- •Інтерактивний комплекс навчально – методичного забезпечення
- •Технічний коледж
- •§1.2. Гідросферні стихійні лиха........................................................ 82
- •1. Опис предмета навчальної дисципліни
- •2. Мета навальної дисципліни
- •4. Самостійна робота
- •5. Теми практичних занять
- •6. Методи оцінювання знань
- •8. Шкала оцінювання
- •9. Методичне забезпечення дисципліни
- •Розділ 1 Основи безпеки життєдіяльності
- •1. Основні поняття наукової дисципліни
- •"Безпека життєдіяльності"
- •§1. Основні поняття наукової дисципліни
- •7. Розподіл балів, присвоюванні студентам
- •§2 Людина і природне середовище
- •§3. Небезпеки техногенного характеру
- •§4. Класифікація небезпек
- •§5. Ієрархія потреб людини
- •2. Ризик як оцінка небезпеки
- •§1. Ризик та його характеристики
- •§2. Ризик-орієнтований підхід і класифікація ризиків
- •§3. Якісний аналіз і моделювання небезпек
- •3. Психіка людини як чинник її безпеки
- •§1. Психіка людини і проблема людського чинника
- •§2. Особливості перебігу психічних процесів. Пам’ять.
- •§3. Психічні властивості людини. Темперамент та його типи
- •§4. Психічні стани людини. Стрес і стресові реакції організму.
- •§5. Проблема професійного добору кадрів за психофізичними показниками
- •4. Здоров’я людини як основна передумова її безпеки
- •§1. Здоров’я і життєдіяльність
- •§2. „Формула здоров’я” та її зміст
- •§3. Індивідуальне фізичне здоров’я людини та оцінка стану серцево-судинної системи людини
- •§4. Максимальне споживання кисню як фізіологічний показник здоров’я людини
- •§5. Небезпека куріння та її вплив на здоров’я людини
- •5. Ергономічні обґрунтування і оцінка у безпеці життєдіяльності
- •§1. Ергономіка як наукова дисципліна
- •§2. Антропометричні дані в ергономічних обґрунтуваннях
- •§3. Психофізіологічні особливості працівника та їх урахування
- •§4. Працездатність працівника, втома та її профілактика
- •§5. Ергономічні оцінки важкості фізичної праці
- •§6. Ергономічні оцінки розумової праці
- •§7. Ергономічні рекомендації щодо роботи на комп’ютері
- •6. Розрахунок санітарно – технічних систем
- •§1. Система вентиляції, опалення, водопостачання та водовідведення. Електрозабезпечення і зв’язок
- •§2. Об’ємно - планувальні рішення
- •§2.1. Приміщення основного призначення
- •§2.2. Допоміжні приміщення
- •§3. Розрахунок фільтровентиляційного обладнання сховища
- •Розділ 2. Загальна безпека на виробництві
- •1. Медико – біологічні та соціальні проблеми здоров’я
- •§1. Вплив негативних факторів на здоров’я людини.
- •§2. Ознаки здоров’я. Підсистеми соз України
- •2. Природні небезпеки
- •§1. Літосферні, гідросферні та атмосферні стихійні лиха
- •§1.1. Літосферні стихійні лиха
- •§1.2. Гідросферні стихійні лиха
- •§1.2.1. Наслідки повені
- •§1.3. Атмосферні стихійні лиха
- •§1.3.1. Деякі рекомендації щодо правил поведінки при ураганах
- •§1.4. Деякі рекомендації щодо правил поведінки в умовах небезпеки землетрусу та при повені
- •§1.4.1. Деякі рекомендації щодо правил поведінки при зсувах, снігових лавинах та селях
- •§1.4.2.Деякі рекомендації щодо правил поведінки при повені
- •3. Запобігання надзвичайних ситуацій та оцінка пожежної обстановки на об’єкті
- •§1. Загальні положення. Методика оцінки пожежної обстановки при горінні твердих горючих
- •§1.1. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій. Визначення рівня нс, регламент подання інформації про їх загрозу або виникнення
- •§1.2. Визначення рівня надзвичайних ситуацій, регламент подання інформації про їх загрозу або виникнення
- •§1.3. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •§1.4. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •4. Надання першої долікарської допомоги потерпілому
- •§1. Призначення першої допомоги долікарської допомоги та загальні принципи її надання
- •§1.1. Надання першої допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
- •§1.2. Долікарська допомога при термічних впливах
- •§1.3. Допомога при отруєнні
- •§1.4. Допомога при ураженні електричним струмом та блискавкою
- •§1. Безпека експлуатації компресорних установок
- •§2. Автоматика безпеки котлів. Класифікація
- •§3. Безпечність технологічного процесу
- •§4. Вимоги безпеки щодо розташування виробничого обладнання та організації
- •§5. Загальні вимоги безпеки до технологічного
- •§6. Безпека при експлуатації систем під тиском.
