- •Інтерактивний комплекс навчально – методичного забезпечення
- •Технічний коледж
- •§1.2. Гідросферні стихійні лиха........................................................ 82
- •1. Опис предмета навчальної дисципліни
- •2. Мета навальної дисципліни
- •4. Самостійна робота
- •5. Теми практичних занять
- •6. Методи оцінювання знань
- •8. Шкала оцінювання
- •9. Методичне забезпечення дисципліни
- •Розділ 1 Основи безпеки життєдіяльності
- •1. Основні поняття наукової дисципліни
- •"Безпека життєдіяльності"
- •§1. Основні поняття наукової дисципліни
- •7. Розподіл балів, присвоюванні студентам
- •§2 Людина і природне середовище
- •§3. Небезпеки техногенного характеру
- •§4. Класифікація небезпек
- •§5. Ієрархія потреб людини
- •2. Ризик як оцінка небезпеки
- •§1. Ризик та його характеристики
- •§2. Ризик-орієнтований підхід і класифікація ризиків
- •§3. Якісний аналіз і моделювання небезпек
- •3. Психіка людини як чинник її безпеки
- •§1. Психіка людини і проблема людського чинника
- •§2. Особливості перебігу психічних процесів. Пам’ять.
- •§3. Психічні властивості людини. Темперамент та його типи
- •§4. Психічні стани людини. Стрес і стресові реакції організму.
- •§5. Проблема професійного добору кадрів за психофізичними показниками
- •4. Здоров’я людини як основна передумова її безпеки
- •§1. Здоров’я і життєдіяльність
- •§2. „Формула здоров’я” та її зміст
- •§3. Індивідуальне фізичне здоров’я людини та оцінка стану серцево-судинної системи людини
- •§4. Максимальне споживання кисню як фізіологічний показник здоров’я людини
- •§5. Небезпека куріння та її вплив на здоров’я людини
- •5. Ергономічні обґрунтування і оцінка у безпеці життєдіяльності
- •§1. Ергономіка як наукова дисципліна
- •§2. Антропометричні дані в ергономічних обґрунтуваннях
- •§3. Психофізіологічні особливості працівника та їх урахування
- •§4. Працездатність працівника, втома та її профілактика
- •§5. Ергономічні оцінки важкості фізичної праці
- •§6. Ергономічні оцінки розумової праці
- •§7. Ергономічні рекомендації щодо роботи на комп’ютері
- •6. Розрахунок санітарно – технічних систем
- •§1. Система вентиляції, опалення, водопостачання та водовідведення. Електрозабезпечення і зв’язок
- •§2. Об’ємно - планувальні рішення
- •§2.1. Приміщення основного призначення
- •§2.2. Допоміжні приміщення
- •§3. Розрахунок фільтровентиляційного обладнання сховища
- •Розділ 2. Загальна безпека на виробництві
- •1. Медико – біологічні та соціальні проблеми здоров’я
- •§1. Вплив негативних факторів на здоров’я людини.
- •§2. Ознаки здоров’я. Підсистеми соз України
- •2. Природні небезпеки
- •§1. Літосферні, гідросферні та атмосферні стихійні лиха
- •§1.1. Літосферні стихійні лиха
- •§1.2. Гідросферні стихійні лиха
- •§1.2.1. Наслідки повені
- •§1.3. Атмосферні стихійні лиха
- •§1.3.1. Деякі рекомендації щодо правил поведінки при ураганах
- •§1.4. Деякі рекомендації щодо правил поведінки в умовах небезпеки землетрусу та при повені
- •§1.4.1. Деякі рекомендації щодо правил поведінки при зсувах, снігових лавинах та селях
- •§1.4.2.Деякі рекомендації щодо правил поведінки при повені
- •3. Запобігання надзвичайних ситуацій та оцінка пожежної обстановки на об’єкті
- •§1. Загальні положення. Методика оцінки пожежної обстановки при горінні твердих горючих
- •§1.1. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій. Визначення рівня нс, регламент подання інформації про їх загрозу або виникнення
- •§1.2. Визначення рівня надзвичайних ситуацій, регламент подання інформації про їх загрозу або виникнення
- •§1.3. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •§1.4. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •4. Надання першої долікарської допомоги потерпілому
- •§1. Призначення першої допомоги долікарської допомоги та загальні принципи її надання
- •§1.1. Надання першої допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
- •§1.2. Долікарська допомога при термічних впливах
- •§1.3. Допомога при отруєнні
- •§1.4. Допомога при ураженні електричним струмом та блискавкою
- •§1. Безпека експлуатації компресорних установок
- •§2. Автоматика безпеки котлів. Класифікація
- •§3. Безпечність технологічного процесу
- •§4. Вимоги безпеки щодо розташування виробничого обладнання та організації
- •§5. Загальні вимоги безпеки до технологічного
- •§6. Безпека при експлуатації систем під тиском.
- •§7. Загальні вимоги до посудин, що працюють під тиском. Розміщення посудин та реєстрація
- •6. Правові основи безпеки життєдіяльності
- •§1. Статті та закони України про безпеку життєдіяльності
- •§2. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності
- •Основні скорочення
- •Найважливіші терміни, поняття
- •Індивідуально – дослідні завдання
- •Використана література
- •2. Пістун і.П. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. - Суми, 1999. - 301 с.
