7. Розподіл балів, присвоюванні студентам

Модуль 1. (рубіжне тестування)												Модуль 2. (підсумковий) 30	Практична робота -20	Залік - 10	Сума - 100
Змістовний модуль 1 40
1	2	3	4	5	6	1	2	3	4	5	6
2	5	2	3	3	5	2	5	5	2	3	3

8. Шкала оцінювання

Сума балів за всі форми навчальної діяльності	Оцінка в ECTS	Оцінка за національною шкалою
		екзамен	залік
90 – 100	А	відмінно („5”)	зараховано
82 – 89	В	дуже добре („4”)
74 – 81	С	добре („4”)
64 – 73	D	задовільно („3”)
60 – 63	Е	достатньо („3”)
35 – 59	FX	незадовільно („2”)	не зараховано
		з можливістю повторного складання
1 - 34	F	незадовільно („2”)	не зараховано
		з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

9. Методичне забезпечення дисципліни

Методичне забезпечення навчальної дисципліни: „Безпека життєдіяльності”.

• підручники “Безпека життєдіяльності”;

• слайди;

• друкований роздатковий матеріал;

Розділ 1 Основи безпеки життєдіяльності

1. Основні поняття наукової дисципліни

"Безпека життєдіяльності"

Основні поняття наукової дисципліни „Безпека життєдіяльності”. Людина і природне середовище. Небезпеки техногенного характеру. Класифікація небезпек. Ієрархія потреб людини.

§1. Основні поняття наукової дисципліни

„Безпека життєдіяльності”

Життя є найвищою формою існування матерії; воно закономірно виникає при певних умовах у процесі розвитку матерії. Характерною ознакою живих об’єктів, що відрізняє їх від неживих, є обмін речовин, подразливість, здатність до розмноження і росту, мінливість і спроможність пристосовуватися до навколишнього середовища.

Живим об’єктам властива структурна компактність та енергетична економічність — результат надзвичайно високої впорядкованості на молекулярному рівні.

Живі об’єкти обмінюються із навколишнім середовищем енергією, речовиною та інформацією, тобто є відкритими термодинамічними системами.

Живим об’єктам (на відміну від неживих) властива здатність до упорядкування, до створення порядку із хаосу-спостерігається порушення 2-го закону термодинаміки, здійснюється протидія зростанню ентропії. Упорядкування (зниження ентропії) у живих об’єктах можливе тільки за рахунок збільшення ентропії у навколишньому середовищі - у цілому процес зростання ентропії невпинно продовжується (це фундаментальний закон природи).

Навколишнє середовище - природні елементи довкілля або штучно створені людиною об’єкти та явища, із якими людина знаходиться у прямих або опосередкованих взаємовідносинах. Невід’ємною властивістю усього живого є активність, яка проявляється у діяльності.

Діяльність-специфічна, властива людині, форма активного відношення до навколишнього середовища; зміст діяльності полягає у доцільній зміні і перетворенні оточуючого світу. Людина-найвищий ступінь живих організмів на Землі, предмет вивчення різних галузей знань: медицини, соціології, психології, фізіології, педагогіки та інших. Людина-жива система, що являє собою сукупність фізичного і духовного, природного й соціального, спадкового і набутого при житті. Життєдіяльність-усвідомлена діяльність людини, спрямована на її самореалізацію із урахуванням життєвих потреб і можливостей. Життєдіяльність людини завжди спряжена із певною ймовірністю прояву небезпек.

Небезпека-негативна властивість матерії, яка проявляється у здатності завдати шкоди як неживим, так і живим об’єктам, у тому числі-людині. Небезпека-потенційне джерело шкоди, під яким розуміють явища, процеси та об’єкти, котрі здатні за певних умов нанести збитки здоров’ю людини або системам, що забезпечують її життєдіяльність.

Шкода-якісна або кількісна оцінка збитку, заподіяного небезпекою. Джерелами (носіями) небезпеки є: природні процеси та явища; техногенне середовище; людські дії психологічного, соціально-політичного або воєнного характеру.

Безпека-такий процес діяльності, при якому із певною (великою) ймовірністю виключається прояв небезпек. Безпека досягається збалансованістю взаємовідношень між людиною, соціумом (суспільством), природним і техногенним середовищами.

Безпека життєдіяльності-наука, предметом вивчення якої є проблеми безпеки людини при здійсненні нею різноманітної діяльності: матеріальної, духовної, виробничої, трудової, нетрудової та інших.

Дослідження у галузі безпеки життєдіяльності спрямовані на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, а також наслідків впливу небезпек на людину. Важливим завданням безпеки життєдіяльності є вивчення основ захисту здоров’я та життя людини, а також систем життєзабезпечення людини від небезпек. Знання, здобуті у галузі безпеки життєдіяльності, застосовуються у різноманітних умовах: у побуті, на виробництві, під час надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціально-політичного і воєнного характеру.

При викладанні курсу „Безпека життєдіяльності” враховується, що ця дисципліна має світоглядно-професійний характер і тісно пов’язана із гуманітарними, природничими інженерними науками і науками про людину і суспільство.