- •Інтерактивний комплекс навчально – методичного забезпечення
- •Технічний коледж
- •§1.2. Гідросферні стихійні лиха........................................................ 82
- •1. Опис предмета навчальної дисципліни
- •2. Мета навальної дисципліни
- •4. Самостійна робота
- •5. Теми практичних занять
- •6. Методи оцінювання знань
- •8. Шкала оцінювання
- •9. Методичне забезпечення дисципліни
- •Розділ 1 Основи безпеки життєдіяльності
- •1. Основні поняття наукової дисципліни
- •"Безпека життєдіяльності"
- •§1. Основні поняття наукової дисципліни
- •7. Розподіл балів, присвоюванні студентам
- •§2 Людина і природне середовище
- •§3. Небезпеки техногенного характеру
- •§4. Класифікація небезпек
- •§5. Ієрархія потреб людини
- •2. Ризик як оцінка небезпеки
- •§1. Ризик та його характеристики
- •§2. Ризик-орієнтований підхід і класифікація ризиків
- •§3. Якісний аналіз і моделювання небезпек
- •3. Психіка людини як чинник її безпеки
- •§1. Психіка людини і проблема людського чинника
- •§2. Особливості перебігу психічних процесів. Пам’ять.
- •§3. Психічні властивості людини. Темперамент та його типи
- •§4. Психічні стани людини. Стрес і стресові реакції організму.
- •§5. Проблема професійного добору кадрів за психофізичними показниками
- •4. Здоров’я людини як основна передумова її безпеки
- •§1. Здоров’я і життєдіяльність
- •§2. „Формула здоров’я” та її зміст
- •§3. Індивідуальне фізичне здоров’я людини та оцінка стану серцево-судинної системи людини
- •§4. Максимальне споживання кисню як фізіологічний показник здоров’я людини
- •§5. Небезпека куріння та її вплив на здоров’я людини
- •5. Ергономічні обґрунтування і оцінка у безпеці життєдіяльності
- •§1. Ергономіка як наукова дисципліна
- •§2. Антропометричні дані в ергономічних обґрунтуваннях
- •§3. Психофізіологічні особливості працівника та їх урахування
- •§4. Працездатність працівника, втома та її профілактика
- •§5. Ергономічні оцінки важкості фізичної праці
- •§6. Ергономічні оцінки розумової праці
- •§7. Ергономічні рекомендації щодо роботи на комп’ютері
- •6. Розрахунок санітарно – технічних систем
- •§1. Система вентиляції, опалення, водопостачання та водовідведення. Електрозабезпечення і зв’язок
- •§2. Об’ємно - планувальні рішення
- •§2.1. Приміщення основного призначення
- •§2.2. Допоміжні приміщення
- •§3. Розрахунок фільтровентиляційного обладнання сховища
- •Розділ 2. Загальна безпека на виробництві
- •1. Медико – біологічні та соціальні проблеми здоров’я
- •§1. Вплив негативних факторів на здоров’я людини.
- •§2. Ознаки здоров’я. Підсистеми соз України
- •2. Природні небезпеки
- •§1. Літосферні, гідросферні та атмосферні стихійні лиха
- •§1.1. Літосферні стихійні лиха
- •§1.2. Гідросферні стихійні лиха
- •§1.2.1. Наслідки повені
- •§1.3. Атмосферні стихійні лиха
- •§1.3.1. Деякі рекомендації щодо правил поведінки при ураганах
- •§1.4. Деякі рекомендації щодо правил поведінки в умовах небезпеки землетрусу та при повені
- •§1.4.1. Деякі рекомендації щодо правил поведінки при зсувах, снігових лавинах та селях
- •§1.4.2.Деякі рекомендації щодо правил поведінки при повені
- •3. Запобігання надзвичайних ситуацій та оцінка пожежної обстановки на об’єкті
- •§1. Загальні положення. Методика оцінки пожежної обстановки при горінні твердих горючих
- •§1.1. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій. Визначення рівня нс, регламент подання інформації про їх загрозу або виникнення
- •§1.2. Визначення рівня надзвичайних ситуацій, регламент подання інформації про їх загрозу або виникнення
- •§1.3. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •§1.4. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •4. Надання першої долікарської допомоги потерпілому
- •§1. Призначення першої допомоги долікарської допомоги та загальні принципи її надання
- •§1.1. Надання першої допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
- •§1.2. Долікарська допомога при термічних впливах
- •§1.3. Допомога при отруєнні
- •§1.4. Допомога при ураженні електричним струмом та блискавкою
- •§1. Безпека експлуатації компресорних установок
- •§2. Автоматика безпеки котлів. Класифікація
- •§3. Безпечність технологічного процесу
- •§4. Вимоги безпеки щодо розташування виробничого обладнання та організації
- •§5. Загальні вимоги безпеки до технологічного
- •§6. Безпека при експлуатації систем під тиском.
