст
- •§3. Індивідуальне фізичне здоров’я людини та оцінка стану серцево-судинної системи людини
- •§4. Максимальне споживання кисню як фізіологічний показник здоров’я людини
- •§5. Небезпека куріння та її вплив на здоров’я людини
- •5. Ергономічні обґрунтування і оцінка у безпеці життєдіяльності
- •§1. Ергономіка як наукова дисципліна
- •§2. Антропометричні дані в ергономічних обґрунтуваннях
- •§3. Психофізіологічні особливості працівника та їх урахування
- •§4. Працездатність працівника, втома та її профілактика
- •§5. Ергономічні оцінки важкості фізичної праці
- •§6. Ергономічні оцінки розумової праці
- •§7. Ергономічні рекомендації щодо роботи на комп’ютері
- •6. Розрахунок санітарно – технічних систем
- •§1. Система вентиляції, опалення, водопостачання та водовідведення. Електрозабезпечення і зв’язок
- •§2. Об’ємно - планувальні рішення
- •§2.1. Приміщення основного призначення
- •§2.2. Допоміжні приміщення
- •§3. Розрахунок фільтровентиляційного обладнання сховища
- •Розділ 2. Загальна безпека на виробництві
- •1. Медико – біологічні та соціальні проблеми здоров’я
- •§1. Вплив негативних факторів на здоров’я людини.
- •§2. Ознаки здоров’я. Підсистеми соз України
- •2. Природні небезпеки
- •§1. Літосферні, гідросферні та атмосферні стихійні лиха
- •§1.1. Літосферні стихійні лиха
- •§1.2. Гідросферні стихійні лиха
- •§1.2.1. Наслідки повені
- •§1.3. Атмосферні стихійні лиха
- •§1.3.1. Деякі рекомендації щодо правил поведінки при ураганах
- •§1.4. Деякі рекомендації щодо правил поведінки в умовах небезпеки землетрусу та при повені
- •§1.4.1. Деякі рекомендації щодо правил поведінки при зсувах, снігових лавинах та селях
- •§1.4.2.Деякі рекомендації щодо правил поведінки при повені
- •3. Запобігання надзвичайних ситуацій та оцінка пожежної обстановки на об’єкті
- •§1. Загальні положення. Методика оцінки пожежної обстановки при горінні твердих горючих
- •§1.1. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій. Визначення рівня нс, регламент подання інформації про їх загрозу або виникнення
- •§1.2. Визначення рівня надзвичайних ситуацій, регламент подання інформації про їх загрозу або виникнення
- •§1.3. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •§1.4. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •4. Надання першої долікарської допомоги потерпілому
- •§1. Призначення першої допомоги долікарської допомоги та загальні принципи її надання
- •§1.1. Надання першої допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
- •§1.2. Долікарська допомога при термічних впливах
- •§1.3. Допомога при отруєнні
- •§1.4. Допомога при ураженні електричним струмом та блискавкою
- •§1. Безпека експлуатації компресорних установок
- •§2. Автоматика безпеки котлів. Класифікація
- •§3. Безпечність технологічного процесу
- •§4. Вимоги безпеки щодо розташування виробничого обладнання та організації
- •§5. Загальні вимоги безпеки до технологічного
- •§6. Безпека при експлуатації систем під тиском.
- •§7. Загальні вимоги до посудин, що працюють під тиском. Розміщення посудин та реєстрація
- •6. Правові основи безпеки життєдіяльності
- •§1. Статті та закони України про безпеку життєдіяльності
- •§2. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності
- •Основні скорочення
- •Найважливіші терміни, поняття
- •Індивідуально – дослідні завдання
- •Використана література
- •2. Пістун і.П. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. - Суми, 1999. - 301 с.
§1.1. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій. Визначення рівня нс, регламент подання інформації про їх загрозу або виникнення
Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій - це підготовка та реалізація комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на основі даних моніторингу (спостережень), експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію або пом’якшення її можливих наслідків.
Зазначені функції запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру в нашій країні виконує Єдина державна система запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного і природного характеру і реагування на них, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. № 1198.
