Клінічні ознаки різних грві

Клінічні ознаки	Грип	Парагрип	Респіраторно-синцитіальна інфекція	Аденовірусна інфекція
Початок захворювання	Гострий	Поступовий	Гострий або поступовий	Гострий або поступовий
Температура тіла	Висока	Субфебрильна, нормальна	Субфебрильна або не вища за 38°С	38°С − 39°С
Тривалість гарячки	3 − 7 діб	2 − 4 доби	3 − 7 діб	5 − 10 діб
Інтоксикація	Виражена, частий нейротоксикоз	Слабо виражена	Слабо виражена	Помірна, наростає поступово
Кашель	Сухий, біль за грудиною	Грубий, гавкаючий	Короткий сухий	Постійне покашлювання
Ураження дихальних шляхів	Трахеїт	Риніт, ларингіт, круп	Бронхіт, бронхіоліт	Кон’юктивіт, назофарингіт, тонзиліт

Якщо епідемії немає, гострий стеноз гортані зумовлений, як правило, парагрипом. Нерідко ГРВІ ускладнюються отитом, загостренням хронічного тонзиліту, захворюванням приносових пазух. У свою чергу, саме захворювання ЛОР-органів (передусім хронічний тонзиліт) сприяють виникненню ГРВІ або ускладнюють їх перебіг. ГРВІ можуть провокувати інфекцію сечових шляхів, шлунково-кишкові розлади, міокардит, менінгоенцефаліт, гострий та підгострий панкардит, панкреатит [7, с. 127].

Лікування грипу та інших ГРВІ проводять як у стаціонарі, так і в домашніх умовах. При розв’язанні питання про те, чи можна організувати стаціонар удома, враховують ступінь важкості захворювання, можливість забезпечення догляду за хворим і виконання необхідного обсягу лікувальних процедур, а також вік дитини та реактивність організму.

Призначають постільний режим (приміщення, де перебуває хвора дитина, слід регулярно провітрювати), молочно-рослинну дієту, збагачену вітамінами, з деяким обмеженням кухонної солі та жирних страв. Рекомендована велика кількість рідини (чай з малиною, настої трав, компоти, морси, фруктові соки, мінеральна вода). Необхідно стежити за станом травної системи хворого [36, с. 273].

Лікування ГРВІ передбачає призначення симптоматичної та патогенетичної терапії. З етіотропних засобів використовують лейкоцитарний інтерферон в інсталяціях − по 0,25 мл у кожний носовий хід. Роблять інгаляції водного розчину цього препарату 4 − 6 разів на день протягом 3 − 5 днів. У ніс і під кон’юнктиву закапують розчин нуклеази. Застосовують також аерозолі рибонуклеази й дезоксирибонуклеази, амінокапронової кислоти (5 % розчин). У дітей раннього віку та в разі тяжких форм ГРВІ застосовують противірусний імуноглобулін (від 1 до 3 доз внутрішньом’язово). За наявності густого слизу в носових ходах у ніс закапують ізотонічний розчин натрію хлориду. Для полоскання горла рекомендовані настої ромашки, шавлії, календули (1/2 − 1 чайна ложка на склянку води), 1 − 2 % розчин натрію гідрокарбонату і натрію хлориду. Для зрошення зіва застосовують інгаліпт (2 − 3 рази на день), драже фалімінту (4 − 6 разів на день). У разі вологого кашлю призначають відхаркувальні засоби − термопсис, мікстуру на основі відвару алтеї, грудний збір, бромгексин. Усім дітям призначають вітаміни. Призначення антибіотиків виправдане лише в разі бактеріальних ускладнень або хронічних вогнищ інфекції [9, с. 300-303].

Призначення антипіретиків доцільне лише за температури тіла, вищої ніж 39 °С (у дітей із судомною готовністю − більшої за 38 °С), оскільки адекватна температурна реакція − це один з основних факторів захисту організму, що забезпечує оптимальний інтерфероногенез. При гіпертермії призначають парадетамол (ефералган педіатричний або ефералган у супозиторіях).

Фізичне охолодження здатне знизити температуру тіла на 1 − 1,5 °С, що супроводжується поліпшенням самопочуття.

При появі перших ознак стенозу до госпіталізації слід забезпечити доступ свіжого повітря в приміщення, де знаходиться хворий; також рекомендуються відволікальні засоби − гірчичники на литкові м’язи, парові інгаляції, лужне пиття [36, 7, с. 273, 128].