2.2. Технічні прийоми економічного аналізу та їх класифікація

Найважливішим елементом методики економічного аналізу є технічні прийоми та способи аналізу, які можна назвати інструментарієм аналізу. Вони використовуються на різних етапах дослідження для:

– первинної обробки зібраної інформації;

– вивчення стану і закономірностей розвитку об’єктів, що досліджуються;

– визначення впливу факторів на результати діяльності підприємств;

– підрахунку резервів зростання ефективності виробництва;

– узагальнення результатів аналізу та комплексної оцінки діяльності підприємств;

– обґрунтування управлінських рішень, розробки планів економічного та соціального розвитку підприємства.

Багато прийомів, що використовуються в економічному аналізі, запозичені з інших наук: математики, статистики, бухгалтерського обліку. Поряд з цим існують певні прийоми притаманні тільки економічному аналізу. Класифікацію технічних прийомів економічного аналізу показано на рис. 2.1.

Усі прийоми економічного аналізу можна поділити на дві групи:

1) Якісні прийоми дослідження не дають числової характеристики явищ, що вивчаються, а тільки відповідають на питання, як досліджувати економічні процеси, визначають способи підходу до вивчення закономірностей.

2) Кількісні прийоми дослідження дають числову характеристику економічних явищ і поділяються на описові та аналітичні.

– Описові прийоми дослідження дають можливість визначити розміри, масштаби, тенденції і динаміку розвитку економічних процесів, визначають стан та структуру економічних явищ, певну числову характеристику окремих напрямків діяльності підприємства.

– Аналітичні прийоми уможливлюють не тільки визначення певних значень показників, що характеризують економічні процеси, а й дослідження причинно-наслідкових залежностей між явищами, силу впливу окремих факторів на предмет дослідження.

2.3. Абстрактно-логічні прийоми економічного дослідження

Якісні (абстрактно-логічні) прийоми аналітичного дослідження не дають числової характеристики явищ, що вивчаються, а тільки відповідають на питання, як досліджувати економічні процеси, визначають способи підходу до вивчення певних закономірностей розвитку економічних явищ.

До абстрактно-логічних прийомів економічного аналізу належать:

1. Аналіз економічних явищ – це абстрактне розумове розчленування явищ на складові частини з допомогою логічних висновків та моделювання. Розподіл складного явища на окремі елементи дає можливість пізнати сутність явищ та об’єктів, що досліджуються, та визначити внутрішні зв’язки між ними.

Розчленування загального явища на його складові уможливлює вивчення окремих сторін цього явища, але не створює цілісного уявлення про взаємодію всіх факторів. Тому після розподілу економічного явища на складові та їх глибокої деталізації, необхідно відновити єдність досліджуваного явища.

2. Синтез економічних явищ – це об’єднання однорідних явищ у визначені групи, узагальнення впливу різних причин, підбивання підсумків діяльності досліджуваних об’єктів. У практиці дослідження економічних явищ аналіз тісно пов’язаний із синтезом, адже розчленування загального явища на складові частини або поєднання окремих частин в єдине ціле поодинці можуть дати певне уявлення про досліджуване явище. Але найповнішим це уявлення буде тільки за органічного поєднання цих протилежних дій. Іншими словами, аналіз та синтез доповнюють один одного та утворюють діалектичну єдність.

3. Індукція – це спосіб вивчення явищ від часткового до загального, від окремих факторів до узагальнень, від причин до наслідків. Прикладом використання індуктивного методу може бути перенесення окремих особливостей розвитку, притаманних певним об’єктам дослідження, на закономірності розвитку системи в цілому. Якщо на одному, другому та третьому підприємстві спостерігаються проблеми з реалізацією продукції, то цю закономірність можна перенести на всю галузь і дійти висновку про зниження конкурентоспроможності продукції даної галузі в цілому або про зниження платоспроможності покупців.

4. Дедукція – це спосіб вивчення явищ від загального до часткового, від наслідків до причин. Наприклад, якщо в банківській сфері спостерігається фінансова криза, то можна зробити висновок, що кожен окремий банк теж має певні проблеми з фінансовою стійкістю та платоспроможністю.