§1. Безпека експлуатації компресорних установок
Безпека експлуатації компресорних установок досягається ретельною регламентацією застосовуваних змащувальних матеріалів, застосуванням систем охолодження та очищення. Змащування механізмів (крім робочих циліндрів) здійснюється звичайними мастилами. При цьому повинна бути виключена можливість для проникнення мастила з картерного простору в циліндри, та газів, що стискаються, в картерний простір. Перед пуском компресорів перевіряють наявність мастила. При високих тисках використовують термічно стійкі, добре очищені мастила, здатні протистояти окислювальній дії гарячого повітря.
Змащування циліндрів повітряних компресорів лімітується: 1 г мастила на кожні 400 мм2 змащуваної поверхні горизонтальних та 500 мм2 вертикальних компресорів. Нормативна витрата мастила складає:
де: D - діаметр циліндра, м;
S - хід поршня, м;
n - частота обертання, об/хв.
Оскільки наявність мастила в кисневих компресорах неприпустима, для їх змащування використовують дистильовану воду з додаванням гліцерину або самозмащувальні втулки та поршневі кільця з графіту. Можна також використовувати вибухобезпечне графітове мастило та фторорганічні синтетичні мастила. Для надійного захисту кисневих компресорів від потрапляння мастила між повзуном та циліндрами влаштовують буферні коробки (передсальники) з маслозмінними кільцями. Поршні обладнують спеціальними ущільненнями, фібровими манжетами змащують водою з гліцерином.
Котли з камерним спалюванням усіх видів палива і з механічними топками для твердого палива повинні мати автоматику безпеки.
§2. Автоматика безпеки котлів. Класифікація
Автоматика безпеки котлів, котрі працюють на газоподібному або рідкому паливі, повинна припинити подачу палива при припиненні подачі електроенергії, несправності ланцюгів захисту, загасанні вогню в котлі, відключення яких при роботі котла не дозволяється, а також при і досягненні допустимих значень наступних параметрів:
тиску палива перед пальником;
розрідження в топці для котлів з урівноваженою тягою;
тиску повітря перед пальником з примусовою подачею повітря;
температури води на виході з водогрійного котла;
при пониженні або підвищенні води в паровому котлі;
при підвищенні тиску пари вище дозволеного в паровому котлі;
при неполадках пристроїв продувки, відводів і рециркуляції продуктів спалення.
Автоматика безпеки котлів з механічною топкою повинна відключати подачу палива і дуттьові вентилятори при припиненні подачі електроенергії, а також при досягненні граничних значень наступних параметрів:
температури води на виході з водогрійного котла;
тиску води на виході з водогрійного котла;
розрідження в топці для котлів зі зрівноваженою тягою;
рівня води в паровому котлі;
тиску пари в паровому котлі.
На парових котлах повинні бути встановлені автоматичні звукові сигналізатори верхнього і нижнього граничних положень рівня води.
Парові і водогрійні котли при камерному спалюванні палива повинні бути обладнані автоматичними приладами для припинення подачі палива в топку у випадках:
згасання факела в топці;
відключення димососів або припинення тяги;
відключення всіх дуттьових вентиляторів;
несправності автоматики безпеки.
В компресорах для стиснення ацетилену безпека досягається повільним ходом поршня (не більше 0,7 - 0,9 м/с) та надійним і охолодженням. Завдяки цьому температура на лінії нагнітання не перевищуватиме 500С. З метою уникнення небезпеки утворення нагару та окислення в азотних, водневих, азотно-водневих компресорах застосовуються легкі циліндрові мастила, а при високих тисках - важкі циліндрові. Для змащування циліндрів хлорних компресорів використовується сірчана кислота (моногідрат).
Системи охолодження компресорів поділяються на водяні та повітряні. Повітряне охолодження використовується в компресорах низького тиску малої продуктивності, а також у компресорах холодильних установок. Водяне охолодження використовується в компресорах високого тиску. Системи водяного охолодження вмикаються до пуску компресора і використовують сигналізацію та блокувальний пристрій для вимкнення компресора при перевищенні температури води вище допустимої.
3 метою попередження гідравлічних ударів передбачене відведення сконденсованої рідини з холодильника та контроль відносної вологості повітря, котре засмоктується в компресор (не вище 60%). Для уникнення іскроутворення внаслідок виникнення розрядів статичної електрики компресори заземлюють. Виключення місцевих перегрівань та вибухів, що їх супроводжують, досягається періодичним очищенням від нагару внутрішніх частин компресора 2-3%-ним розчином сульфатного або мильного розчину.
Для усунення підсмоктування повітря в компресорах, що працюють на газах, котрі утворюють при з'єднанні з ним вибухонебезпечні суміші (ацетилен, водень тощо), в їх всмоктувальних лініях забезпечують невеликий надлишковий тиск. Всі рухомі частини компресора повинні бути огороджені. Повітряні компресорні установки продуктивністю понад 20 м3/хв. повинні розташовуватись в окремих або прибудованих приміщеннях висотою не менше 4 м, збудованих з вогнетривких матеріалів з легкоскидним перекриттям. Акумулятори та ресивери необхідно розташовувати поза виробничим приміщенням.