- •§7. Загальні вимоги до посудин, що працюють під тиском. Розміщення посудин та реєстрація
- •6. Правові основи безпеки життєдіяльності
- •§1. Статті та закони України про безпеку життєдіяльності
- •§2. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності
- •Основні скорочення
- •Найважливіші терміни, поняття
- •Індивідуально – дослідні завдання
- •Використана література
- •2. Пістун і.П. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. - Суми, 1999. - 301 с.
§2. Об’ємно - планувальні рішення
Згідно з п.2.1 ДБН В 2.25 - 97 у сховищах слід передбачати основні й допоміжні приміщення.
До основних приміщень відносяться:
- приміщення для розташування людей;
- пункти управління;
- медичні пункти.
До допоміжних приміщень відносяться:
- фільтровентиляційне приміщення (ФВП);
- захищені ДЕС;
- санітарні вузли;
- приміщення для зберігання продовольства;
- станція перекачки;
- тамбури-шлюзи;
- тамбури;
- захищені входи та виходи.
§2.1. Приміщення основного призначення
Приміщення для розташування людей.
Норму площі підлоги основного приміщення на одну людину слід приймати рівною 0,5 м2 при двох’ярусному і 0,4 м2 при трьох’ярусному розміщенні нар. Внутрішній об’єм приміщення має бути не менше 1,5 м3 на одну людину.
Висоту приміщень слід приймати відповідно до вимог використання їх у звичайних умовах, але не більше 3,9 м. Мінімальна висота приміщень має бути не менше 2,15 м. Місця для сидіння в приміщенні слід приймати розмірами 0,45 х 0,45 м на одну людину, а місця для лежання – 0,55 х 1,8 м. Висота лавок першого ярусу повинна бути 0,45 м, нар другого ярусу - 1,4 м. Відстань від верхнього ярусу до перекриття має бути не менше 0,75 м.
Кількість місць для лежання слід приймати рівною 20% місткості споруди при двох`ярусному розміщенні нар і 30% місткості споруди при трьох’ярусному розміщенні нар.
Пункт управління. На підприємствах із кількістю працюючих у найбільшій зміні 600 осіб і більше в одному із сховищ слід передбачати приміщення для пункту управління підприємства. Загальну кількість працюючих у пункті управління слід приймати до 10 осіб, норма площі на одного працюючого – 2 м2.
Медичний пункт. У захисних спорудах на кожні 500 осіб необхідно передбачати один санітарний пост площею 2 м2, але не менше одного поста на споруду. В сховищах місткістю 900 - 1200 осіб крім санітарних постів слід передбачати медичний пункт площею 9 м2, при цьому на кожні 100 осіб понад 1200 площа медичного пункту повинна бути додатково збільшена на 1 м2.
§2.2. Допоміжні приміщення
Фільтровентиляційне приміщення. Розміри ФВП слід визначати залежно від габаритів обладнання і площі, яка необхідна для його обслуговування.
Площу ФВП слід визначати із співвідношення:
,
м2,
де: n - загальна кількість людей у сховищі;
150 м3/год. - кількість повітря, яке подається в сховище одним комплектом фільтровентиляційного обладнання;
10 м2 - установочні розміри одного комплекту ФВО.
Приміщення для ДЕС. Його слід розташовувати біля зовнішньої стіни будівлі, відокремлюючи від інших незгораючою герметичною стіною (перегородкою) з межею вогнестійкості 1 год. Входи в приміщення ДЕС із сховища повинні бути обладнані тамбуром з двома герметичними дверима, які відкриваються в бік сховища.
Площа приміщення для ДЕС складає:
30 м2 - при місткості сховища до 900 осіб;
30+0,04(n-900) м2 - при місткості сховища понад 900 осіб.