Єдина державна система запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного і природного характеру і реагування на них (ЄДСЗР) включає в себе центральні та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад, державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організовують проведення роботи із запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного походження і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат.
Основною метою створення ЄДСЗР є забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, забезпечення цивільного захисту населення.
Завданнями ЄДСЗР є:
розроблення нормативно-правових актів, а також норм, правил та стандартів з питань запобігання надзвичайним ситуаціям та забезпечення захисту населення і територій від їх наслідків;
забезпечення готовності центральних та місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів рад, підпорядкованих їм сил і засобів до дій, спрямованих на запобігання і реагування на надзвичайні ситуації;
забезпечення реалізації заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій;
навчання населення щодо поведінки та дій у разі виникнення надзвичайної ситуації;
виконання цільових і науково-технічних програм, спрямованих на запобігання надзвичайним ситуаціям, забезпечення сталого функціонування підприємств, установ та організацій, зменшення можливих матеріальних втрат;
збирання та аналітичне опрацювання інформації про надзвичайні ситуації, видання інформаційних матеріалів з питань захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій;
прогнозування і оцінка соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій, визначення на основі прогнозу потреби в силах, засобах, матеріальних та фінансових ресурсах;
створення, раціональне збереження і використання резерву матеріальних та фінансових ресурсів, необхідних для запобігання надзвичайним ситуаціям і реагування на них;
проведення державної експертизи, забезпечення нагляду за дотриманням вимог щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій (у межах повноважень центральних та місцевих органів виконавчої влади);
оповіщення населення про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, своєчасне та достовірне його інформування про фактичну обстановку і вжиті заходи: захист населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій;
проведення рятувальних та інших невідкладних робіт щодо ліквідації надзвичайних ситуацій, організація життєзабезпечення постраждалого населення;
пом’якшення можливих наслідків надзвичайних ситуацій у разі їх виникнення;
здійснення заходів щодо соціального захисту постраждалого населення, проведення гуманітарних акцій;
реалізація визначених законодавством прав у сфері захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій, в тому числі осіб (чи їх сімей), що брали безпосередню участь у ліквідації цих ситуацій;
участь у міжнародному співробітництві у сфері цивільного захисту населення.
ЄДСЗР складається з постійно діючих функціональних і територіальних підсистем і має чотири рівні:
загальнодержавний;
регіональний;
місцевий;
об’єктовий.
Функціональні підсистеми створюються міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади для організації роботи, пов’язаної із запобіганням надзвичайним ситуаціям та захистом населення і територій від їх наслідків.
Кожний рівень ЄДСЗР має координуючі та постійні органи управління щодо розв’язання завдань у сфері запобігання надзвичайним ситуаціям, захисту населення і територій від їх наслідків, систему повсякденного управління, сили і засоби, резерви матеріальних та фінансових ресурсів, системи зв’язку та інформаційного забезпечення.
Залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла, може існувати один з таких режимів функціонування ЄДСЗР:
режим повсякденної діяльності - при нормальній виробничо-промисловій, радіаційній, хімічній, біологічній (бактеріологічній), сейсмічній, гідрогеологічній і гідрометеорологічній обстановці (за відсутності епідемії, епізоотії та епіфітотії);
режим підвищеної готовності - при істотному погіршенні виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної і гідрометеорологічної обстановки (з одержанням прогнозної інформації щодо можливості виникнення надзвичайної ситуації);
режим діяльності у надзвичайній ситуації - при реальній загрозі виникнення надзвичайних ситуацій і реагуванні на них;
режим діяльності у надзвичайному стані - запроваджується в Україні або на окремих Ті територіях в порядку, визначеному Конституцією України та Законом України „Про надзвичайний стан”.