5. Порівняння є одним з головних прийомів аналізу. Порівняння як спосіб дослідження здійснюється через зіставлення одного показника (невідомого) з іншими (відомими) з метою визначення спільних рис або розбіжностей між ними. Основними базами порівняння є:

– нормативні показники (порівняння фактичних показників з нормативними дає змогу визначити рівень виконання нормативних завдань щодо обсягів та ефективності виробництва, фінансової стійкості підприємства, його ліквідності, ділової активності тощо);

– дані попередніх періодів (порівняння фактичних показників з показниками попередніх періодів дозволяє оцінити темпи зміни цих показників, визначити тенденції та закономірності розвитку економічних процесів);

– середні галузеві показники (порівняння із середніми показниками по галузі є необхідним для більш повної та об’єктивної оцінки діяльності господарюючого об’єкта в порівнянні з аналогічними підприємствами);

– планові показники (порівняння фактичних даних із плановими показниками свідчить про рівень виконання плану за місяць, квартал, рік, і є необхідним для визначення резервів виробництва);

– показники передових підприємств або міжнародні стандарти (порівняння фактичних значень показників підприємства з показниками прогресивних підприємств створює підґрунтя для впровадження передового досвіду та нових можливостей виробництва).

6. Поряд із вищеописаними універсальними прийомами економічного аналізу часто використовують евристичні прийоми дослідження, які ґрунтуються на інтуїції та досвіді дослідників. До евристичних прийомів (або методів активізації творчості) відносять зазвичай низку методів генерації варіантів розв’язання проблеми на основі притаманної людині здатності до творчої діяльності. Їх застосовують тоді, коли звичайні рутинні методи, засновані на аналізі минулого досвіду та теперішніх умов, не дають змоги вибрати спосіб рішення. Особливо широко ці прийоми використовують у стратегічному аналізі для прогнозування розвитку економічної ситуації.

Усі евристичні методи поділяються на дві великі групи:

1. Методи ненаправленого пошуку («мозкового штурму», «експертних оцінок», «колективного блокнота», «контрольних питань», «асоціацій та аналогій», ділові ігри та ситуації, кібернетичні наради):

– метод “мозкового штурму” є найбільш розповсюдженим і широко застосовується для генерації нових ідей унаслідок творчої співпраці групи спеціалістів (бухгалтерів, фінансистів, менеджерів, конструкторів, технологів, працівників служби збуту тощо). Працюючи як єдине ціле, група спеціалістів намагається “штурмом” подолати труднощі, які заважають розв’язати досліджувану проблему. Основні правила методу: керівник групи формулює в загальному вигляді сутність завдання (наприклад: досягти перетворення виробу А зі збиткового на рентабельний); у процесі “штурму” учасники висувають власні ідеї, розвивають ідеї своїх колег, комбінують їх. На першій стадії “штурму” забороняється критикувати висунуті ідеї та пропозиції, навпаки необхідно висунути якнайбільшу кількість варіантів розв’язання певного завдання (перевага віддається кількості, а не якості висунутих ідей). На другій стадії ідеї ретельно обговорюються, економічно оцінюються та в кінцевому підсумку відбирається найкраща з них.

– спосіб експертних оцінок – це спосіб прогнозування та оцінки майбутніх результатів дій на підставі передбачень спеціалістів. Цей метод набув широкого застосування в стратегічному та функціонально-вартісному аналізі. Його суть полягає в тому, що спеціалісти висловлюють свою думку про важливі та реальні цілі об’єкта, його функції, про найкращі способи досягнення цих цілей, про значущість або вагомість факторів, імовірні терміни виконання заходів, про критерії вибору найкращого проектного рішення. Для отримання найбільш якісного судження до участі в експертизі залучаються спеціалісти, що мають високий професійний рівень та великий практичний досвід у галузі поставленої проблеми, володіють здатністю адекватного відображення тенденцій розвитку та цікавляться поставленою проблемою. Інформація, отримана від експертів, обробляється за допомогою спеціальних логічних та математичних методів і процедур для перетворення у найзручнішу для вибору найдосконалішого варіанта рішення форму.

– метод “конференції ідей” відрізняється від “мозкового штурму” темпом проведення нарад та дозволеною доброзичливою критикою у формі коротких реплік та коментарів. Заохочується фантазування та комбінування ідей. Усі запропоновані ідеї фіксують у протоколі без зазначення авторства. До “конференції ідей” залучаються керівники та інші фахівці, причому як ті, що постійно стикаються з даною проблемою, так і новачки в цій галузі, які зазвичай висувають нові, свіжі ідеї, оскільки на них не тиснуть традиції.

– методи асоціацій та аналогій передбачають насамперед активізацію асоціативного мислення людини. Сутність цих методів полягає в тому, що нові ідеї та пропозиції виникають на основі зіставлення з іншими більш-менш аналогічними об’єктами.

2. Методи направленого пошуку (морфологічний метод, алгоритм розв’язання винахідницьких задач АРВЗ).