Санітарні вузли. Їх слід проектувати окремо для чоловіків і жінок. Кількість санітарних приладів приймається із розрахунку: 1 унітаз на 75 жінок і 1 унітаз плюс пісуар на 150 чоловіків. Санітарні вузли відокремлюються від основного приміщення сховища тамбурами-умивальниками із розрахунку 1 раковина на 200 осіб.
Загальну площу чоловічого і жіночого санітарних вузлів можна визначити із співвідношення:
,
м2,
де: Nж і Nчол - відповідно кількість жінок і чоловіків у сховищі.
Приміщення для зберігання продовольства.
При чисельності людей у сховищі до 150 осіб приміщення для зберігання продовольства слід приймати площею 5 м2. На кожні 150 осіб понад 150 площа приміщення збільшується на 3 м2. Кількість приміщень для зберігання продовольства слід приймати із розрахунку: одне приміщення на 600 осіб. Не допускається розташовувати указані приміщення поряд із санітарними вузлами і медичними кімнатами.
Загальну площу приміщень для зберігання продовольства можна визначити із співвідношення:
,
м2.
Дренажні станції перекачки.
Їх слід розташовувати за лінією герметизації сховищ. На вході в станцію повинен бути передбачений тамбур із двома герметичними дверима, які відкриваються в середину приміщення станції.
Тамбури-шлюзи.
Тамбури-шлюзи забезпечують захист людей у сховищі від ураження ударною хвилею в момент, коли зовнішні двері в сховище відкриті. У сховищах місткістю 300 осіб і більше слід передбачати улаштування при одному із входів тамбур-шлюз. Для сховищ місткістю від 300 до 600 осіб включно передбачається однокамерний, а в сховищах більшої місткості -- двокамерний тамбур-шлюз.
Для сховищ місткістю понад 600 осіб замість двокамерного тамбура-шлюза допускається улаштування при двох входах однокамерних тамбурів-шлюзів.
Площу кожної камери тамбура-шлюза при ширині дверного прорізу 0,8 м слід приймати 8 м2, а при ширині 1,2м - 10 м2.
У зовнішній і внутрішній стінах тамбура-шлюза слід передбачати захисно-герметичні двері, які відповідають класу захисту сховища і які повинні відчинятися назовні, по ходу евакуації людей.
Тамбури. Вони влаштовуються при тих входах, де не передбачені тамбури-шлюзи, з метою відокремлення приміщення, в якому знаходяться люди, від зовнішнього середовища. Ширина і довжина тамбура повинні мінімум на 0,6 м перевищувати ширину дверей.
Захищені входи й аварійні виходи. Входи в сховище можуть передбачатися як із приміщень будівлі, в якій розташоване сховище, так і з вулиці. Кількість входів у сховище повинна бути не менше двох і розташовуватися з протилежних сторін сховища. Кількість входів залежить також від пропускної спроможності дверей. У розрахунках приймається, що при нормативному часі заповнення сховища 8 хв. стандартні двері шириною 0,8 м пропускають 200 осіб, а двері шириною 1,2 м – 300 осіб. До входів у сховище, як правило, ведуть сходовий спуск або похила площадка (пандус). Ширина сходових маршів і коридорів повинна бути в 1,5 рази більше ширини дверного прорізу. Для того, щоб вийти (евакуюватися) із заваленого сховища, передбачається аварійний вихід.
У сховищах місткістю 600 осіб і більше один із входів слід обладнувати як аварійний вихід в вигляді тунелю внутрішнім розміром 1,2 х 2,0 м. При цьому вихід із сховища в тунель необхідно здійснювати через тамбур, обладнаний захисно-герметичними і герметичними дверима розміром 0,8 х 1,8 м.
У сховищах місткістю до 600 осіб допускається передбачати аварійний вихід у вигляді вертикальної шахти із захисним оголовком. При цьому аварійний вихід повинен з’єднуватися зі сховищем тунелем. Внутрішні розміри тунелю і шахти повинні бути 0,9х1,3 м. Вихід зі сховища в тунель повинен бути обладнаний захисно-герметичними і герметичними ставнями, які встановлюються відповідно на зовнішній і внутрішній стороні стіни.
Аварійні шахтні виходи слід обладнувати захисними оголовками висотою 1,2 м, які мають знаходитися від будинку на відстані
м.
При багатоповерхових будівлях аварійний вихід повинен бути на відстані не менше висоти будівлі.