Основні заходи, що реалізуються ЄДСЗР:
І) у режимі повсякденної діяльності: ведення спостереження і здійснення контролю за станом довкілля, обстановкою на потенційно небезпечних об’єктах і прилеглій до них території;
розроблення і виконання цільових і науково-технічних програм і заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, забезпечення безпеки і захисту населення, зменшення можливих матеріальних втрат, забезпечення сталого функціонування об’єктів економіки та збереження національної культурної спадщини у разі виникнення надзвичайної ситуації;
вдосконалення процесу підготовки персоналу уповноважених органів з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, підпорядкованих їм сил;
організація навчання населення методів і користування засобами захисту, правильних дій у цих ситуаціях;
створення і поновлення резервів матеріальних та фінансових ресурсів для ліквідації надзвичайних ситуацій;
здійснення цільових видів страхування;
оцінка загрози виникнення надзвичайної ситуації та можливих її наслідків;
II) у режимі підвищеної готовності: здійснення заходів, визначених для режиму повсякденної діяльності і додатково:
формування оперативних груп для виявлення причин погіршення обстановки безпосередньо в районі можливого виникнення надзвичайної ситуації, підготовка пропозицій щодо її нормалізації;
посилення роботи, пов’язаної з веденням спостереження та здійсненням контролю за станом довкілля, обстановкою на потенційно небезпечних об’єктах і прилеглій до них території, прогнозуванням можливості виникнення надзвичайної ситуації та її масштабів;
розроблення комплексних заходів щодо захисту населення і територій, забезпечення стійкого функціонування об’єктів економіки;
приведення в стан підвищеної готовності наявних сил і засобів та залучення додаткових сил, уточнення планів їх дії і переміщення у разі необхідності в район можливого виникнення надзвичайної ситуації;
проведення заходів щодо запобігання виникненню надзвичайної ситуації;
запровадження цілодобового чергування членів Державної, регіональної, місцевої чи об’єктової комісії (залежно від рівня надзвичайної ситуації);
III) у режимі діяльності у надзвичайній ситуації:
здійснення відповідною комісією у межах її повноважень безпосереднього керівництва функціонуванням підсистем і структурних підрозділів ЄДСЗР;
організація захисту населення і територій;
переміщення оперативних груп у район виникнення надзвичайної ситуації;
організація роботи, пов’язаної з локалізацією або ліквідацією надзвичайної ситуації, із залученням необхідних сил і засобів;
визначення межі території, на якій виникла надзвичайна ситуація;
організація робіт, спрямованих на забезпечення сталого функціонування об’єктів економіки та об’єктів першочергового життєзабезпечення постраждалого населення;
здійснення постійного контролю за станом довкілля на території, що зазнала впливу наслідків надзвичайної ситуації, обстановкою на аварійних об’єктах і прилеглій до них території;
інформування органів управління щодо рівня надзвичайної ситуації та вжитих заходів, пов’язаних з реагуванням на цю ситуацію, оповіщення населення та надання йому необхідних рекомендацій щодо поведінки в умовах, які склалися.
IV) у режимі діяльності у надзвичайному стані здійснюються заходи відповідності з Законом України „Про надзвичайний стан”.
Надзвичайний стан - це передбачений Конституцією України особливий правовий режим діяльності державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій, який тимчасово допускає встановлені Законом „Про надзвичайний стан” обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб та покладає на них додаткові обоє в’язки.
Правовий режим надзвичайного стану спрямований на:
забезпечення безпеки громадян у разі стихійного лиха, аварій і катастроф, епідемій і епізоотій;
захист прав і свобод громадян, конституційного ладу при масових порушеннях правопорядку, що створюють загрозу життю і здоров’ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства.
Метою введення надзвичайного стану є:
якнайшвидша нормалізація обстановки;
відновлення конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб;
нормального функціонування конституційних органів влади;
органів місцевого та регіонального самоврядування та інших інститутів громадянського суспільства.
Надзвичайний стан може бути введено за умови:
стихійного лиха, аварій {катастроф, епідемій, епізоотій, що створюють загрозу життю і здоров’ю населення;
масових порушень правопорядку, що супроводжуються насильством над громадянами, обмежують їх права і свободи;
блокування або захоплення окремих особливо важливих об’єктів чи місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність органів державної влади та управління, місцевого чи регіонального самоврядування і спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства;
посягання на територіальну цілісність держави, що загрожує зміною її кордонів;
необхідності відновлення конституційного правопорядку і діяльності органів державної влади.