- •§7. Загальні вимоги до посудин, що працюють під тиском. Розміщення посудин та реєстрація
- •6. Правові основи безпеки життєдіяльності
- •§1. Статті та закони України про безпеку життєдіяльності
- •§2. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності
- •Основні скорочення
- •Найважливіші терміни, поняття
- •Індивідуально – дослідні завдання
- •Використана література
- •2. Пістун і.П. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. - Суми, 1999. - 301 с.
2. Ризик як оцінка небезпеки
Ризик та його характеристики. Класифікація ризиків. Якісний аналіз і моделювання небезпек.
§1. Ризик та його характеристики
Шкода - це якісна або кількісна оцінка збитків, заподіяних небезпекою. Кожний окремий елемент шкоди має своє кількісне вираження: кількість загиблих, кількість поранених чи хворих, площа ураженої території, вартість пошкоджених транспортних засобів тощо.
Універсальними характеристиками шкоди є:
1) оцінка збитків у грошовому еквіваленті;
2) частота (ймовірність) прояву небезпеки.
Ймовірність прояву небезпеки протягом певного інтервалу часу і при визначених обставинах називається ризиком.
Ризик смертельної небезпеки є величиною, яка розраховується за формулою:
,
де: n - кількість подій із смертельними наслідками;
N - максимально можлива кількість цих подій (кількості подій n і N обов’язково визначаються за однаковий інтервал часу, найчастіше - за один рік).
При розрахунку загального ризику величина N у формулі є максимальною кількістю усіх без виключення подій; при розрахунку групового ризику величина N - це максимально можлива кількість подій у певній групі населення (відокремлена, наприклад, для групи людей, дібраних за ознакою віку, професії, місця проживання тощо).
Як правило, ризик R подається у вигляді числа, записаного у стандартному вигляді R = a10n, де 1 a 10, а n - будь-яке ціле число (від’ємне). При цьому пам’ятають, що 100 = 1.
Кількість населення України у 1998 році становила 50 млн. осіб, а кількість травмованих на виробництві того самого року становила 47531 особу. Загальний ризик виробничого травматизму у тому році становив
.
Кількість
працюючих на виробництві в Україні у
1998 році становила 14805717 осіб, а кількість
травмованих на виробництві того самого
року становила 47531 особу. Груповий ризик
виробничого травматизму у тому році
становив
.
В
охороні праці замість ризику R
прийнято використовувати коефіцієнт
КЧ
- частоту травматизму. Ця величина
дорівнює кількості травмованих (або
загиблих) на 1000 працюючих: якщо у 1998 році
в Україні зазнали виробничих травм
47531 осіб, а кількість зайнятих на
виробництві громадян становила 14 805,717
тисяч осіб, то коефіцієнт частоти
виробничого травматизму був рівним
.
Метод, що ґрунтується на розрахунку ризику за статистичними даними прояву небезпек, називається інженерним методом. Економічний аспект ризику полягає у тому, що він визначає кількісну міру (ймовірність) нанесення шкоди (збитку) внаслідок прояву певних небезпек. Чим більша ймовірність прояву небезпеки, тим менші збитки вона має спричинювати (загальний принцип організації захисту від ризику зазнати збитків). Крім інженерного методу для розрахунку ризику використовуються також модельний, експертний, соціологічний методи. Їх бажано використовувати комплексно, одночасно.
