1.2. Предмет і завдання економічного аналізу

Кожна наука має свій предмет, який вона вивчає. Предметом економічної науки є, як відомо, виробничі відносини людей. Предметом економічного аналізу є фінансово-господарська діяльність підприємств та установ, окремих галузей, регіонів та економіки країни у цілому.

Об’єкти економічного аналізу – це окремі економічні явища, процеси, проблеми, питання, показники, наприклад, виробнича та комерційна діяльність, наявність і використання ресурсів, якість продукції і прибуток, ритмічність виробництва тощо.

Розвиток економічного аналізу викликає необхідність періодичного оцінювання стану господарських процесів, загальних результатів і нових напрямів економічної діяльності. При цьому особлива увага приділяється вивченню виробничих недоліків, непродуктивних витрат і збитків. Зважаючи на це, перед економічним аналізом поставлені такі завдання:

1) оцінка діяльності підприємства, його виробничих та інших підрозділів, окремих явищ і показників;

2) виявлення і визначення величини внутрішньогосподарських резервів.

3) сприяння оперативному управлінню підприємством і поточному контролю, що зумовило появу оперативного аналізу.

4) контроль за роботою підприємств та установ усіх форм власності, який використовується в аудиторський практиці чи податковою адміністрацією.

1.3. Основні категорії економічного аналізу

Обов’язковою умовою будь-якого матеріального виробництва є забезпеченість його відповідними ресурсами. Скорочення питомих витрат ресурсів на одиницю продукції сприяє зростанню ефективності суспільного виробництва, покращує економічні показники роботи підприємства.

Основними видами ресурсів є природні, виробничі, інтелектуальні, фінансові, валютні тощо. Для виробництва використовується така класифікація ресурсів: трудові ресурси, основні засоби і предмети праці. Важливими виробничими ресурсами також є земля, інформація і час.

У процесі виробництва ресурси починають взаємодіяти один з одним. Такі взаємодії набувають форми факторів (чинників).

Фактор – це рушійна сила будь-якого процесу або явища, яка визначає його характер і результат. Іншими словами, фактор – це причина, яка впливає на певний результат (наслідок).

Фактори класифікують згідно з певними ознаками (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Схема класифікації факторів економічного аналізу

У процесі виробництва ресурси взаємодіють один з одним і врешті-решт, трансформуються у нові матеріальні блага (продукцію). При цьому частина ресурсів залишається невикористаною або витрачається нераціонально, у зв’язку з чим постає питання про резерви виробництва.

1. Резерв – це запас ресурсів, який свідомо не витрачається і підтримується на певному рівні як засіб, що забезпечує надійність і неперервність роботи будь-якої системи. У даному випадку резерв характеризує будь-який страховий запас (валютні резерви НБУ, страхові та резервні фонди держави і підприємств, резервні потужності енергосистем).

2. Резерв – це невикористана або згаяна можливість чогось, наприклад зростання обсягу виробництва, покращення якості продукції, підвищення рентабельності тощо. Дане розуміння резерву пов’язане з різними втратами ресурсів (псування, пропажа, брак, уцінка), сплатою штрафів, пені, неустойок та з іншими збитками, а також резерви, зумовлені підвищенням норм затрат ресурсів, перевитратами заробітної плати, несвоєчасним виконанням заходів з упровадження нової техніки і технологій, недозавантаженням вільних виробничих потужностей тощо.

Резерви в економічному аналізі класифікують за ознаками (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Класифікація резервів підвищення ефективності виробництва