За ступенем припустимості ризик буває:
а) знехтуваним,
б) прийнятним,
в) гранично допустимим,
г) надмірним.
При знехтуваному ризику частота, із якою проявляє себе небезпека, є настільки малою, що не перевищує природний (фоновий) рівень.
При прийнятному ризику частота, із якою проявляє себе небезпека, вважається суспільством прийнятною (при цьому береться до уваги досягнуті рівні життя, економічного та соціально-політичного розвитку, а також стан науки і техніки).
При гранично допустимому ризику частота, із якою проявляє себе небезпека, вважається суспільством найвищою з тих, що можна дозволити із урахуванням досягнутих рівнів життя, економічного та соціально-політичного розвитку, а також стану науки і техніки.
При надмірному ризику частота, із якою проявляє себе небезпека, вважається суспільством занадто високою, щоб її дозволити, виходячи із досягнутих рівнів життя, економічного та соціально-політичного розвитку, а також стану науки і техніки.
Смисл концепції прийнятного ризику полягає у тому, що для досягнення бажаного, прийнятного для суспільства ризику необхідно знайти баланс і підтримувати відповідне співвідношення між витратами суспільства (як правило, обмеженими), здійсненими у природну, техногенну і соціальну сфери.
Оцінюючи ризик небезпеки одночасно враховують як серйозність ймовірних наслідків прояву небезпек, так і ймовірність того, що такі прояви матимуть місце. Серйозність ймовірних наслідків прояву небезпек класифікують, поділяючи їх на 4 категорії (категорія I - катастрофічні небезпеки; категорія II - критичні небезпеки; категорія III - граничні небезпеки; категорія IV - незначні небезпеки).
Якщо ймовірним наслідком небезпеки є смерть людини або знищення систем життєзабезпечення, таку небезпеку відносять до I - ої категорії серйозності.
Якщо ймовірним наслідком небезпеки є серйозні травми, стійкі захворювання людей або суттєві пошкодження систем життєзабезпечення, таку небезпеку відносять до II-ої категорії серйозності. Якщо ймовірним наслідком небезпеки є незначні травми, нетривалі захворювання людей або невеликі пошкодження систем життєзабезпечення, таку небезпеку відносять до III-ої категорії серйозності. Якщо ймовірним наслідком небезпеки є несуттєві травми людини і малопомітні пошкодження систем життєзабезпечення, таку небезпеку відносять до IV-ої категорії серйозності. Найбільшої уваги потребують небезпеки, віднесені до I-ої категорії серйозності і означені як катастрофічні небезпеки.
Важливим критерієм класифікації небезпек є ймовірність (частота) їхнього прояву.
Небезпека, спричинена подією, що майже обов’язково (із великою ймовірністю) відбудеться, має бути класифікована за рівнем А (частота її прояву є великою).
Небезпека, спричинена подією, що може відбутися декілька разів протягом життєвого циклу, має бути класифікована за рівнем В і означена як небезпека можлива. Небезпека, спричинена подією, що може відбутися один-два рази протягом життєвого циклу, має бути класифікована за рівнем С і означена як небезпека випадкова. Небезпека, спричинена подією, що скоріш за все не відбудеться протягом життєвого циклу (ймовірність її прояву є близькою до нуля), має бути класифікована за рівнем D і означена як небезпека віддалена. Небезпека, спричинена подією, що майже ніколи не відбудеться (ймовірність її прояву практично дорівнює нулю), має бути класифікована за рівнем Е і означена як небезпека неймовірна.
Встановлено буквено-цифрову систему оцінки ризику подій усіх чотирьох категорій серйозності із урахуванням ймовірності настання цих подій. Найбільшої уваги потребують ризики, спричинені подіями IА, найменшої - спричинені подіями IVЕ.
